Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №759/19166/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 759/19166/25

провадження № 2/753/1609/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючої судді Маркєлової В.М.,

за участю: секретаря судового засідання Шепко А.А.,

представниці позивачки - адвоката Басараб Н.В.,

прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва - Миронової А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, за участю Органу опіки і піклування - Виконавчого комітету Сквирської міської ради Київської області,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 представниця позивачки - адвокат Басараб Н.В. в інтересах позивачки звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовну заяву обґрунтовано тим, що сторони з 18.12.2009 перебували у шлюбі, який рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12.04.2021 у справі № 759/1322/21 було розірвано.

Відповідач з 2016 року повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, не бере участі у вихованні доньки, не піклується про її здоров`я, фізичний і духовний розвиток, та матеріально не допомагає.

Позивачка самостійно забезпечує дитині належні умови для проживання, навчання у школі.

З початком повномасштабної війни з 28.02.2022 позивачка перебуває на військовій службі в ЗСУ у військовій частині НОМЕР_1 , у зв`язку з чим донька проживає з бабусею.

Відповідач має фінансову можливість надавати забезпечення дитині, проте жодної матеріальної підтримки не надає, має заборгованість зі сплати аліментів.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Ухвалою суду від 05.11.2025 Дарницький районний суд м. Києва відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження; залучив до участі у справі як Орган опіки і піклування Виконавчий комітет Сквирської міської ради Київської області; зобов`язав Орган опіки і піклування на виконання своїх повноважень подати письмовий висновок щодо розв`язання суті спору.

02.06.2026 представник Органу опіки і піклування подав рішення про затвердження Висновку Органу опіки і піклування Сквирської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, з клопотаннями чи заявами не звертався, у зв`язку з чим Суд здійснював розгляд справи без участі Відповідача.

У судовому засіданні представниця позивачки підтримала позовну заяву в повному обсязі з підстав, зазначених у позові. Позивачка подала заяву поро слухання справи без її участі.

Прокурор підтримала висновок Органу опіки і піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача.

Суд також допитав свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які підтвердили обставини, викладені у позовній заяві, щодо свідомого ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, починаючи з 2016 року.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Сторони перебували у шлюбі з 18.12.2009, зареєстрованому виконавчим комітетом Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області, актовий запис № 5.

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 09.04.2016 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 948.

Святошинський районний суд м. Києва розірвав шлюб між сторонами рішенням від 12.04.2021 у справі № 759/1322/21. Рішення набрало законної сили.

Вказаним рішенням суду з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 21.01.2021.

Малолітня ОСОБА_3 проживає разом із бабусею за адресою: АДРЕСА_1 .

З 28.02.2022 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в ЗСУ у військовій частині НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 навчається у Малолисовецькій початковій школі Сквирської міської ради Київської області.

Мати, а після її мобілізації, бабуся зі сторони матері, самостійно займається вихованням та навчанням дитини, забезпечує її всебічний розвиток, організовує медичний догляд та відпочинок.

Батько з 2016 року не бере участі у житті дитини, контакту з навчальним закладом не підтримує, не цікавиться успіхами доньки.

Згідно з актом про непроживання від 30.03.2025, складеним комісією громадської організації «Голос Чистяківської», ОСОБА_2 не проживає в гуртожитку за адресою реєстрації: АДРЕСА_2 з 2016 року по теперішній час.

Відповідач має заборгованість зі сплати аліментів, стягнутих за рішенням суду.

Виконавчий комітет Сквирської міської ради Київської області рішенням від 02.06.2026 № 15/11 затвердив висновок Органу опіки і піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої ОСОБА_3 .

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (частина перша статті 141 Сімейного кодексу України).

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу (частина друга статті 141 Сімейного кодексу України).

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті (частина перша статті 157 Сімейного кодексу України).

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею (частина друга статті 157 Сімейного кодексу України).

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (частина третя статті 157 Сімейного кодексу України).

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).

Відповідно до частини восьмої статті 7 Сімейного кодексу України «Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї».

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно із ст. 18 Конвенції батьки або законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Найкращі інтереси дитини є предметом їхнього основного піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 Сімейного кодексу України.

Зокрема, «мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ... ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти» (пункт 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України).

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 Сімейного кодексу України).

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Повторна та тривала нездатність виконувати батьківські обов`язки, нехтування ними, призводить до того, що дитина залишається без батьківського піклування, контролю чи допомоги, необхідних для її фізичного чи психічного благополуччя, а умови та причини нездатності виконувати батьківські обов`язки чи їх нехтування неможливо усунути.

Суд установив, що ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно своєї малолітньої дитини, не піклується про фізичний та духовний розвиток доньки, не цікавиться її життям, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для дитини, не забезпечує утримання дитини, що свідчить про те, що нехтування своїми батьківськими обов`язками є свідомим, тому позбавлення його батьківських прав повністю відповідає інтересам малолітньої дитини.

Висновок органу опіки та піклування Сквирської міської ради (затверджений рішенням виконавчого комітету від 02.06.2026 № 15/11) сформовано на основі аналізу документів, обстеження умов проживання та пояснень матері. У ньому відображено такі обставини щодо дитини:

-Навчання та соціальний розвиток: дівчинка навчається у 4 класі Малолисовецької початкової школи Сквирської міської ради Київської області. Відповідно до довідки-характеристики школи від 01.04.2025 № 17, мати регулярно спілкується з педагогами та цікавиться шкільним життям доньки, тоді як батько контакту з навчальним закладом не підтримує.

-Місце проживання та піклування: у зв`язку з тим, що мати дитини з 28.02.2022 перебуває на військовій службі у ЗСУ (військова частина НОМЕР_1 ), малолітня ОСОБА_7 проживає разом із бабусею за адресою: АДРЕСА_1 .

-Утримання та участь батька: дитина перебуває на повному утриманні матері. Батько з 2016 року повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, не виявляє турботи про розвиток дитини, її навчання та здоров`я.

Суд враховує висновок Органу опіки і піклування - Виконавчого комітету Сквирської міської ради Київської області від 02.06.2026 № 15/11 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої ОСОБА_3 .

Висновок є одним із доказів у справі, який підтверджено показаннями свідків, та іншими письмовими доказами у їх сукупності та взаємозв`язку.

Суд вважає, що за встановлених у справі обставин позивачка довела, що ОСОБА_2 ухиляється від виховання дитини, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, тому позов підлягає задоволенню.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

З відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись нормами ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284, 288, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, за участю Органу опіки і піклування - Виконавчого комітету Сквирської міської ради Київської області.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Орган опіки і піклування: Виконавчий комітет Сквирської міської ради Київської області, код ЄДРПОУ 44556780, адреса: вул. Карла Болсуновського, буд. 28, м. Сквира, Білоцерківський район, Київська область, 09001.

Дарницька окружна прокуратура м. Києва, вул. Каунаська, 3-В м. Київ, 02105, код ЄДРПОУ 02910019.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Маркєлова