Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №719/555/26 — Новодністровський міський суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 719/555/26

Номер провадження 2/719/283/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області у складі:

головуючої судді Вербіцької М. В.,

з участю секретарки судового засідання Чорної В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження у залі судових засідань Новодністровського міського суду Чернівецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», в інтересах якого діє представниця Кіріченко Валерія Владиславівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

21.07.2026 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», в інтересах якого діє представниця Кіріченко Валерія Владиславівна, звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 11.10.2025 ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали кредитний договір про надання кредиту № 561533-КС-001, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав від ТОВ «БІЗПОЗИКА» кредит у розмірі 24 000,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , відповідно до п. 2.4. договору стандартна процентна ставка за кредитом у день становить 1 %, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку, строк кредитування 24 тижні, з кінцевим терміном повернення 28.03.2026.

Також 26.11.2025 ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору про надання кредиту № 561533-КС-001, відповідно до якої позивач надає ОСОБА_1 додатково кредит у розмірі 5 000,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 за стандартною процентною ставкою 1 %, строк кредитування продовжується на 46 днів, з урахуванням цього загальний строк кредитування за договором буде становити 215 днів, з кінцевим терміном повернення 13.05.2026.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 561533-КС-001 та довідки про стан заборгованості за договором станом на 12.06.2026, наданих позивачем, заборгованість за основною сумою боргу складає 19 919,00 грн, за відсотками - 20 545,62 грн, заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 8 965,98 грн.

Загалом позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 49 430,60 грн, а також судові витрати у розмірі 2 662,40 грн сплаченого судового збору.

Ухвалою судді Новодністровського міського суду Чернівецької області від 22.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Суд також постановив клопотання позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» про витребування доказів задовольнити частково та зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» надати суду документи чи їх належним чином завірені якісні копії, а саме:

- письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 11.10.2025 (дата видачі кредиту) по 30.11.2025.

АТ КБ «ПриватБанк» ухвалу суду виконало 31.07.2026, надало відповідні відомості та додаток, у якому зазначається рух коштів по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 11.10.2025 по 30.11.2025.

Позивач та його представниця у судові засідання не з`являлися, проте у позовній заяві клопотали розгляд справи здійснювати за їх відсутності. Позивач повідомив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, хоча належним чином був повідомлений про місце, час і дату судових засідань, зокрема, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження у справі, судових повісток (рекомендовані повідомлення поверталися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»).

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки у судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Крім того, відповідно до приписів ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ст. 223, 280 ЦПК України суд уважає за можливе розглянути справу без участі сторін та постановити заочне рішення у справі.

Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов такого висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.

Суд установив, що 11.10.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «БІЗПОЗИКА» електронний кредитний договір (шляхом акцептування оферти) про надання кредиту № 561533-КС-001, за умовами якого позичальник отримав кредитні кошти у сумі 24 000,00 грн строком на 24 тижні (169 днів), відповідно до п. 2.4. договору стандартна процентна ставка за кредитом у день становить 1 %, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку, з кінцевим терміном повернення 03.07.2022 року, та зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», що був підписаний одноразовим ідентифікатором відповідача UA-1712 (для підписання та укладання договору був відправлений код з смс на фінансовий номер телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 ).

Також 26.11.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «БІЗПОЗИКА» електронну додаткову угоду № 1 до кредитного договору (шляхом акцептування оферти) про надання додаткового кредиту № 561533-КС-001, за умовами якої позичальник отримав додаткові кредитні кошти у сумі 5 000,00 грн строком на 24 тижні (169 днів), стандартна процентна ставка за кредитом у день становить 1 %, фіксована, строк кредитування продовжується на 46 днів, з урахуванням цього загальний строк кредитування за договором буде становити 215 днів, з кінцевим терміном повернення 13.05.2026, що була підписана одноразовим ідентифікатором відповідача UA-4995 (для підписання та укладання додаткової угоди до договору був відправлений код з смс на фінансовий номер телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 ).

У п. 2.5. договору вказано, що комісія за видачу кредиту: 4 800,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит також належить до комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні позичальником у кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними додатковими угодами до цього договору, якими сторони оформили отримання позичальником у кредит додаткових грошових коштів. Якщо у відповідній додатковій угоді до цього договору, якою сторони оформили отримання позичальником у кредит додаткових грошових коштів, зазначено, що комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит становить 0 % (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит на підставі такої додаткової угоди до цього договору є відсутньою. Тарифи за цим договором є незмінними впродовж дії договору, зміна будь-яких умов здійснюється шляхом укладання додаткового договору до цього договору, який сторони погодили іменувати у своїх відносинах додатковою угодою.

Відповідно до умов указаного договору та додаткової угоди відповідач узяв на себе зобов`язання сплатити основну суму кредиту, проценти за користування кредитом за процентною ставкою 1 % за один день користування кредитом, за умови, що позичальник буде дотримуватись графіку платежів, що вказаний в п. 4.2.2. договору та інші платежі (комісія за надання кредиту), що передбачені договором до закінчення строку дії договору.

Згідно з п. 3.1. технологія (порядок) укладання договору: договір укладається з використанням ІКС кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом надання пропозиції укласти договір (оферти) кредитодавцем та її прийняття (акцептування) позичальником. Договір укладається з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інших нормативно-правових актів Національного банку України.

У п. 3.7. договору зазначено порядок створення електронного підпису: електронний підпис у формі кваліфікованого електронного підпису створюється кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у відповідності до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Одноразові ідентифікатори у вигляді алфавітно-цифрової послідовності генеруються Кредитодавцем у ІКС Кредитодавця.

Підписуючи цей договір, позичальник підтверджує, що згідно з п. 11.3.1. до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема, частиною другою та п`ятою статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на вебсайті кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначає, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

До договору № 561533-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 11.10.2025 додаються додатки: паспорт споживчого кредиту, пропозиція (оферта) укласти договір № 561533-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір № 561533-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), додаткова угода № 1 до договору № 561533-КС-001 про надання кредиту від 11.10.2025 (Споживчий кредит. Електронна форма) від 26.11.2025, пропозиція укласти додаткову угоду (оферта) до договору № 561533-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення додаткової угоди до договору № 561533-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), візуальна форма послідовності дій клієнта, анкета клієнта, правила надання споживчих кредитів для продуктів «Кредит 4 місяці» та «Кредит 6 місяців» ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Усі вказані документи підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором, також позивачем наданий суду розрахунок заборгованості за договором № 561533-КС-001 від 11.10.2025, станом на 12.06.2026.

Таким чином, встановлені вище обставини, підтверджують факт укладання між позивачем та відповідачем кредитного договору, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, умовами якого було визначено суму кредиту, розмір відсотків та комісії, порядок повернення грошових коштів, та строк дії кредитного договору, при цьому факт отримання грошових коштів підтверджується відповідними довідками про переказ грошових коштів на картку позичальника.

11.10.2026 у день укладення кредитного договору ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» перерахувало грошові кошти у розмірі 24 000,00 грн на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 . Указана обставина підтверджується підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів, відповідно до якого «ПрофітГід» підтверджує, що в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер платіжної інструкції: bbed20bf-a67b-11f0-b910-000c29d57ed2_1; надавач платіжних послуг: ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ: 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України № 21/991-рк від 29.05.2023; платник: ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА, код ЄДРПОУ 41084239: номер транзакції: 46017-10933-76573; дата/час здійснення переказу: 11.10.2025 11:24; сума переказу, грн: 24 000,00; номер платіжної картки отримувача: НОМЕР_4 ; емітент платіжної картки отримувача: PRIVAT BANK; код авторизації: 320744; код RRN: 528411786132; призначення переказу: перерах. коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , зг. до кредитного дог. № 561533-КС-001 від 11.10.2025 Без ПДВ (а. с. 62).

Також 26.11.2026 у день укладення додаткової угоди № 1 до кредитного договору ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» перерахувало додаткові грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 . Указана обставина підтверджується підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів, відповідно до якого «ПрофітГід» підтверджує, що в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер платіжної інструкції: e3fe41d4-cad4-11f0-b910-000c29d57ed2_1; надавач платіжних послуг: ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ: 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України № 21/991-рк від 29.05.2023; платник: ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА, код ЄДРПОУ 41084239: номер транзакції: 46416-76295-27854; дата/час здійснення переказу: 26.11.2025 16:33; сума переказу, грн: 5 000,00; номер платіжної картки отримувача: НОМЕР_4 ; емітент платіжної картки отримувача: PRIVAT BANK; код авторизації: 543993; код RRN: 533016956012; призначення переказу: перерах. коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , зг. ДУ від 26.11.2025 до кред. дог. № 561533-КС-001 від 11.10.2025 (а. с. 63).

Крім того, доведеним є і факт отримання відповідачем від позивача кредитних коштів, позаяк указане підтверджується АТ КБ «ПриватБанк», яке повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 ). Відповідно до виписки про рух коштів по наведеній вище банківській картці за період з 11.10.2025 по 30.11.2025 вбачається, що 11.10.2025 на рахунок ОСОБА_1 поступили грошові кошти у розмірі 24 000,00 грн та 26.11.2025 у розмірі 5 000,00 грн (а. с. 110-114).

Суд мав змогу ідентифікувати, що банківська карта з номером НОМЕР_1 належить відповідачу, позаяк вказаний вище рахунок також зазначався позивачем у реквізитах позичальника у договорі № 561533-КС-001 від 11.10.2025 (п. 12. договору) та у реквізитах додаткової угоди № 1 до договору № 561533-КС-001 від 11.10.2025 (п. 15. додаткової угоди).

Також позивач надав візуальну форму послідовності дій клієнта (а. с. 59-60), в якій вказано дату та час вчинення послідовних дій товариства та клієнта в інформаційно телекомунікаційній системі, а також опис цих дій.

Отже, суд уважає доведеною ту обставину, що відповідач отримав кредитні кошти у загальній сумі 29 000,00 грн 11.10.2025 та 26.11.2025 від позивача на підставі наведених вище договору та додаткової угоди.

Проаналізувавши розрахунок заборгованості відповідача суд дійшов такого висновку.

Відповідач здійснював платежі на виконання умов договору та частково сплачував заборгованість, яка у нього виникла у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору.

Починаючи з 11.10.2025 по 27.10.2025 (17 днів) відповідачу нараховувалися відсотки у розмірі 240,00 грн у день (24 000,00 ? 1 % = 240,00 грн).

17 днів ? 240,00 = 4 080,00 грн - заборгованість за відсотками.

27.10.2025 відповідач вніс кошти на рахунок позивача у сумі 5 880,00 грн, з яких: 3 600,00 грн були зараховані на сплату заборгованості по нарахованих відсотках, 960,00 грн кредитодавець зарахував на погашення відсотків по ст. 625 ЦК України та 1 320,00 грн зараховані на погашення комісії за видачу кредиту.

4 080,00 - 3 600,00 = 480,00 грн - заборгованість за відсотками.

З 28.10.2025 по 10.11.2025 (14 днів) відповідачу нараховувалися відсотки у розмірі 240,00 грн у день (24 000,00 ? 1 % = 240,00 грн).

14 днів ? 240,00 = 3 360,00 грн.

480,00 + 3 360,00 = 3 840,00 грн - заборгованість за відсотками.

10.11.2025 відповідач вніс кошти на рахунок позивача у сумі 5 880,00 грн, з яких: 3 360,00 грн були зараховані на сплату заборгованості по нарахованих відсотках, 960,00 грн кредитодавець зарахував на погашення відсотків по ст. 625 ЦК України та 1 560,00 грн зараховані на погашення комісії за видачу кредиту.

3 840 - 3 360 = 480,00 грн - заборгованість за відсотками.

З 11.11.2025 по 25.11.2025 (15 днів) відповідачу продовжили нараховуватися відсотки у розмірі 240,00 грн у день (24 000,00 ? 1 % = 240,00 грн).

15 днів ? 240,00 = 3 600,00 грн.

480,00 + 3 600,00 = 4 080,00 грн - заборгованість за відсотками.

25.11.2025 відповідач вніс кошти на рахунок позивача у сумі 5 000,00 грн, з яких: 3 360,00 грн були зараховані на сплату заборгованості по нарахованих відсотках, 80,00 грн кредитодавець зарахував на погашення відсотків по ст. 625 ЦК України та 1 560,00 грн зараховані на погашення комісії за видачу кредиту.

4 080,00 - 3 360,00 = 720,00 грн - заборгованість за відсотками.

26.11.2025 відповідач вніс кошти на рахунок позивача у сумі 1 360,00 грн, які кредитодавець зарахував на погашення відсотків по ст. 625 ЦК України.

26.11.2025 ОСОБА_1 уклав додаткову угоду № 1 з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», відповідно до якої позивач перерахував відповідачу додаткові кошти у розмірі 5 000,00 грн, після чого тіло кредиту було збільшено до 29 000,00 грн (24 000,00 + 5 000,00 = 29 000,00 грн).

Таким чином, починаючи з 26.11.2025 по 12.12.2025 (17 днів) відповідачу почали нараховуватися відсотки на нове тіло кредиту у розмірі 290,00 грн у день (29 000,00 ? 1 % = 290,00 грн).

17 днів ? 290,00 = 4 930,00 грн.

720,00 + 4 930,00 = 5 650,00 грн - заборгованість за відсотками.

12.12.2025 відповідач вніс кошти на рахунок позивача у сумі 6 640,00 грн, з яких: 5 070,00 грн були зараховані на сплату заборгованості по нарахованих відсотках, 1 160,00 грн кредитодавець зарахував на погашення відсотків по ст. 625 ЦК України та 410,00 грн зараховані на погашення комісії за видачу кредиту.

5 650,00 - 5 070,00 = 580,00 - заборгованість за відсотками.

З 13.12.2025 по 24.12.2025 (12 днів) відповідачу продовжили нараховуватися відсотки у розмірі 290,00 грн у день (29 000,00 ? 1 % = 290,00 грн).

12 днів ? 290,00 = 3 480,00 грн.

580,00 + 3 480,00 = 4 060,00 грн - заборгованість за відсотками.

24.12.2025 відповідач вніс кошти на рахунок позивача у сумі 5 480,00 грн, з яких: 4 060,00 грн були зараховані на сплату заборгованості по нарахованих відсотках, 950,00 грн зараховані на погашення комісії за видачу кредиту, а залишок у розмірі 470,00 грн кредитодавець зарахував на тіло кредиту (29 000,00 - 470,00 = 28 530,00 грн).

Отже, починаючи з 25.12.2025 по 07.01.2026 (14 днів) відповідачу почали нараховуватися відсотки на нове тіло кредиту у розмірі 285,30 грн у день (28 530,00 ? 1 % = 285,30 грн).

14 днів ? 285,30 = 3 994,20 грн - заборгованість за відсотками.

07.01.2026 відповідач вніс кошти на рахунок позивача у сумі 5 480,00 грн, з яких: 3 994,20 грн були зараховані на сплату заборгованості по нарахованих відсотках, а залишок у розмірі 1 485,80 грн кредитодавець зарахував на тіло кредиту (28 530,00 - 1 485,80 = 27 044,20 грн).

Починаючи з 08.01.2026 по 21.01.2026 (14 днів) відповідачу почали нараховуватися відсотки на нове тіло кредиту у розмірі 270,44 грн у день (27 044,20 ? 1 % = 270,44 грн).

14 днів ? 270,44 = 3 786,16 грн - заборгованість за відсотками.

21.01.2026 відповідач вніс кошти на рахунок позивача у сумі 5 480,00 грн, з яких: 3 786,16 грн були зараховані на сплату заборгованості по нарахованих відсотках, а залишок у розмірі 1 693,84 грн кредитодавець зарахував на тіло кредиту (27 044,20 - 1 693,84 = 25 350,36 грн).

Починаючи з 22.01.2026 по 06.02.2026 (16 днів) відповідачу почали нараховуватися відсотки на нове тіло кредиту у розмірі 253,50 грн у день (25 350,36 ? 1 % = 253,50 грн).

16 днів ? 253,50 = 4 056,00 грн - заборгованість за відсотками.

06.02.2026 відповідач вніс кошти на рахунок позивача у сумі 5 480,00 грн, з яких: 3 549,00 грн були зараховані на сплату заборгованості по нарахованих відсотках, а залишок у розмірі 1 931,00 грн кредитодавець зарахував на тіло кредиту (25 350,36 - 1 931,00 = 23 419,36 грн).

4 056,00 - 3 549,00 = 507,00 грн - заборгованість за відсотками.

07.02.2026 кредитодавець нарахував відповідачу відсотки на нове тіло кредиту у розмірі 234,19 грн.

507,00 + 234,19 = 741,19 грн - заборгованість за відсотками.

07.02.2026 відповідач вніс кошти на рахунок позивача у сумі 1 053,00 грн, з яких: 38,62,00 грн були зараховані на сплату заборгованості по нарахованих відсотках, 1 014,02 грн кредитодавець зарахував на погашення відсотків по ст. 625 ЦК України, а залишок у розмірі 0,36 грн були зараховані на тіло кредиту (23 419,36 - 0,36 = 23 419,00 грн).

741,19 - 38,62 = 702,57 грн - заборгованість за відсотками.

З 08.02.2026 по 20.02.2026 (13 днів) відповідачу почали нараховуватися відсотки на нове тіло кредиту у розмірі 234,19 грн у день (23 419,00 ? 1 % = 234,19 грн).

13 днів ? 234,19 = 3 044,47 грн.

702,57 + 3 044,47 = 3 747,04 - заборгованість за відсотками.

20.02.2026 відповідач вніс кошти на рахунок позивача у сумі 2 000,00 грн, які були зараховані на тіло кредиту (23 419,00 - 2 000,00 = 21 419,00 грн).

Таким чином, з 21.02.2026 по 23.03.2026 (31 день) відповідачу почали нараховуватися відсотки на нове тіло кредиту у розмірі 214,19 грн у день (21 419,00 ? 1 % = 214,19 грн).

31 день ? 214,19 = 6 639,89 грн.

3 747,04 + 6 639,89 = 10 386,93 - заборгованість за відсотками.

23.03.2026 відповідач вніс кошти на рахунок позивача у сумі 1 500,00 грн, які були зараховані на тіло кредиту (21 419,00 - 1 500,00 = 19 919,00 грн).

Отже, починаючи з 24.03.2026 і до закінчення строку кредитування - 13.05.2026 (51 день) відповідачу почали нараховуватися відсотки на нове тіло кредиту у розмірі 199,19 грн у день (19 919,00 ? 1 % = 199,19 грн).

51 день ? 199,19 = 10 158,69 грн.

10 386,93 + 10 158,69 = 20 545,62 - заборгованість за відсотками.

Щодо стягнення з відповідача відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 8 965,98 грн суд уважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 7.5. договору у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % (Сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 (два) відсотка від неповернутої позичальником суми кредиту. Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100 (сто) гривень 00 копійок. Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту договору та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі договору, не може перевищувати половини суми кредиту, одержаної позичальником від кредитодавця за цим договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних позичальником від кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до цього договору, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Суд уважає безпідставним включення позивачем до суми заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 8 965,98 грн зважаючи на таке.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зазначене також узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24).

Вказане свідчить, що судом касаційної інстанції визначено єдиний підхід щодо застосування норм права до правовідносин, які випливають, зокрема й з споживчого кредиту та щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року.

Станом на дату розгляду справи судом Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування», які набрали чинності 24 січня 2024 року та передбачають інше. Зокрема, відповідно до редакції п. 6 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», який, власне, і був змінений наведеним вище законом, за договорами споживчого кредиту, укладеними з 24.01.2024, кредитор може нараховувати неустойку (штраф, пеню) та інші платежі за прострочення, якщо це передбачено договором.

Однак п. 18 Прикінцевих положень ЦК України не був скасований і досі звільняє позичальника від неустойки під час воєнного стану.

Коли виникає колізія між нормами двох законів і одна з них спрямована на захист прав споживача, суди за загальним підходом повинні застосовувати ту норму, яка забезпечує вищий рівень захисту споживача. Це випливає із системного тлумачення законодавства України, конституційних принципів та практики Верховного Суду.

Адже відповідно до статті 42 Конституції України «Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та всіх видів послуг і робіт…», що означає, що захист споживача є конституційною гарантією, а тому при тлумаченні та застосуванні законів суд має обирати таке тлумачення, яке найефективніше забезпечує цей захист.

Закон України «Про захист прав споживачів» побудований на принципі підвищеного захисту слабшої сторони у правовідносинах. Споживач у правовідносинах із підприємцем чи фінансовою установою вважається економічно слабшою стороною, тому закон надає йому додаткові гарантії. Тому якщо норми різних законів регулюють однакові відносини, але одна норма забезпечує більший рівень захисту споживача, суд повинен застосовувати саме її.

Крім того, у правозастосуванні застосовується загальновизнаний принцип favor consumeris - тлумачення норм права на користь споживача, відповідно до якого, якщо є колізія правових норм, то суд повинен обрати той варіант, який краще захищає права споживача. Наведений принцип повністю корелюється із загальним принципом справедливості та добросовісності (ст. 3 ЦК України).

У юридичній доктрині та практиці застосовується також такий підхід, що, якщо існують кілька норм, що регулюють ті самі правовідносини, застосовується норма, яка встановлює більш сприятливий режим для особи. У споживчих правовідносинах такою особою є саме споживач.

Виходячи із усього наведеного суд бере до уваги чинні приписи ЦК України щодо звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення у період воєнного стану.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням позичальником грошових зобов`язань за кредитним договором, підлягають застосуванню вимоги пункту 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Суд доходить переконання, що у частині стягнення з відповідача на користь позивача відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 8 965,98 грн слід відмовити.

Крім того, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» не могло стягувати відсотки річних на підставі статті 625 ЦК України у розмірі 8 965,98 грн, тому кошти, які відповідач вніс 6 разів на рахунок ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», а саме на погашення заборгованості за нараховані позивачем відсотки по статті 625 ЦК України: 27.10.2025 у розмірі 960,00 грн, 10.11.2025 у розмірі 960,00 грн, 25.11.2025 у розмірі 80,00 грн, 26.11.2025 у розмірі 1 360,00 грн, 12.12.2025 у розмірі 1 160,00 грн та 07.02.2026 у розмірі 1 014,02 грн на загальну суму - 5 534,02 грн, повинні були зарахуватися кредитором на погашення заборгованості по відсотках.

Отже, 20 545,62 - 5 534,02 = 15 011,60 грн - сума заборгованості за відсотками, яку позивач повинен був стягнути з відповідача.

З урахуванням викладеного, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» підлягає стягненню заборгованість за договором 561533-КС-001 від 11.10.2025 у сумі 34 930,60 грн, з яких: 19 919,00 - заборгованість за тілом кредиту та 15 011,60 - проценти за користування кредитом.

Суд зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи щодо стягнення з нього грошових коштів за зобов`язаннями відповідно до умов кредитного договору та додаткової угоди, заяв по суті справи, інших клопотань, доказів на підтвердження протилежних обставин не подавав, проти позову не заперечував.

Суд вважає надані позивачем докази достовірними, допустимими, належними та такими, що у своїй сукупності достатні та підтверджують обставини, на які він покликається.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач як на підстави заявлених вимог посилається на те, що слід стягнути з відповідача на його користь заборгованість сукупно у розмірі 49 430,60 грн у зв`язку із порушенням зобов`язань за описаним вище кредитним договором.

Позаяк ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗПОЗИКА» уклали договір № 561533-КС-001 від 11.10.2025, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти у сумі 24 000,00 грн строком на 24 тижні (169 днів) та додаткову угоду № 1 до договору від 26.11.2025, за умовами якої відповідач отримав додаткові кредитні кошти у сумі 5 000,00 грн після чого строк кредитування продовжився на 46 днів (загальний строк кредитування - 215 днів), строк виконання зобов`язань відповідача настав 13.05.2026. Отже, суд резюмує, що у позивача виникло право вимоги стягнення заборгованості за кредитним договором.

За статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримав примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) була переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

У статті 14 зазначеного Закону виснувано: договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача. Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 цього кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_1 11.10.2025 уклав електронний кредитний договір про надання кредиту № 561533-КС-001, за умовами якого отримав кредитні кошти у сумі 24 000,00 грн строком на 24 тижні (169 днів) та 26.11.2025 уклав додаткову угоду № 1 до договору, за умовами якої відповідач отримав додаткові кредитні кошти у сумі 5 000,00 грн після чого строк кредитування продовжився на 46 днів (загальний строк кредитування - 215 днів), строк виконання зобов`язань відповідача настав 13.05.2026. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 561533-КС-001 від 11.10.2025 станом на 12.06.2026, суд вбачає, що відповідач здійснював зарахування на загальну суму 51 233,00 грн для погашення заборгованості за кредитним договором та додатковою угодою, далі, як вбачається з розрахунку заборгованості, до кінця строку кредитування ОСОБА_1 жодних платежів як для покриття основної суми кредиту, так і для покриття відсотків за користування ним не сплачував.

Однак, ураховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «БІЗПОЗИКА» повністю не повернуті, позицію відповідача, який жодних аргументів чи доказів для доведення протилежного не надав, а також вимоги ч. 1 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що свідчить про порушення прав позивача, а тому суд вважає, що право позивача на повернення заборгованості по тілу кредиту та нарахованих відсотках підлягає захисту в судовому порядку.

Таким чином, відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором про надання кредиту № 561533-КС-001 від 11.10.2025, де заборгованість за тілом кредиту складає 19 919,00 грн та за відсотками - 15 011,60 грн.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у цьому випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача щодо порядку погашення заборгованості за кредитним договором та вважає, що позов підлягає до задоволення частково, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» сукупно заборгованості 34 930,60 грн, тобто позов задоволено на 70,67%.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Судовий збір, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача складає: 2 662,40 ? 70,67 % = 1 881,52 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 629, 1046, 1048-1050 Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», в інтересах якого діє представниця Кіріченко Валерія Владиславівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 561533-КС-001 про надання кредиту від 11.10.2025 у розмірі 34 930,60 грн (тридцяти чотирьох тисяч дев`ятисот тридцяти гривень 60 коп.), з яких: 19 919,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту та 15 011,60 грн - сума прострочених платежів по процентах.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 1 881,52 (однієї тисячі восьмисот вісімдесяти однієї гривні 52 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте Новодністровським міським судом Чернівецької області за письмовою заявою Відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду Відповідачкою подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ: 41084239, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 15.09.2026.

Головуюча суддя: Мар`яна ВЕРБІЦЬКА