Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення вимог фінансового контролю
Дата: 07 вересня 2026 р.
Справа: №759/15242/26
Суддя: П`ятничук І. В.
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/15242/26
пр. № 3/759/3950/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва П`ятничук І.В., за участі прокурора Грушковського В.Ю., захисника Козачини А.М. та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли із Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Первомайськ Миколаївської області, що проживає в АДРЕСА_1 , не працюючого, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
До Святошинського районного суду міста Києва надійшов протокол № 194 від 01.06.2026 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, маючи спеціальне звання «майор поліції» та будучи суб?єктом декларування відповідно до п.п. «3» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон), в порушення пп. 2, 8 ч. 1 ст. 46 Закону, при заповненні і подачі ним 12.03.2025 о 16 год. 44 хв. до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік (виправленої), зазначив завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 2241731,20 грн., що становить розмір від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання вказаної декларації. Крім того, з вказаного протоколу № 194 від 01.06.2026, вбачається, що датою виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення слід вважати дату завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання протоколу за участю особи ОСОБА_1 , а саме - 01.06.2026. В судовому засіданні прокурор Грушковський В.Ю. зазначив про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП та просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Зазначив, що днем виявлення адміністративного правопорушення є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто 01.06.2026. В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, зазначив про відсутність умислу на приховання від громадськості та контролюючих органів будь-якої інформації та відомостей про перебування у власності члена сім`ї (дружини) об?єктів декларування, їх вартість та розмір. Наголосив, що виключною причиною допущених помилок у декларації є його необізнаність про повні відомості щодо майна, яке перебуває у власності члена сім`ї - дружини, а також відсутність достатнього досвіду із заповнення декларацій. В судовому засіданні захисник Козачина А.М. просила закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Зазначила, що ч. 4 ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Зауважила, що особами, уповноваженими на складання протоколу, було помилково визначено дату виявлення адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим матеріали провадження щодо ОСОБА_1 були скеровані на розгляд судді після спливу 6 місяців з дати виявлення адміністративного правопорушення. Надала до суду відповідь Керівника Управління проведення повних перевірок від 17.08.2026 з копією доповідної записки уповноваженої особи НАЗК про виявлення факту не зазначення ОСОБА_1 відомостей про об`єкт нерухомого майна в декларації за 2024 рік від 14.08.2025. Посилаючись на зміст вказаної доповідної записки захисник наполягала, що датою виявлення адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , є саме 14.08.2025, тобто дата, коли уповноваженою особою виявлено факт невідображення ОСОБА_1 об`єкту нерухомості - квартири, загальною площею 38,7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 2 002 600 гривень, яка належить члену сім?ї (дружині) на праві власності з 01.11.2024. Отже, на думку захисника, шестимісячний строк, визначений ст. 38 КУпАП, почав свій відлік від дати отримання компетентним органом відповідної інформації - 14 серпня 2025 року і, відповідно, закінчення цього строку припадає на 14.02.2026. Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора та захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 256, 280 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У ст. 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Закон України «Про запобігання корупції» визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень. Метою цього Закону є створення ефективної системи запобігання та протидії корупції шляхом встановлення правових та організаційних засад її функціонування, він спрямований на відповідність міжнародним стандартам, забезпечення належного урядування та громадського контролю. Згідно з частиною першою ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. Судом встановлено, що відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 01.05.2023 № 503 о/с капітана поліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Наказом ДПП НПУ від 31.07.2024 № 1564 о/с ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання «майор поліції». Статтею 3 Закону визначено коло осіб, на яких поширює свою дію цей Закон, зокрема п.п. «3» п. 1 ч. 1 ст. З Закону передбачено його розповсюдження на поліцейських. Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов?язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України та законів України та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність поліції, та Присяги поліцейського.Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Таким чином, старший інспектор з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України майор поліції ОСОБА_1 є відповідно до п.п. «3» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб?єктом, на якого поширюється дія цього Закону, в т.ч. вимоги ст. 46 Закону, як на поліцейського та останній є суб?єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов?язаного з корупцією, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону, суб?єкти декларування - особи, зазначені у пункті I, підпунктах «а», «в»- пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов?язані подавати декларацію відповідно до цього Закону. Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в», «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов?язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. На виконання вище зазначених вимог законодавства, майор поліції ОСОБА_1 12.03.2025 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік (виправлену). Згідно обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов?язаного з корупцією, складеного уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції та затвердженого заступником Голови Національного агентства з питань запобігання корупції від 27.03.2026, встановлено, що ОСОБА_2 у розділі 3 «Об?єкти нерухомості» декларації не зазначив відомостей про квартиру загальною площею 38,7 кв.м, реєстраційний номер 1453713080000, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить члену сім?ї (дружині) на праві власності з 01.11.2024 (підстава - договір купівлі-продажу, серія та номер: 6359, виданий 01.11.2024), що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договором купівлі-продажу від 01.11.2024. Крім того, ОСОБА_1 у розділі 3 «Об?єкти нерухомості» декларації не зазначив відомостей про квартиру загальною площею 33,5 кв.м, реєстраційний номер 1722465732224, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить члену сім?ї (дружині) на праві власності з 17.12.2018, вартістю 234500,00 грн. Крім того, у розділі 12 «Грошові активи» декларації ОСОБА_1 не зазначив відомостей про залишок своїх коштів на кінець звітного періоду, розміщених ним на рахунку ( НОМЕР_1 ) в АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 00032129), в розмірі 4 621,20 гривень, а також про залишок своїх коштів, розміщених ним на рахунку в АТ КБ «ПриватБанк», в розмірі 10,00 грн. Відповідно до роз`яснень викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 13 «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією» від 25 травня 1998 року для своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи судам необхідно звертати увагу на роз`яснення в кожній справі таких питань, зокрема чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП. Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При перевірці дотримання строків накладення на особу адміністративного стягнення за вчинення нею адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, підлягає з`ясуванню фактичний момент виявлення такого проступку, оскільки саме з дня такого виявлення повинні обчислюватися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності. Відповідно до частини четвертої ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. При цьому, для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення. Так, моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією (факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення). Факт виявлення порушення - це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення, тобто, моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією, є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). Складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією, є окремою процесуальною дією. Сам протокол фактично є суб`єктивним викладом свого бачення уповноваженою особою та фіксація обставин певної події на основі наявних доказів. Згідно з положеннями ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Як слідує із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, факт декларування ОСОБА_1 недостовірних відомостей виявлено уповноваженими особами НАЗК під час проведення повної перевірки декларації за 2024 рік, поданої ОСОБА_1 . Водночас, зі змісту долученої захисником Козачиною А.М. відповіді Керівника Управління НАЗК - підставою для проведення повної перевірки декларації ОСОБА_1 за 2024 рік стала доповідна записка керівника Управління проведення моніторингу способу життя та контролю щодо повноти заповнення декларацій від 14.08.2025. У відповідності до змісту вказаної доповідної записки, уповноваженою особою, з урахуванням змісту відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виявлено факт невідображення ОСОБА_1 об`єкту нерухомості - квартири, загальною площею 38,7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 2002600,00 грн., яка належить члену сім?ї (дружині) на праві власності з 01.11.2024. Отже, моментом і джерелом виявлення уповноваженою особою НАЗК інформації про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення в частині невідображення у декларації за 2024 рік даних про перебування у власності члена сім`ї - дружини об`єкту нерухомості (квартири) є вищенаведена доповідна записка від 14.08.2025. А тому, шестимісячний строк, визначений ст. 38 КУпАП, на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення № 194 від 01.06.2026 завершився, як і на час скерування даного протоколу на розгляд суду. Під час розгляду зазначеної справи суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (п. 137 рішення від 09 січня 2013 року у справі «Волков проти України» (заява № 21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbingsand Others v. The United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень. Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Адміністративне правопорушення вважається виявленим, коли встановлено протиправне, винне діяння, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП), а не момент вже реагування на таке правопорушення у виді складеного протоколу. Дійсно, виявлення конкретної особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може статися пізніше. У такому випадку з моменту виявлення такої особи не пізніше 24 годин складається протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення (ч. 2 ст. 254 КУпАП). У даному випадку як саме правопорушення, так і особа, що його вчинила були виявлені компетентним на складання даного протоколу органом 14.08.2025 року. Не ставлячи під сумнів право компетентного органу на збір додаткових даних та проведення додаткової перевірки, остання не могла тривати протягом строку, що перевищував визначені законом 6 місяців для накладення адміністративного стягнення. Згідно з п. 7 частини першої ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Враховуючи викладене, суд доходить висновку про закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 38, 221, 247, 280, 283, 284. 172-6 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ: Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва.С
Суддя: І.В. П`ятничук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua