Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №589/4108/26 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Суд: Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне тяжке тілесне ушкодження

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №589/4108/26

Суддя: Теміров Ч. М.

Справа № 589/4108/26

Провадження № 1-кп/589/705/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Шостка кримінальне провадження №12026200490001108 щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостка Сумської області, громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

23.07.2026 близько 22 год. 00 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи біля

буд. АДРЕСА_2 , разом зі своїми знайомими, в ході спілкування з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив словесну сварку з ним. Під час якої ОСОБА_4 , маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з останнім, умисно наніс один удар ножем в область живота ОСОБА_5 .

Злочинними діями ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 відповідно до висновку судової медичної експертизи №291 від 30.07.2026, спричинено тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини без ушкодження внутрішніх органів, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя. Дане ушкодження виникло від однієї травматичної дії гострого предмета з колюче-ріжучими властивостями, про свідчить його характер і могло утворитися від одного удару ножа.

Вчинення кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, підтверджується показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 , допитаного в судовому засіданні як обвинуваченого, який свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні в межах висунутого обвинувачення визнав повністю, та показав, що 23.07.2026 близько 22:00 год., він знаходився біля буд. АДРЕСА_2 разом із своїм знайомим ОСОБА_5 , з котрим у них стався словесний конфлікт, в ході якого він умисно наніс ОСОБА_5 один удар ножем в область живота.

У вчиненому щиро кається, просить суд суворо не карати та надати йому можливість виправитись.

Крім цього обвинувачений зазначив, що повністю відшкодував збитки, завдані потерпілому. На підтвердження цього у судовому засіданні прокурором була долучена заява від ОСОБА_5 , в котрій останній зазначив, що ОСОБА_4 добровільно відшкодував завдану ним шкоду у повному обсязі, а тому жодним претензій матеріального чи морального характеру він до обвинуваченого не має.

Таким чином, показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Учасники судового процесу просили розглядати справу відповідно до вимог ч. 3 ст.349 КПК України.

Враховуючи те, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з`ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, крім допиту обвинуваченого відносно фактичних обставин справи, дослідження тільки даних, які характеризують обвинуваченого, та наявності речових доказів.

Суд приймає до уваги показання ОСОБА_4 про обставини вчинення ним кримінального правопорушення та кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Відповідно до ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Суд приймає до уваги рекомендації Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», що, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачений у силу ст.89 КК України раніше не судимий, вчинив тяжкий злочини, беззастережно визнав себе винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, щиро розкаявся.

Особливу увагу суд звертає на думку потерпілого, викладену в заяві, в якій він зазначив, що обвинувачений повністю відшкодував йому завдані збитки та просив суд призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Поведінку в судовому засіданні, яка була бездоганною, правдиві та послідовні покази, позитивно характеризується за місцем проживання, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, а також те, що покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, при цьому суд звертає увагу, що з моменту вчинення кримінального правопорушення до даного часу обвинувачений інших кримінальних правопорушень не вчинив, скарг на його поведінку не надходило.

Враховуючи вищезазначені обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства. А тому обвинуваченому слід призначити покарання, яке буде необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, в межах санкції ч.1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі і застосувати ст.75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.

Суд вважає за доцільне залишити без змін раніше обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили.

Долю речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. 66, 67, 75 КК України, ст.ст.349, 368, 370, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань проба ції; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не від`їжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До вступу вироку в законну силу залишити раніше обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: металевий ніж з рукояткою полімерного матеріалу коричневого кольору, який знаходиться в камері зберігання речових доказів Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області- знищити.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СуддяОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua