Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №572/3709/26 — Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

________________________________________________________________

Справа № 572/3709/26

Провадження №3/572/1183/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року

Суддя Сарненського районного суду Рівненської області - ВЕДЯНІНА Т.О. розглянувши матеріали, які надійшли від УПП в Рівненській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

права, передбачені ст.268 КУпАП та зміст ст.63 Конституції України роз`яснені-

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 01 липня 2026 року – 30 червня 2026 року о 22 годині 58 хвилин ОСОБА_2 в м.Сарни по вул.Європейській,70 Рівненської області, керувала транспортним засобом – автомобілем Renault master номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила п.2.9а Правил дорожнього руху.

ОСОБА_2 вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнає.

Згідно із фабулою ч.1 ст.130 КУпАП - відповідальність за вказаною нормою наступає при керуванні транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само при відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Із протоколу про адміністративні правопорушення від 01 липня 2026 року вбачається, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, через що її дії кваліфіковані працівниками УПП за ч.1 ст.130 КУпАП.

Одночасно сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Таким чином, обставини, вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, мають доводитись іншими доказами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Отже, суд оцінює виключно докази, які в даному випадку надані до матеріалів справи.

На доведення вини особи, що притягується до адміністративної відповідальності суду надані відповідний акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 30 червня 2026 року та висновок газоаналізатора Драгер, відповідно до якого встановлено факт алкогольного сп`яніння у особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Однак, за сталою судовою практикою в аналогічних справах - суд зобов`язаний перевірити законність зупинки автомобіля перед оцінкою доказів щодо стану сп`яніння водія, і якщо автомобіль зупинили без передбаченої законом підстави, це впливає і на допустимість доказів, отриманих після такої зупинки, зокрема результатів огляду на стан сп`яніння.

Частиною 1 статті 8 Закону україни «Про національну поліцію» визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Підстави для зупинки транспортного засобу визначені статтею 35 Закону України «Про національну поліцію».

Як встановлено із досліджених матеріалів справи, в тому числі, і з долученого до справи відеозапису – жодної законної підстави для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 , працівники поліції не мали.

Із долученого до матеріалів справи рапорту від 01 липня 2026 року інспектора роти №5 (з обслуговування м.Сарни) батальйону №1 (з обслуговування м.Рівне) полку Управління патрульної поліції ДПП В.Колоєзд – підставою для зупинки транспортного засобу було звернення небайдужого громадянина.

В даному випадку вказаний громадянин опитаний не був, докази такого звернення відсутні. Крім цього, рапорт не є зареєстрованим, що ставить під сумнів його достовірність.

Отже, жодних законних визначених Законом України «Про національну поліцію» підстав для зупинки транспортного засобу, в даному випадку, не було.

Таким чином, за відсутності доведення правомірності зупинки транспортного засобу, відповідно до ст.35 Закону України «Про національну поліцію», вимоги посадової особи поліції до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності щодо пред`явлення документів та проходження огляду на стан сп`яніння є неправомірними.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 березня 2019 року у справі N 686/11314/17, адміністративне провадження N К/9901/15541/18.

Згідно із п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в тому числі, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведені вище обставини, а саме : виявлені судом порушення, припущені працівниками поліції при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення, що виявились у відсутності підстав для зупинки транспортного засобу, надані судом докази не можуть вважатись допустимими, через що провадження у цій справі слід закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст. ст.283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП – закрити, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя