Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №127/29635/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29635/26

Провадження № 2-а/127/309/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2026 р.м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Михайленка А.В.,

при секретарі Чабанюк Д.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Скакун С.В.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради про скасування постанови серії ІВ №00226274 від 16.07.2026 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ІВ №00226274 від 16.07.2026.

На думку позивача постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не було з`ясовано усі обставини справи.

Ухвалою суду від 26.08.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

07.09.2026 на адресу суду надійшов відзив з додатками, поданий представником відповідача Скакун С.В.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити. Суду пояснив, що на своєму транспортному засобі перевозив особу з інвалідністю, у зв`язку з чим не погоджується з винесеною постановою.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що дійсно має групу інвалідності, ОСОБА_1 на своєму транспортному засобі підвозив його та у зв`язку з тим, що він себе погано почував ОСОБА_1 зупинив авто. Транспортний засіб дійсно був припаркований у м. Вінниці по вул. Соборній, 56 в зоні дії знаку 3.34 та на автомобілі були відсутні розпізнавальні знаки «Водій з інвалідністю».

Представник відповідача Скакун С.В. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позову, оскільки постанова винесена законно.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, відзив на позовну заяву, суд прийшов наступного висновку.

Відповідно до постанови серії ІВ №00226274 від 16.07.2026, винесеної інспектором з паркування відділу паркування департаменту транспорту та міської мобільності ВМР Дюг К.Ф., позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Згідно обставин справи встановлено, що головним спеціалістом інспектором з паркування відділу паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Дюг К.Ф. 10.07.2026 року в режимі фотозйомки зафіксовано порушення правил зупинки легкового автомобіля марки «SСОDА FABIA» з номерним знаком « НОМЕР_1 », а саме вказаний транспортний засіб було зупинено в зоні дії дорожнього знаку 3.34, чим допущено порушення Правил дорожнього руху.

Відповідачем надано фотознімки події, які відображають: 1) дату порушення: 10.07.2026 р; 2) адреса здійснення правопорушення: м. Вінниця, вул. Соборна, 56? 3) час вчинення правопорушення: 13:47, а також розташування транспортного засобу відносно дороги та дорожніх знаків.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до п.2 розділу 4 інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015р. №1395, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати ст.283 КУпАП.

Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Також, ч. 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Правилами Дорожнього Руху ( ПДР ) України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до розділу 33 Дорожні знаки ПДР, знак 3.34 передбачає «Зупинку заборонено». За змістом підпункту 3.34 пункту 3 Розділу 3 Заборонені знаки ПДР України забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Пунктом 2.8. розділу 2 ПДР України водій з інвалідністю, що керує мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю», або водій, що перевозить пасажира з інвалідністю, може відступати від вимог дорожніх знаків 3.1, 3.2 1 3.35 3.38, а також знака 3.34 за наявності під ним таблички 7.18. За змістом пункту 7.18 ПДР України табличка «Крім осіб з інвалідністю» означає, що дія знака не поширюється на мотоколяски і автомобілі, на яких установлено розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю» відповідно до вимог цих Правил, застосовується із знаками 3.1, 3.34 3.38. Таким чином, дія знаку 3.34 «Зупинку заборонено» із табличкою 7.18 «Крім осіб з інвалідністю» не поширюється на водіїв з інвалідністю та на водіїв, які перевозять пасажирів з інвалідністю у разі розміщення на транспортному засобі знаку «Водій з інвалідністю».

Згідно з п. 30.3. ПДР на відповідних транспортних установлюються такі розпізнавальні знаки, засобах а саме «г» «Водій з інвалідністю» квадрат синього кольору із стороною 150 мм і білим зображенням символу таблички 7.17. Знак розміщується спереду і ззаду на механічних транспортних засобах, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять пасажирів з інвалідністю.

Відповідно до примітки до ст. 142 КУпАП режим фотозйомки (відеозапису) передбачає фото/відеофіксації здійснення уповноваженою обставин посадовою особою порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.

Згідно статті 279-3 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Наведений припис закону є спеціальною нормою, яка регламентує особливості процедури притягнення до відповідальності за правопорушення, зафіксовані засобами фото і відеозйомки в автоматичному режимі.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС ) визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

До суду відповідачем надано фотоматеріали, отримані під час фото фіксації обставин порушення позивачем правил зупинки транспортного засобу, де зазначено дату час фіксації, розташування транспортного засобу. Також на вказаних фотокопіях вбачається відсутність розпізнавального знаку «Водій з інвалідністю».

Також суд бере до уваги ту обставину, що позивач звернувся до відповідача з клопотанням про залучення відповідальної особи, допит свідка та інше 20.07.2026, тобто фактично після винесення постанови від 16.07.2026.

Суд звертає увагу на те, згідно з сталою практикою ЄСПЛ, незгода позивача з поставленим йому в провину порушенням ПДР України не звільняє його від обов`язку виконувати вимоги правил дорожнього руху.

Так у рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Виходячи з фактичних обставин, встановлених судом, матеріалами справи підтверджується, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, суд приходить до висновку, що 16.07.2026 на момент розгляду справи відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, дії інспектора з паркування відповідали вимогам Правил дорожнього руху України, Кодексу адміністративного України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, а адміністративне стягнення було накладено правомірно.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, при цьому розмір штрафу відповідає санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Із врахуванням встановлених обставин та наведених вище положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ІВ №00226274 від 16.07.2026 є законною та не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.122, 245, 251, 252, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.9, 12, 73-77, 90, 229, 242, 244-246, 262, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради про скасування постанови серії ІВ №00226274 від 16.07.2026 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя