Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №548/619/26 — Хорольський районний суд Полтавської області

Суд: Хорольський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №548/619/26

Суддя: Коновод О. В.

Справа № 548/619/26

Провадження № 2/548/474/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2026 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання Матвієнко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк", за участю третьої особи: Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна

установив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.Позивач ОСОБА_1 звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області із позовною заявою про зняття арешту з майна , а саме зняти арешт та оголошення заборони на його відчуження на все нерухоме майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , накладеному з виконання:- виконавчого провадження ВП 58530471 накладеного 30.03.2019 року, з виконання виконавчого листа №548/1488/18, виданого 23.01.2019 Хорольським районним судом Полтавської області, про стягнення ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 15.10.2012 року в сумі 11 749, 67 грн.. та судового збору в сумі 1 762, 00 грн., всього - 13 511, 67 грн.;- виконавчого провадження ВП 61472204, накладеного 26.06.2020 року з виконання (повторно) виконавчого листа №548/1488/18, виданого 23.01.2019 Хорольським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 15.10.2012 року в сумі 11 749, 67 грн. та судового збору в сумі 1 762, 00 грн., всього - 13 511, 67 грн.

В обгрунтування своїх вимог, позивач вказує, що він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта НОМЕР_2 , виданого 19.09.2025 Органом 4641, та Витягом з реєстру територіальної громади, номер витягу:2025/018576492, дата формування: 11.12.2025.

3 повідомлення Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції вих.№ 1988 від 03.02.2026 слідує, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження ВП 58530471 з виконання виконавчого листа №548/1488/18, виданого 23.01.2019 Хорольським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 15.10.2012 року в сумі 11 749, 67 грн.. та судового збору в сумі 1 762, 00 грн., всього - 13 511, 67 грн.

05.03.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 58530471.

30.03.2019 винесено постанову про арешт майна боржника та зареєстровано обтяження в Реєстрах.

17.12.2019 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п.5 ч.1 ст.37 Закону України « Про виконавче провадження». При цьому сума боргу, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій не сплачено.

Згідно даних спецрозділу Автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження ВП 61472204 з виконання ( повторно) виконавчого листа N?548/1488/18, виданого 23.01.2019 Хорольським районним судом Полтавської області,про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 15.10.2012 року в сумі 11 749, 67 грн. та судового збору в сумі 1 762, 00 грн., всього - 13 511, 67 грн.

06.03.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 61472204.

26.06.2020 винесено постанову про арешт майна боржника та зареєстровано обтяження в Реєстрах.

17.12.2019 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п.5 ч.1 ст.37 Закону України « Про виконавче провадження» При цьому сума боргу, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій не сплачено.

Станом на 03.02.2026 повторно на виконання вищевказаний виконавчий документ до відділу не надходив, інформація щодо сплати боргу не надходила.

Виконавчі документи, за якими боржником є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на виконанні у відділі не перебувають.

На даний час позивач ОСОБА_1 не має можливість розпорядитися особистими коштами на карткових рахунках в АТ КБ «Приватбанк» та забезпечити свої елементарні матеріальні потреби життєдіяльності у зв`язку із арештом його майна за виконавчими провадженнями: ВП 58530471, накладеного 30.03.2019 року, та ВП 61472204, накладеного 26.06.2020 року, з виконання виконавчого листа N?548/1488/18, виданого 23.01.2019 року Хорольським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 15.10.2012 року в сумі 11 749, 67 грн.. та судового збору в сумі 1 762, 00 грн., всього -

13 511, 67 грн.

Здовідки АТ КБ «Приватбанк» від 09.03.2026 року N? G7AQIEFRSKPUQDS вбачається, що станом на 09.03.2026 року ОСОБА_1 не має заборгованості перед АТ КБ «Приватбанк». Додатково повідомляється, що права вимоги за кредитним договором N?SAMDNWFC00008292446 від 26.08.2014 року, ПриватБанком були відступлені 18.09.2025 року новому кредитору ТОВ « Капітал ресурс».

3 довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» Вих.N?4763796.1 від 05 грудня 2025 року слідує, що на підставі договору факторингу N?8-22-08/2025 від 22.08.2025 року, укладеного за результатом відкритих торгів (аукціону) з Акціонерним товариством комерційний банк « Приватбанк», набуло право вимоги за договором REFCONTTRACT N?SAMDNWFC00008292446 від 26.08.2014року, укладеного між АТ КБ « Приватбанк» та ОСОБА_1 .

ТОВ «« КАПІТАЛРЕСУРС» підтверджує, що станом на 05 грудня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 по договору EFCONTTRACT № SAMDNWFC 00008292446 від 26.08.2014 року відсутня.

На момент звернення до суду арешти на нерухоме майно не зняті, іншого шляху, ніж вирішення питання в судовому порядку, на сьогоднішній день немає. Наявність арештів обмежують права позивача для подальшого розпорядження своїм майном.

Позивач прохав про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися.

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2статті 247 ЦПК України, не здійснюється.

Процесуальні дії у справі.

30.03.2026 року ухвалою судді Хорольського районного суду Полтавської області провадження по даній справі було відкрито і постановлено провести розгляд справи за правила загального позовного провадження.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта НОМЕР_2 , виданого 19.09.2025 Органом 4641, та Витягом з реєстру територіальної громади, номер витягу:2025/018576492, дата формування: 11.12.2025.

05.03.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 58530471.

30.03.2019 винесено постанову про арешт майна боржника та зареєстровано обтяження в Реєстрах.

06.03.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 61472204.

26.06.2020 винесено постанову про арешт майна боржника та зареєстровано обтяження в Реєстрах.

Виконавчі документи, за якими боржником є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на виконанні у відділі не перебувають.

13 511, 67 грн.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Дослідивши докази, надані сторонами, суд приходить до слідуючого.

Згідно вимог ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2018 року у справі «Печенізький та інші проти України» встановлено, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Крім цього, кожній стороні має бути забезпечено можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України "Про виконавче провадження".

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року в справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В порядку статей 76-81 ЦПК України вимоги позивача доведені належними та достатніми доказами.

Частиною 1 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Нормами статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Згідно ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Частиною 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

На час звернення до суду з позовною заявою про зняття арешту , за наявності арешту (обтяження) на майно, порушується право позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Матеріали справи не містять відомостей на підтвердження необхідності існування на даний час арешту , вказаного в позовній заяві.

Отже, враховуючи вищевказане, виконавче провадження на даний час завершено в зв`язку з чим підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту в заявлений ним спосіб шляхом знаття арешту з майна.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Отже, позовні вимоги позивача є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційнийномер: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) до Акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" (адреса місцезнаходження: вул. Інститутська, 9 м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 14360570), за участю третьої особи: Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Код ЄДРПОУ: 34865290, адреса знаходження: вул. Соборності, 4, каб.7 а м. Хорол Лубенськогорайону Полтавської області) про зняття арешту з нерухомого майна.

Зняти арешт та оголошення заборони на його відчуження на все нерухоме майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , накладеному з виконання:

- виконавчого провадження ВП 58530471 накладеного 30.03.2019 року, з виконання виконавчого листа №548/1488/18, виданого 23.01.2019 Хорольським районним судом Полтавської області, про стягнення ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 15.10.2012 року в сумі 11 749, 67 грн.. та судового збору в сумі 1 762, 00 грн., всього - 13 511, 67 грн.;

- виконавчого провадження ВП 61472204, накладеного 26.06.2020 року з виконання (повторно) виконавчого листа №548/1488/18, виданого 23.01.2019 Хорольським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 15.10.2012 року в сумі 11 749, 67 грн. та судового збору в сумі 1 762, 00 грн., всього - 13 511, 67 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 14.09.2026 року.

Суддя : О.В. Коновод

Оригінал: reyestr.court.gov.ua