Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №707/2832/26
Суддя: Стеценко О. С.
ЄУ №707/2832/26
Провадження №2/712/5207/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси
у складі: головуючого судді Стеценко О.С.,
за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої Е.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Коллект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за договором позики №77786289 від 21 вересня 2021 року у сумі 34 459,35 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту – 10 171,00 грн., заборгованість за процентами – 24 288,35 грн., стягнути витрати на сплату судового збору в сумі 2 662,40 грн. та на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн.
У обґрунтування вимог позивач зазначив, що 21 вересня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №77786289, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 10 171,00 грн.
03.07.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено Договір факторингу №034-030723, відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги до відповідача за Договором №77786289.
17.12.2025 згідно Договору факторингу №17/12/25-01 ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Сіті Колект» право вимоги до ОСОБА_1 за Договором №77786289 від 21.09.2021.
У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 34 459,35 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 10 171,00 грн., заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 24 288,35 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання на 15 вересня 2026 року.
Представник позивача до судового засідання не з`явився, у позовній заяві зазначає про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов, проти винесення заочного рішення не заперечив.
Відповідач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надіслання рекомендованих поштових повідомлень на зареєстроване місце проживання, про наявність поважних причин неявки до судового засідання не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, зустрічний позов до суду не пред`явив.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що 21.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №77786289, відповідно до якого Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі – «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики. (п. 1 Договору).
Пунктами 2.1., 2.2., 2.3. Договору визначено суму кредиту – 10 171,00 грн., строк кредитування – 30 днів, .процентну ставку 1,99% в день.
Умовами договору визначено дату надання кредиту – 21.09.2021, дату повернення позики – 21.10.2021, денну процентну ставку/день – 1,99%, процентну ставку за понадстрокове користування позикою – 2,70%, пеню – 2,70%/день, орієнтовну загальну вартість кредиту – 16 243,09 грн.
Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до Договору №77786289 від 21.09.2021, загальна вартість кредиту становить 16 243,09 грн., з яких 10 171,00 грн. – сума кредиту, 6 072,09 грн. – проценти за користування кредитом.
З квитанції №4c8f2d0c-e3fe-488f-907f-f412d5e40323 від 21.09.2021 вбачається, що 21.09.2021 на номер картки НОМЕР_1 було здійснено переказ коштів у сумі 10 171,00 грн.
Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», заборгованість ОСОБА_1 за договором №77786289 складає 34 459,35 грн., з яких 10 171,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 24 288,35 грн. – заборгованість за відсотками, що нараховані з 21.09.2021 по 19.01.2022.
03 липня 2023 року ТОВ «Сіроко Фінанс» (фактор) та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) укладено договір факторингу №034-030723, згідно якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.
Згідно витягу з Реєстру прав вимог №07/07/23 до договору факторингу №034-030723 від 03.07.2023 ТОВ «Сіроко фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №77786289 від 21.09.2021 у сумі 34 459,35 грн.
17 грудня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті колект» (фактор) укладено договір факторингу №17/12/25-01, згідно умов якого клієнт відступає фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту фінансування за відступлення прав вимог у порядку та у строки, встановлені цим договором (п. 2.1. Договору факторингу).
Згідно п. 3.1.3. договору факторингу право вимоги переходить до фактора з моменту підписання цього договору, після чого фактор стає кредитором щодо боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами.
З акту приймання-передачі документації за договором факторингу №17/12/25-01 від 17.12.2025 вбачається, що клієнт передав, а фактор прийняв Документацію та Реєстр боржників з інформаційно-телекомунікаційної системи до перелічених в Додатку №4 до цього Договору факторингу.
З витягу з реєстру боржників до договору факторингу №17/12/25-01 від 17.12.2025 вбачається, що фактору передані права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №77786289 на загальну суму заборгованості 34 459,35 грн., з яких 10 171,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 24 288,35 грн. – заборгованість за процентами.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем коштів у сумі 10 171,00 грн.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачза період з 21.09.2021 по 07.07.2023 не вчиняв дій щодо повернення кредиту, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у сумі 10 171,00 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками, що нараховані за період з 21.09.2021 по 19.01.2022, у сумі 24 288,35 грн.
Згідно договору позики №77786289 від 21.09.2021 встановлений строк кредитування – 30 днів, отже дата повернення кредиту – 21.10.2021, що також відображено у графіку платежів до договору.
Договір не містить умов щодо пролонгації строку кредиту.
Отже кредитор має нараховувати відсотки лише в межах строку дії договору, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, а саме: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо – можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу – позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України» (п.п 81-85, 91).
Суд зазначає, що нарахування первісним кредитором відсотків у період з 22.10.2021 по 19.01.2022 є необґрунтованим, оскільки здійснено поза межами строку кредитування, передбаченого договором.
Первинний кредитор мав право нараховувати відсотки за стандартною процентною ставкою з 21.09.2021 по 21.10.2021.
Ураховуючи, що первісним кредитором нараховані відсотки за користуванням кредиту за межами строку дії кредиту, то у задоволенні вимог позивача в частині стягнення відсотків за користування кредитом, які нараховані починаючи з 22.10.2021, слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.
Як встановлено у судовому засіданні, умовами договору визначено розмір процентної ставки за користування кредитом – 1,99% в день.
З урахуванням зазначеного вище, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом у сумі 6 072,09 грн. (10 171,00 грн.*1,99%*30 днів).
Ураховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягненню з відповідача заборгованості за договором позики №77786289 від 21.09.2021 у сумі 16 243,09 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 10 171,00 грн. та відсотки за користування кредитом у сумі 6 072,09 грн.
У решті позовних вимог слід відмовити.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом задоволено позовні вимоги у сумі 16 243,09 грн., що становить 47,14% від заявленої позовної вимоги, а отже з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у сумі 1 255,05 грн., витрати на правничу допомогу у сумі 7 071,00 грн., витрати, пов`язані зпідготовкою, комплектуванням та направленням документів відповідачу 179,95 грн.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Коллект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Коллект», код ЄДРПОУ 43950742, заборгованість за договором позики №77786289 від 21.09.2021 у сумі 16 243,09 грн., судовий збір у сумі 1 255,05 грн., витрати на правничу допомогу у сумі 7 071,00 грн., витрати, пов`язані зпідготовкою, комплектуванням та направленням документів відповідачу 179,95 грн., всього – 24 749,09 грн.
У решті позовних вимог відмовити.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Коллект», код ЄДРПОУ 43950742, адреса: вул. Прорізна, буд. 11, офіс 1, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів.
Суддя: О.С. Стеценко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua