Вирок від 13 вересня 2026 р. у справі №135/1447/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1447/26

Провадження № 1-кп/135/199/26

ВИРОК

іменем України

14.09.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026025240000039 від 9 червня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, непрацюючого, одруженого, раніше судимого:

- 19 липня 2021 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк один рік; на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки;

- 29 грудня 2022 року Вінницьким міським судом Вінницької області, вирок якого змінено ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року, за ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 313, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 70, ст. 71, ст. 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 1 місяць, який відбуває покарання в державній установі «Літинська виправна колонія (№ 123)»,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

4 червня 2026 року ОСОБА_3 , який відбуває покарання у Державній установі «Літинська виправна колонія (№ 123)», за допомогою мобільного телефону Google Pixel 4, використовуючи месенджер «Telegram», у чаті «UBOT» домовився з невстановленою досудовим розслідуванням особою про придбання психотропних речовин без мети збуту для особистого вживання.

Надалі він оформив замовлення та зі своєї банківської картки АТ «ПУМБ» № НОМЕР_1 здійснив оплату в сумі 2 800 грн.

Після оформлення замовлення ОСОБА_3 зазначив місцем доставки поштомат № 46987, розташований у м. Ладижині на вул. Процишина, 2-А, біля АЗС «ОККО», та отримав номер товарно-транспортної накладної № 451457828828, оформленої на ім`я ОСОБА_5 із зазначенням номера його мобільного телефону.

9 червня 2026 року близько 9:00 ОСОБА_3 отримав на мобільний телефон SMS-повідомлення про надходження до зазначеного поштомата посилки з відділення № 62146 у м. Кам`янському Дніпропетровської області. Відправником посилки зазначено ОСОБА_6 .

Того самого дня ОСОБА_3 попросив свою знайому ОСОБА_7 одержати посилку, оформлену на ім`я ОСОБА_5 , не повідомивши її про вміст посилки.

9 червня 2026 року близько 13:00 ОСОБА_7 одержала з поштомата № 46987 посилку. Того самого дня о 13:23, перебуваючи на вул. Процишина в м. Ладижині Гайсинського району Вінницької області, вона була зупинена працівниками відділення поліції № 3 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області для перевірки документів і добровільно видала посилку № 451457828828.

Під час огляду місця події, проведеного 9 червня 2026 року в період із 14:15 до 14:34, у зовнішній кишені чорної сумки, що перебувала в посилці № 451457828828, виявлено прозорий поліетиленовий пакет із кристалічною речовиною бежевого кольору та прозорий поліетиленовий пакет із застібкою, у якому містилася речовина світло-бежевого кольору.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/102-26/11974-НЗПРАП від 18 червня 2026 року кристалічна речовина бежевого кольору є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, — PVP масою 1,5486 г, а речовина світло-бежевого кольору є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, — метамфетаміном масою 2,8062 г.

Відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 1 серпня 2000 року № 188, у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 29 липня 2010 року № 634, PVP масою 1,5486 г та метамфетамін масою 2,8062 г належать до психотропних речовин у великих розмірах.

Отже, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 309 КК України, — незаконне придбання психотропних речовин без мети збуту у великих розмірах.

ІІ. Позиція обвинуваченого

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України, визнав повністю.

ОСОБА_3 пояснив, що 4 червня 2026 року, використовуючи мобільний телефон Google Pixel 4 та месенджер «Telegram», домовився з невстановленою досудовим розслідуванням особою про придбання психотропних речовин для особистого вживання. Він оформив замовлення, здійснив оплату в сумі 2 800 грн із банківської картки АТ «ПУМБ» та зазначив місцем доставки поштомат № 46987 у м. Ладижині.

Після надходження посилки ОСОБА_3 попросив свою знайому ОСОБА_7 одержати її, не повідомивши ОСОБА_7 про вміст посилки. Обвинувачений не заперечував, що посилка містила психотропні речовини, призначені для його особистого вживання без мети збуту.

ОСОБА_3 не оспорював установлених органом досудового розслідування обставин щодо вилучення посилки, виду, маси та розміру психотропних речовин. Він висловив жаль із приводу вчиненого та критично оцінив свою протиправну поведінку.

ІІІ. Порядок дослідження доказів та встановлення неоспорюваних обставин

Обвинувачений ОСОБА_3 та прокурор не оспорювали фактичних обставин кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті. ОСОБА_3 повністю визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України.

З`ясувавши думку учасників судового провадження щодо обсягу доказів, які підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд ухвалою визначив обсяг доказів і порядок їх дослідження відповідно до частини другої статті 349 КПК України.

Суд з`ясував, що обвинувачений та прокурор правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, зміст пред`явленого обвинувачення, а також обставини, дослідження доказів щодо яких визнається недоцільним. Суд пересвідчився у добровільності їхньої позиції.

Обвинуваченому та прокурору роз`яснено, що в разі визнання недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оскільки учасники судового провадження не заперечували проти такого порядку, суд відповідно до частини третьої статті 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорювалися.

У судовому засіданні суд допитав обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідив документи, що характеризують його особу та стосуються стану здоров`я, документи щодо процесуальних витрат, а також речові докази й документи, необхідні для вирішення питань, передбачених статтями 100 і 124 КПК України.

Ураховуючи показання обвинуваченого та відсутність спору між учасниками судового провадження щодо фактичних обставин кримінального правопорушення, суд визнає їх установленими.

IV. Правова кваліфікація кримінального правопорушення

Оцінивши встановлені обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 , діючи умисно, незаконно та без мети збуту, придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, — PVP масою 1,5486 г, а також психотропну речовину, обіг якої обмежено, — метамфетамін масою 2,8062 г.

Відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 1 серпня 2000 року № 188, у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 29 липня 2010 року № 634, PVP масою 1,5486 г та метамфетамін масою 2,8062 г належать до психотропних речовин у великих розмірах.

За таких обставин суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за частиною другою статті 309 КК України як незаконне придбання психотропних речовин без мети збуту у великих розмірах.

V. Мотиви призначення покарання

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд керується статтею 65 Кримінального кодексу України, відповідно до якої суд призначає покарання у межах, установлених санкцією статті (частини статті) Особливої частини КК України, відповідно до положень його Загальної частини, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 309 КК України, відповідно до статті 12 КК України є нетяжким злочином.

Оцінюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд ураховує характер діяння, що полягало в незаконному придбанні без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, — PVP масою 1,5486 г, та психотропної речовини, обіг якої обмежено, — метамфетаміну масою 2,8062 г, для особистого вживання.

Оцінюючи особу обвинуваченого, суд ураховує, що ОСОБА_3 раніше засуджувався за кримінальні правопорушення у сфері незаконного обігу психотропних речовин і прекурсорів, а також за кримінальне правопорушення проти здоров`я особи.

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 29 грудня 2022 року, зміненим ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року, ОСОБА_3 засуджено за частиною третьою статті 311, частиною першою статті 313, частиною другою статті 309, частиною першою статті 121, частиною першою статті 70, статтями 71, 72 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 1 місяць. Покарання за цим вироком він відбув частково та продовжує відбувати в Державній установі «Літинська виправна колонія (№ 123)».

За місцем відбування покарання ОСОБА_3 характеризується позитивно, має вісім заохочень, чинних дисциплінарних стягнень не має, вимог режиму відбування покарання не порушує, бере участь у заходах виховного впливу. Водночас ризик повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, визначені у матеріалах, оцінено як середні. ОСОБА_3 одружений, відомості негативного характеру за місцем проживання відсутні. Відомостей, які викликали б обґрунтовані сумніви щодо осудності ОСОБА_3 , суд не встановив.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття. ОСОБА_3 визнав вину повністю, не оспорював фактичних обставин кримінального правопорушення, висловив жаль із приводу вчиненого та критично оцінив свою протиправну поведінку. Така поведінка свідчить про щире каяття у вчиненому. Інших обставин, що пом`якшують покарання, суд не встановив.

ОСОБА_3 , маючи судимість за умисні кримінальні правопорушення, яку не погашено та не знято в установленому законом порядку, вчинив новий умисний злочин. Тому суд відповідно до пункту 1 частини першої статті 67 КК України визнає обставиною, що обтяжує покарання, рецидив злочинів.

Вирішуючи питання про вид і розмір покарання, суд ураховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, щире каяття як обставину, що пом`якшує покарання, та рецидив злочинів як обставину, що його обтяжує.

Суд також ураховує, що ОСОБА_3 вчинив новий умисний злочин у сфері незаконного обігу психотропних речовин під час відбування покарання у виді позбавлення волі за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 29 грудня 2022 року, зміненим ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року.

Попри позитивні дані характеристики, наявність заохочень і відсутність чинних дисциплінарних стягнень, наведені обставини свідчать, що призначення штрафу не буде достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Отже, менш суворий вид покарання, передбачений санкцією частини другої статті 309 КК України, буде недостатнім для досягнення мети покарання. Суд уважає необхідним і достатнім призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини другої статті 309 КК України.

