Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №463/7368/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/7368/26

Провадження №2/463/2720/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м.Львів

Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді – Яворського С.Й.,

з участю секретаря судового засідання – Станько Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, пов`язаного з регламентованою виплатою у розмірі 56 008,26 гривень та вартості послуг з проведення огляду пошкодженого транспортного засобу у розмірі 1 050,00 гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.10.2025 року о 20 год. 30 хв. у м.Львові на вул.Пекарська,33 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «SKODA OCTAVIA» р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля марки «TESLA MODEL 3» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 02.01.2026 року, відповідача визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122-4, 124, ч.5 ст.126 КУпАП. На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була, натомість цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №227565455). Потерпілий вчасно звернувся до позивача з повідомленням про ДТП від 05.11.2025 року та заявою про виплату страхового відшкодування від 27.10.2025 року. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП склала 67 209,91 гривень. Розрахунок та виплата відшкодування проводилась на підставі акту огляду №3865 колісного транспортного засобу від 13.11.2025 року, ремонтної калькуляції №132119 від 26.11.2025 року, а також наказу про відшкодування шкоди відповідно до якого позивач здійснив регламентовану виплату. Крім того, позивачем понесені витрати пов`язані із проведенням огляду пошкодженого транспортного засобу у розмірі 1 050,0 гривень. Загальний розмір витрат Моторного (транспортного) страхового бюро України складає 57 058,26 гривень. Позивач відшкодував завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі 56 008,26 гривень. У зв`язку з наведеним, просить стягнути з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 56 008,26 гривень, витрати пов`язані із встановленням розміру збитків на суму 1 050,0 гривень, а також судові витрати.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 07.08.2026 року, прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.

В силу вимог Закону та враховуючи ціну позову дана справа є малозначною та підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, а тому, відповідно до вимог частини третьої статті 279 ЦПК України суд не проводив підготовчого засідання.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, яку останній повторив в п.22 справи «Осіпов проти України» (заява № 795/09, рішення від 08.10.2020 року), стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 статті 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження (див. рішення у справі «Варданян та Нанушян проти Вірменії» (Vardanyan and Nanushyan v. Armenia), заява № 8001/07, пункт 86, від 27.10.2016 року, та наведені у ньому посилання). Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті «справедливого судового розгляду», гарантованого статтею 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента.

Суд забезпечив сторонам можливість ефективно представляти свою справу в суді. Розгляд справи проводився у відкритому судовому засіданні.

Відтак, суд у відповідності до вимог частини п`ятої статті 12 ЦПК України та прецедентної практики ЄСПЛ створив для сторін рівні можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Про існування будь-яких інших доказів, які мають важливе значення і які не були долучені до справи сторони суду не повідомляли, при тому що в силу частин другої, третьої та четвертої статті 83 ЦПК України вони повинні були подати всі свої докази разом з позовом та відзивом та в цей же строк повідомити про існування доказів, які не можуть бути подані разом з першою заявою по суті справи.

Суд у відповідності до вимог частини сьомої статті 81 ЦПК України розглянув можливість самостійно збирати докази і не знайшов підстав для реалізації такого свого права, оскільки ніщо не ставить під сумнів добросовісність здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків.

Таким чином, враховуючи таку засаду цивільного судочинства як змагальність, а також те, що в даному процесі кожна сторона мала рівні можливості відстоювати свою позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, дана справа буде вирішена на основі зібраних доказів з покладенням на сторін ризику настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням тієї чи іншої процесуальної дії. Обставини справи встановлюватимуться таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

В будь-якому випадку, право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (частина третя статті 367 ЦПК України). Тому, якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх у апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.

Представник позивача в судове засідання 07.09.2026 року не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. При цьому, 28.08.2026 року через систему «Електронний Суд» подав суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності, позов підтримує та просить такий задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився без поважних причин, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Відзиву на позов та/або клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Враховуючи те, що представник позивача не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі, у відповідності до вимог ст.ст.223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи, розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідача, ухваливши заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу 07.09.2026 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи наведене суд переходить до стадії ухвалення рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2025 року о 20 год. 30 хв. у м.Львові на вул.Пекарська,33 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «SKODA OCTAVIA» р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля марки «TESLA MODEL 3» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками, що підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та постановою Личаківського районного суду м.Львова від 02.01.2026 року.

Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 02.01.2026 року у справі №463/10709/25, ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст.122-4, 124, ч.5 ст.126 КУпАП.

На час розгляду справи вищевказана постанова суду не оскаржена та не скасована, а тому є чинною.

Частина 6 ст.82 Цивільного процесуального кодексу України зазначає, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність потерпілого ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №227565455).

Згідно Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 27.10.2025 року, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «SKODA OCTAVIA» р.н. НОМЕР_1 на момент настання ДТП, 27.10.2025 року не була застрахована.

Власником автомобіля марки «TESLA MODEL 3» р.н. НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 . Вказані обставини сторонами на оспрюються.

05 листопада 2025 року Моторне (транспортне) страхове бюро України отримало повідомлення про настання страхового випадку від потерпілої особи ОСОБА_2 .

Крім того, ОСОБА_2 05.11.2025 року звернувся із заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України про здійснення відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 27.10.2025 року о 20 год. 30 хв. у м.Львові по вул.Пекарська, 33 за участю автомобіля марки «SKODA OCTAVIA» р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля марки «TESLA MODEL 3» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Згідно акту огляду колісного транспортного засобу №3865 від 13.11.2025 року та ремонтної калькуляції №132119 від 26.11.2025 року, вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням автомобіля марки «TESLA MODEL 3» р.н. НОМЕР_2 , станом на дату оцінки, становить 67 209,91 гривень.

Наказом Моторного (транспортного) страхового бюро України, вирішено відшкодувати потерпілому (власнику майна) ОСОБА_2 шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 56 008,26 гривень. Платіжною інструкцією №0003164 від 02.02.2026 року, перераховано страхове відшкодування на користь потерпілої особи ОСОБА_2 у розмірі 56 008,26 гривень.

Крім того, позивачем були понесені витрати, пов`язані із встановленням розміру збитків на суму 1 050,0 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №0036181 від 26.11.2025 року.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Пунктом 2.1. статті 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), потерпілі (стаття 4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.39.1 ст.39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п.п.«а» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхового бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно зі ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров`ю та майну третіх осіб під час ДТП.

Потерпілий з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою.

У зв`язку з настанням події, передбаченої п.п.«а» п.41.1 ст.41 Закону, МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування потерпілому у розмірі 56 008,26 гривень, що підтверджується копією платіжної інструкції №0003164 від 02.02.2026 року.

У цій справі МТСБУ здійснив відшкодування регламентної виплати потерпілому у ДТП особі за страховика винної особи з посиланням на те, що цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП не була застрахованою.

Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 ст.13 Закону.

Відповідно п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

На даний час у добровільному порядку відповідачем не компенсовано витрати МТСБУ.

Як вбачається з вищенаведеного, право регресної вимоги виникло у Моторного (транспортного) страхового бюро України з моменту виплати страхового відшкодування у розмірі 56 008,26 гривень, тобто з 02.02.2026 року, що підтверджується платіжною інструкцією №003164 від 02.02.2026 року.

Судом встановлено, що шкода, яка заподіяна відповідачем, позивачем відшкодована потерпілому, внаслідок чого до позивача перейшло право зворотної вимоги по сплаті страхового відшкодування. Враховуючи наведене, а також розмір заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 56 008,26 гривень та витрат пов`язаних із встановленням розміру збитків на суму 1 050,0 гривень, сплата яких підтверджується відповідними платіжними інструкціями.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 3 328,0 гривень, сплата якого підтверджується відповідною платіжною інструкцією №0012733 від 16.07.2026 року.

Керуючись ст.ст.10, 12, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280-283, 284, 289, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов Моторного (транспортного) страхового бюро України - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 56 008,26 гривень (п`ятдесят шість тисяч вісім гривень 26 копійок) та витрат пов`язаних із встановленням розміру збитків на суму 1 050,00 гривень (одна тисяча п`ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір у розмірі 3 328,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: 02653, м.Київ, Русанівський бульвар,8, код ЄДРПОУ 21647131.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Текст рішення суду складено 14.09.2026 року.

Суддя Яворський С.Й.