Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №446/454/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Суд: Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №446/454/26

Суддя: Ляшко О. П.

Справа № 446/454/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Ляшко О. П.

секретар судового засідання Новосад І.В.

справа №446/454/26

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю

«Фінансова компанія «ЕЙС»;

представник позивача Сахарова Ольга Ігорівна

відповідач ОСОБА_1 ;

представник відповідачки Струтинська Юлія Миколаївна;

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач подав до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №325203730 від 29.07.2023 у розмірі 31 854,27 грн, судовий збір в сумі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 29.07.2023 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 325203730 на суму 2150,00 шляхом перерахування через банкпровайдер.

В подальшому ОСОБА_1 збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 6 300,00 грн.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 255 від 24.10.2023, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

19.12.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 19/1224-01.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 19.12.2024 до Договору факторингу 2, за яким твід ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб. Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зі сторони ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» згідно Договору факторингу 2 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 2 від 19.12.2024 до Договору факторингу 2 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція.

15.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е (далі – Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором

Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 15.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 31 854,27 грн. Враховуючи те, що Реєстр Боржників містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру Боржників, що містить лише дані Відповідача.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н від 15.07.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3.

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Позивача згідно Договору факторингу 3 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н від 15.07.2025 до Договору факторингу 3 (до якого входило також відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція.

Вказує, що ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.

Відповідач має невиконані зобов`язання з повернення коштів у сумі 31854,27 грн, яка складається з: 6299,70 грн - заборгованість по тілу кредиту; 25554,57 грн - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом, які позивач просить стягнути в його користь.

Ухвалою суду від 27.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та призначено судове засідання.

04.03.2026 від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву в якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог, пояснила, що жодних кредитних договорів не укладала.

10.03.2026 представник позивача Сахарова О.І. подала відповідь на відзив на позовну заяву, в якому пояснила процедуру укладання договору відповідачем, пояснила, що електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку визначеному законом, тому посилання відповідачки про те, що вона не укладала з позивачем кредитного договору та не отримувала кредитні кошти нічим не підтверджується, а є лише способом ухилення від сплати кредитної заборгованості.

27.03.2026 представник відповідачки – ОСОБА_2 подала додаткові пояснення та вказала, що заявлений позивачем розмір процентів стягнення по кредитному договору є завищеними, необґрунтованими і такі не погодженні сторонами, а тому не підлягають стягненню Також просять зменшити розмір витрат на правову допомогу, оскільки такі є завищеними.

30.03.2026 представник позивача - Сахарова О.І. подала додаткові пояснення щодо нарахування відсотків за кредитний договором в якому пояснила нарахування таких. Вказала, що обґрунтування представника відповідача про те, що Позивач неправомірно нараховував відсотки за користування кредитними коштами, є необґрунтованими та не відповідають дійсності, оскільки Відповідач ознайомлений з пунктами кредитного договору, а також сторони погодили всі істотні умови під час підписання кредитного договору. Щодо стягнення витрат на правову допомогу зазначила, що така є невисокою враховуючи роботу, яку виконав адвокат і сума такої підтверджена доданими до матеріалів доказами та розрахунком, а відтак підлягає стягненню.

01.04.2026 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про витребування в АТ «ПриватБанк» доказів.

В судове засідання представник позивача не прибув, однак в поданій заяві просив суд розглядати справу без його участі, на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи.

Відповідач та її представник в судове засідання не прибули, подали заяву про розгляд справи без участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

29.07.2023 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 325203730 на суму 2150,00 шляхом перерахування через банкпровайдер.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора YGGM-9536.

Встановлено, що перед укладенням Кредитного договору Відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua; зареєструвалася на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора; заповнила та подала Заявку на отримання грошових коштів в кредит (далі - Заявка), в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання (Додаток № 5); пройшла належну перевірку (верифікацію); ознайомилася та підтвердила згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику (далі – Правила) (Додаток № 4), які є невід`ємною частиною Кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит Первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua; отримала на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використала для підписання Кредитного договору; надала згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору (підписала Кредитний договір одноразовим ідентифікатором).

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 сама ініціювала укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора.

Встановлено, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між ОСОБА_1 та первісним кредитором не був би укладений.

З матеріалів справи видно, що при укладенні Кредитного договору, ОСОБА_1 діяла відповідно до Алгоритму (Порядку) дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора, що підтверджується Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора (Додаток № 7).

Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 2 150,00 шляхом перерахування через банкпровайдер.

Вподальшому Відповідач збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 6 300,00 грн, що підтверджується Платіжним дорученням, довідкою та письмовими поясненнями Первісного кредитора.

Також, згідно відповіді АТ КБ "ПРИВАТБАНК", надану на виконання ухвали суду від 01.04.2026, встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку за період 29.07.2023-10.08.2023, 29.08.2023-04.09.2023 було зарахування коштів : 2150,00 грн, 1050,00грн, 550,00грн, 900,00грн, 450,00грн, 650,00грн, 550,00грн. (а.с. 128-130)

Встановлено, що 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1

19.12.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 19/1224-01.

