Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №303/7372/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/7372/26

2-о/303/254/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Заболотного А.М.

секретар судового засідання Желізняк К.П.,

представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Мукачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме просить встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її тіткою та, відповідно, рідною сестрою її матері. В обґрунтування своїх вимог заявник зазначає, що її матір`ю є ОСОБА_4 , дошлюбне прізвище якої « ОСОБА_5 ». ОСОБА_3 є рідною сестрою її матері по материнській лінії. Необхідність встановлення вказаного факту заявник пов`язує з наміром оформлення опіки над ОСОБА_3 , яка, за твердженням заявниці, у зв`язку з незадовільним станом здоров`я потребує встановлення над нею опіки. Заявник вказує, що інших близьких та рідних, які могли б займатися питанням опіки над ОСОБА_3 , немає. Разом з тим, документально підтвердити родинні відносини між заявницею та ОСОБА_3 в позасудовому порядку неможливо, оскільки ОСОБА_3 протягом життя двічі укладала шлюб та у зв`язку з цим змінювала прізвище, при цьому один із шлюбів був укладений на території іншої російської федерації. Документи, що підтверджують укладення таких шлюбів у заявниці відсутні, а отримання їх дублікатів, за її твердженням, є неможливим. Крім того, через стан здоров`я ОСОБА_3 не може самостійно згадати та підтвердити відомості щодо укладення нею шлюбу. У зв`язку з неможливістю підтвердити факт родинних відносин у позасудовому порядку заявниця звернулася до суду.

Ухвалою від 21.08.2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі з призначенням справи до розгляду за участю заявника та заінтересованих осіб. Розгляд справи призначено на 15.09.2026 року. Цією ж ухвалою задоволено клопотання заявника про витребування доказів та заяву заявника виклик свідків.

В судове засідання заявник ОСОБА_2 не з`явилася, її представник, адвокат Сабов І.І., в судовому засіданні просив задовольнити вимоги заяви та встановити факт родинних відносин.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила.

Представник заінтересованої особи Мукачівського ВДРАЦС у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку може бути встановлений факт родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину або інших спадкових прав.

У постанові Верховного Суду від 15.01.2025 року у справі № 205/4972/23 зазначено, що родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - це кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦПК України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.04.2012 року, заявник ОСОБА_6 19.04.2012 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 у зв`язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно 18.11.2008 року, батьками ОСОБА_9 є ОСОБА_10 та ОСОБА_4 .

Також встановлено, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрував шлюб з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим ОСОБА_11 змінила прізвище на « ОСОБА_12 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 12.03.1983 року.

Батьками ОСОБА_13 та, відповідно, дідом і бабою заявниці були ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , що підтверджується витягом № 00059499949 від 03.07.2026 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України.

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 27.01.2022 року ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис про смерть № 06 від 27.01.2022 року.

Як встановлено з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00060540210 від 21.08.2026 року, отриманого на виконання ухвали суду про витребування доказів, ОСОБА_17 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір`ю вказано ОСОБА_18 .

Також допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 показали, що живуть тривалий час по сусідству з ОСОБА_2 , постійно спілкуються з нею. При цьому, їм достовірно відомо, що ОСОБА_3 є рідною сестрою матері ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У ст. 80 ЦПК України зазначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

Таким чином, наведені письмові докази підтверджують походження ОСОБА_4 та ОСОБА_17 від спільної матері, а отже їхні родинні відносини як рідних сестер.

Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 підтвердили обставини родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зокрема, повідомили суду обставини, які їм відомі щодо родини ОСОБА_5 , родинного зв`язку між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а також щодо того, що остання є рідною сестрою матері заявниці. Показання свідків узгоджуються з наданими суду письмовими доказами та доповнюють їх.

При цьому, суд бере до уваги, що ОСОБА_17 в подальшому змінила прізвище на « ОСОБА_21 », у зв`язку з укладенням шлюбу, що зумовило розбіжність у прізвищах між нею та її рідною сестрою ОСОБА_4 . Неможливість підтвердження відповідних відомостей у позасудовому порядку заявницею обґрунтована відсутністю документів щодо укладення шлюбів ОСОБА_3 , у тому числі шлюбу, зареєстрованого на території російської федерації.

У цьому випадку встановлення факту родинних відносин необхідне заявниці для вирішення питання щодо оформлення опіки над ОСОБА_3 , тобто має для неї юридичне значення.

Отже, досліджені судом докази у своїй сукупності є належними, допустимими та достатніми для висновку про те, що ОСОБА_3 є рідною сестрою ОСОБА_4 , яка є матір`ю ОСОБА_2 .

За таких обставин суд приходить до висновку про доведеність факту родинних відносин між заявницею ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме того, що остання є тіткою заявниці, рідною сестрою її матері, у зв`язку з чим заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 293, 294, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є тіткою (рідною сестрою матері) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Заявник: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ).

Представник заявника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).

Заінтересовані особи:

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 );

Мукачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (пл. Духновича, 15, м. Мукачево, Закарпатська область, код ЄДРПОУ: 26031216)

Суддя А.М.Заболотний