Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №125/1525/25 — Барський районний суд Вінницької області

125/1525/25

2/125/551/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Питель О.В.,

секретар судового засідання Войтюк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 125/1525/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позивач мотивував свої вимоги тим, що 10.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4722053 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Згідно з умовами договору, відповідач отримав кредит у сумі 1500 грн на рахунок № НОМЕР_1 на умовах повернення, на строк 350 днів, із сплатою процентів за користування кредитом у порядку та строки, визначені договором. Відповідачу кредитні кошти були перераховані в обсязі та у строк, визначені умовами договору. ТОВ «Лінеура Україна» умови договору виконало у повному обсязі, відповідач умов договору не виконав, коштів не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість. 31.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу № 31-1/03/2025, згідно з умовами якого ТОВ «Українські фінансові операції» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно боржників ТОВ «Лінеура Україна», зокрема до ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4722053 від 10.06.2024. Станом на 24.05.2025 заборгованість відповідача за договором № 4722053 від 10.06.2024 становить 8175,02 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 1499,98 грн, заборгованості за нарахованими процентами первісним кредитором – 5437,56 грн, заборгованості за нарахованими процентами ТОВ «Українські фінансові операції» – 1237,48 грн. На підставі наведеного, позивач просив стягнути на його користь заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4722053 від 10.06.2024 у розмірі 8175,02 гривень а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень, та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 гривень.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника товариства, позов підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач до суду повторно не з`явився, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

10.06.2024 в електронній формі, згідно вимог ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», між позичальником ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток, був укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4722053, згідно з яким відповідач отримав кредит у сумі 1500 грн на рахунок № НОМЕР_1 на умовах повернення, на строк 350 днів, із сплатою процентів за користування кредитом у порядку та строки, визначені договором.

Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: 1.4.1 стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується у межах всього строк кредиту, вказаного у п. 1.3 цього договору. Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 1,5 %.

Кредит вважається погашеним у день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом (п.2.5).

Порядок повернення кредиту та сплати процентів визначені у п. 4 договору.

Сторони домовились (п. 6.1-6.8), що за порушення умов цього договору вони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором.

Відповідачу кредитні кошти були перераховані у обсязі та у строк, визначені умовами договору, що підтверджено повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек» від 09.04.2025 про те, що 10.06.2024 о 21:41:08 на картковий рахунок № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі «Лінеура Україна» 47220531718044865 зараховано 1500 грн.

ТОВ «Лінеура Україна» умови договору виконало у повному обсязі, відповідач умов договору не виконав, коштів не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість.

31.03.2025 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» уклали договір факторингу № 31-1/03/2025, згідно з умовами якого ТОВ «Українські фінансові операції» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно боржників ТОВ "Лінеура Україна", зокрема до ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4722053 від 10.06.2024.

У витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 31-1/03/2025 від 31.03.2025, міститься запис про боржника ОСОБА_1 , кредитний договір № 4722053, сума заборгованості за основною сумою боргу – 1499,98 грн, сума заборгованості за відсотками – 5437,56 грн, сума заборгованості за пенею, штрафами – 750 грн, сума заборгованості разом –7687,54 грн.

Відповідно до даних наданого позивачем розрахунку заборгованості за 54 календарних днів (01.04.2025 - 24.05.2025), сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами: 1214,46 грн.

Згідно з даними відповіді АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-260106/62442-БТ від 08.01.2026 на виконання ухвали суду від 15.12.2025, на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Повідомляють, що на рахунок № НОМЕР_2 було зарахування коштів на суму 1500 грн. 10.06.2024.

Отже, між сторонами виникли кредитні правовідносини, які врегульовано нормами § 1-2 Глави 16, Глави 52, §1,2 Глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також нормами Закону України "Про споживче кредитування".

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтями 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно зі ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (щодо договору позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Аналізуючи наведене та норми цивільного законодавства про правочини і договір, можна дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК Украї-ни). Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Оскільки відповідач зобов`язання за вказаними договором належним чином не виконав, то на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 4722053 у розмірі 8175,02 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 2422,40 грн, що документально підтверджені.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги адвокатом Дідухом Є.О. надано: договір про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01.08.2024, акт № 4722053 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 01/08/2024-А від 01.08.2024, детальний опис робіт (наданих послуг) № 4722053 від 04.08.2025, заявка № 4722053 на виконання доручення до договору № 01/08/2024-А від 01.08.2024, рахунок на оплату № 4722053 -2025 від 04.08.2025.

Отже, позивач довів отримання правничої допомоги, яка була пов`язана із розглядом цієї справи.

Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу відповідач не подав.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за кредитним договором № 4722053 від 10.06.2024 у розмірі 8175,02 грн (вісім тисяч сто сімдесят п`ять гривень дві копійки), яка складається з суми заборгованості за основним боргом у розмірі 1499,98 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором – 5437,56 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» – 1237,48 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» судовий збір в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн (десять тисяч гривень), а всього 12422,40 (дванадцять тисяч чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, 03045, ЄДРПОУ 40966896).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ).

Суддя