Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №441/1614/26 — Городоцький районний суд Львівської області

Справа № 441/1614/26 1-кп/441/219/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3

та обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівського району матеріали кримінального провадження про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, гр-на України, розлученого, військовослужбовця на посаді стрільця взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 в період часу з 12 липня 2025 до 10 травня 2026 року за місцем спільного проживання з своєю колишньою дружиною ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 , в порушення вимог ст.28 Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно, систематично, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи повторно, оскільки 28.05.2024 року був засуджений Городоцьким районним судом Львівської області за ст.126-1 КК України до 150 годин громадських робіт, вчиняв психологічне насильство щодо своєї колишньої дружини – ОСОБА_5 , що призвело до її психологічних страждань та погіршило якість життя потерпілої. Зокрема, 12.07.2025 близько 15.50 год. ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , умисно вчинив щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 безпричинну сварку, ображав її нецензурними словами, принижуючи людську честь та гідність, чим спричинив потерпілій психологічні страждання та погіршення якості її життя, яке виявилося у формі втоми, фізичного дискомфорту, тривожності, відчуття страху, втрати енергійності, повноцінного сну та відпочинку, за що 21.07.2025 ОСОБА_4 був притягнутий Городоцьким районним судом Львівської області до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП. Також 21.09.2025 року близько 22.10 год. ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , умисно вчинив щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 безпричинну сварку, ображав її нецензурними словами, принижуючи людську честь та гідність, чим спричинив потерпілій психологічні страждання та погіршення якості її життя, яке виявилося у формі втоми, фізичного дискомфорту, тривожності, відчуття страху, втрати енергійності, повноцінного сну та відпочинку, за що 30.09.2025 ОСОБА_4 був притягнутий Городоцьким районним судом Львівської області до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП. В продовження, 10.05.2026 року близько 08.00 год. ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , умисно вчинив щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 безпричинну сварку, ображав її нецензурними словами, принижуючи людську честь та гідність, погрожував фізичним насильством, чим спричинив потерпілій психологічні страждання та погіршення якості її життя, яке виявилося у формі втоми, фізичного дискомфорту, тривожності, відчуття страху, втрати енергійності, повноцінного сну та відпочинку. Такими систематичними психологічними насильницькими діями ОСОБА_4 заподіяв своїй колишній дружині – ОСОБА_5 , систематичні психологічні страждання та погіршення якості її життя.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав в повному обсязі та пояснив, що вчиняв сімейні конфлікти через неналежну поведінку дружини, оскільки вона зраджувала йому у подружній вірності, поводила себе неналежно, залишила напризволяще стареньку маму, дітей, онука, поїхала на підробітки в нічний клуб і не відповідала на його дзвінки. Усе це призводило до скандалів, обзивань нецензурними словами тощо, дружина кожного разу викликала поліцію, бо хоче позбутися його з будинку. Однак він усвідомив, що вчиняв неправильно, щиро розкаюється у вчиненому та просить суд його суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, він та інші учасники судового провадження не оспорюють обставин, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ст.349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням документів, які характеризують його як особу.

Суд знаходить винуватість обвинуваченого доведеною повністю. Вважає, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ст.126-1 КК України, оскільки він вчинив домашнє насильство, а саме умисне систематичне психологічне насильство щодо своєї колишньої дружини, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.

При призначенні покарання обвинуваченому суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

Виходячи із цілей та принципів права, справедливості й достатності обраного покарання, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, враховуючи думку потерпілої від злочину, яка просить не позбавляти волі обвинуваченого, враховуючи тяжкість злочину, вищенаведені обставини справи, зокрема негативні дані про особу обвинуваченого, те, що ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, розкаявся у вчиненому, враховуючи обставину, що обтяжує покарання, - вчинення злочину потворно, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді обмеження волі та на підставі ст.75 КК України звільнити його від покарання з наданням іспитового строку. Суд вважає, що така міра покарання сприятиме досягненню справедливого балансу між правами та свободами обвинуваченого та інтересами потерпілої, а також буде достатньою для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому суд виключає з обвинувачення таку обтяжуючу обставину як вчинення злочину щодо колишнього подружжя, оскільки така обставина є складовою об`єктивної сторони складу цього кримінального правопорушення.

Крім цього суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід у виді заборони листування, телефонних переговорів з потерпілою, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб, оскільки конфлікт з ОСОБА_5 носить тривалий характер і потерпіла з обвинуваченим спілкуються в більшості через телефон.

Цивільний позов у справі не заявлено. Процесуальних витрат у справі немає. Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.

Долю речового доказі слід вирішити у відповідності з вимогами ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік. Відповідно до вимог ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язки, а саме, не покидати територію військової частини без дозволу командира частини, контроль за поведінкою засудженого військовослужбовця покласти на командира військової частини НОМЕР_1 , а в разі його звільнення, зобов`язати ОСОБА_4 повідомити уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання та періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у вигляді заборони листування, телефонних переговорів з потерпілою ОСОБА_5 , інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб, на строк три місяці.

Попередити ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за ст.390-1 КК України за умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України.

Речовий доказ – DWD-R диск, який міститься в матеріалах справи, - залишити в матеріалах справи.

На вирок протягом 30-ти діб з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду. Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1