Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №702/915/26 — Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/915/26

Провадження № 3/702/229/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про накладення адміністративного стягнення

15.09.2026 м. Монастирище

Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Барська Т.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВПД №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання на території Монастиримщенської міської громади відсутнє, фактично проживає в будинку АДРЕСА_1 , офіційно не одружений, проживає зі співмешканкою ОСОБА_2 , не працює,

за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

в с т а н о в и в :

17.08.2025 о 12 год. 52 хв. по вул. Я. Мудрого в с.Нове Місто Уманського району ОСОБА_1 керував моторолером Honda Dio б/н, не маючи права керування даним транспортним засобом, повторно протягом року.

Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачає ч.5 ст. 126 КУпАП.

Гарантовані ст. 63 Конституції України та передбачені ст. 268 КУпАП права та обов`язки суддя Сальнікову А. М. роз`яснила.

ОСОБА_1 у судовому засіданні, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав і пояснив, що фактично є внутрішньо переміщеною особою, оскільки до прибуття в с. Аврамівку Уманського району Черкаської області проживав в м. Торецьк Донецької області, яке наразі тимчасово окуповане військами РФ.

Стверджує, що у школі не навчався і читати та писати не вміє, проживає із гр. ОСОБА_3 у незареєстрованому шлюбі та виховує трьох малолітніх дітей, батьком яких він не зареєстрований, перебуває на «Д» обліку з приводу невиліковного інфекційного захворювання.

Мопед використовує для того, щоб переміщатися в населеному пункті до місця проживання громадян, в яких виконує різні роботи по господарству і в такий спосіб заробляє кошти собі та сім`ї на прожиття.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові матеріали справи, суддя приходить до таких висновків та такого рішення.

Згідно зі ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено в ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

При цьому, відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Диспозицією ч.5 ст. 126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом або керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчинені повторно протягом року.

Пункт 2.1 «а» ПДР України покладає на водія транспортного засобу обов`язок мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Дослідженням наявних у справі доказів встановлені такі обставини:

- згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №495933 від 17.08.2026 ОСОБА_1 17.08.2025 о 12 год. 52 хв. по вул. Я. Мудрого в с.Нове Місто Уманського району керував моторолером Honda Dio б/н не маючи права керування даним транспортним засобом, повторно протягом року, чим порушив п.2.1. а ПДР за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП (а.с.1);

- згідно з довідкою про встановлення факту повторності вчинення адміністративного правопорушення № 147182-2026 та копії винесеної поліцейським СРПП Уманського РУП в Черкаській області відносно ОСОБА_1 постанови ЕНА №7091422 26.04.2026 останній 26.03.2026 притягувався до відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП та підданий стягненню у вигляді штрафу в сумі 3400,00 гривень (а.с.2, 3);

- відповідно до відомостей ІПНП ГСЦ МВС станом на 18.08.2026 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жодного посвідчення водія не значиться (а.с.4).

Переглядом відеозапису до протоколу ААД №495933 від 17.08.2026 встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом і рухався вулицею, за що був зупинений працівниками поліції (а.с.8).

З наданих судді копій документів та довідки виконавчого комітету міської ради встановлено, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 спільно зі співмешканкою ОСОБА_3 та дітьми ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (а.с.30). Батьком дітей у свідоцтвах про їх народження зазначений ОСОБА_7 (а.с.21,22, 23).

Постійним місцем проживання ОСОБА_1 було місто Торецьк Донецької області вулиця Центральна, 262 (а.с.19).

ОСОБА_1 перебуває на «Д» обліку з приводу невиліковної інфекційної хвороби (а.с.20, 24,25).

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Згідно зі ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, та обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.

При призначенні покарання суддя виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом» та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суддя відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, бере до уваги відсутність обставин, які обтяжують адміністративну відповідальність, і вважає за необхідне застосувати до водія ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років без оплатного його вилучення.

Визначений вид та розмір покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За правилами ст.40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно із Законом України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.1, 7, 9, 22, 23, 33, 34, 36, 245, 247, 251, 276, 283-285 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф має бути сплачений порушником на рахунок: номер рахунку UA918999980313030149000023001, Код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі), Отримувач ГУК у Черк.обл./Черк. обл/21081300, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код ЄДРПОУ 37930566.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Судовий збір має бути сплачений порушником на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу упродовж 15 днів в порядку примусового виконання штраф стягнути в подвійному розмірі в розмірі 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду. Скаргу на постанову у справі, може бути подано протягом десяти днів з дня її винесення через Монастирищенський районний суд Черкаської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження, не було подано.

Суддя Тетяна БАРСЬКА