Вирок від 13 вересня 2026 р. у справі №461/1392/25 — Галицький районний суд м. Львова

461/1392/25

1-кп/461/188/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2026 року Галицький районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю: прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 обвинуваченої ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8 захисника ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові кримінальне провадження внесеного до ЄРДР № 12024000000000979 від 20.05.2024 року про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , має вищу освіту, зареєстрованого як фізична особа-підприємець, не одруженого, має на утриманні двох дітей 2010 та 2020 року народження, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, -

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки смт. Новоселівка Краснолиманського району Донецької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , має вищу освіту, офіційно не працевлаштованої, не заміжньої, на утриманні двоє дітей 2010 та 2020 року народження, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, -

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки міста Одеса, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 , має середню освіту, офіційно не працевлаштованої, неодруженої, має на утриманні одну дитину 2007 року народження, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

у невстановлений час, але не пізніше вересня 2023 року обвинувачена ОСОБА_6 , посягаючи на моральні засади суспільства, маючи на меті незаконне збагачення за рахунок вчинення злочинів проти громадського порядку та моральності, маючи уявлення щодо необхідних вимог до організації та утримання місць розпусти, вирішила створити та очолити стійке угрупування - організовану групу, яка б забезпечувала діяльність з надання сексуальних послуг особами жіночої статі, створення і утримання місць розпусти та отримання систематичного протиправного прибутку від такої діяльності.

Усвідомлюючи складність у організації діяльності по забезпеченню заняття проституцією інших осіб і подальшого її належного контролю, а також розуміючи, що для досягнення злочинної мети, направленої на протиправне збагачення шляхом систематичного заняття сутенерством, їй необхідна допомога сторонніх осіб, ОСОБА_6 вирішила залучити до такої діяльності інших осіб.

Розробивши злочинний план, спрямований на залучення до такої діяльності осіб з чітким розподілом функцій кожного, визначивши мінімально необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників, ОСОБА_6 визначила для себе організаційні функції.

У подальшому, приблизно в вересні 2023 року (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах ОСОБА_6 запропонувала ОСОБА_5 , в якості співорганізатора увійти до складу організованої групи з метою спільного заняття сутенерством, створенням і утриманням місць розпусти та повідомила останньому про розроблений план злочинних дій та способи його реалізації.

Бажаючи здійснювати протиправну діяльність, спрямовану на організацію та забезпечення умов для заняття проституцією, та отримувати від цього власний прибуток, ОСОБА_5 надав свою згоду на участь у спільній злочинній діяльності та вступив з ОСОБА_6 у злочинну змову на спільне заняття сутенерством, створенням та утриманням місць розпусти на території м. Львова.

Вказану діяльність планували проводити систематично, протягом невизначеного терміну, а отримані прибутки використовувати як для власних потреб, так і для розширення мережі салонів для надання інтимних послуг.

Так, отримавши згоду ОСОБА_5 на участь у спільній злочинній діяльності, ОСОБА_6 , спільно та за взаємною згодою із ОСОБА_5 , очолили організовану групу, визначивши необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість її учасників, при цьому, керуючись бажанням спільного вчинення тяжких злочинів на території міста Львова, діючи з корисливих мотивів та з метою незаконного особистого збагачення, шляхом вчинення заздалегідь спланованого та систематичного забезпечення заняття проституцією іншими особами, створення та утримання місць розпусти.

Встановлено, що у невстановлений час, але не пізніше вересня 2023 року, за невстановлених обставин, ОСОБА_7 увійшла до складу стійкого злочинного об`єднання - організованої групи, утвореної ОСОБА_6 та ОСОБА_5 для вчинення умисних корисливих злочинів, пов`язаних із забезпеченням діяльності з надання сексуальних послуг особами жіночої статі та отримання систематичного протиправного прибутку від такої діяльності, а також створення і утримання місць розпусти.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом систематичного забезпечення заняття проституцією іншими особами, розуміючи, що для організації забезпечення такої незаконної діяльності необхідно підібрати інших осіб, в якості виконавців, які б здійснювали контроль за діяльністю осіб, що надають сексуальні послуги, займались пошуком та підбиранням приміщень для надання оплатних послуг сексуального характеру, осіб жіночої статі для заняття проституцією, здійснювали доставку повій до місць надання сексуальних послуг та до клієнтів, ОСОБА_6 , спільно із ОСОБА_5 в різний період часу підібрали для участі у організованій групі та залучили до зазначеної протиправної діяльності інших осіб, а саме: ОСОБА_7 та інших, не встановлених на даний час осіб, повідомивши їх про такий намір, запевнивши у можливості отримання матеріальних благ, шляхом вчинення вказаних злочинів.

Отримавши згоду від вказаних осіб на участь у спільній злочинній діяльності ОСОБА_6 , спільно із ОСОБА_5 , повідомили їм розроблений план злочинної діяльності і, отримавши добровільну згоду ОСОБА_7 та інших, не встановлених на даний час осіб, вступили з останніми у злочинну змову на спільне здійснення такої діяльності, при цьому кожному із учасників було роз`яснено відведену йому роль та функції під час спільного вчинення злочинів.

Реалізуючи свій злочинний план, ОСОБА_6 , спільно зі ОСОБА_5 , маючи уявлення щодо необхідних вимог до організації та утримання місць розпусти, з метою налагодження функціонування стійкого злочинного об`єднання та досягнення високого рівня узгодженості дій учасників, розподілили між собою та учасниками організованої групи функції та ролі по забезпеченню діяльності щодо надання сексуальних послуг, створення та утримання місць розпусти, при цьому, визначили себе відповідальними за здійснення контролю за іншими учасниками організованої групи та особами жіночої статі, підібраними для надання послуг сексуального характеру, а також відповідальними за здійснення контролю, збору та обліку грошових коштів, отриманих за надані сексуальні послуги.

Для очолюваного ОСОБА_6 та ОСОБА_5 злочинного об`єднання характерне розподілення ролей кожного з учасників організованої групи, розподілення коштів, отриманих внаслідок злочинної діяльності. За час існування організованої групи між її організаторами ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та учасниками ОСОБА_7 , а також іншими, не встановленими на даний час особами, існував високий рівень довіри, узгодженості дій та єдині правила поведінки, розроблені на виконання спільного злочинного плану, відомого всім учасникам групи.

Організована група, очолювана ОСОБА_6 та ОСОБА_5 характеризувалась наступним чином:

?попередньою організованістю в спільне об`єднання, про що свідчить розроблений та ухвалений учасниками групи план вчинення злочинної діяльності, чіткий розподіл ролей між учасниками групи, наявність організатора, прикриття своєї діяльності;

?стійкістю злочинного об`єднання, що виразилося у стабільності групи, про що свідчить тривалість, системність та детальна організація функціонування групи, наявність необхідних для функціонування організованої групи фінансових можливостей, а також згуртованості групи, що засвідчують міцні внутрішні зв`язки між учасниками, встановлені загальні правила поведінки, єдиний план злочинних дій та усвідомлення кожним із учасників факту об`єднання з іншими особами для досягнення єдиного злочинного результату;

?«спеціалізацією» незаконної діяльності учасників організованої групи, яка виражалась у сутенерстві, створенні та утриманні місць розпусти;

?тривалістю свого існування в період часу з не пізніше вересня 2023 року по 11 червня 2024 року.

Відповідно до розробленого злочинного плану, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , як співорганізатори, створили організовану групу, здійснювали керівництво нею, розробили план злочинної діяльності, направлений на незаконне отримання доходів від сутенерства, створення та утримання місць розпусти, згідно якого розподілили роль кожного учасника організованої групи, підшукували виконавців злочинного угрупування, усували перешкоди для вчинення кримінальних правопорушень, розподіляли між учасниками організованої групи отримані від незаконної діяльності прибутки, координували діяльність злочинної діяльності, розробили єдині правила поведінки учасників організованої групи та осіб, які надають сексуальні послуги, та жорстко контролювали їх виконання.

Так, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , відвели собі загальне керівництво діями інших учасників організованої групи, в тому числі:

?забезпечення прикриття їх протиправної діяльності перед правоохоронними органами;

?інструктаж учасників організованої групи щодо форм і методів конспірації протиправної діяльності;

?отримання від інших учасників групи грошових коштів за надання сексуальних послуг (сутенерства) та здійснення їх розподілу між іншими учасниками організованої ним групи.

Також, роль ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , як співорганізаторів групи, полягала у підшукуванні та залученні осіб жіночої статі та схиляння їх до заняття проституцією, веденні обліку грошових коштів, отриманих від злочинної діяльності, наданні вказівок іншим учасникам злочинного угрупування та контролі їх діяльності. Крім того, останні, здійснювали контроль за діяльністю адміністраторів, осіб жіночої статі, які надавали сексуальні послуги, проводили інструктажі щодо необхідності неухильного дотримання правил, установлених ними.

Крім того, виконуючи, покладені на себе обов`язки організатора, ОСОБА_6 самостійно визначила для себе додаткові функції, а саме виконання «роботи» чергового диспетчера (оператора), відповідального за забезпечення заняття проституцією, особами жіночої статі, в організованому місці розпусти або у разі необхідності надання вихідних днів іншим, підконтрольних останній, диспетчерам (операторам).

Так, роль ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , як активного учасника організованої групи, відповідно до відведених їм ролей, полягали у забезпечуванні заняття проституцією особами жіночої статі, шляхом виконання «роботи» диспетчерів (операторів), зокрема:

?спілкування з клієнтами через рекламний телефон з абонентським номером НОМЕР_1 ;

?шляхом створення рекламних оголошень на сайтах ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7;

?спілкування та спрямовування клієнтів сексуальних послуг до осіб жіночої статті, які надавали такі послуги;

?контролювання платних сексуальних послуги у вигляді передачі клієнтам реквізитів платіжних карт для оплати таких послуг;

?надання інформації клієнтам щодо переліку послуг сексуального характеру, які надаються повіями;

?рекламування послуг сексуального характеру у мережі Інтернет, шляхом розміщення відповідних оголошень на тематичних веб-сайтах, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та інших.

Окрім того, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та інші невстановлені особи, виконували обов`язки адміністраторів у підконтрольному організаторам салоні з надання інтимних послуг. До функцій вказаних осіб входив контроль діяльності осіб жіночої статі, які надають сексуальні послуги, зокрема - дотримання графіку роботи, підтримання охайного зовнішньо вигляду, проведення інструктажів щодо необхідності неухильного дотримання правил, установлених організаторами, отримання від клієнтів грошових коштів за надання сексуальних послуг та передача їх безпосередньо ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , пред`явлення клієнтам повій, які перебувають на зміні, для вибору та контроль щодо тривалості надання послуг сексуального характеру.

При невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , з метою реалізації їх спільного та відомого іншим учасникам - ОСОБА_7 та іншим, не встановленим на даний час особам злочинного плану по забезпеченню заняттям проституцією іншими особами, розуміючи, що підібраних ними для надання послуг інтимного характеру за грошову винагороду осіб необхідно забезпечити усім необхідним для заняття проституцією та підшукати і обладнати відповідне приміщення, у якому зазначені особи будуть перебувати під їх постійним контролем та де останні повинні очікувати клієнтів для надання сексуальних послуг, а також здійснювати виїзд за місцем знаходження клієнтів у межах м. Львова, незважаючи на моральні засади суспільства в частині встановлення зв`язків між людьми для задоволення їх статевих потреб, підібрали та орендували з метою створення місця розпусти квартиру АДРЕСА_6 , яку обладнали усім необхідним для заняття підібраними ними особами проституцією.

Підібравши та обладнавши всім необхідним для надання послуг інтимного характеру квартиру за вказаною адресою та створивши таким чином місце розпусти для заняття проституцією, іншими особами за грошову винагороду, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , з відома та за попередньою змовою з іншими учасниками організованої групи, здійснювали утримання та забезпечували діяльність цього місця розпусти до 11 червня 2024 року.

Згідно розподілених злочинних ролей у спільному злочинному плані, розробленому ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , останнім та ОСОБА_7 , як активним учасникам організованої групи, відведено роль адміністратора місця розпусти, розміщеного за адресою: АДРЕСА_7 , в якому останні виконували обов`язки почергово відповідно до узгодженого графіку.

Таким чином, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 вчинили створення та утримання місць розпусти, вчинені з метою наживи, організованою групою, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 302 КК України.

Крім того, установлено, що під час здійснення протиправної діяльності учасниками, створеної ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , організованої групи, упродовж 2023-2024 років, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, підшукано осіб жіночої статі для надання сексуальних послуг клієнтам за грошову винагороду, роз`яснивши умови надання таких послуг. При цьому визначили для них місця перебування у спеціально підібраному та обладнаному орендованому приміщенні, розташованому у м. Львові, де останні повинні очікувати клієнтів для надання сексуальних послуг, а також здійснювати виїзд за місцем знаходження клієнтів у межах м. Львова та Львівської області.

Відповідно до розроблених, учасниками організованої групи, правил, особи жіночої статі, залучені для надання сексуальних послуг, передавали адміністраторам 50% відсотків від суми отриманих грошових коштів, за створені умови для заняття проституцією, забезпечення приміщенням для обслуговування клієнтів, забезпечення безпеки учасників організованої групи та повій в процесі здійснення протиправної діяльності, доставлення осіб, що надають послуги сексуального характеру до клієнтів, оплату послуг зв`язку та рекламних оголошень тощо.

У свою чергу, адміністратор борделю, відповідно до відведеної йому ролі, контролював отримання від клієнтів грошових коштів за надання сексуальних послуг та передача їх безпосередньо ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Після цього останні розподіляли ці кошти між собою та визначали розмір частки інших учасників організованої групи, а решта прибутку залишали собі.

При цьому, діяльність осіб жіночої статі жорстко контролювалася учасниками організованої групи. За невихід на роботу, з`явлення у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, не охайний зовнішній вигляд, тощо, особам жіночої статі встановлювалися штрафи, згідно розроблених правил поведінки, що були доведені до відома осіб жіночої статті, які безпосередньо надавали сексуальні послуги.

Створена ОСОБА_6 та ОСОБА_5 організована група, до складу якої також входять ОСОБА_7 та інші, не встановлені на даний час особи, являла собою організоване стійке об`єднання, створене для цілеспрямованої, систематичної злочинної діяльності - сутенерства, створення та утримання місць розпусти.

Так, відповідно до розробленого ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та іншими учасниками організованої групи злочинного плану, особи жіночої статі перебували на визначеному їм місці, де, отримавши від ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 або інших, не встановлених на даний час учасників організованої групи, вказівку про виїзд до клієнта з метою надання послуг сексуального характеру за грошову винагороду, або інформацію про направлення клієнта за адресою місця розташування, спеціально підібраного для надання сексуальних послуг, приміщення, обговорювали перелік сексуальних послуг та здійснювали їх надання за грошову винагороду.

У протиправній діяльності організованої групи в складі ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та інших, не встановлених на даний час осіб, спрямованої на досягнення єдиного злочинного результату, брали участь всі учасники групи, об`єднані загальним планом з розподілом функцій і ролей кожного із її учасників.

Дана протиправна діяльність вчинялася учасниками організованої групи навмисно, мала корисливу спрямованість, розрахована на невизначений період, з метою постійного одержання доходів, які були для учасників організованої групи основним джерелом існування, і припинена лише в результаті її викриття правоохоронними органами.

Організована група, яку очолювали ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , з метою вчинення систематичного забезпечення заняття проституцією іншими особами, створення та утримання місць розпусти була стійкою, що знайшло своє вираження у згуртованості та стабільності свого складу, наявності жорсткої ієрархії, високого рівня довіри, чіткого розподілу обов`язків між учасниками, наявних постійних внутрішніх зв`язків тривалості функціонування по 11 червня 2024 року, тобто до припинення її функціонування правоохоронними органами.

Зокрема встановлено, що реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на особисте протиправне збагачення, шляхом незаконного отримання доходів від сутенерства, ОСОБА_6 , спільно та по взаємній згоді із іншими учасниками, очолюваної останньою та ОСОБА_5 , організованої групи, вчинила сутенерство, при наступних обставинах.

Так, 04.02.2024 близько 22 год. 11 хв. ОСОБА_10 , діючи під контролем працівників поліції та сприяючи у документуванні протиправної діяльності, очолюваної ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , організованої групи, з метою замовлення послуг сексуального характеру, зателефонував за абонентським номером НОМЕР_1 , розміщеним в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6. За вказаним номером відповіла ОСОБА_6 , яка в зазначений день самостійно чергувала в якості диспетчера (оператора), відповідального за місце розпусти, яке розташоване за адресою:

АДРЕСА_7 . В момент вказаного вище дзвінка, остання перебувала за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , та яка діючи відповідно до єдиного спільного злочинного плану, розробленого безпосередньо нею та ОСОБА_5 та зі згоди інших учасників організованої групи - ОСОБА_7 та інших, не встановлених на даний час осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, нехтуючи моральними засадами суспільства в частині підстав задоволення статевих потреб та правил шлюбних відносин, з метою забезпечення інших осіб жіночої статі заняттям проституцією, відповідно до розробленої ними схеми злочинних дій, роз`яснила умови надання послуг сексуального характеру, їх вартість та умови оплати, після чого запросила та направила ОСОБА_10 для отримання послуг сексуального характеру за грошову винагороду до спеціально підібраного для надання інтимних послуг місця розпусти, а саме - до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 .

Після цього, ОСОБА_10 , працівниками поліції, вручені заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в сумі 5000 гривень.

Погодившись із вказаними умовами, 04.02.2024 близько 22 год. 36 хв. ОСОБА_10 прибув за адресою, вказаною диспетчером по телефону, а саме до будинку АДРЕСА_8 , про що в ході телефонної розмови повідомив ОСОБА_6 , яка в свою чергу зазначила, що останнього невдовзі зустрінуть, після чого до ОСОБА_10 вийшла невстановлена досудовим розслідуванням особа жіночої статі, яка провела «клієнта» до квартири АДРЕСА_6 .

Після цього, перебуваючи в приміщенні спеціально підібраного та обладованого для надання інтимних послуг приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_7 , ОСОБА_10 обрав одну із невстановлених досудовим розслідуванням осіб жіночої статі для отримання послуги сексуального характеру, яка провела його до окремої кімнати. Обрана ОСОБА_10 , повія повідомила, що вартість надання послуг сексуального характеру складає 4000 гривень, однак заплатити треба 4200 гривень із розрахунку, що 200 гривень надаються за використання апартаментів та попросила розрахуватись.

Згідно попередньо узгоджених з ОСОБА_6 умов та розмови із вказаною вище невстановленою досудовим розслідуванням особою жіночої статі, із загальної суми заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, вручених працівниками поліції, ОСОБА_10 відрахував та передав останній 4500 гривень, в якості оплати за надання послуг сексуального характеру. Після отримання цих грошових коштів, невстановлена особа жіночої статі надала ОСОБА_10 послуги сексуального характеру.

Таким чином, учасники, очолюваної ОСОБА_6 та ОСОБА_5 організованої групи, забезпечили заняття проституцією іншою особою жіночої статі, внаслідок чого ОСОБА_10 надано послуги сексуального характеру за грошову винагороду у розмірі 4200 гривень за надання таких послуг, до яких входить вартість оренди приміщення.

Крім цього, 11.04.2024 близько 23 год. 18 хв. ОСОБА_11 , діючи під контролем працівників поліції та сприяючи у документуванні протиправної діяльності, очолюваної ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , організованої групи, з метою замовлення послуг сексуального характеру, зателефонував за абонентським номером НОМЕР_1 , розміщеним в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7. За вказаним номером відповіла ОСОБА_6 , яка в зазначений день самостійно чергувала в якості диспетчера (оператора), відповідального за місце розпусти, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_7 . В момент вказаного вище дзвінка, остання перебувала за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , та яка діючи відповідно до єдиного спільного злочинного плану, розробленого безпосередньо нею та ОСОБА_5 та зі згоди інших учасників організованої групи - ОСОБА_7 та інших, не встановлених на даний час осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, нехтуючи моральними засадами суспільства в частині підстав задоволення статевих потреб та правил шлюбних відносин, з метою забезпечення інших осіб жіночої статі заняттям проституцією, відповідно до розробленої ними схеми злочинних дій, роз`яснила умови надання послуг сексуального характеру, їх вартість та умови оплати, після чого запросила та направила ОСОБА_11 для отримання послуг сексуального характеру за грошову винагороду до спеціально підібраного для надання інтимних послуг місця розпусти, а саме - до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 .

Також, в ході вказаної вище розмови, ОСОБА_6 , використовуючи вищевказаний абонентський номер НОМЕР_1 , зареєстрований в додатку «Telegram» на ім`я користувача « ОСОБА_12 », надіслала ОСОБА_11 фото осіб жіночої статі, які надавали послуги сексуального характеру, при цьому визначивши розмір грошової винагороди в сумі 4000 гривень.

Після цього, ОСОБА_11 , працівниками поліції, вручені заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в сумі 4200 гривень.

Погодившись із вказаними умовами, 12.04.2024 близько 03 год. 10 хв. ОСОБА_11 прибув за адресою, вказаною диспетчером по телефону, а саме до будинку АДРЕСА_8 , про що в ході телефонної розмови повідомив ОСОБА_6 , яка в свою чергу зазначила, що останнього невдовзі зустрінуть, після чого до ОСОБА_11 вийшла невстановлена досудовим розслідуванням особа жіночої статі, яка провела «клієнта» до квартири АДРЕСА_6 .

Після цього, перебуваючи в приміщенні спеціально підібраного та обладованого для надання інтимних послуг приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_7 , ОСОБА_11 обрав одну із шести невстановлених досудовим розслідуванням осіб жіночої статі для отримання послуги сексуального характеру, яка провела його до окремої кімнати. Обрана ОСОБА_11 , повія повідомила, що вартість надання послуг сексуального характеру складає 4000 гривень, однак заплатити треба 4200 гривень із розрахунку, що 200 гривень надаються за використання апартаментів та попросила розрахуватись.

Згідно попередньо узгоджених з ОСОБА_6 умов та розмови із вказаною вище невстановленою досудовим розслідуванням особою жіночої статі, ОСОБА_11 передав останній, заздалегідь ідентифіковані грошові кошти, вручені працівниками поліції, в сумі 4200 гривень, в якості оплати за надання послуг сексуального характеру. Після отримання цих грошових коштів, невстановлена особа жіночої статі надала ОСОБА_11 послуги сексуального характеру.

Відтак, учасники, очолюваної ОСОБА_6 та ОСОБА_5 організованої групи, забезпечили заняття проституцією іншою особою жіночої статі, внаслідок чого ОСОБА_11 надано послуги сексуального характеру за грошову винагороду у розмірі 4200 гривень за надання таких послуг, до яких входить вартість оренди приміщення.

Таким чином, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вчинили сутенерство, вчинене щодо кількох осіб, організованою групою, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 303 КК України.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушеннь визнали повністю, у вчиненому щиро розкаялися; підтвердили всі обставини, викладені в обвинуальному акті; докази своєї винуватості, зібрані досудовим слідством та безпосередньо дослідженими судом, не оспорюють.

На підставі повного визнання вини обвинуваченими та доказів, досліджених в судовому засіданні, допитаних свідків, об`єктивність та повнота яких учасниками судового розгляду не оспорюється, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України.

31 липня 2026 року між прокурором у кримінальному провадженні № 12024000000000979 від 20.05.2024 - прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 та обвинуваченою у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, на підставі ст. ст. 36, 468-476 КПК України, у присутності захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_8 , у приміщенні службового кабінету № 915 Офісу Генерального прокурора за адресою: м. Київ, вул. Різницька, 13/15, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з умовами угоди, обвинувачена ОСОБА_6 беззастережно та повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, в обсязі та за обставин, викладених у обвинувальному акті та пункті другому цієї угоди, які є істотними для цього кримінального провадження.

Сторони даної угоди про визнання винуватості підтверджують, що її укладення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

31 липня 2026 року між прокурором у кримінальному провадженні № 12024000000000979 від 20.05.2024 - прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, на підставі ст. ст. 36, 468-476 КПК України, у присутності захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_9 , у приміщенні службового кабінету № 915 Офісу Генерального прокурора за адресою: м. Київ, вул. Різницька, 13/15, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з умовами угоди, обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно та повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, в обсязі та за обставин, викладених у обвинувальному акті та пункті другому цієї угоди, які є істотними для цього кримінального провадження.

Сторони даної угоди про визнання винуватості підтверджують, що її укладення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

31 липня 2026 року між прокурором у кримінальному провадженні № 12024000000000979 від 20.05.2024 - прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 та обвинуваченою у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, на підставі ст. ст. 36, 468-476 КПК України, у присутності захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_8 , у приміщенні службового кабінету № 915 Офісу Генерального прокурора за адресою: м. Київ, вул. Різницька, 13/15, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з умовами угоди, обвинувачена ОСОБА_7 беззастережно та повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, в обсязі та за обставин, викладених у обвинувальному акті та пункті другому цієї угоди, які є істотними для цього кримінального провадження.

Сторони даної угоди про визнання винуватості підтверджують, що її укладення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.ч.2, 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:

1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;

2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;

3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Чинний кримінальний процесуальний закон України не визначає зміст категорії «суспільний інтерес», оскільки само по собі це є абстрактним поняттям, під яким розуміється ставлення суспільства до певних явищ як наслідок їх оцінки на підставі усталених уявлень про позитивний чи негативний характер таких явищ.

Аналізуючи судову практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) (наприклад, рішення 27.06.2019 в справі «ТОВ «Світ розваг» та інші проти України» - заява №13290/11, рішення від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» - заява №29979/04), можна зробити висновок, що відповідно до його сталої практики поняття «суспільний (публічний) інтерес» тлумачиться широко, й дотримання необхідного балансу між суспільними (публічними) та приватними інтересами є важливою вимогою демократичного суспільства та складовою принципу верховенства права. Також аналіз рішень ЄСПЛ від 12.05.2005 у справі «Ocalan v.Turkey» - заява №46221/99 (пункт 168), від 23.11.2000 у справі «Former King of Greece and Others v. Greece» - заява №25701/94 (пункт 89), від 25.03.1999 у справі «Iatridis v. Greece» - заява №31107/96 (пункт 55) дає підстави виснувати, що складовими принципу верховенства права ЄСПЛ вважає збалансованість інтересів окремого індивіда з інтересами інших членів суспільства, принцип пропорційності, справедливий баланс між вимогами спільного (публічного) інтересу та захистом фундаментальних прав особи.

Разом з тим, суспільство є неоднорідною соціальною сукупністю осіб з різним віком, освітою та культурою, майновим та соціальним станом, уявленнями про життєві цінності, оцінкою боротьби з корупцією тощо, що може призвести до різнополюсних уявлень різних верств суспільства про одне й те явище.

З огляду на це, суд оцінює наявність чи відсутність суспільного інтересу в укладенні угоди про визнання винуватості як баланс між державними і особистими інтересами, який передусім покликаний досягнути завдань кримінального судочинства, які полягають в захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, що ґрунтується на суддівському розсуді, тобто суб`єктивній оцінці об`єктивних обставин справи.

Також завданням кримінального судочинства є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Окрім того, затвердження угоди про визнання винуватості забезпечує скорочення часу розгляду будь-якого кримінального провадження в розумні строки, мінімізує витрати державних ресурсів, особистих ресурсів учасників кримінального провадження, а також зменшує надмірне навантаження на органи публічного обвинувачення та суд.

Більш того, затвердження угоди свідчитиме про ефективне здійснення судового провадження, яке забезпечить притягнення обвинуваченого до відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень з метою виправлення останнього. Зазначене сприятиме формуванню у суспільства правосвідомості та усвідомлення невідворотності покарання за вчинені правопорушення.

Особливої актуальності та необхідності питання процесуального реагування на дотримання принципу розумності строків кримінального провадження набуло в зв`язку з ухваленням Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) 24.02.2022 остаточного рішення у справі « Романов та інші проти України (заява №5159/21), де ЄСПЛ констатував порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року у зв`язку з надмірною тривалістю кримінальних проваджень та відсутністю у національному законодавстві ефективного юридичного захисту.

Загалом, своєчасне розкриття кримінальних правопорушень, призначення справедливого покарання винній особі, відшкодування матеріальних збитків в узгодженому розмірі є свідченням наявності суспільного інтересу, дотримання принципу балансу інтересів та відповідає інтересам України на сучасному етапі державності.

Суд вважає, що умови угод відповідають інтересам суспільства і зазначає, що укладення угод про визнання винуватості за загальним принципом стимулюватиме інших підозрюваних чи обвинувачених укладати такі з метою сприяння у проведенні кримінального провадження та потенційної можливості бути засудженим до найменш тривалого строку покарання, визначеного в санкції інкримінованої статті чи бути звільненим від його відбування, що сприятиме виправленню та запобіганню вчиненню засудженими нових кримінальних правопорушень, а також впливатиме на усвідомлення будь-ким неминучої караності протиправних діянь.

Матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням державі не завдано.

Обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_8 підтвердили суду добровільність укладення угоди , спільну узгодженість усіх викладених у ній умов та відсутність процесуального примусу зі сторони обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_9 підтвердили суду добровільність укладення угоди , спільну узгодженість усіх викладених у ній умов та відсутність процесуального примусу зі сторони обвинувачення.

Обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_8 підтвердили суду добровільність укладення угоди , спільну узгодженість усіх викладених у ній умов та відсутність процесуального примусу зі сторони обвинувачення.

Прокурор ОСОБА_14 також підтвердив добровільність укладення угоди зі сторони обвинувачення.

Відтак суд переконався, що укладення сторонами цієї угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім того, укладена угода не порушує прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, не має преюдиціального значення для кримінальних проваджень щодо будь-яких інших осіб.

Відтак в цьому кримінальному провадженні законодавчо можливе безумовне укладення угоди про визнання винуватості щодо інкримінованого ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення.

При цьому, суду невідомо про укладення раніше інших угод про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні, тому відсутні перешкоди, встановлені частиною 8 статті 474 КПК.

Угоди про визнання винуватості відповідають формальним вимогам статті 472 КПК та містять усі необхідні реквізити: її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченими своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК, наслідки невиконання угоди, дата укладення та угоди та підписи сторін.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 підтвердили кожну із обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вони обвинувачуються і які викладені в угоді та обвинувальному акті, та беззастережно визнали свою винуватість у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень.

З огляду на вищенаведене та враховуючи описані в обвинувальному акті та угоді фактичні обставини, суд вважає наявним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, що вказує на правильну кваліфікацію інкримінованих ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 діянь та наявність фактичних підстав для визнання ними винуватості.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 цілком і повністю розуміють положення, передбачені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.

Також судом перевірено угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України (в тому числі, щодо змісту та порядку укладення угоди) та КК України (в тому числі щодо узгодженої міри покарання); підстав для відмови в їх затверджені не встановлено.

Потерпілий у кримінальному провадженні відсутній, кримінальним правопорушенням не завдано збитку та не заподіяно матеріальної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Щодо призначення покарання.

Відповідно до статті 50 КК, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Тобто, суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання, що є виключно дискрецією суду у кримінальному судочинстві і охоплює повноваження суду, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. При цьому виключно каральний підхід при призначенні покарання є неефективним для розв`язання проблем запобігання злочинності в Україні.

Відповідно до частини 1 статті 65 КК, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Частина 2 статті 65 КК встановлює, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Тобто суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.

Згідно з частиною частини 5 статті 65 КК, у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Частиною 1 статті 475 КПК визначено, що якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Також суд зазначає, що виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Під час вибору заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Вивчаючи особу обвинуваченої ОСОБА_6 , суд приймає до уваги визнання нею своєї винуватості у вчинених кримінальних правопорушеннях, активне сприяння ОСОБА_6 розкриттю цих кримінальних правопорушень, що виразилось у викритті інших співучасників злочинів, зокрема: ОСОБА_7 та ОСОБА_5 . ОСОБА_6 , раніше не судима, характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; неодружена, має на утриманні двох дітей 2010 та 2020 року народження, не працювала на посадах, пов`язаних із проходженням державної служби.

Окрім того, обвинувачена добровільно зробила грошовий внесок на підтримку Збройних Сил України, надавши допомогу в сумі 2 000 000 грн.

Вищевказані пом`якшуючі обставини істотно знизили тяжкість вчинених злочинів.

При цьому судом не встановлено обставин, передбачених статтею 67 КК України, які обтяжують покарання.

Узгоджене покарання обвинуваченій ОСОБА_6 згідно угоди про визнання винуватості: за ч. 2 ст. 302 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 303 КК України - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, сторони узгодили ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. Сторони угоди з урахуванням вимог ст.75 КК України також узгодили звільнити обвинувачену ОСОБА_6 від відбуття покарання із випробуванням та встановити іспитовий строк, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Вивчаючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд приймає до уваги визнання ним своєї винуватості у вчинених кримінальних правопорушеннях, сприяння розкриттю злочинів, що виразилось у повідомленні про всі обставини їх вчинення, обставини та події, які мають значення для кримінального провадження. ОСОБА_5 розкаюється у вчиненому; раніше не судимий, характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; має на утриманні двох дітей 2010 та 2020 року народження, не працював на посадах, пов`язаних із проходженням державної служби.

Окрім того, обвинувачений добровільно зробив грошовий внесок на підтримку Збройних Сил України, надавши допомогу в сумі 500 000 грн.

Вищевказані пом`якшуючі обставини істотно знизили тяжкість вчинених злочинів.

При цьому судом не встановлено обставин, передбачених статтею 67 КК України, які обтяжують покарання.

Узгоджене покарання обвинуваченому ОСОБА_5 згідно угоди про визнання винуватості: за ч. 2 ст. 302 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 303 КК України - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, сторони узгодили ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. Сторони угоди з урахуванням вимог ст.75 КК України також узгодили звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбуття покарання із випробуванням та встановити іспитовий строк, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Вивчаючи особу обвинуваченої ОСОБА_7 суд приймає до уваги беззаперечне визнання нею своєї винуватості в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, активне сприяння ОСОБА_7 розкриттю кримінальних правопорушень, що виразилось у повідомленні нею про всі обставини їх вчинення, обставини та події, які мають значення для кримінального провадження. ОСОБА_7 розкаюється у вчиненому; раніше не судима, характеризується позитивно, неодружена, має на утриманні дитину 2007 року народження, не працювала на посадах, пов`язаних із проходженням державної служби.

Окрім того, обвинувачена добровільно зробила грошовий внесок на підтримку Збройних Сил України надавши допомогу в сумі 500 000 грн.

Вищевказані пом`якшуючі обставини істотно знизили тяжкість вчинених злочинів.

При цьому судом не встановлено обставин, передбачених статтею 67 КК, які обтяжують покарання.

Узгоджене покарання обвинуваченій ОСОБА_7 згідно угоди про визнання винуватості: за ч. 2 ст. 302 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 303 КК України - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, сторони узгодили ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. Сторони угоди з урахуванням вимог ст.75 КК України також узгодили звільнити обвинувачену ОСОБА_7 від відбуття покарання із випробуванням та встановити іспитовий строк, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Дослідивши зміст угод про визнання винуватості, беручи до уваги конкретні обставини справи, особу обвинувачених, мотив та ступінь тяжкості вчиненого ними суспільно-небезпечного діяння, наявність обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, заслухавши думку учасників судового провадження - прокурора, обвинувачених та їх захисників, - суд не встановив підстав для відмови в затвердженні таких угод, передбачених частиною 7 статті 474 КПК, оскільки укладені угоди відповідають нормам КК, КПК та інтересам суспільства, зокрема в частині узгодженого покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, є пропорційним та достатнім, й забезпечить досягнення мети його застосування.

Щодо застосування статті 75 КК України, в частині тривалості іспитового строку, то такий слід визначити - три роки.