Відповідно до частини першої статті 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Кримінальне правопорушення у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 вчинив після постановлення вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 29 грудня 2022 року, зміненого ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року, та до повного відбуття призначеного ним покарання. Отже, покарання підлягає призначенню за правилами частини першої статті 71 КК України.

Судом встановлено, що строк відбування покарання ОСОБА_3 за зазначеним вироком обчислюється з 27 лютого 2023 року та закінчується 15 лютого 2028 року. Отже, станом на 14 вересня 2026 року невідбута частина покарання становить 1 рік 5 місяців 1 день.

Суд уважає за необхідне частково приєднати до покарання, призначеного за цим вироком, частину невідбутого покарання за попереднім вироком строком на 1 рік та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. Остаточне покарання є більшим за покарання, призначене за нове кримінальне правопорушення, — 1 рік позбавлення волі, та за невідбуту частину покарання за попереднім вироком — 1 рік 5 місяців 1 день, тому відповідає вимогам частини четвертої статті 71 КК України.

VI. Мотиви ухвалення інших рішень

Відповідно до частини четвертої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Ухвалами слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 11 червня 2026 року у провадженнях № 1-кс/135/195/26 та № 1-кс/135/196/26 накладено арешти на психотропні речовини та мобільний телефон, визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні. Оскільки суд вирішує питання про долю цього майна у вироку, арешти майна підлягають скасуванню.

Відповідно до частини дев`ятої статті 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, наданих суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Як установлено судом, мобільний телефон Google Pixel 4, IMEI НОМЕР_2 , який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 3 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, ОСОБА_3 використав як засіб учинення кримінального правопорушення, а саме для оформлення замовлення психотропних речовин через месенджер «Telegram». Даних про те, що цей телефон належить іншому власникові чи законному володільцеві, який не знав і не міг знати про його незаконне використання, матеріали кримінального провадження не містять. Тому відповідно до пункту 1 частини дев`ятої статті 100 КПК України мобільний телефон підлягає конфіскації.

Психотропні речовини, а саме особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, — PVP масою 1,5486 г, та психотропна речовина, обіг якої обмежено, — метамфетамін масою 2,8062 г, є предметами кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом психотропних речовин, та вилучені з обігу. Відповідно до пункту 3 частини дев`ятої статті 100 КПК України вони підлягають знищенню.

Відповідно до частини другої статті 124 КПК України в разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У кримінальному провадженні документально підтверджено витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/102-26/11974-НЗПРАП від 18 червня 2026 року, у сумі 4 813 гривень 60 копійок. Тому ці процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах цього кримінального провадження щодо ОСОБА_3 не застосовувався. Попереднє ув`язнення в межах цього кримінального провадження до нього не застосовувалося.

На час ухвалення цього вироку ОСОБА_3 відбуває покарання у виді позбавлення волі за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 29 грудня 2022 року, зміненим ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року. Частину невідбутого покарання за попереднім вироком суд приєднує до покарання, призначеного ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні, відповідно до статті 71 КК України.

Строк відбування остаточного покарання ОСОБА_3 належить обчислювати з 14 вересня 2026 року.

Цивільний позов у межах цього кримінального провадження не заявлявся.

Керуючись частиною третьою статті 349, статтями 368, 370, 373–376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі частини 1 статті 71 Кримінального кодексу України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 29 грудня 2022 року, зміненим ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року, строком на 1 (один) рік та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня ухвалення вироку, тобто з 14.09.2026.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/102-26/11974-НЗПРАП від 18 червня 2026 року, у сумі 4 813 (чотири тисячі вісімсот тринадцять) гривень 60 копійок.

Скасувати арешти майна, накладені ухвалами слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 11 червня 2026 року у провадженнях № 1-кс/135/195/26 та № 1-кс/135/196/26.

Речові докази у кримінальному провадженні, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 3 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, після набрання вироком законної сили: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, — PVP масою 1,5486 г, та психотропну речовину, обіг якої обмежено, — метамфетамін масою 2,8062 г, упаковані до спеціального пакета Експертної служби МВС України № 6671102, — знищити; мобільний телефон Google Pixel 4, IMEI НОМЕР_2 , упакований до спеціального пакета НПУ № 7157929, — конфіскувати.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Для ОСОБА_3 , який утримується в установі виконання покарань, строк подання апеляційної скарги обчислюється відповідно до частини третьої статті 395 КПК України з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду та дослідження доказів щодо яких суд визнав недоцільним відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя