Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №303/5747/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/5747/26

Провадження № 2-о/303/187/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі судді Мирошниченка Ю. М. при секретарі Легезі Ю. С., розглянувши цивільну справу № 303/5747/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця просить встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 є рідним батьком ОСОБА_3 , а ОСОБА_4 є його рідною матір`ю. Зазначає, що ОСОБА_3 є чоловіком заявниці та військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , який зник безвісти 31 січня 2026 року. Посилається на те, що в документах, які підтверджують родинні відносини ОСОБА_3 з його батьками, їх прізвище зазначене по-різному – « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_6 ». Необхідність встановлення зазначеного факту пов`язує з реалізацією права на отримання грошового забезпечення та додаткової винагороди у зв`язку з безвісним зникненням її чоловіка. За твердженням заявниці, військова частина НОМЕР_1 повідомила її про необхідність подання документів та/або рішення суду, яким встановлено факт родинних відносин померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , для призначення та виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди у розмірі 50 відсотків.

Заінтересована особа – військова частина НОМЕР_1 подала письмові пояснення, у яких зазначила, що чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватися факт родинних відносин, у зв`язку з чим при вирішенні заяви підлягають застосуванню загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування. Військова частина вважає за необхідне належним чином дослідити докази, які підтверджують факт родинних відносин, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення з урахуванням висновків, викладених у наведених у її поясненнях судових рішеннях. Просила врахувати її пояснення при вирішенні заяви та розглядати справу без її участі.

Міністерство оборони України подало письмові пояснення, у яких зазначило, що вони стосуються правових аспектів заяви. Міністерство звернуло увагу на передбачену законодавством процедуру внесення змін до актових записів цивільного стану, зокрема на можливість звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану, та зазначило, що незрозуміло, чому заявниця або інші особи не зверталися із відповідною заявою раніше. При цьому Міністерство вказало, що не має відношення до допущення помилок в актах цивільного стану. Міністерство оборони України просило врахувати наведені у поясненнях правові аргументи, розглянути справу без його участі та надіслати йому копію рішення.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, просили розглянути справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав.

Пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

За змістом частини другої статті 315 ЦПК України суд може встановлювати також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, зазначаються, зокрема, факт, який заявник просить встановити, причина неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та докази, що підтверджують факт.

Верховний Суд у постанові від 14 травня 2026 року у справі № 361/12008/24, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23 (провадження № 14-40цс25), зазначив, що для встановлення юридичного факту необхідно, зокрема, щоб цей факт мав юридичне значення, його встановлення не було пов`язане з вирішенням спору про право, а заявник не мав іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує відповідний факт. Верховний Суд також наголосив, що законодавство не встановлює вичерпного переліку документів, якими можуть підтверджуватися родинні відносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 26 січня 1980 року, його батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 06 листопада 2007 року вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 03 жовтня 2025 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 06 березня 2016 року.

Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 04 вересня 1971 року вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі.

Водночас у свідоцтві про народження ОСОБА_3 прізвища його батьків зазначені як « ОСОБА_5 », тоді як у свідоцтвах про їх смерть – « ОСОБА_6 ».

Експертним висновком Українського бюро лінгвістичних експертиз № 056/604-м від 21 квітня 2026 року встановлено, що записи прізвищ « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_6 » у документах відповідних осіб є ідентичними. У висновку зазначено, що подібні розбіжності в українських документальних записах можуть бути зумовлені, зокрема, варіантністю написання та сплутуванням літер «е» та «є».

Отже, зазначений експертний висновок узгоджується з іншими доказами у справі та підтверджує, що відмінність у написанні прізвища не свідчить про належність цих записів різним особам.

Обставини безвісного зникнення ОСОБА_3 підтверджуються сукупністю документів.

Згідно зі сповіщенням сім`ї № 755 від 03 лютого 2026 року за № 8/1248, відповідне повідомлення було направлено сім`ї військовослужбовця. Зазначене сповіщення долучене до матеріалів справи.

Витягом з ЄРДР від 05 лютого 2026 року підтверджується внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадженням № 12026107120000077.

Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 27 лютого 2026 року містить відомості щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та його перебування у відповідному реєстрі.

Витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни № 20260402-00169955 від 02 квітня 2026 року містить відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 .

До матеріалів справи також долучено акт обстеження на предмет встановлення факту проживання особи від 04 лютого 2026 року. Зазначені документи разом із іншими матеріалами справи підтверджують обставини, на які заявниця посилається щодо статусу її чоловіка та необхідності встановлення відповідного факту.

Суд також враховує відповідь військової частини НОМЕР_1 від 13 квітня 2026 року № 1776/6/1710. У цій відповіді зазначено, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 18 березня 2026 року № 77 солдату ОСОБА_3 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 та зник безвісти 31 січня 2026 року, відновлено виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди у розмірі 25 відсотків на ім`я дружини ОСОБА_1 з 31 січня 2026 року.

Водночас у матеріалах заяви зазначено, що військова частина повідомила заявницю про необхідність надання документів та/або рішення суду про встановлення факту родинних відносин ОСОБА_3 з його померлими батьками для призначення та виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди у розмірі 50 відсотків.

Таким чином, встановлення факту родинних відносин має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне для подальшого вирішення компетентним органом питання про виплати у зв`язку з безвісним зникненням її чоловіка.

При цьому суд не вирішує питання про належний заявниці розмір грошового забезпечення та додаткової винагороди, не визначає остаточне коло осіб, які мають право на відповідні виплати, та не підміняє компетентний орган при прийнятті рішення про їх призначення і виплату.

Щодо доводів Міністерства оборони України про можливість внесення змін до актових записів цивільного стану суд зазначає таке.

Дійсно, законодавством передбачена можливість внесення змін до актових записів цивільного стану. Разом з тим предметом цієї справи є встановлення факту родинних відносин, який має юридичне значення для заявниці, а необхідність його встановлення зумовлена конкретними обставинами справи, у тому числі різним написанням прізвища батьків та сина у документах, смертю обох батьків та перебуванням ОСОБА_3 у статусі безвісно зниклого.

Верховний Суд у постанові від 14 травня 2026 року у справі № 361/12008/24, за подібних обставин, визнав правильним встановлення факту родинних відносин у порядку окремого провадження та відхилив доводи про необхідність попереднього вирішення питання шляхом внесення змін до актових записів цивільного стану.

За чинним порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовців, які зникли безвісти, у разі відсутності особистого розпорядження військовослужбовця відповідна частина грошового забезпечення розподіляється, зокрема, між його дружиною, законними представниками малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітьми з інвалідністю з дитинства та батьками. Загальний розмір виплати цим особам становить 50 відсотків грошового забезпечення, а належна кожному з них частка визначається з урахуванням кількості осіб, які мають право на таку виплату. Отже, встановлення того, чи належать певні особи до числа батьків військовослужбовця, має юридичне значення для визначення кола осіб, які можуть претендувати на відповідну частину його грошового забезпечення, а відтак і для визначення частки інших членів сім`ї, зокрема дружини.

При цьому суд враховує, що предметом розгляду у цій справі є саме встановлення факту родинних відносин, а не вирішення питання про правомірність визначеного військовою частиною розміру виплати чи зобов`язання її здійснити виплату у конкретному розмірі. Як зазначено вище, відповідно до відповіді військової частини НОМЕР_1 від 13 квітня 2026 року № 1776/6/1710 виплату заявниці як дружині військовослужбовця було відновлено у розмірі 25 відсотків з 31 січня 2026 року.

З огляду на мету звернення заявниці суд вважає за необхідне зазначити, що сама по собі необхідність встановлення юридичного факту для подальшого вирішення питання про виплату не зумовлює розгляд заяви в порядку адміністративного судочинства. Заявниця не оскаржує рішення, дії чи бездіяльність військової частини, не просить визнати протиправним визначення їй розміру виплати у 25 відсотків та не ставить перед судом питання про зобов`язання військової частини здійснити виплату у певному розмірі. Предметом її звернення є виключно встановлення факту родинних відносин між її чоловіком та зазначеними в його свідоцтві про народження батьками.

Встановлення такого факту необхідне для усунення документальної невизначеності щодо особи батьків військовослужбовця та подальшого вирішення компетентним органом питання про склад осіб, які мають право на отримання відповідної частини грошового забезпечення. Отже, у межах цієї справи суд не вирішує питання про належний заявниці розмір грошового забезпечення та додаткової винагороди, не визначає остаточне коло осіб, які мають право на відповідні виплати, та не підміняє компетентний орган при прийнятті рішення про їх призначення і виплату. Наявність у заявниці мети отримати в подальшому відповідні виплати не змінює предмета цієї справи.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що надані азявницею докази у своїй сукупності підтверджують факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Встановлення зазначеного факту має юридичне значення для заявниці, іншого ефективного способу підтвердження відповідних родинних відносин у конкретних обставинах справи судом не встановлено, а вирішення заяви не пов`язане з розглядом спору про право. За таких обставин заява підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 293, 315, 318, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , є рідною матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Юрій МИРОШНИЧЕНКО