Як убачається із означеної правової норми, критерієм тривалості іспитового строку в кожному випадку має бути такий проміжок часу, який необхідний для того, щоб засуджений довів своє виправлення без реального відбування основного покарання. Тривалість його необхідно визначати з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчиненого злочину, виду і строку призначеного основного покарання, обставини що характеризують особу засудженого, середовища в якому він перебуває, тощо.

При цьому, суд враховує суспільну небезпечність злочину, яка полягає в тому, що вчинені обвинуваченими дії посягають на суспільні відносини, що забезпечують основні засади суспільної моральності у сфері статевих стосунків, вони сприяють поширенню розпусти та аморальності в інтимних стосунках людей. Вчинені дії тривали протягом значного проміжку часу, носили систематичний характер; усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх діянь, обвинувачені не припинили таких, допоки злочин не був виявлений правоохоронними органами. Суд, встановлюючи іспитовий строк, враховує тяжкість вчиненого злочину, вид та строк передбаченого за нього покарання (строк призначеного основного покарання сторонами узгоджено у виді п`яти років позбавлення волі), вважає за необхідне визначити такий іспитовий строк - три роки.

Встановлення меншого іспитового строку не буде забезпечувати виконання завдань кримінального провадження та вимог інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З урахуванням наведених у вироку обставин, суд вважає за можливе затвердити укладену угоду шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченим узгодженої міри покарання у виді позбавлення волі і звільнення обвинувачених від відбування покарання з випробуванням, та дискреційним встановленням іспитового строку і покладенням певних обов`язків у виді три роки.

Витрати за проведення експертиз відсутні.

Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 374, 468, 469, 471, 473-475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31 липня 2026 року між прокурором у кримінальному провадженні № 12024000000000979 від 20.05.2024 - прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 та обвинуваченою у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, на підставі ст. ст. 36, 468-476 КПК України, у присутності захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_8 , згідно умов даної угоди.

ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, та призначити їй узгоджене покарання:

- за ч. 2 ст. 302 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 303 КК України - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбуття покарання із випробуванням та встановити іспитовий строк 3 (три) роки.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31 липня 2026 року між прокурором у кримінальному провадженні № 12024000000000979 від 20.05.2024 - прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, на підставі ст. ст. 36, 468-476 КПК України, у присутності захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_9 , згідно умов даної угоди.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, та призначити йому узгоджене покарання:

- за ч. 2 ст. 302 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 303 КК України - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбуття покарання із випробуванням та встановити іспитовий строк 3 (три) роки.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31 липня 2026 року між прокурором у кримінальному провадженні № 12024000000000979 від 20.05.2024 - прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 та обвинуваченою у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, на підставі ст. ст. 36, 468-476 КПК України, у присутності захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_8 , згідно умов даної угоди.

ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, та призначити їй узгоджене покарання:

- за ч. 2 ст. 302 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 303 КК України - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбуття покарання із випробуванням та встановити іспитовий строк 3 (три) роки.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14.06.2024 року, на вилучені за адресою: АДРЕСА_2 , кошти в сумі 603 (шістсот три) долари США та 13270 гривень 00 копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14.06.2024 року, на грошові кошти: 52 купюри номіналом 1000 гривень; 21 купюра номіналом 500 гривень; 1 купюра номіналом 200 гривень; 1 купюра номіналом 100 гривень, які вилучено в ОСОБА_15 ; грошові кошти: 8 купюр номіналом 100 Євро; 5 купюр номіналом 50 Євро; 5 купюр номіналом 20 Євро; 14 купюр номіналом 100 Доларів США; 1 купюра номіналом 1000 гривень, які вилучено в ОСОБА_16 ; грошові кошти: 25 купюр номіналом 200 гривень; 8 купюр номіналом 500 гривень наступних серій: СД 9625132; ФЖ 4010683; МБ 0785385; СГ 2132367; ЛД 5724698; ЛВ 1673313; ЛГ 3080078; УБ 5457878; 4 купюри номіналом 100 гривень (з них є наступні серії: ЄВ. 7737529, ЗГ 3556515), які вилучено в ОСОБА_17 .

Речові докази:

вилучені за адресою: АДРЕСА_2 , кошти в сумі 603 (шістсот три) долари США та 13270 гривень 00 копійок - повернути ОСОБА_6 ;

грошові кошти: 52 купюри номіналом 1000 гривень; 21 купюра номіналом 500 гривень; 1 купюра номіналом 200 гривень; 1 купюра номіналом 100 гривень, які вилучено в ОСОБА_15 - повернути ОСОБА_15 ;

грошові кошти: 8 купюр номіналом 100 Євро; 5 купюр номіналом 50 Євро; 5 купюр номіналом 20 Євро; 14 купюр номіналом 100 Доларів США; 1 купюра номіналом 1000 гривень, які вилучено в ОСОБА_16 - повернути ОСОБА_16 ;

грошові кошти: 25 купюр номіналом 200 гривень; 8 купюр номіналом 500 гривень наступних серій: СД 9625132; ФЖ 4010683; МБ 0785385; СГ 2132367; ЛД 5724698; ЛВ 1673313; ЛГ 3080078; УБ 5457878; 4 купюри номіналом 100 гривень (з них є наступні серії: ЄВ. 7737529, ЗГ 3556515), які вилучено в ОСОБА_17 - повернути ОСОБА_17 .

З підстав, передбачених частиною 4 статті 394 КПК України, вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя ОСОБА_1