Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №580/6862/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 580/6862/26

2-а/703/67/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Овсієнка І.В.,

за участю

секретаря судового засідання Батаргіної Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сміла справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

у с т а н о в и в :

19.08.2026 до Смілянського міськрайонного суду від Черкаського окружного адміністративного суду, після роз`єднання позовних вимог, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період із 11 до 12 травня 2026 року позивач в мобільному застосунку «Резерв+» виявив ряд повідомлень про порушення правил військового обліку, а саме через неприбуття за повісткою до ТЦК та СП. Однак позивач не отримував повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де перебуває на військовому обліку, він не проживає за адресою, за якою повістки могли бути направлені, а звернутися у встановленому порядку із заявою про уточнення військово-облікових даних не зміг через технічні збої у роботі відповідної програми, з приводу чого неодноразово звертався на «Гарячу лінію» Міністерства оборони України.

11.05.2026 та 12.05.2026 позивач сплатив два штрафи за порушення правил військового обліку, що пов`язано із неприбуттям за повісткою, однак 12.05.2026 близько 15-15 год знову побачив повідомлення про порушення із зазначенням статусу «В розшуку».

Притягнення його до адміністративної відповідальності вважає незаконним за відсутності підтвердження отримання ним повістки про виклик.

У зв`язку з цим позивач, через представника, адвоката Оржеховську А.О., із урахуванням уточнення у судовому засіданні 27.08.2026 позовних вимог, просив постанову від 12.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП визнати протиправною та скасувати.

Ухвалою суду від 21.08.2026 відкрите провадження у справі, встановлений сторонам строк для подання письмових заяв по суті справи та призначене судове засідання із розгляду справи, задоволене клопотання позивача та витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали справ про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сформовані за період із 11.05.2026 до 12.05.2026.

Позивач, його представник, в судове засідання 15.09.2026 не прибули, причин неявки не повідомлено.

Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_4 , представника в судове засідання не направив, причин його неявки не повідомив, із письмовими заявами чи клопотаннями не звертався, власним правом на подання відзиву не скористався, на виконання ухвали суду про відкриття провадження в справі надав матеріали щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У зв`язку із неявкою учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , що не заперечувалося сторонами та підтверджується розширеними даними із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 18.05.2026 та обліковою карткою.

З вказаних документів вбачаються відомості про обліковані правопорушення щодо ОСОБА_1 , зокрема справи №F1530212 від 12.08.2025 та №F4371557 від 11.05.2026.

12.05.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову R530577, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00 грн.

11.05.2026 ОСОБА_1 в електронному вигляді подано заяву про визнання факту вчинення адміністративного правопорушення, а саме неявку на виклик за повісткою та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, вказана заява підписана 11.05.2026 о 21-09 год.

11.05.2026 о 12-45 год в інтересах ОСОБА_1 сплачений штраф в сумі 8610,00 грн.

18.05.2026 о 17-55 год ОСОБА_1 сплачений штраф у сумі 8500,00 грн за постановою від 12.05.2026 № R530577.

Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стала неявка за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначене в повістці, чим порушені вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, визначені ст. 22 Закону України «Про мобілізацій підготовку та мобілізацію».

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Спірні правовідносини виникли в зв`язку притягненням позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП внаслідок порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме через не прибуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17.03.2014 №1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час, оскільки рішення про демобілізацію, затвердженого Верховною Радою України (ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») не приймалось. Щодо факту запровадження особливого періоду в Україні з 18.03.2014 наголосив Верховний Суд України у постанові від 30.05.2018 в справі №521/126/16-ц.

Крім того, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє до тепер.

Обґрунтовуючи протиправність притягнення до адміністративної відповідальності позивач зазначає, що він не був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не був обізнаний про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, а дізнався про наявність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності після направлення постанови через застосунок «Резерв+».

Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Тобто, диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є бланкетною та відсилає до спеціального законодавства та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини щодо оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Процедура оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів на час виникнення спірних правовідносин регулюється нормами Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.

За ч. 1, 2 ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 6-8 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Сторонами не заперечувалося сплата ОСОБА_1 , а також в його інтересах 11.05.2026 та 18.05.2026 штрафів за порушення правил військового обліку. При цьому платіжний документ від 11.05.2026 не містить запису про реквізити рішення, яким на особу накладене стягнення, а платіжний документ від 18.05.2026 містить запис про сплату адміністративного штрафу за рішенням №R530577 від 12.05.2026.

Подання позивачем заяви у порядку ст. 279-9 КУпАП щодо неоспорення порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності не звільняє керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки від виконання вимог статей 247, 280, 283 КУпАП. Водночас факт визнання особою вини не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення. Окрім того, приписами ч. 2 ст. 279-9 КУпАП передбачено обов`язок керівника ТЦК та СП після отримання заяви, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення, перевірити викладені у заяві фактичні дані, після чого з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 КУпАП винести постанову по справі.

Аналізуючи наявні докази в сукупності, суд приходить до переконання, що платежем від 11.05.2026 сплачений штраф за порушення правил військового обліку від 12.08.2025 в справі №F1530212, а платежем від 18.05.2026 – штраф, що накладений постановою №R530577 від 12.05.2026.

Вказані обставини відповідають записам, що містяться у витягу із Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних та резервістів від 18.05.2026, за змістом якого вбачаються провадження в двох справах про адміністративні правопорушення, що станом на вказану дату завершені сплатою штрафу, а також відомостями про наявні щодо позивача провадження в справах про адміністративні правопорушення за ст. 210-1 КУпАП, що надані відповідачем.

При цьому із витягу від 18.05.2026 вбачається запис про факт порушення правил військового обліку із боку позивача, проте рішення уповноваженої особи за його наслідками – відсутнє. Із згаданого вище переліку проваджень не вбачається прийняття 12.05.2026 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 будь-якої постанови щодо позивача, крім постанови №R530577, виконаної ОСОБА_1 18.05.2026.

Водночас, ухвала суду, що занесена до протоколу судового засідання 27.08.2026, про зобов`язання позивача надати примірник оскаржуваної постанови, стороною позивача залишена без виконання.

Чинне законодавство не містить обмежень щодо оскарження постанови про накладення стягнення у разі фактичної сплати штрафу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до п. 28 Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Відповідно до п. 34 Порядку повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

У разі не оповіщення або ж повернення відповідного відправлення через невручення, указана обставина не може бути підтверджена жодним доказом зі сторони позивача, а тому обставину належного оповіщення має доводити саме відповідач. Однак будь-яких доказів на підтвердження викладеного відповідачем не надано.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення вказаних положень законодавства особа, уповноважена на складення постанови про адміністративне правопорушення, повинна довести, що особа, отримавши відповідне розпорядження чи повістку, не з`явилась до компетентного органу у встановлений строк, для взяття її на військовий облік чи виконання інших, передбачених чинним законодавством дій.

В матеріалах даної справи будь-які підтвердження надсилання позивачу рекомендованого поштового відправлення із повісткою про виклик відсутні, таких відповідачем не надано на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 в справі №463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Саме суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, згідно принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Незважаючи на викладене відповідачем не доведено порушення ОСОБА_1 вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та як наслідок вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки не надано письмових документів, якими б підтверджувався виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11.05.2026 та надсилання чи вручення відповідної повістки в порядку, що передбачений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Частиною 3 статті 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, серед іншого, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

Відповідачем не подано до суду доказів та не зазначено обставин, які безсумнівно підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, викладені в адміністративному позові та які б дозволили вказати на достовірність обставин, викладених у постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому будь-які сумніви з приводу наявності вини трактуються на користь особи, відносно якої винесена постанова.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак судовий збір, сплачений позивачем за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру в електронному вигляді відповідно до квитанції від 21.05.2026 №8523-2686-0525-1342 в розмірі 532,48 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 245, 251, 280 КУпАП, ст. 72-77, 132, 139, 241-246, 271, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.05.2026 №R530577 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 532,48 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складене 15.09.2026.

Суддя І.В. Овсієнко