Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №711/8946/25 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/8946/25

Номер провадження 1-кп/711/239/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді – ОСОБА_1 ,

за участі:

секретарів судового засідання – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора - ОСОБА_4

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12025250310002704 від 11.08.2025 року, відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, інвалідом, депутатом, ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, учасником бойових дій не є, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,

із участю в судовому розгляді:

потерпілого – ОСОБА_7 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 , 11.08.2025 близько 10 год. 00 хв., маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, що запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Верховною Радою України, в подальшому продовжений Указом Президента України №468/2025 від 14.07.2025 до 05.11.2025, перебуваючи навпроти будинку 42 по вул. Чехова в м. Черкаси, підійшов до ОСОБА_7 , який йшов по вулиці, умисно, відкрито, шляхом ривка, заволодів його мобільним телефоном марки «MOTOROLA E 14 2/64 GB», кольору – Pastel green, вартість якого згідно висновку експерту № СЕ-19/124-25/12221-ТВ від 18.08.2025 становить 2 436, 67 грн., з сім картою мобільного оператора НОМЕР_1 , який потерпілий тримав в руці. Після цього, ОСОБА_6 залишив місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди.

Суд вважає, що пред`явлене обвинувачення в ході судового розгляду доведено у повній мірі і дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 4 ст. 186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість в інкримінованому йому злочині за ч.4 ст.186 КК України не визнав, та надав суду наступні покази, що 11 серпня 2025 року відпочивав з ОСОБА_8 , вживали алкогольні напої. Показав що в нього є телефон і сам його віддав йому. Він взяв телефон і поніс його в ломбард «Сейф». Кошти за телефон використав на власний розсуд. Дусь не давав згоди на розпорядження своїм телефоном. Просив суворо не карати і надати йому іспитовий строк.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, про винуватість останнього у скоєнні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, свідчать наступні докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що він знайомий з ОСОБА_9 близько 10 років. Влітку, в серпні місяці 2025 року, вони відпочивали з ним, вживали спиртні напої. Клигач спитав у нього чи є в нього телефон, взяв у нього телефон з карману, новий був, темно-зеленого кольору, і поніс його в ломбард «Сейф» і за це отримав грошові кошти. Він його наздоганяв і викликав поліцію. Шкода не відшкодована й досі, гроші не повернуті.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що не пам`ятає коли це було, але він йшов по своїх справах в ломбард «Сейф» купити електро інструменти. За ним зайшов ОСОБА_9 , дістав телефон і здав. Він запитав у нього де він його взяв, ОСОБА_9 відповів що знайшов. Клигач не просив його закласти свої документи. Був звичайний телефон, яку суму за нього отримав ОСОБА_9 він не знає. Більше повідомити нічого не зміг.

В цілому, даючи оцінку показам свідка ОСОБА_10 та потерпілого ОСОБА_7 , суд вважає, що вони є достовірними. При цьому суд виходить з того, що покази судом отримані в порядку ст. ст. 65, 66, 95, 96, 352 КПК України тобто в установленому законом процесуальному порядку з дотриманням прав свідка. Свідок був допитаний в судовому засіданні з додержанням принципу змагальності сторін та свободи в подані суду своїх доказів. Тобто п. п. "d" п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини - порушено не було. Покази дані свідком добровільно, без будь-якого тиску або примусу, під присягою та застереженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

В судовому засіданні досліджені письмові докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги, а саме:

Протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.08.2025 року;

Протокол огляду місця події від 11.08.2026 року з фототаблицями, об`єктом якого є відкрита ділянка місцевості по вул. Гоголя, в м. Черкаси, де потерпілий вказує на те де хто перебував;

Протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 11.08.2025 року;

Повідомлення Товариства «Ломбард «Черкаська позика» від 11.07.2025 року;

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.08.2025 року з довідкою, згідно якого ОСОБА_11 впізнає особу № 3, яка 11.08.2025 року знаходилася в ломбарді «Сейф» щоб здати телефон. Згідно довідки до протоколу на ньому зображений ОСОБА_6 ;

Постанова про зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 11.08.2026 року, а саме зовнішнього та внутрішнього відеоспостереження ломбарду «Сейф»;

Протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 11.08.2025 року, а саме зовнішнього та внутрішнього відеоспостереження ломбарду «Сейф»;

Протокол огляду відеозапису від 11.08.2025 року з фотокартками, а саме зовнішнього та внутрішнього відеоспостереження ломбарду «Сейф» на якому зафіковано, як ОСОБА_6 здає в ломбард мобільний телефон;

Постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 11.08.2025 року;

Протокол огляду речей від 11.08.2025 року, а саме грошових коштів які були вилучені у ОСОБА_6 з фотокартаками;

Протокол огляду предмету від 11.08.2025 року, а саме огляд речей вилучених у ОСОБА_6 з фотокартками;

Протокол пред`явлення особи для впізнання від 11.08.2025 року з довідкою, згідно якого ОСОБА_7 впізнає особу № 1, яка 11.08.2025 року заволоділа його телефоном. Згідно довідки до протоколу на ньому зображений ОСОБА_6 ;

Постанова про визнання речовим доказом від 11.08.2025 року;

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.08.2025 року з довідкою, згідно якого ОСОБА_10 впізнає особу № 1, яка 11.08.2025 року знаходилася в ломбарді «Сейф» . Згідно довідки до протоколу на ньому зображений ОСОБА_6 ;

Постанова про зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 11.08.2026 року, а саме зовнішнього та внутрішнього відеоспостереження ломбарду «Мобілочка»;

Протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 11.08.2025 року, а саме зовнішнього та внутрішнього відеоспостереження ломбарду «Мобілочка»;

Протокол огляду відеозапису від 11.08.2025 року з фотокартками. Згідно якого наявний запис, як потерпілий ОСОБА_7 купує мобільний телефон в магазині «Мобілочка» в м. Черкаси по бул. Шевченка, 207 ;

Постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 11.08.2025 року;

Висновок експерта № СЕ-19/124-25/12221-ТВ від 18.08.2025 року, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону Motorola E 14 2/64 GB; кольору – Pastel green, станом на момент крадіжки 11.08.2025 становила – 2436,67 грн.;

Висновок судово-психіатричної експертизи № 558 від 11.09.2025 року, згідно якого: 1.2. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому дій та на теперішній час, виявляв ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності, постійною формою вживання та грубою психопатичною поведінкою збудливого типу в стані алкогольної інтоксикації – що не позбавляло на вказаний період часу його здатності усвідомлювати власні дії та свідомо керувати ними. 3.4. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявляє ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності, постійною формою вживання та грубою психопатоподібною поведінкою збудливого типу в стані алкогольної інтоксикації – що не позбавляє на теперішній час його здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними. 5. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Судом досліджені характеризуючи данні обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме:- вимога про судимість; - виписка з амбулаторної карти № 190 від 11.08.2025 року з діагнозом – стан алкогольного сп`яніння; відповіді КНП «ЧОПНД» № 1708/01-05/1 від 18.08.2025 року та № 1669/01-05/1 від 13.08.2025 року згідно яких ОСОБА_6 під наглядом лікаря-психіатра не перебуває. Один раз (20.09.2022 року) звертався до лікаря-психіатра. Відомо, що перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «ЧОПЛ Черкаської обласної ради»; - відповідно до довідки – характеристики з місця проживання – характеризується позитивно;

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 – «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 в скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_6 , що потерпілий ОСОБА_7 добровільно віддав йому телефон, суд оцінює критично та розцінює їх як обраний ним спосіб захисту від пред`явленого йому обвинувачення, так як його покази в цій частині повністю спростовуються дослідженими судом доказами, які не викликають сумнівів у суду, оскільки вони в своїй сукупності доповнюють один одного та підтверджують пред`явлене обвинувачення.

Так, потерпілий ОСОБА_7 заперечив, факт згоди на розпорядження його майном, а саме телефоном. Так, вказав, що ОСОБА_6 вирвав телефон і зник з ним в невідомому напрямку, при цьому потерпілий наздоганяв обвинуваченого, що свідчить про відкрите заволодіння майном (грабіж) та відсутність будь-якої згоди потерпілого на його передачу.

Свідок ОСОБА_10 підтвердив факт, що саме ОСОБА_6 здав в ломбард телефон належний потерпілому ОСОБА_7 .

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.4. ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставиною, що відповідно до ст.66 КК України, пом`якшує покарання обвинуваченого є добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілому.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого – вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

При обрані виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відноситься до тяжких злочинів (ст.12 КК України), особу обвинуваченого, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, не є особою з інвалідністю, учасником бойових дій, депутатом, не одружений, не маючий на утриманні неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, але один раз 2022 році перебував на лікуванні з діагнозом « Психічні та поведінкові ролади внаслідок вживання алкоголю.Абстиненція», надання добровільного внеску на ЗСУ в розмірі 1000 грн, наявність двох обтяжуючих обставин.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів достатнім буде покарання у виді реального позбавлення волі в мінімальному розмірі визначеному санкцією частини 4 ст.186 КК України. Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Суд не застосовує до обвинуваченого ОСОБА_6 положення ст.69 КК України, оскільки відсутні декілька обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення підсудним, щоб дало можливість суду призначити йому основне покарання нижче від найнижчої межі або перейти до іншого більш м`якого виду основного покарання, на підставі ст.69 КК України.

Призначення ОСОБА_6 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, обраний відповідно до ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.12.2025 року та в подальшом продовжений – залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання після вступу вироку в законну силу.

Зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення починаючи з 11.08.2025 по 13.08.2025 року, на підставі ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідають одному дню позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбутого покарання строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з 13.08.2025 року по 08.12.2025 року, на підставі ч.7 ст.72 КК України із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави понесені процесуальні витрати за проведення експертизи № СЕ-19/124-25/12221-ТВ від 18.08.2025 в сумі 1782 грн 80 коп.

Цивільний позов не заявлений.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Частково скасувати арешт накладений ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.08.2026 року, а саме на майно вилучене в ході затримання ОСОБА_6 , в порядку ст. 208 КПК України:

- додаток до договору до надання ломбардного кредиту № ВП 9-0003709 від 11 серпня 2025 року та чек Повного Товариства «Ломбард Черкаська позика» на суму 1 200 гривень від 11 серпня 2025 року, які було поміщено до сейф-пакету № RIC2246019;

- кросівки темно синього кольору «Adidas», шорти темно синього кольору «Nike», олімпійку темно-синього кольору із вставками червоного кольору, панамку бежевого кольору, які поміщено до сейф-пакету № QHY 0116488.

В частині накладення арешту на грошові кошти номіналом: 500 гривень – 1 штука (ЕУ1978825), 200 гривень - 1штука (ЕИ0353534), 100 гривень - 1 штука (АБ 7310764), 50 гривень - 1 штука (АЛ6094662), 20 гривень - 1 штука (ДЛ 261400), які поміщено до сейф-пакету № RIC 2246016, які були вилучені під час затримання ОСОБА_6 , то арешт не підлягає скасування, а дані гроші необхідно звернути в дохід держави.

Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 7, 22, 91, 92, 94, 100, 349, 368-371, 373, 374,615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити йому покарання за ч.4 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання після вступу вироку в законну силу.

Зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення починаючи з 11.08.2025 по 13.08.2025 року, на підставі ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідають одному дню позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбутого покарання строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з 13.08.2025 року по 08.12.2025 року, на підставі ч.7 ст.72 КК України із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, обраний відповідно до ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.12.2025 року та в подальшом продовжений – залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави понесені процесуальні витрати за проведення експертизи № СЕ-19/124-25/12221-ТВ від 18.08.2025 в сумі 1782 грн 80 коп.

Цивільний позов не заявлений.

Частково скасувати арешт накладений ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.08.2026 року, а саме на майно вилучене в ході затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України:

- додаток до договору до надання ломбардного кредиту № ВП 9-0003709 від 11 серпня 2025 року та чек Повного Товариства «Ломбард Черкаська позика» на суму 1 200 гривень від 11 серпня 2025 року, які було поміщено до сейф-пакету № RIC2246019;

- кросівки темно синього кольору «Adidas», шорти темно синього кольору «Nike», олімпійку темно-синього кольору із вставками червоного кольору, панамку бежевого кольору, які поміщено до сейф-пакету № QHY 0116488.

Речовий доказ:

додаток до договору про надання ломбардного кредиту № ВП 9-0003709 від 11.08.2025 та чек Повне Товариство «Ломбард Черкаська позика» на суму 1 200 грн від 11.08.2025, який поміщено до сейф-пакету № RIC2246019, передано до кімнати зберігання речових доказів Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області що за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104, до прийняття по справі рішення згідно Закону – знищити після вступу вироку в законну силу;

грошові кошти номіналом 500 – 1 шт (ЕУ1978825), 200 - 1шт. (ЕИ0353534), 100 -1 шт. (АБ 7310764), 50 -1 шт. (АЛ6094662), 20 - 1 шт. (ДЛ 261400), що поміщено до сейф-пакету № RIC 2246016 – зберігаються при матеріалах кримінального провадження – звернути в дохід держави;

одяг, а саме: кросівки темно синього кольору «Adidas», шорти темно синього кольору «Nike», олімпійка темно синього кольору із вставками червоного, панамка бежевого кольору, які поміщено до сейф-пакету № QHY 0116488 – передано до кімнати зберігання речових доказів Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області що за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104, до прийняття по справі рішення згідно Закону – повернути ОСОБА_6 після вступу вироку в законну силу.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

У відповідності до ч.15 ст.615 КПК України, в умовах воєнного стану, судом проголошено резолютивна частина вироку після складання та підписання повного тексту. Повний текст вироку вручається учасникам судового провадження в день його проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1