Відтак, право вимоги по Кредитному договору відступлено Первісним кредитором на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а в подальшому Позивачу на підставі Реєстрів прав вимоги (Реєстрів Боржників/ Акту прийому-передачі Реєстру Боржників), які оформлені належним чином та саме з дати підписання Реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення Кредитного договору.

При цьому, відповідно до п. 1.3. Договору факторингу 1, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Розділом 4 Договору факторингу 1 регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1. наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує.

Таким чином, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням.

З матеріалів справи видно, що ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.

Відтак, відповідач має невиконані зобов`язання з повернення коштів у сумі 31854,27 грн, яка складається з: 6299,70 грн - заборгованість по тілу кредиту; 25554,57 грн - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до вимог статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу.

За приписами статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Як передбачено ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України). Відповідно до частин першої та третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Із встановлених обставин справи вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «ЕЙС» виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач ОСОБА_1 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.

Разом з тим, суд не може погодитися з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, у частині визначення розміру процентів за користування кредитними коштами за період з 24.10.2023 по 12.01.2024.

Позивачем надано деталізований розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що відповідач отримала кредитні кошти та користувалася ними, однак належним чином та у встановлений договором строк їх не повернула. Відтак факт користування відповідачем кредитними коштами та наявність невиконаного грошового зобов`язання перед позивачем є доведеними.

З наданого розрахунку вбачається, що за період з 24.10.2023 по 12.01.2024 позивачем визначено заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6 299,70 грн та проценти в розмірі 25 554,57 грн.

Водночас при визначенні розміру процентів суд враховує обмеження, встановлені законодавством України щодо розміру процентів за користування споживчим кредитом у відповідний період.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення та регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності з 24 грудня 2023 року.

Положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки вводяться в дію поетапно.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 – 1,5%.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Оскільки договір про відкриття кредитної лінії № 325203730 від 29.07.2023 укладено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», однак після набрання чинності цим Законом строк дії договору продовжувався, відтак положення цього закону застосовуються до договору про відкриття кредитної лінії № 325203730 від 29.07.2023 на підставі якого з відповідача стягується заборгованість.

Відтак, із розрахунку заборгованості вбачається, що за період до 23.12.2023 проценти підлягали нарахуванню виходячи зі ставки 2,97 %, тоді як за період з 24.12.2023 по 12.01.2024 їх розмір підлягає визначенню виходячи зі ставки 2,5 %.

Отже, нарахування позивачем процентів за весь спірний період виходячи з єдиної ставки без урахування зміни встановленого законом максимального розміру процентів призвело до завищення розміру заборгованості.

За результатами перевірки наданого позивачем розрахунку суд встановив, що розмір процентів підлягає зменшенню на 604,75 грн, оскільки в частині періоду з 24.12.2023 по 12.01.2024 проценти повинні бути перераховані за ставкою 2,5 %.

Таким чином, визначаючи остаточний розмір заборгованості, суд виходить із того, що відповідачем не виконано належним чином обов`язок щодо повернення отриманих кредитних коштів, а тому вимоги позивача про стягнення основної суми заборгованості є обґрунтованими. Водночас вимоги про стягнення процентів підлягають задоволенню лише в межах суми, розрахованої відповідно до вимог чинного законодавства.

При цьому суд бере до уваги заперечення сторони відповідача щодо розміру заявленої до стягнення заборгованості та перевіряє наданий позивачем розрахунок, оскільки відповідно до положень цивільного процесуального законодавства саме суд визначає належний до стягнення розмір заборгованості на підставі досліджених у судовому засіданні доказів та норм матеріального права.

Отже, з урахуванням установлених судом обставин та проведеного перерахунку загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, визначається шляхом зменшення заявленої до стягнення суми на 604,75 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення заборгованості, визначеної з урахуванням установленого законом розміру процентної ставки. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 604,75 грн процентів, нарахованих понад розмір, допустимий відповідно до вимог законодавства, слід відмовити, стягнувши з відповідача 31249,52 грн, з яких: 6299,70 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 24949,82 грн - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд керується ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Вирішуючи таку вимогу позивача, суд з урахуванням вимог ст. 137 ЦПК України, дійшов висновку, що такі підтверджені належними доказами, зокрема: договором №20/08/25-01 від 20.08.2025; додатковою угодою № 25771115943 від 01.09.2025 до Договору правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025; акту прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги згідно Договору правничої допомоги.

Відтак, суд вважає, що визначена адвокатом сума гонорару є обґрунтованою, такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих послуг, у зв`язку з чим вказана сума підлягає відшкодуванню в повному обсязі, а відтак з відповідача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу на користь позивача, що становить 7000,00 гривень.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково, тому суд вважає за необхідне стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2609,15 грн.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 610, ст. 1054 Цивільного кодексу України, суд -

вирішив :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» суму заборгованості за кредитним договором № 325203730 від 29.07.2023 у сумі 31249,52 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» суму сплаченого судового збору у розмірі 2609,15 грн. та 7000 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Взадоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 14.09.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Відомості про сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ: 42986956; юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Ю. Поправки, 6, каб.13)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя О.П. Ляшко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua