Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №128/2587/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Суд: Вінницький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №128/2587/26

Суддя: Бондаренко О. І.

Справа № 128/2587/26

РІШЕННЯ

Іменем України

10 вересня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

при секретарі судового засідання Нагірняк Т.А.

без участі сторін, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця в порядку загального провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ГУНП у Вінницькій області (в особі інспектора ВП № 3 вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Бойко І.М.) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 16.06.2026 року старшим інспектором відділу поліціі№3 (м.Вінниці) Вінницького районного управління поліціі у Вінницькій області Бойко І.М. було винесено постанову серії ЕГА № 2049994 про притягнення мене, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП (завідомо неправдивий виклик спеціальних служб) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Позивачка зазначає, що у її випадку виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги був зумовлений реальним і раптовим погіршенням стану її чоловіка 16.06.2026 приблизно о 08.10 годині в її чоловіка раптово почався гострий приступ пов`язаний з нирками. У зв`язку з тим, що приступ загострився і чоловік попросив викликати швидку, що нею і було зроблено о 09.03. Вказує, що стан чоловіка погіршувався (побілів на обличчі, втрачав свідомість), швидкої не було на протязі 25 хв., вони прийняли рішення викликати приватну швидку о 09.25 годині. В подальшому о 09.38 годин державна швидка прибула, на пропозицію відвести до приватної клініки лікар швидкої відмовився. Приблизно в цей же час о 09. 43 г. прибула приватна швидка, яка продовжила надавати медичну допомогу. В подальшому вказує, що по приїзду патрульної поліції її чоловіка вже госпіталізували до приватної лікарні. Таким чином, у моїх діях повністю відсутній умисел на здійснення неправдивого виклику, а виклик здійснювався в умовах крайньої необхідності для захисту життя та здоров`я чоловіка.

Також позов обгрунтовує тим, що у зв`язку з тим, що бригада державної швидкої допомоги їхала на виклик близько 40 хвилин, а стан її чоловіка погіршувався, вона була змушена здійснити додатковий виклик приватної медичної служби для оперативного отримання невідкладної допомоги. Відмова від госпіталізації є стандартною медичною процедурою, що фіксується документально, і не може бути прирівняна до «неправдивого виклику». Проте працівники державної медичної бригади безпідставно викликали працівників поліції, які, не розібравшись у ситуації, незаконно склали щодо неї постанову.

Ухвалою суду від 19.06.2026 позовну заяву залишено без руху із наданянм строку на їх усунення.

Ухвалою суду від 26.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження з викликом сторін. Ухвалою суду від 06.08.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 надала спільну заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить винести рішення по справі.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлений судом належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 9 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Відповідно до вказаних норм закону, у зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судом встановлено, що 16.06.2026 року старшим інспектором відділу поліціі№3 (м.Вінниці) Вінницького районного управління поліціі у Вінницькій області Бойко І.М. було винесено постанову серії ЕГА № 2049994 про притягнення мене, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП (завідомо неправдивий виклик спеціальних служб) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Відповідно до положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно із ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити в тому числі: опис обставин, установлених під час розгляду справи (ч. 1 ст. 283 КУпАП).

Положеннями ст. 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань, що тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань . Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань , що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктом цього адміністративного проступку є фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Винність діяння є обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст. 9 КУпАП.

У відповідності до ст. 222 КУпАП України, розгляд справ про правопорушення, передбачені ст. 183 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.

В адміністративному позові позивач ОСОБА_1 категорично заперечує свою вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Відповідно до cт. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідачем до відзиву на позов надано докази, якими обґрунтовуються заперечення відповідача.

Дослідивши надані відповідачем докази суд встановив, що матеріали справи не містять достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Так, доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано те, що позивач здійснила завідомо неправдивий виклик спец служб, відеозаписи, аудіо запис, рапорти.

Суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.

Згідно із статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи, що представник відповідача в судове засідання не з`явився, доказів, які б підтверджували поза розумним сумнівом про наявність складу правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, зокрема - умислу ОСОБА_1 на завідомо неправдивий виклик поліції.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про невиконання обов`язку відповідачем щодо доказування правомірності свого рішення, що покладений на нього ст. 77 КАС України.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, відповідачем не було спростовано доводи позивача, не зібрано доказів, які б поза розумним сумнівом доводили умисел заявника на завідомо неправдивий виклик поліції.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена без достатніх підстав, що вказують на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення та без встановлення дійсних обставин справи, стороною відповідача не підтверджено належними доказами наявність правових підстав притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП. При ухваленні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності працівником поліції не повно і не всебічно з`ясовано обставини справи, не доведено умисел, не перевірялися відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, тому наявні підстави для скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, враховуючи зазначені обставини та надані суду докази, всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 77, 78, 90, 229, 286 КАС України, ст.ст. 183, 245, 251-252, 280 КУпАП, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволити. Скасувати постанову від 16.06.2026 року старшого інспектора відділу поліціі№3 (м.Вінниці) Вінницького районного управління поліціі у Вінницькій області Бойко І.М. ЕГА № 2049994 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, адреса: м. Вінниця, вул. Мечникова,7.

Суддя Оксана БОНДАРЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua