Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №308/3963/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3963/26

2/308/2078/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді – Зарева Н.І.,

за участю секретаря судового засідання – Віраг Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, адреса: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150, до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору про споживчий кредит № 730377 від 18.10.2021 року в сумі 89554.08 грн., судового збору в розмірі 2662.40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 25000.00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 18.10.2021 між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено Договір № 730377. Сума кредиту (загальний розмір) складає 50000.00 грн. Строк кредиту 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 18.10.2024. Пунктом 1.5. Договору, передбачено умови нарахування та тип процентної ставки за кредитом. Відповідно до зазначеного пункту договору тип процентної ставки – фіксована. За перший день користування кредитом (включно) – 25% в день (9125% річних), за наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня й до кінця строку надання кредиту 85% річних.

31.01.2025 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» укладений договір факторингу № 31012025, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги, в тому числі, до відповідача за кредитом № 730377 від 18.10.2021, право на одержання яких, належить ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», а ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги грошових коштів за цим договором про споживчий кредит № 730377 від 18.10.2021 року до відповідача.

Порушивши умови кредитного договору, відповідач не виконує зобов`язання за кредитним договорам, в результаті чого виникла прострочена заборгованість, що складає ціну позову.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 20.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено відповідачу строк на подання відзиву.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В позовній заяві представник відповідача просить суд на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України проводити розгляд справи за відсутності представника позивача. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечив.

У судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини не явки до суду не повідомив, відзив на позов не надсилав.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.10.2021 року між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 730377, відповідно до умов якого, ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 50000,00 грн., строком на 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 18.10.2024 року, із сплатою фіксованої процентної ставки. За перший день користування кредитом (включно) – 25% в день (9125% річних), за наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня й до кінця строку надання кредиту 85% річних. Відповідний кредитний договір був підписаний відповідачем власноруч.

Надані ТОВ «Слон Кредит» відповідачу кредитні кошти в сумі 40000,00 гривень, на підставі кредитного договору №730377 перераховані на банківський картковий рахунок № НОМЕР_2 на банк отримувача АТ "СЕНС БАНК" з вказаним призначенням платежу «UA183003460000026202908705410/ перерах. коштiв зг кред. дог. №730377 вiд 18.10.21р. ОСОБА_1 (3254216968)Дог. СC/20/17576 вiд12.06.20р Без ПДВ.» Проценти за перший день користування кредитом склав 10000,00 гривень.

31.01.2025 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» укладений договір факторингу № 31012025, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги, в тому числі, до відповідача за кредитом № 730377 від 18.10.2021, право на одержання яких, належить ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», а ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги грошових коштів за цим договором про споживчий кредит № 730377 від 18.10.2021 року до відповідача.

Із розрахунку, представленого позивачем, вбачається, що ОСОБА_1 , отримавши кредитні кошти, зобов`язання по кредитному договору належним чином не виконує, кредитні кошти не повертає, внаслідок чого виникла заборгованість по договору про споживчий кредит №730377 від 18.10.2021 року в сумі 89554.08 грн., а саме: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 43429.30 грн. та заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 46124.78 грн.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до змісту ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідност.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як слідує із змісту ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як слідує із змісту ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із змісту ст. 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Однак, відповідач заборгованість за вищезазначеним кредитним договором так і не сплатив. Таким чином судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит.

З огляду на те, що відповідач прострочив погашення поточних платежів за кредитним договором та не повернув отримані кошти, не виконавши взятих за договором зобов`язань, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» підлягає стягненню заборгованість за договором про споживчий кредит № 730377 від 18.10.2021 року у загальному розмірі 89554.08 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 43429.30 грн та заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 46124.78 грн., а отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» в цій частині підлягають задоволенню.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України необхідно здійснити розподіл судових витрат.

Так, право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Судом встановлено, що позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» правничу допомогу у вказаній справі надавало Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс», що підтверджується договором про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024.

Нормами частини другої статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи викладене, проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом позивачу послуг, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, беручи до уваги складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в даній справі, однак в сумі 3000 грн.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.141,263,264,265,268 ЦПК України, ст. ст.526,527,530,598,599,610, ч. 2 ст.1050,1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 730377 від 18.10.2021 в розмірі 89554.08 гривень (вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири гривні 08 копійок), що складається із:

- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 43429.30 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -

46124.78 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір в розмірі 2662.40 гривень (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та 3000,00 (три тисячі гривень 00 копійок) грн. витрат на правничу (правову) допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н. І. Зарева