Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №722/1166/26 — Новодністровський міський суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/1166/26

Номер провадження 2/719/286/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області у складі:

головуючої судді Вербіцької М. В.,

з участю секретарки судового засідання Чорної В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження у залі судових засідань Новодністровського міського суду Чернівецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІПАЛ», в інтересах якого діє представник Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

22.07.2026 до Новодністровського міського суду Чернівецької області від Сокирянського районного суду Чернівецької області у порядку передачі справи з одного суду до іншого, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, визначеному ст. 31 ЦПК України, надійшла справа № 722/1166/26.

18.06.2026 позивач ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІПАЛ», в інтересах якого діє представник Усенко М. І., звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04.05.2020 ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 уклали електронний кредитний договір (акцептування оферти) про надання коштів у кредит № 1462100, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав від ТОВ «МІЛОАН» кредит у розмірі 12 000,00 грн на строк 30 днів з можливістю пролонгації.

29.12.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та позивачем був укладений договір відступлення прав вимоги № 58-МЛ, умовами якого визначено, що ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за плату отримує належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників відповідно до реєстру боржників. Згідно з п. 1.2. вказаного договору внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заміняє ТОВ «МІЛОАН» у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Згідно п. 6.2.1. цього договору кредитор передає, а новий кредитор приймає права вимоги в розмірі портфеля заборгованості. У п. 6.2.3. зазначається, що права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання новим кредитором та кредитором умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1462100 від 04.05.2020 станом на 02.08.2020, наданим позивачем, заборгованість за тілом кредиту складає 10 800,00 грн та заборгованість за відсотками 32 400,00 грн. Загалом сума заборгованості складає 43 200,00 грн, а також судові витрати у розмірі 2 662,40 грн сплаченого судового збору та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з позовною заявою позивач надав клопотання про витребування доказів, у якому просив суд витребувати у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_1 коштів у розмірі 12 000,00 грн у період з 04.05.2020 по 11.05.2020.

Ухвалою судді Новодністровського міського суду Чернівецької області від 23.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін, а також зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» надати суду у строк до 18.08.2026 належним чином завірені якісні копії інформації належності вище зазначених документів.

Позивач та його представники у судові засідання не з`являлися, проте у позовній заяві клопотали розгляд справи здійснювати за їх відсутності. Крім того позивач повідомив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, хоча належним чином був повідомлений про місце, час і дату судових засідань, зокрема, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження у справі, судових повісток (рекомендовані повідомлення повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»).

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки у судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Крім того, відповідно до приписів ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін та постановити заочне рішення у справі.

У зв`язку з неявкою сторін згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов такого висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.

Суд установив, що 04.05.2020 ОСОБА_1 за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується через веб-сайт та особистий кабінет уклав з ТОВ «МІЛОАН» кредитний договір № 1462100, за умовами якого позичальник отримав кредитні кошти у сумі 12 000,00 грн строком на 30 днів, згідно з п. 1.1. договору позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору (30 днів) надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору (12 000,00 грн), а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом, у встановлений у п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

У п. 1.5.1. договору передбачена комісія за надання кредиту: 720,00 грн, яка нараховується за ставкою 6,00 % від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом становлять 1 080,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,30 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована.

Згідно з п. 1.6. договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п. 2.2.3. цього договору.

П. 2.2.3. договору передбачає, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4, якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6. договору. Якщо зазначена п. 1.5.2. процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання позичальником умов цього договору щодо своєчасного повернення кредиту випадку та сплати всіх платежів, проценти з дня наступного за днем визначеним п. 1.4. продовжують нараховуватися за базовою старкою згідно п. 1.6. договору стандартна (базова) процентна станка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів в період правомірного користування кредитом є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний період під час прострочення, це означає, що в період правомірного користування кредитом позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п. 1.6. та процентною ставкою визначеною п.1.5.2. договору. Якщо після настання дати встановленої п. 1.4. договору позичальник продовжуватиме користуватись кредитом, проценти за стандартною (базовою) ставкою будуть нараховуватись протягом 60 днів. Після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено товариством в односторонньому порядку. При цьому сторони погодили, що після зупинення товариством в односторонньому порядку нарахування процентів товариство вправі в будь-який момент без погодження з позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання позичальником зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням товариства. Незважаючи на інші умови договору сторони домовились, що якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту, проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6. договору в період прострочення позичальника нараховуються за вибором позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6. договору. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.

Відповідно до п. 2.3.1. договору позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі строки продовження та максимальні ставки комісії за продовження кредиту наведені у таблиці цього пункту. За наявності між сторонами відповідної домовленості (акцептованої позичальником пропозиції позикодавця відповідно до розділу 6 правил), а також на підставі п. 3.2.7. договору, пролонгація може здійснюватися на інших умовах ніж передбачено цим пунктом.

Згідно з п. 2.3.2. договору волевиявлення позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це, згідно п. 6.14. правил, підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п. 2.5. договору.

Отже, тіло кредиту - 12 000,00 грн, строк надання кредиту - 30 днів з можливістю пролонгації, денна процентна ставка (за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2. процентна ставка запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6. договору) - 0,30 %, денна процентна ставка - 5,00 % у день.

Згідно з п. 6.3. договору № 1462100, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у тому числі правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору; він не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору, про які він не повідомив кредитодавця (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана товариству в т. ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту є повною, актуальною та достовірною; він відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору; він не є військовослужбовцем та не проходить один із видів військової служби, визначених до ч. 6 ст. 2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» в момент укладення цього договору.

Факт укладення кредитного договору та погодження усіх його умов сторонами підтверджуються копією кредитного договору № 1462100 від 04.05.2020 та графіком розрахунків (додаток № 1), які підписані відповідачем належним чином електронним підписом одноразовим ідентифікатором V32126 04.05.2020 16:09:13, одноразовий ідентифікатор був надісланий на номер телефону НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 .

На підтвердження належного підписання сторонами наведених вище документів позивач надає також довідку про ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 , яка шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора акцептувала кредитний договір (а. с. 6).

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Таким чином, встановлені вище обставини, підтверджують факт укладання між первісним кредитором та відповідачем кредитного договору, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, умовами яких було визначено суму кредиту, розмір відсотків, розмір комісії за видачу кредиту, порядок повернення грошових коштів, та строк дії кредитного договору, при цьому факт отримання грошових коштів підтверджується відповідними довідками про переказ грошових коштів на картку позичальника.

Отже, суд уважає встановленою та доведеною належними доказами обставину укладення кредитного договору між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства щодо укладення договорів в електронній формі та погодження його умов сторонами.

Крім того, позивач надав суду платіжне доручення № 19108135, у якому зазначаються такі відомості, а саме: дата: 2020-05-04; платник ТОВ «МІЛОАН»; код: 40484607; банк платника: ТОВ ФК Елаєнс; код банку: 38905834; дебет рах. № НОМЕР_3 ; сума: 12 000,00 грн; отримувач: ОСОБА_1 ; код: НОМЕР_4 ; банк отримувача: 516875; код банку: MASTERCARD; кредит рах. № НОМЕР_5 ; призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ Мілоан згідно договору 1462100.

Згідно з п. 2.1. кредитного договору № 1462100 від 04.05.2020 кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Також 03.08.2026 АТ КБ «ПриватБанк» надало інформацію стосовно рахунків ОСОБА_1 , що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ) та інформацію, що по рахунку № НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ) було зарахування коштів на суму 12 000,00 грн від 04.05.2020.

Отже, суд має можливість ідентифікувати операцію по перерахунку грошових коштів у розмірі 12 000,00 грн як таку, що відбулася на користь відповідача і саме ОСОБА_1 отримав наведені кошти, що доводиться достатніми доказами.

У п. 7.1. договору зазначається, що цей договір, що складається з правил та індивідуальної частини, набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1. цього договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п. 1.4. договору. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього договору відправлені товариством кредитні кошти не будуть отримані позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням у особистому кабінеті.

Відповідно до розрахунків заборгованості позивача відповідач здійснював платежі на виконання умов договору та сплачував частково заборгованість, яка у нього виникла у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору.

Проаналізувавши розрахунок заборгованості відповідача суд дійшов такого висновку.

04.05.2020 відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 12 000,00 грн.

З 04.05.2020 по 03.06.2020 (30 днів) відповідачу нараховувалися відсотки відповідно до п. 1.5.2. договору за процентною ставкою 0,30 % у розмірі 36,00 грн (12 000,00 ? 0,30 % = 36,00 грн).

30 днів ? 36,00 = 1 080,00 грн.

03.06.2020 відповідач вніс кошти на рахунок кредитодавця у сумі 3 000,00 грн, з яких: 1 080,00 грн були зараховані на сплату заборгованості по нарахованих відсотках, 720,00 грн зараховані на погашення комісії за видачу кредиту, а залишок у розмірі 1 200,00 грн кредитодавець зарахував на тіло кредиту (12 000,00 - 1 200,00 = 10 800,00 грн).

З 04.06.2020 по 02.08.2020 (60 днів) відповідачу почали нараховуватися відсотки відповідно до п. 1.6. договору за процентною ставкою 5,00 % у розмірі 540,00 грн (10 800,00 ? 5,00 % = 540,00 грн) відповідно до умов кредитного договору.

60 днів ? 540,00 = 32 400,00 грн.

Дослідивши розрахунок заборгованості суд дійшов висновку, що відповідач до кінця закінчення строку кредитування (0208.2020), взятого до розрахунку ТОВ «МІЛОАН» більше жодних платежів не проводив.

Таким чином, розмір заборгованості за відсотками складає 32 400,00 грн, що відповідає умовам кредитного договору.

Також суд доходить переконання, що позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 800,00 грн є підставними.

Щодо належності права вимоги позивачу суд зважає на таке.

29.12.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» був укладений договір відступлення прав вимоги № 58-МЛ, у п. 1.1. якого визначено, що на умовах встановлених цим договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).

Фактором у цьому договорі виступив позивач.

П. 6.2.1. за цим договором кредитор передає, а новий кредитор приймає права вимоги у розмірі портфеля заборгованості.

Згідно з п. 6.2.3. договору права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання новим кредитором та кредитором умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається.

Порядок обміну документацією здійснюється відповідно до пунктів 8.1.-8.4. договору, кредитор зобов`язаний протягом 180 робочих днів з моменту підписання цього договору передати новому кредитору всю документацію щодо права вимоги до боржників зазначених у реєстрі. Факт здійснення між сторонами приймання-передачі документації підтверджується відповідним актом приймання-передачі (Додаток № 5 до цього договору), підписаним особами, що мають повноваження на здійснення цих дій від кожної зі сторін. Передача кредитором реєстру боржників новому кредиторові здійснюється в наступному порядку: п. 8.3.1. кредитор зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання цього договору ти заповненого Додатку № 1 підготувати і передати новому кредиторові в електронній формі, електронною поштою або кур`єрською доставкою на електронному носієві (флеш карта, компакт диск та інші оптичні носії інформації) реєстр боржників за формою, встановленою в Додатку № 1 до цього договору, з усіма заповненими даними про боржників, які обов`язково повинні міститись в реєстрі боржників; п. 8.3.2. протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання новим кредитором електронної форми реєстру боржників новий кредитор формує та надає кредитору для підписання акт приймання-передачі реєстру боржників (додаток № 2). Протягом 3 (трьох) робочих днів, з моменту отримання кредитором акту приймання-передачі реєстру боржників, уповноважений представник кредитора підписує вказаний акт, скріплює печаткою та передає підписаний примірник акту новому кредиторові. Приймання-передача документації здійснюється уповноваженими представниками сторін за місцезнаходженням кредитора.

Згідно з вимогами п. 8.3. договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29.12.2020 ТОВ «МІЛОАН» передало, а ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» прийняло реєстр боржників кредитора від 29.12.2020, складений за формою згідно з додатком 1 до договору, кількість боржників: 13 237, загальна сума заборгованості: 205 618 183,98 грн, що підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників від 29.12.2020 за договором відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29.12.2020.

Відповідно до витягу з реєстру боржників право вимоги до ОСОБА_1 також було переуступлене (а. с. 12).

Позивач надав низку доказів на підтвердження укладення договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29.12.2020 і належного передання права вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ «МІЛОАН». Це, зокрема, договір відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29.12.2020, витяг з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29.12.2020 щодо відповідача та його боргу, акт приймання-передачі цього реєстру боржників, платіжна інструкція про проведення оплати позивачем як фактором на користь ТОВ «МІЛОАН» за договором. Отже, факт передання права вимоги до ОСОБА_1 до позивача суд уважає також доведеним.

Відповідно до розділу 2 договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29.12.2020 право вимоги - це право грошової вимоги кредитора до боржників, строк платежу за якою настав (наявна вимога) та право грошової вимоги, яке виникне у майбутньому (майбутня вимога) щодо погашення заборгованості, яка виникла та виникне на підставі укладених між кредитором та боржниками кредитних договорів, та підтверджуються документацією.

Кредитний договір № 1462100 був укладений 04.05.2020 на строк 30 днів з можливістю пролонгації. Отже, строк кредитування, взятого позивачем до розрахунку закінчився 02.08.2020.

Суд доходить переконання, що на день розгляду справи позивачу підставно належить право вимоги до відповідача, яке ґрунтується на кредитному договорі № 1462100, укладеному 04.05.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .

Суд уважає надані позивачем докази достовірними, допустимими, належними та такими, що у своїй сукупності підтверджують обставини, на які він покликається, у частині надання кредитних коштів та невиконання зобов`язань за кредитним договором відповідачем. А також суд вбачає за доведену ту обставину, що право вимоги належить позивачу відповідно до договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29.12.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач як на підстави заявлених вимог посилається на те, що слід стягнути з відповідача на його користь заборгованість сукупно у розмірі 43 200,00 грн у зв`язку із порушенням зобов`язань за описаними вище кредитними договорами.

За статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримав примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

У статті 14 зазначеного Закону виснувано: договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача. Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 цього кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_1 04.05.2020 уклав кредитний договір № 1462100 з ТОВ «МІЛОАН», права вимоги за яким у подальшому стали предметом договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29.12.2020, укладеним між кредитодавцем і позивачем - ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ». За умовами кредитного договору відповідачу надавалися кредитні кошти, які він зобов`язався повернути, сплатити відсотки за користування ними та комісію за їх видачу в порядку, визначеному договором.

Відповідач умови кредитного договору щодо поетапної сплати процентів за користування кредитом не виконував, окрім одного платежу від 03.06.2020 у розмірі 3 000,00 грн, а після закінчення строку кредитування грошові кошти не повернув та не сплатив відсотки за користування ними.

29.12.2020 право вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 , було відступлене за договором відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29.12.2020 позивачеві.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.03.2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, п. 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Договір відступлення прав вимоги є ідентичним за правовою природою до договору факторингу. Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ні первісному кредиторові, ні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» не повернуті, позицію відповідача, який жодних аргументів чи доказів для доведення протилежного не надав, а також вимоги ч. 1 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що свідчить про порушення прав позивача, суд вважає, що право позивача на повернення заборгованості по тілу кредиту та нарахованих відсотках підлягає захисту в судовому порядку.

Таким чином, відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 1462100 від 04.05.2020, укладеним із ТОВ «МІЛОАН».

Суд зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи щодо стягнення з нього грошових коштів за зобов`язаннями відповідно до умов кредитного договору, заяв по суті справи, інших клопотань, доказів на підтвердження протилежних обставин не подавав, проти позову не заперечував.

Суд вважає надані позивачем докази достовірними, допустимими, належними та такими, що у своїй сукупності достатні та підтверджують обставини, на які він покликається у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Загалом суд також бере до уваги позицію відповідача, який заяви по суті справи до суду не надавав, жодні обставини, викладені позивачем, не заперечував, свої аргументи не наводив, у судові засідання не з`являвся.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у цьому випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача щодо порядку погашення заборгованості за кредитним договором та вважає, що позов підлягає до задоволення повністю, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІПАЛ» сукупно заборгованості у розмірі 43 200,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.

Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові-на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

За ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (постанова ВП ВС від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

У постанові Верховного Суду від 20.10.2021 № 757/29103/20-ц виснувано, що витрати за адвокатські послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/ третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку із розглядом конкретної справи.

На підтвердження укладення договору про надання правової (правничої) допомоги позивач надав копію такого договору № 0107 від 01.07.2025, сторонами якого є ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатське об`єднання «Апологет» (в особі адвоката, керуючого партнера - Усенка Михайла Ігоровича). Крім того, позивачем надано додаток до договору - акт № Д/26369 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 14.04.2026, відповідно до якого адвокат надає професійну правничу допомогу за кредитним № 1462100 від 04.05.2020, боржником якого є ОСОБА_1 , сума наданих послуг складає: 8 000,00 грн та детальний опис наданих послуг до акту № Д/26369 від 14.04.2026.

Суд наголошує, що відповідач не заперечував проти стягнення судових витрат з нього на користь позивача, у т. ч. витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, не оспорював їх розмір тощо.

Отже, суд уважає доведеною і обґрунтованою оплату позивачем послуг з надання професійної правничої допомоги.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у цьому випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача щодо порядку погашення заборгованості за кредитним договором та вважає, що позов підлягає до задоволення повністю, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІПАЛ» сукупно заборгованості у розмірі 43 200,00 грн.

Отже, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути: 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Судовий збір, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача складає: 2 662,40 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 206, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 629, 1046, 1048-1050 Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІПАЛ», в інтересах якого діє представник Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІПАЛ» заборгованість за кредитним договором № 1462100 від 04.05.2020 у розмірі 43 200,00 грн (сорока трьох тисяч двісті гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІПАЛ» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (двох тисяч шестисот шістдесяти двох гривень 40 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІПАЛ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн (восьми тисяч гривень 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте Новодністровським міським судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІПАЛ», код ЄДРПОУ: 35234236, IBAN: НОМЕР_8 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область, 79018.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 15.09.2026.

Головуюча суддя: Мар`яна ВЕРБІЦЬКА