Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №367/11360/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/11360/26

Провадження по справі № 1-кп/367/1092/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з секретарем с/з - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження в місті Ірпінь в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116420000108 від 02.09.2026, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Семенівка, Баришівського району, Київської області, українки, громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з вищою освітою, не працевлаштованої, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування встановлені фактичні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

27 серпня 2026 року близько 11 години 50 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Мрії, на території парку «Диво», побачила на землі банківську платіжну картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_4 .

У цей момент у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на незаконне привласнення вказаної банківської платіжної картки, яка є офіційним документом та платіжним інструментом, що надає можливість ініціювати платіжні операції з банківського рахунку її держателя.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 27 серпня 2026 року близько 11 години 50 хвилин, перебуваючи на території парку «Диво» у місті Буча, Бучанського району, Київської області, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що вказана банківська платіжна картка їй не належить, достовірно знаючи про відсутність у неї законних підстав для володіння нею, діючи умисно, з корисливих мотивів, не вчинила жодних дій щодо встановлення власника банківської картки або її повернення, а навпаки, взяла її з землі та залишила у себе, тим самим незаконно привласнила банківську платіжну картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_4 .

Після незаконного привласнення банківської платіжної картки, ОСОБА_3 , маючи можливість повернути її законному держателю або передати відповідним працівникам банку чи іншим уповноваженим особам, таких дій не вчинила, а розпорядилася нею на власний розсуд, зокрема використала її для здійснення платіжних операцій без відома та згоди ОСОБА_4 .

Так, 27 серпня 2026 року о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи в аптеці «Бажаємо здоров`я», розташованій за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Героїв Майдану, 171, використовуючи незаконно привласнену банківську платіжну картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , шляхом прикладання її до РОS-терміналу здійснила оплату придбаних товарів на загальну суму 169 гривень 00 копійок.

Цього ж дня, о 13 годині 08 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи в магазині «ЕVА», розташованому за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Героїв Майдану, 12, використовуючи вказану банківську платіжну картку, шляхом прикладання її до РОS-терміналу здійснила оплату придбаних товарів на загальну суму 654 гривень 00 копійок.

Цього ж дня, о 13 годині 14 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи в магазині «Колібрі», розташованому за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Героїв Майдану, 10-Б, використовуючи вказану банківську платіжну картку, шляхом прикладання її до РОS-терміналу здійснила оплату придбаних товарів на загальну суму 208 гривень 00 копійок.

Цього ж дня о 13 годині 26 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи в магазині «Супермаркети та продукти», розташованому за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Енергетиків, 6, використовуючи вказану банківську платіжну картку, шляхом прикладання її до РОS-терміналу здійснила оплату придбаних товарів на загальну суму 616 гривень 70 копійок.

Цього ж дня о 13 годині 38 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи в магазині «Дім та ремонт», розташованому за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Левка Лук`яненка, 64, використовуючи вказану банківську платіжну картку, шляхом прикладання її до РОS-терміналу здійснила оплату придбаних товарів на загальну суму 462 грн 80 коп.

Цього ж дня, о 14 годині 44 хвилини ОСОБА_3 , перебуваючи в магазині «Дім та ремонт», розташованому за адресою: Київська область, Бучанський район, місто Буча, вулиця Левка Лук`яненка, 64, використовуючи вказану банківську платіжну картку, шляхом прикладання її до РОS-терміналу здійснила оплату придбаних товарів на загальну суму 74 гривень 90 копійок.

Цього ж дня о 15 годині 03 хвилини ОСОБА_3 , перебуваючи в магазині «ЕVА», розташованому за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Жовтнева, 66-А, використовуючи вказану банківську платіжну картку, шляхом прикладання її до РОS-терміналу здійснила оплату придбаних товарів на загальну суму 499 гривень 00 копійок.

ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно привласнила офіційний документ - банківську платіжну картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_4 , та надалі розпорядилася нею на власний розсуд здійснюючи ряд платіжних операцій для особистих потреб.

Кримінальним проступком завдано матеріальну шкоду на загальну суму 2684 гривні 40 копійок (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні сорок копійок), яка відшкодована повністю шляхом повернення грошових коштів потерпілій ОСОБА_4 .

Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, а саме умисне привласнення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Судом встановлено, що до обвинувального акта прокурором додано клопотання, в якому зазначено, що обвинувачена беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, тому у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути дане кримінальне провадження, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, відповідно до вимог ч. 3 ст. 302 КПК України, до обвинувального акту було додано письмову заяву обвинуваченої ОСОБА_3 , складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання обвинуваченою винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні. У даній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченою, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт може бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.

Дослідивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_3 , захист якої здійснює адвокат ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Також до обвинувального акту долучено заяву потерпілої ОСОБА_4 , в якій вона зазначає, що матеріальну шкоду їй відшкодовано в повному обсязі, а також просить суд розглядати кримінальне провадження в спрощеному порядку.

Таким чином, суд визнає доведеним, що ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України, а саме умисне привласнення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів.

Також судом досліджено дані про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , яка раніше не судима, не працює, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.

Вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, має задовільну характеристику, непрацевлаштована, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Суд зазначає, що згідно положень ст. 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Тому, на підставі викладеного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі однієї 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд вважає, що з урахуванням особи винної, таке покарання буде достатнім для її виправлення і попередить подальше вчинення нею кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на проведення експертиз в даному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої суд не застосовує.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382, 394 КПК України, ч. 1 ст. 357 КК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Речові докази по справі: банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 з написом «Для виплат» - залишити за належністю ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: ОСОБА_1