Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №554/9325/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/9325/26 Номер провадження 33/814/853/26Головуючий у 1-й інстанції Сметаніна А. В. Доповідач ап. інст. Костенко В. Г.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Костенко В.Г.,

з секретарем Гнітько А.М.,

з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника Литовченка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Литовченка Р.В. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 14 липня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Мильці Полтавського району та області, мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 11 червня 2026 року близько 23 години 30 хвилин керував електричним двоколісним транспортним засобом «Segwey Plus 834», обладнаним електродвигуном потужністю 0,35 кВт, по вул. Героїв АТО, 114, в м. Полтава у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху України.

Огляд проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Drager ARMF-0307, тест 621, результат 0,64 проміле.

В апеляційній скарзі захисник Литовченко Р.В просить скасувати постанову судді місцевого суду, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КпАП України.

При цьому зазначає, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 у порушення ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», а тому не мали права проводити його огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Вважає, що електричний двоколісний транспортний засіб із потужністю електродвигуна 0,35 кВт не є механічним транспортним засобом, а тому керування ним не може бути підставою для притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України.

Звертає увагу на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 08 липня 2026 року, яким було скасовано постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КпАП України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, приходжу до такого.

Перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння під час керування електричним двоколісним транспортним засобом «Segwey Plus 834», обладнаним електродвигуном потужністю 0,35 кВт, та результати огляду із застосуванням приладу Drager ARMF-0307 (0,64 проміле) стороною захисту не заперечуються.

Дійсно, як слушно звертає увагу захисник, вказаний електросамокат не є механічним транспортним засобом.

Разом з тим, диспозицією ч.1 ст.130 КпАП України встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 1.10 цих правил, транспортний засіб — це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також установленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Приписами ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

З матеріалів справи видно, що електричний двоколісний транспортний засіб «Segwey Plus 834» обладнаний електродвигуном потужністю 0,35 кВт, призначений для переміщення особи та використовувався ОСОБА_1 як учасником дорожнього руху.

Отже, він є транспортним засобом, керування яким у стані алкогольного сп`яніння охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22, відповідно до якої використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Не спростовує висновків судді місцевого суду й посилання захисника на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 08 липня 2026 року, яким задоволено позов ОСОБА_1 та скасовано постанову поліцейського про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.126 КпАП України.

Адже ч.2 ст.126 КпАП України передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування відповідної категорії, тоді як ч. 1 ст. 130 цього Кодексу встановлює відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Отже, у даному випаду правова оцінка обставин у справі за ч. 2 ст. 126 КпАП України не спростовує висновків судді про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 цього Кодексу.

Всупереч твердженням захисника, матеріали справи не містять доказів не дотримання поліцейськими вимог ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», а незгода водія із причинами зупинки не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Тим більше, що у відповідності до ст.8 цього Закону під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Право уповноважених осіб органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 Правил дорожнього руху України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних речовин чи лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.

Крім того, порушник наділений правом оскаржувати незаконні, на його думку, дії працівників поліції, однак ухилення від виконання вимоги працівника поліції на момент оголошення такої вимоги не може вважатися допустимим способом захисту ймовірно порушених прав.

Враховуючи наведене, вважаю обґрунтованим висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильною кваліфікацію його дій за ч.1 ст.130 КпАП України.

Стягнення накладене у відповідності з вимогами ст.33 КпАП України, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану.

Порушень закону, які були б підставою для скасування оскаржуваної постанови судді, не встановлено.

Отже, апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 14 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника Литовченка Романа Вікторовича – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського апеляційного суду Костенко В.Г.