Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №141/598/26 — Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/598/26

Провадження № 2-о/141/25/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Слісарчука О.М.,

при секретарі судового засідання Баламутко Л.П.,

сторони в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 141/598/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Іллінецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті,

У С Т А Н О В И В:

29.07.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Іллінецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 , яка є рідною тіткою заявника, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Санкт - Петербург (російська федерація) та після її смерті на території Фронтівської сільської ради залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства. Заявник ОСОБА_1 бажає оформити вказане спадкове майно, однак позбавлений такої можливості, оскільки смерть ОСОБА_2 не було зареєстровано.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Санкт - Петербург (російська федерація).

Ухвалою суду від 30.07.2026 відкрито провадження у справі № 141/598/26 та призначено судове засідання на 10.09.2026.

Заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Панасюк Н.А., будучи належним чином повідомленими про час, день та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання 10.09.2026 не з`явились, натомість, 10.09.2026 до суду надійшла заява представника заявника адвоката Панасюк Н.А. від 10.09.2026 про розгляд справи без участі заявника та його представника, заявлені вимоги підтримують у повному обсязі та просять суд їх задовольнити.

Заінтересована особа Іллінецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, будучи належним чином повідомлена про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання 10.09.2026 не з`явилася, повноважного представника не направила, при цьому, 21.08.2026 до суду надійшла заява в.о начальника Іллінецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 306-22.2-28 від 11.08.2026 І. Гусак про розгляд справи № 141/598/26 без участі представника Іллінецького відділу ДРАЦС у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького МУ МЮ України, при вирішенні заявлених вимог покладається на розсуд суду.

Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у зв`язку з чим в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Як убачається із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00059740634 від 14.07.2026, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , у графі «Відомості про батька» зазначено ОСОБА_5 , у графі «Відомості про матір» - ОСОБА_6 .

Відповідно до посвідки про народження відділу актів громадянського стану народного комісаріату внутрішніх справ СРСР № 1196457, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_7 , у графі «Батько» зазначено ОСОБА_8 , у графі «Мати» - ОСОБА_6 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00059740542 від 14.07.2026, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 01.03.1949 зареєстрували шлюб, про що зроблено актовий запис за № 3. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_9 .

Як убачається зі свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 12.11.1952 сільською радою села Фронтівка Оратівського району Вінницької області, 12.11.1952 одружились ОСОБА_12 та ОСОБА_7 . Про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблено відповідний запис за № 12. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_12 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 09.08.1956 Фронтівською сіль бюро ЗАГС Оратівського району Вінницької області, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 , про що зроблено відповідний запис за № 18, у графі «Батько» зазначено ОСОБА_12 , у графі «Мати» - ОСОБА_14 .

Згідно архівного витягу з рішення виконавчого комітету Фронтівської сільської Ради народних депутатів Оратівського району Вінницької області від 28.09.1993 с. Фронтівка, ОСОБА_2 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку, яка знаходиться в межах села, площею 0,32 га.

У погосподарській книзі № 1 за 2006-2010 роки Фронтівської сільської ради Оратівського району Вінницької області (особовий рахунок № НОМЕР_3 ), міститься запис про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як убачається із довідки Оратівської селищної ради (віддалене робоче місце № 27) № 92/07.00.27-15 від 10.07.2026, відповідно до запису в погосподарській книзі № 1 Балабанівського старостинського округу (Фронтівської сільської ради Оратівського району Вінницької області) Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (особовий рахунок № 77), померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавця за вказаною адресою ніхто не був зареєстрований та ніхто не проживав.

Відповідно до довідки Оратівської селищної ради (віддалене робоче місце № 27) № 94/07.00.27-15 від 23.07.2026, згідно відомостей по господарської книги № 1 (на 2006-2010 роки) Балабанівського старостинського округу (с. Фронтівка) Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (особовий рахунок № НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , бкла зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , внесений запис про смерть ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно листа в.о. начальника Іллінецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України І.Гусак № 283-22.2-35 від 24.07.2026, в Іллінецькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відсутній актовий запис про смерть за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Перевірку проведено за першими примірниками актових записів про смерть за 2007 рік та по поновлених актових записах із 2008 року по даний час.

Як убачається із заяв свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 від 23.07.2026, посвідчених старостою Балабанівського старостинського округу Оратівської селищної ради Панчук М.Г. та зареєстрованих в реєстрі за № 1-58 та № 1-59, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Санкт - Петербург (російська федерація), де й похована.

Встановлення факту смерті необхідне заявникові для державної реєстрації смерті померлої особи, та для оформлення спадкового майна померлого, вказаний факт неможливо встановити у інший спосіб чи отримати документ на підтвердження вказаного факту, а відтак єдиним способом підтвердження останнього є встановлення його судовим рішенням.

Визначаючись щодо встановлених обставин та заявлених вимог, суд керується наступним.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 7 ст. 19 ЦПК України визначено, що, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За правилами п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у порядку окремого провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ст. 317 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Положенням ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи, - не пізніше п`яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.

Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі якого здійснюється державна реєстрація смерті, встановлені Інструкцією про порядок заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженою наказом Міністерством охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545.

Відповідно до вказаної Інструкції лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і запису в медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результатів розтину.

Положенням п. 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Ключове значення, яке має встановлення факту смерті або народження особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Цивільний процесуальний кодекс України передбачає чотири процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органи ДРАЦСу можуть видати свідоцтво про смерть: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Відповідно статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до статті 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, укладеної між державами-членами СНД (зокрема, Україною і російською федерацією) та ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою та скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення; документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

23.12.2022 набрав чинності Закон України від 01.12.2022 №2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993». Цим Законом передбачено зупинення у відносинах з Російською федерацією та Республікою Білорусь дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України 22.01.1993 та Протоколу 1997 року до Конвенції, вчиненого від імені України 28.03.1997 та вихід України з Конвенції від 22.01.1993 та Протоколу від 28.03.1997.

Так, дія Конвенції від 22.01.1993 р. та Протоколу від 28.03.1997 р. зупинені з 29.12.2023 року.

Це означає, що дія цієї Конвенції, у тому числі і статті 13, зупиняється щодо будь-яких документів, виданих, посвідчених лише у двох країнах (російська федерація та республіка білорусь), незалежно від дати їх видачі, посвідчення.

Водночас для захисту прав і свобод громадян України та інших осіб, що мають документи вказаних країн, Кабінет Міністрів України врегулював питання використання документів цих країн на час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.

Так, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2023 року № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Так, Верховний Суд у постанові від 15.08.2024 у справі № 643/8133/23 «погодився з рішенням судів про відмову у задоволенні заяви про встановлення факту смерті на території іноземної держави, виснувавши, що станом на день розгляду справи судами першої і апеляційної інстанцій свідоцтво про смерть, видане на території російської федерації, не потребує будь-якої легалізації. Установивши, що свідоцтво про смерть видане на підставі законодавства іноземної держави, на території якої померла мати заявника, підстав для встановлення факту смерті немає».

Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті.

Суд, розглянувши та дослідивши матеріали справи, вважає, що заявником обґрунтовано підставу звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті, яка настала на території іноземної держави, а саме на території російської федерації, а відтак такий факт не може бути підтверджений в іншій спосіб, аніж за рішенням суду.

Згідно з законом, встановлення вказаного факту породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, а саме: встановлення факту смерті тітки заявника дає йому змогу реалізувати свої спадкові права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.09.2021 по справі №367/2656/20 дійшов висновку, що Цивільний процесуальний кодекс України не передбачає можливості встановлення судом факту смерті особи на території іноземної держави, однак така невизначеність норм процесуального права не може тлумачитись проти заявників і обмежувати їх право на судовий захист, у тому числі у справах окремого провадження, оскільки в Україні юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Вимоги до доказів встановлені ст. 77 ЦПК України, якою встановлено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно заявнику для проведення державної реєстрації смерті компетентним органом виконавчої влади України, отримання свідоцтва про смерть встановленого державного зразка та вирішення в подальшому питання щодо оформлення спадкових прав.

Враховуючи викладене вище, а також те, що на даний час між Україною та російською федерацією (на території якої настала смерть ОСОБА_2 ) розірвано усі дипломатичні відносини, встановлення факту смерті померлої дозволить оформити заявнику в справі його спадкові права.

Таким чином, обставини заяви про встановлення юридичного факту (факту смерті) знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході судового засідання, доведені, а тому заява обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 18, 76-82, 258, 259, 263, 265, 273, 293, 294, 315, 316, 319, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 від 29.07.2026 про встановлення факту смерті задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце народження: Україна, Вінницька область, Оратівський район, село Гоноратка, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце смерті: м. Санкт-Петербург, російська федерація.

Судові витрати залишити без відшкодування.

Копію рішення суду направити сторонам по справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Рішення суду оформлено та виготовлено 15 вересня 2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).

Заінтересована особа: Іллінецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Соборна, буд. 25, м. Іллінці, Вінницького району Вінницької області, 22700).

Суддя О.М. Слісарчук