Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №583/3306/17 — Сумський апеляційний суд

Справа №583/3306/17

Номер провадження 22-ц/816/2668/26

Категорія -

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Замченко А.О. (суддя-доповідач), суддів: Криворотенка В.І., Худика А.М.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 25 червня 2026 року в складі судді Огієнка О.О., постановлену в м. Тростянець, Сумської області (повний текст виготовлено 29 червня 2026 року)

у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в справі за позовом Виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про виселення з квартири,

в с т а н о в и в :

14.06.2026 ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала заяву, яку мотивувала тим, що знаходячись з 09.03.2022 за кордоном, не маючи постійного місця проживання, вона не одержувала постанов ДВС про відкриття виконавчих проваджень.

05.08.2025 вона зверталася до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині примусового виконання рішення про виселення з квартири, але ухвалою суду від 19.08.2025, з якою погодився суд апеляційної інстанції, у задоволенні такої заяви було відмовлено. Вважає, що судді не звернули уваги на те, що рішення суду про виселення їх з квартири було виконане добровільно іншими членами їх сім`ї, яких рішення суду в справі №583/3306/17 не стосувалося, бо позивач сам змінив предмет позову, відмовившись позиватися до інших членів їх сім`ї, які проживали в цій квартирі. Не звернули судді уваги і на те, що судове рішення в справі №583/3306/17 набрало законної сили лише 11.05.2023, оскільки виконавчий лист суд помилково видав представнику стягувача 30.09.2022, бо не врахував, що відповідачі, які не брали участі в судовому засіданні 12.07.2022, не одержували копій цього рішення суду, а тому впродовж одного року мали право на поновлення судом строку на апеляційне оскарження рішення суду від 12.07.2022.

06.05.2026 судом була розглянута її скарга на рішення та протиправні дії державних виконавців Охтирського ВДВС, під час розгляду якої виявилася істотна додаткова процесуально-правова підстава для визнання всіх виконавчих листів у справі №583/3306/17 такими, що не підлягають виконанню. Зокрема, під час розгляду скарги стало відомо, що суд встановив стягувачу строк пред`явлення виконавчих листів до примусового виконання протягом трьох місяців до 12.11.2022. При цьому у виконавчому листі, виданому судом 30.09.2022, тобто не до введення воєнного стану, а вже під час його дії, суд свідомо чи помилково не зазначив можливості переривання встановленого судом строку та встановлення його після скасування воєнного стану для можливості пред`явлення до виконання простроченого виконавчого листа від 30.09.2022.

Посилаючись на вказані обставини, просили визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи, передчасно видані судом 30.09.2022, які були пред`явлені стягувачем до виконання з пропуском встановленого судом строку, та без попереднього звернення до суду за поновленням (продовженням) цього строку, на підставі яких до набрання законної сили рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 12.07.2022 у справі №583/3306/17 державні виконавці Охтирського ВДВС відкрили виконавчі провадження і одразу без повідомлень і попереджень розпочали вживати заходи з примусового виконання рішення суду немайнового характеру.

Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 25.06.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу суду, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 12.07.2022 набрало законної сили 11.05.2023 після того, як постановою Сумського апеляційного суду від 11.05.2023 апеляційна скарга ОСОБА_1 була відхилена. Але суд видав виконавчий лист стягувачу 30.09.2022, тобто помилково, бо підписуючи його суддя не перевірив чи всі учасники справи, які не брали участі в судовому засіданні, отримали копії рішення суду для його апеляційного оскарження.

Звертає увагу на постанову Верховного Суду від 21.12.2023 у справі №824/2/22, в якій досліджуючи питання щодо підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, до процесуальних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд відніс і обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Вказує, що виконавчий лист був виданий 30.09.2022 помилково, оскільки рішення суду набрало законної сили лише 11.05.2023.

Зауважує, що строк, встановлений судом для пред`явлення виконавчого листа для примусового виконання рішення про виселення, стягувач пропустив, але не звертався до суду із заявою про подовження цього строку, чи виправлення помилки у виконавчому документі, посилаючись на пункт 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII, який суд не врахував. Не зверталися до суду і державні виконавці із заявами про роз`яснення порядку виконання рішення суду, якщо дія виконавчого листа вичерпана. Через відсутності таких заяв помилка суду, який не зазначив інший порядок пред`явлення виконавчого листа в період дії воєнного стану, ніж у мирний час, виправлена судом не була. Самостійно вирішувати питання подовження строку дії виконавчого листа, встановленого судом, державний виконавець не має права, оскільки це є втручанням органу державної виконавчої влади в діяльність суду, перебирання на себе повноважень суду виправляти помилки у виконавчому документі.

Зазначає, що її заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, подану Тростянецькому районному суду Сумської області, а не конкретному судді, самовільно взяв заяву до свого провадження суддя Огієнко О.О. і розглянув її, не повідомивши її про час і місце розгляду справи.

04.09.2026 представник ВДВС - Морозова Є.М. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому ухвалу суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

04.09.2026 представник Виконавчого комітету Охтирської міської ради здав на пошту відзив на апеляційну скаргу, в якому ухвалу суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судове засідання ОСОБА_1 , ОСОБА_1 представник Виконавчого комітету Охтирської міської ради не з`явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (том 7 а. с. 169-173). Представник Виконавчого комітету Охтирської міської ради, Нестеренко Т.М. подали клопотання про розгляд справи без їх участі (а. с. 182, 187). Інші учасники про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 12.07.2022 задоволено позов Виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області та виселено ОСОБА_1 , ОСОБА_1 з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення. Вирішено питання щодо судових витрат (том 5 а. с. 120-124).

07.09.2022 Виконавчий комітет Охтирської міської ради Сумської області звернувся до суду з клопотанням про видачу виконавчого листа, у зв`язку з чим 30.09.2022 судом видані виконавчі листи (том 5 а. с. 141, 144, 238, 240).

21.02.2023 ОСОБА_1 подав до Сумського апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 12.07.2022, а 03.03.2023 - апеляційну скаргу (том 5 а. с. 147, 152-159).

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 23.03.2023 поновлено ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 12.07.2022 та відкрито апеляційне провадження (том 5 а. с. 173).

Постановою Сумського апеляційного суду від 11.05.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 12.07.2022 в оскарженій частині залишено без змін (том 5 а. с. 216-220).

Постановою Верховного Суду від 21.02.2024 рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 12.07.2022 та постанову Сумського апеляційного суду від 11.05.2023 залишено без змін (том 6 а. с. 91-105).

Постановами державного виконавця Охтирського ВДВС від 25.04.2024 закінчено виконавче провадження в частині виконання рішення суду щодо виселення відповідачів у зв`язку з повним його фактичним виконанням (том 5 а. с. 237-240).

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що в період дії воєнного стану строки пред`явлення виконавчих документів фактично перериваються і поновлюються після його завершення. Крім того, визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є винятковим процесуальним механізмом. А визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, після виконання рішення суду, суперечило б принципу обов`язковості судового рішення та правовій визначеності.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, оскільки вони відповідають матеріалами справи та вимогам закону.

У пункті 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: процесуально-правові та матеріально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа в справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання в разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про відсутність чи припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 09.09.2021 у справі №824/67/20 та від 09.09.2022 у справі №2-118/2001.

Серед підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, окреслених законодавцем у частині другій статті 432 ЦПК України, звертає на себе увагу вжите парламентом словосполучення «з інших причин».

Наведене свідчить, що перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є вичерпним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, а не лише ті, які прямо зазначені в цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №2-4671/11.

Згідно з ч. 1 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На час видачі 30.09.2022 Тростянецьким районним судом Сумської області виконавчого листа строк на подачу апеляційної скарги закінчився, у зв`язку з чим рішення суду набрало законної сили. Сам факт подачі апеляційної скарги 03.03.2023, тобто більше ніж через 8 місяців після постановлення судом першої інстанції рішення, не свідчить про те, суд не мав права видавати виконавчий лист.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Указом Перезидента України від 24.02.2022 №64/22 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжено та триває дотепер.

Пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» визначено особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану, відповідно до яких тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з-поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження» як спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання (див. постанови Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №260/2595/22, від 07.04.2023 у справі №910/5925/15-г, від 05.02.2025 у справі №1616/803/2012, від 03.04.2025 у справі №712/8159/15-ц).

Таким чином, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання, перервалися у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, а тому доводи апеляційної скарги про те, що позивач пропустив строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, є необґрунтованими.

Зважаючи на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яке регламентується Законом України «Про виконавче провадження», та з огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суддя Огієнко О.О. не мав права розглядати дану заяву, оскільки заявниця зверталася не до цього судді, а до Тростянецького районного суду Сумської області, є необґрунтованими. З матеріалів справи вбачається, що 14.06.2026 через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. 15.08.2026 вказану заяву було зареєстровано та на підставі протоколу передачі судової справи її передано раніше визначеному судді (том 6 а. с. 217-222), що відповідає п. 2.3.39.10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39, відповідно до якого передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо заяви та клопотання з процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень, подані до суду, що розглядав справу.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не повідомив заявницю про час і місце розгляду справи, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що 15.06.2026 на електронну адресу ОСОБА_1 , повідомлену нею в заяві про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлено лист про те, що розгляд заяви призначено на 25.06.2026 о 16:30 (том 6 а. с. 217, 223).

У постанові Верховного Суду від 28.06.2023 в справі №757/48467/21 зроблено висновок, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Разом з тим, якщо учасник справи надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її в заяві (скарзі), то такий учасник справи бажає (принаймні не заперечує), щоб ці засоби комунікації використовувалися судом, що, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №725/486/22 також зазначено, що зазначивши саме таку адресу електронної пошти, позивач проінформував суд у встановлений процесуальний спосіб адресу для електронного листування, чим поклав на себе ризики щодо її актуальності.

Схожі висновки викладені й у постановах Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №530/342/17, від 30.11.2022 у справі №725/486/22, від 04.07.2023 у справі №302/1202/19, від 26.04.2023 у справі №127/32270/21.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що процедура визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не покликана переглядати судове рішення, яке набрало законної сили, та втручатися в принцип res judicata. Зазвичай, цей правовий механізм використовується для усунення допущених судом процедурних помилок, наприклад у разі видачі виконавчого листа за судовим рішенням, яке не підлягає примусовому виконанню, не набрало законної сили або на момент видачі вже було скасовано. Тому доводи апеляційної скарги в частині незаконності, на думку заявниці, постанови Сумського апеляційного суду від 11.05.2023, якою залишено без змін рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 12.07.2022, колегія суддів відхиляє.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судове рішення ухвалене без дотримання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 25 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - А.О. Замченко

Судді: В.І. Криворотенко

А.М. Худик