Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №717/1374/26 — Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №717/1374/26

Номер провадження 2/717/754/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючої – судді: Кудиби З. І.,

за участі секретаря судового засідання: Житарюк А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Кельменці Дністровського району Чернівецької області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка ОСОБА_3 звернулася до Кельменецького районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, у якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини — ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано рішенням суду від 07 червня 2019 року. Дитина проживає разом із матір`ю та перебуває на її утриманні. Відповідач проживає окремо від дитини, є працездатним, має неофіційний дохід, однак добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Позивачка ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак у судове засідання не з`явився.

Судом встановлено, що 30 серпня 2016 року Кельменецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , про що складено актовий запис № 44, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 30 серпня 2016 року.

Даний шлюб було розірвано на підставі рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 07 червня 2019 року у справі № 717/380/19.

Від шлюбу сторони мають спільну дитину — доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 06 березня 2017 року.

Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати разом із матір`ю — позивачкою та перебуває на її утриманні. Позивачка самостійно несе витрати на забезпечення дитини всім необхідним. Вона стверджує, що відповідач, як батько дитини, не бере участі в її утриманні, не надає матеріальної допомоги, є працездатною особою та інших непрацездатних чи неповнолітніх осіб на своєму утриманні не має.

Позивачка зазначає, що відповідач є працездатною особою, має можливість працювати та отримувати дохід, однак добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Відомостей про наявність у відповідача інших неповнолітніх дітей або непрацездатних осіб, яких він зобов`язаний утримувати, матеріали справи не містять.

Отже, між сторонами склалися правовідносини щодо утримання неповнолітньої дитини, у зв`язку з чим на відповідача покладається обов`язок брати участь у її утриманні.

У зв`язку з вищевикладеним позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Частина перша статті 181 СК України передбачає, що обов`язок щодо утримання дитини виконується за домовленістю між батьками або за рішенням суду.

Якщо домовленість між батьками відсутня, аліменти стягуються на підставі рішення суду — у частці від доходу платника або у твердій грошовій сумі відповідно до статті 183 СК України.

Згідно з частиною першою статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1.стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2.стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3.наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4.інші обставини, що мають істотне значення.

Водночас суд може відступити від встановленої частки, якщо цього вимагають обставини, передбачені частинами третьою та четвертою статті 182 СК України, зокрема стан здоров`я, матеріальне становище, наявність інших дітей, майновий стан сторін, витрати на розвиток та виховання дитини тощо.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка фактично самостійно утримує дитину, яка проживає з нею, відповідач участі у витратах на її утримання не бере, коштів на її утримання не надає. Суд враховує, що дитина має постійні витрати, пов`язані з харчуванням, медичним обслуговуванням, побутом, вихованням та іншими життєво необхідними потребами. Відповідач, у свою чергу, не надав суду доказів щодо тяжкого матеріального становища, стану здоров`я чи наявності на його утриманні інших дітей або непрацездатних осіб, які могли б бути підставою для зменшення розміру аліментів.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими та справедливими позовні вимоги щодо визначення розміру аліментів у розмірі 1/4 частини доходу відповідача щомісячно, що відповідає потребам дитини та забезпечує належне виконання відповідачем батьківського обов`язку щодо її утримання.

Відповідно до частини першої статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Як убачається з матеріалів справи, позовну заяву подано до суду 03 липня 2026 року. Отже, аліменти підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, починаючи з 03 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Згідно з частиною шостою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, а позовні вимоги задоволено повністю, судовий збір у розмірі 1 331,20 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Щодо вимоги позивачки про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн суд зазначає, що відповідно до статей 133, 137 ЦПК України такі витрати належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи результат розгляду справи та обсяг наданої позивачці професійної правничої допомоги, суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн.

Враховуючи встановлені судом обставини та оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями 180–183, 191 Сімейного кодексу України, статтями 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 259, 263–265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів — задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 15 вересня 2026 року.

Суддя Кудиба З. І.