Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №320/29374/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 320/29374/24

адміністративне провадження № К/990/8967/26, № К/990/9039/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М. та Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Гаражно-автомобільного кооперативу «Райдужний-1»

до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними та скасування рішень,

за касаційними скаргами Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Київського окружного адміністративного суду (у складі судді Кушнової А.О.) від 05 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Епель О.В., Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.) від 03 лютого 2026 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2024 року Гаражно-автомобільний кооператив «Райдужний-1» (далі - ГАК «Райдужний-1», позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент територіального контролю міста Києва, Департамент), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КП «Київблагоустрій»), в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати припис КП «Київблагоустрій» від 26 грудня 2023 року № 2336689;

- визнати незаконним та скасувати протокол засідання постійно діючої робочої групи Департаменту територіального контролю міста Києва від 17 січня 2024 року № 5 (далі - Робоча група Департаменту) щодо розгляду питань демонтажу елементів благоустрою на території міста Києва в частині демонтажу металевої конструкції за адресою: місто Київ, проспект Шухевича, 18;

- визнати незаконним та скасувати доручення Департаменту територіального контролю міста Києва від 18 січня 2024 року № 064-431 в частині демонтажу металевої конструкції за адресою: місто Київ, проспект Шухевича, 18.

2. На обґрунтування позовних вимог ГАК «Райдужний-1» зазначав, що 13 березня 2024 року представники КП «Київблагоустрій» демонтували вказану металеву конструкцію, що розташовувалася на належній Кооперативу на праві постійного користування земельній ділянці, і планувалася як будівля складу та станція технічного обслуговування автомобілів, з класом наслідків (відповідності) - СС1 (незначні наслідки). Зі слів позивача, він не повідомлявся про існування оскаржуваного припису, тому не міг його оскаржити та надати запитувані документи. Також, на думку ГАК «Райдужний-1», припис КП «Київблагоустрій» від 26 грудня 2023 року № 2336689 не міг прийматися раніше доручення від 18 січня 2024 року про демонтаж.

3. Департамент територіального контролю міста Києва не визнав позов, у відзиві вказував, що Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація розпорядженням від 24 листопада 2010 року № 614 присвоїла зазначену поштову адресу багатоповерховому гаражу гаражно-автомобільного кооперативу «Райдужний-1»; у позивача відсутні дозвільні документи на спірний елемент благоустрою; у наданій копії державного акта на право постійного користування землею гаражно-будівельного кооперативу «Райдужний-1» відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки, а у витязі з державного земельного кадастру від 18 лютого 2013 року № НВ-8000002962013 про земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:66:038:0006, зазначено користувача - автокооператив «Райдужний-1»; позивач не надав підтвердження реорганізації кооперативу (зміни назви) та сплати пайової участі, ескізний проєкт та паспорт прив`язки на елемент благоустрою. Оскаржуваний протокол засідання Робочої групи Департаменту не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не містить обов`язкових правил поведінки, не породжує наслідків для позивача та не обов`язковий для виконання без прийняття відповідного доручення Департаменту територіального контролю міста Києва.

4. КП «Київблагоустрій» подало відзив, у якому також просить відмовити ГАК «Райдужний-1» у задоволенні позову. Обґрунтовуючи відзив, відповідач зазначав, що у зв`язку з відсутністю на місці виявлення порушення благоустрою власника тимчасової споруди провідний інспектор відповідно до пункту 20.2.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 (далі - Правила № 1051/1051), наклеїв припис про надання проєктно-дозвільної документації на розміщення елементу благоустрою на бетонні блоки та тимчасову огорожу, і здійснив фотофіксацію. Припис не є рішенням про демонтаж, не встановлює вину певної особи у самовільному розміщенні елементу благоустрою.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 05 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року, задовольнив частково позов:

- визнав протиправним та скасував припис КП «Київблагоустрій» від 26 грудня 2023 року № 2336689.

- визнав протиправним та скасував доручення Департаменту територіального контролю міста Києва від 18 січня 2024 року № 064-431 в частині демонтажу металевої конструкції за адресою: місто Київ, проспект Шухевича, 18;

- відмовив у задоволенні інших вимог позову;

- стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю міста Києва та КП «Київблагоустрій» на користь ГАК «Райдужний-1» відшкодування судового збору у розмірі по 3 028 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі по 5 000 грн.

6. Суди першої та апеляційної інстанцій мотивували свої рішення тим, що відповідачі не довели належного вручення позивачу припису від 26 грудня 2023 року № 2336689, оскільки наявні у справі матеріали фотофіксації не містять відомостей про дату і час наклеювання копії припису на об`єкті позивача.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що зі змісту оскаржуваного припису не вбачається, які саме документи мав надати позивач, тоді як суд апеляційної інстанції, встановивши, що припис містить реквізити, передбачені абзацом другим підпункту 20.2.1 пункту 20.2 Правил № 1051/1051, складений за формою, що міститься у додатку 3 до Правил № 1051/1051, і його вимогою було надання дозвільної документації на розміщення металевої конструкції, а в разі її відсутності - демонтаж конструкції власними силами протягом трьох діб, послався на відсутність дати та часу розміщення такого припису, застосував доктрину «плодів отруйного дерева» та залишив без змін висновки суду першої інстанції про протиправність припису через неналежне вручення ГАК «Райдужний-1» припису і передчасність прийняття Департаментом територіального контролю міста Києва рішення про демонтаж споруди.

Відмовляючи у визнанні протиправним та скасуванні протоколу Робочої групи Департаменту, суди попередніх інстанцій виходили з того, що протокол не є рішенням суб`єкта владних повноважень.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

7. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідачі подали до Верховного Суду касаційні скарги, в яких просять скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року, і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

8. На обґрунтування касаційної скарги Департамент територіального контролю міста Києва зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 8, 129 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та порушили положення частини другої статті 2, статей 242, 351 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22 травня 2018 року у справі № 826/3131/17 (про застосування Правил № 1051/1051 у питанні послідовності етапів процедури демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди); від 25 січня 2019 року у справі № 826/382/18 (про застосування частини другої статті 2 КАС України) у питанні правових наслідків процедурних порушень, допущених суб`єктом владних повноважень при фіксації недотримання вимог законодавства у сфері благоустрою); від 28 травня 2019 року у справі № 826/9030/17 (про застосування частини другої статті 28 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) та підпункту 13.3.3. пункту 13.3. Правил № 1051/1051 у питанні обсягу повноважень Департаменту щодо прийняття рішення про демонтаж та кола об`єктів, які можуть бути демонтовані); від 10 липня 2019 року у справі № 826/6063/18 (про застосування підпункту 13.3.1. пункту 13.3. та пункту 20.2.1 Правил № 1051/1051 у питанні змісту припису та належності його вручення власнику); від 11 листопада 2020 року у справі № 826/17074/18 (про застосування підпункту 13.3.1 пункту 13.3. Правил № 1051/1051 та пункту 2.1. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 (далі - Порядок № 244), у питанні підстав винесення припису про демонтаж та порядку його вручення); від 14 лютого 2023 року у справі № 640/18885/18 (про застосування пункту 20.2.1 Правил № 1051/1051, частини другої статті 28 Закону № 3038-VI, статті 181 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини першої статті 5 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) у питанні достатності зазначення у приписі вимоги надати дозвільну документацію та розмежування тимчасової споруди і нерухомого майна); від 15 березня 2023 року у справі № 753/8671/21 (про застосування статей 15, 16 ЦК України у питанні встановлення порушеного права (інтересу) як передумови застосування обраного способу захисту); від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (про застосування статей 15, 16 ЦК України у питанні відсутності порушеного, невизнаного або оспорюваного права (інтересу) позивача як самостійної підстави для відмови в позові); від 10 січня 2024 року у справі № 640/16024/21 (про застосування підпункту 20.2.1. пункту 20.2. Правил № 1051/1051 у взаємозв`язку з частиною четвертою статті 9 та статтею 77 КАС України у питанні значення обставин ознайомлення з приписом і оцінки матеріалів фотофіксації як доказу).

Також Департамент територіального контролю міста Києва звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів володіння або користування ГАК «Райдужний-1» спірною металевою конструкцією, її встановлення власними силами чи на виконання договору підряду, розташування конструкції на земельній ділянці, наданій позивачу на праві постійного користування землею, а також проведення інвентаризації та державної реєстрації речових прав на цей об`єкт. Позивач не отримував контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою і паспорта прив`язки, не сплачував пайової участі в утриманні об`єктів благоустрою, а наданий ним ескізний проєкт не є проєктною документацією у розумінні статей 1, 29, 31, 34, 35, 39 Закону № 3038-VI.

На думку Департаменту територіального контролю міста Києва, припис КП «Київблагоустрій» від 26 грудня 2023 року № 2336689 складено з дотриманням пункту 20.2.1 Правил № 1051/1051, наклеєно на виявлений елемент благоустрою та зафіксовано засобами фотофіксації, що є належним повідомленням власника, а невиконання вимог припису у триденний строк і ненадання проєктно-дозвільної документації обумовило прийняття Департаментом територіального контролю міста Києва доручення від 18 січня 2024 року № 064-431 про демонтаж. Крім того, суди попередніх інстанцій безпідставно стягнули з відповідачів 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу за відсутності доказів оплати, актів наданих послуг і детального опису виконаних робіт та без урахування критеріїв реальності, розумності й співмірності таких витрат зі складністю справи, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження.

9. КП «Київблагоустрій» у касаційній скарзі зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 1, 13, 14, 18, 20, 21 Закону України від 06 вересня 2005 року № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон № 2807-IV), пунктів 20.2.1, 20.2.11 Правил № 1051/1051, порушили положення частини п`ятої статті 242 КАС України, а також не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25 січня 2019 року у справі № 826/382/18 (про застосування пункту 20.2.1 Правил № 1051/1051, у взаємозв`язку з частиною другою статті 2 КАС України у питанні правових наслідків процедурних порушень, допущених при оформленні результатів фіксації недотримання особою приватного права вимог законодавства у сфері благоустрою); від 03 грудня 2020 року у справі № 280/4817/18 (про застосування статей 34, 40 Закону № 2807-IV у питанні розмежування самоврядного контролю у сфері благоустрою і державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та незастосування до такого контролю порядку, встановленого Законом України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»); від 14 лютого 2023 року у справі № 640/18885/18 (про застосування пункту 20.2.1 Правил № 1051/1051 у питанні достатності зазначення у приписі вимоги надати дозвільну документацію без додаткової конкретизації її переліку та правових наслідків незазначення у приписі строку, встановленого самими Правилами); від 06 березня 2023 року у справі № 826/13253/17 (про застосування статей 316, 328 ЦК України та статей 74, 77 КАС України у питанні доведення позивачем підстав набуття права власності на спірний об`єкт як передумови встановлення факту порушення такого права діями суб`єкта владних повноважень); від 21 березня 2023 року у справі № 826/6164/16 (про застосування пункту 13.3. Правил № 1051/1051 та частини другої статті 28 Закону № 3038-VI у питанні ідентифікації спірного об`єкта на місцевості); від 09 листопада 2023 року у справі № 826/2960/18 (про застосування пункту 13.3. Правил № 1051/1051 у питанні ідентифікації спірного об`єкта на місцевості за критерієм земельної ділянки, на якій він розташований, та визначення її місцезнаходження); від 10 січня 2024 року у справі № 640/16024/21 (про застосування підпункту 20.2.1. пункту 20.2. Правил № 1051/1051 у питанні належності повідомлення особи про винесення припису шляхом наклеювання його на фронтальній частині об`єкта з фотофіксацією за відсутності ордера на розміщення тимчасової споруди та у питанні значення обставин ознайомлення з приписом для застосування наслідків його невиконання).

Також відповідач вважає, що інспектор КП «Київблагоустрій» діяв у межах повноважень, у порядку та у спосіб, визначені підпунктами 13.3.1., 20.2.1., 20.2.11. Правил № 1051/1051 та Положенням про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 23 жовтня 2013 року № 246/9734. За відсутності відомостей про власника та ордера на розміщення тимчасової споруди надіслання копії припису поштою є неможливим, а його наклеювання на фронтальній частині металевої конструкції з фотофіксацією, матеріали якої долучено до припису, є належним повідомленням у розумінні підпункту 20.2.1. пункту 20.2. Правил № 1051/1051. Припис КП «Київблагоустрій» від 26 грудня 2023 року № 2336689 містить усі реквізити, передбачені абзацом другим підпункту 20.2.1. пункту 20.2. Правил № 1051/1051, складений за формою додатка 3 до них, а вимога надати дозвільну документацію додаткової конкретизації не потребує; посилання судів на положення Правил щодо набуття тимчасовою спорудою статусу знахідки та неповідомлення правоохоронних органів виходить за межі предмета спору.

На думку КП «Київблагоустрій», матеріали справи не містять документів про підстави набуття позивачем права власності на спірну металеву конструкцію, доказів її придбання, вартості та перебування на балансі, згоди власника земельної ділянки на її встановлення, контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою і дозвільних документів на виконання будівельних робіт, при цьому земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:038:0006 перебуває у комунальній власності, а поштову адресу присвоєно багатоповерховому гаражу, спорудження якого завершено у 2010 році, тобто іншому об`єкту, ніж демонтована конструкція.

10. ГАК «Райдужний-1» у письмових поясненнях вказує на те, що доводи касаційних скарг Департаменту територіального контролю міста Києва та КП «Київблагоустрій» зводяться до переоцінки обставин справи; оскаржуваний припис не вручався представнику позивача, а посилання КП «Київблагоустрій» на триденний строк не усуває цього порушення; демонтаж здійснювався на підставі формального посилання на припис; відповідачі одночасно обґрунтовують законність демонтажу об`єкта благоустрою та заперечують вплив демонтажу на права позивача. Суди першої та апеляційної інстанцій не застосували до відповідачів процедуру державного нагляду за господарською діяльністю та не підміняли самоврядний контроль державним. Відхилення доводів відповідачів не є порушенням рівності та змагальності; стягнені з Департаменту територіального контролю міста Києва та КП «Київблагоустрій» суми у розмірі по 5 000 грн є розумними та обґрунтованими.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

11. 27 лютого 2026 року Департамент територіального контролю міста Києва та КП «Київблагоустрій» подали до Верховного Суду касаційні скарги.

12. Верховний Суд ухвалами від 17 березня 2026 року відкрив касаційні провадження.

13. 15 липня 2026 року ГАК «Райдужний-1» подало до Верховного Суду письмові пояснення.

14. 03 серпня 2026 року Департамент територіального контролю міста Києва подав до Верховного Суду клопотання про залишення письмових пояснень ГАК «Райдужний-1» без розгляду у зв`язку з пропуском процесуального строку їх подання.

15. Верховний Суд ухвалою від 14 вересня 2026 року призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 15 вересня 2026 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів установили, що ГАК «Райдужний-1» отримав у постійне користування земельну ділянку площею 0,7680 гектара у Дніпровському районі міста Києва на проспекті Генерала Ватутіна (Шухевича) для будівництва багатоповерхового гаража, що підтверджують державний акт на право постійного користування землею та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18 лютого 2013 року № НВ-8000002962013.

17. 26 грудня 2023 року провідний інспектор КП «Київблагоустрій» склав припис № 2336689 на виявлений елемент благоустрою (металеву конструкцію) за адресою: місто Київ, проспект Шухевича, 18, зазначивши, що назва підприємства невідома. Цим приписом інспектор установив порушення пункту 20.1.1 Правил № 1051/1051 та зобов`язав власника металевої конструкції усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на її розміщення протягом трьох діб, а в разі відсутності такої документації - демонтувати конструкцію власними силами та відновити благоустрій, попередивши про вжиття заходів згідно з чинним законодавством у разі невиконання вимог припису.

18. 17 січня 2024 року Робоча група Департаменту прийняла рішення, оформлене протоколом № 5, яким зобов`язала Департамент територіального контролю міста Києва забезпечити невідкладне вжиття в установленому порядку заходів щодо демонтажу самовільно встановлених (розміщених) тимчасових споруд з подальшим відшкодуванням власником (особою, яка здійснила встановлення) усіх витрат на демонтаж, перевезення, розвантаження та зберігання. До переліку розміщених (встановлених) з порушенням Правил № 1051/1051 об`єктів (додаток 1 до протоколу від 17 січня 2024 року № 5) Робоча група Департаменту включила, зокрема, металеву конструкцію, розміщену у Дніпровському районі на проспекті Шухевича, 18 у місті Києві.

19. 18 січня 2024 року Департамент територіального контролю міста Києва видав доручення КП «Київблагоустрій» № 064-431 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд, малих архітектурних форм та елементів благоустрою, зокрема металевої конструкції, розміщеної у Дніпровському районі на проспекті Шухевича, 18 у місті Києві.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційних скарг, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, Верховний Суд виходить з такого.

21. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

22. Відповідно до частин першої, другої і третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

23. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

24. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

25. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року не відповідають, а доводи касаційних скарг Департаменту територіального контролю міста Києва та КП «Київблагоустрій» є частково обґрунтованими.

26. Вирішуючи клопотання Департаменту територіального контролю міста Києва від 03 серпня 2026 року про залишення без розгляду письмових пояснень ГАК «Райдужний-1», Верховний Суд виходить із такого.

27. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

28. Згідно з частиною п`ятою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані, зокрема сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

29. Письмові пояснення ГАК «Райдужний-1» подані до Верховного Суду 15 липня 2026 року, тобто до призначення справи до розгляду, і за своїм змістом не містять доводів, які потребували б додаткової перевірки, а зводяться до заперечень проти доводів касаційних скарг. Прийняття таких пояснень не порушує прав інших учасників справи, які були обізнані з їх змістом, та узгоджується із завданням адміністративного судочинства, визначеним частиною першою статті 2 КАС України.

30. З огляду на це Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення письмових пояснень ГАК «Райдужний-1» без розгляду та необхідність їх врахування під час касаційного перегляду справи.

31. Відповідно до статті 1 Закону № 2807-IV заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

32. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад наділені повноваженнями здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів (пункт 5 частини другої статті 10 Закону № 2807-IV).

33. Згідно з частиною другою статті 21 Закону № 2807-IV мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою; до малих архітектурних форм належать альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.

34. Самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами шляхом, зокрема, проведення перевірок території (стаття 40 Закону № 2807-IV).

35. При цьому, оскільки самоврядний контроль у сфері благоустрою не є державним наглядом (контролем) у сфері господарської діяльності, вимоги Закону № 877-V щодо порядку його проведення до таких перевірок не застосовуються. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою у пункті 26 постанови Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 280/4817/18.

36. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірна металева конструкція, розміщена за адресою: місто Київ, проспект Шухевича, 18, є малою архітектурною формою та перевіряли дотримання Департаментом територіального контролю міста Києва та КП «Київблагоустрій» вимог Правил № 1051/1051, які відповідно до частини першої статті 34 Закону № 2807-IV є нормативно-правовим актом, що встановлює вимоги щодо благоустрою території населеного пункту і поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та підпорядкування, що знаходяться в межах міста Києва, а також на громадян.

37. За визначенням, наведеним у розділі I Правил № 1051/1051 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

38. Малі архітектурні форми є елементами благоустрою відповідно до підпункту 2.3.9 пункту 2.3 Правил № 1051/1051.

39. Верховний Суд зазначає, що вживання у Правилах № 1051/1051 найменування «Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» зумовлене редакцією цього акта, а відповідний структурний підрозділ виконавчого органу Київської міської ради на момент виникнення спірних правовідносин був перейменований на Департамент територіального контролю міста Києва відповідно до рішення Київської міської ради від 13 липня 2023 року № 6870/6911. Тому далі у тексті цієї постанови під Департаментом у розумінні Правил № 1051/1051 розуміється відповідач - Департамент територіального контролю міста Києва.

40. Відповідно до підпункту 13.2.3 пункту 13.2 Правил № 1051/1051 самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту. У разі якщо власник об`єкта не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.

41. У підпункті 13.3.1 пункту 13.3 Правил № 1051/1051 передбачено, що у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд уповноважені особи Департаменту, структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту. Малі архітектурні форми, тимчасові споруди мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису. Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

42. Аналогічне правило щодо внесення припису у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд та елементів об`єктів благоустрою закріплене в підпункті 20.2.11 пункту 20.2 Правил № 1051/1051, який щодо строку демонтажу відсилає до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил.

43. Отже, строк виконання припису визначений безпосередньо Правилами № 1051/1051, а тому його незазначення у самому приписі не впливає на правомірність останнього.

44. У разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди не здійснили демонтаж у строки, зазначені в приписі, Департамент, районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат (підпункт 13.3.2 пункту 13.3 Правил № 1051/1051). Рішення про демонтаж приймається Департаментом, районними в місті Києві державними адміністраціями (підпункт 13.3.3 пункту 13.3 Правил № 1051/1051).

45. Отже, процедура здійснення уповноваженими органами демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди в місті Києві розпочинається винесенням припису з вимогою усунути порушення, далі - вжиття у разі невиконання вимог припису заходів щодо демонтажу шляхом прийняття рішення про демонтаж, та на завершення - проведення демонтажу зі складенням за його результатами відповідних актів. Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 826/3131/17.

46. Відповідно до підпункту 20.2.1 пункту 20.2 Правил № 1051/1051 у разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення.

47. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності).

48. Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.

49. Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.

50. Отже, спосіб доведення припису до відома особи зумовлюється тим, чи є встановленим власник (користувач) виявленого об`єкта. Якщо виявлений об`єкт є тимчасовою спорудою (малою архітектурною формою), а її власник (користувач) на момент проведення перевірки не встановлений, наклеювання копії припису на фронтальній частині такого об`єкта із здійсненням фотофіксації та долученням її матеріалів до припису є належним повідомленням про винесення припису.

51. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 640/16024/21.

52. При цьому підпункт 20.2.1 пункту 20.2 Правил № 1051/1051 не встановлює вимоги щодо зазначення у матеріалах фотофіксації дати та часу наклеювання копії припису на об`єкті. Єдина вимога до змісту таких матеріалів полягає в тому, щоб щонайменше на одній з фотографій було чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису. Не передбачає фіксації дати та часу наклеювання і форма припису, наведена у додатку 3 до Правил № 1051/1051.

53. Подібний підхід до повідомлення простежується і в практиці Європейського суду з прав людини, який у рішенні Великої Палати у справі «Авотіньш проти Латвії» (Avotins v Latvia [GC], заява № 17502/07, пункт 119, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює конкретної форми вручення документів; визначальним є забезпечення особі належної можливості захистити свої інтереси.

54. Повноваження інспекторів КП «Київблагоустрій» здійснювати контроль за станом благоустрою міста Києва та вносити приписи є такими, що визначені підпунктами 13.3.1 і 20.2.11 Правил № 1051/1051 та Положенням про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 23 жовтня 2013 року № 246/9734.

55. Уповноважені працівники Департаменту згідно з підпунктом 19.2.1 пункту 19.2 Правил № 1051/1051 мають право вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону № 2807-IV і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

56. Натомість у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій обґрунтовували протиправність припису КП «Київблагоустрій» від 26 грудня 2023 року № 2336689 саме відсутністю у матеріалах фотофіксації відомостей про дату і час наклеювання копії припису, тобто вимогою, не передбаченою Правилами № 1051/1051 чи іншим нормативно-правовим актом, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

57. Верховний Суд звертає увагу на те, що правомірність припису не можна ототожнювати з правомірністю застосування наслідків його невиконання. Припис, складений уповноваженою особою за наявності передбачених законом підстав і з дотриманням вимог до його змісту та форми, є правомірним, і недоліки доведення його до відома особи на дію такого припису не впливають. Натомість обставини ознайомлення (неознайомлення) особи з приписом підлягають перевірці під час оцінки правомірності застосування до неї правових наслідків невиконання припису.

58. Згідно з підпунктами 3.2.1 та 3.2.11 пункту 3.2 Правил № 1051/1051 відповідальні особи підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, юридичні та фізичні особи, що використовують будинки і споруди та приміщення в них на законних підставах, зобов`язані утримувати в належному стані території, надані їм в установленому законом порядку, та розміщувати елементи благоустрою тільки на підставі проектно-дозвільної документації.

59. Вимога припису у сфері благоустрою надати дозвільну документацію є достатньо визначеною і додаткового переліку документів не потребує, оскільки її метою є з`ясування наявності або відсутності підстав для розміщення виявленого під час перевірки об`єкта - проєктно-дозвільної документації. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2023 року у справі № 640/18885/18.

60. У справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що 26 грудня 2023 року провідний інспектор КП «Київблагоустрій» склав припис № 2336689 на виявлений елемент благоустрою - малу архітектурну форму (металеву конструкцію) за адресою: місто Київ, проспект Шухевича, 18, у якому зазначив, що назва підприємства невідома, і надав триденний строк для подання проєктно-дозвільної документації.

61. Посилання ГАК «Райдужний-1» на заплановане майбутнє використання металевої конструкції як будівлі складу та станції технічного обслуговування саме по собі не є достатнім для спростування правової оцінки об`єкта, яка має ґрунтуватися на його фактичних характеристиках та належному оформленні відповідно до законодавства.

62. Проте, оцінюючи зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов суперечливого висновку, що зі змісту припису не вбачається, які саме документи мав надати позивач, немотивовано відхиливши зафіксовану в цьому ж приписі вимогу надати дозвільну документацію на розміщення металевої конструкції.

63. Натомість суд апеляційної інстанції виходив з того, що припис КП «Київблагоустрій» від 26 грудня 2023 року № 2336689 містить реквізити, передбачені абзацом другим підпункту 20.2.1 пункту 20.2 Правил № 1051/1051, складений за формою, наведеною у додатку 3 до Правил № 1051/1051, а його вимогою було надання дозвільної документації на розміщення металевої конструкції, а в разі її відсутності - демонтаж конструкції власними силами протягом трьох діб і відновлення благоустрою.

64. Тобто апеляційний суд фактично спростував мотив суду першої інстанції, проте, не змінивши мотивувальної частини судового рішення, необґрунтовано послався на відсутність у матеріалах фотофіксації дати та часу розміщення припису та застосував доктрину заборони використання «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree).

65. Отже, встановлені судами попередніх інстанцій обставини не свідчать про протиправність припису від 26 грудня 2023 року № 2336689. Висновок про необхідність його скасування ґрунтується на неправильному застосуванні підпункту 20.2.1 пункту 20.2 Правил № 1051/1051.

66. Верховний Суд відхиляє довід ГАК «Райдужний-1» про те, що припис КП «Київблагоустрій» від 26 грудня 2023 року № 2336689 не міг бути складений раніше доручення Департаменту територіального контролю міста Києва від 18 січня 2024 року № 064-431.

67. Установлена судами попередніх інстанцій послідовність прийняття оскаржуваних актів відповідає процедурі, передбаченій підпунктами 13.3.1- 13.3.3 пункту 13.3 Правил № 1051/1051, за якою внесення припису передує прийняттю рішення про демонтаж.

68. Процедурне порушення є підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень, якщо воно є істотним, тобто вплинуло або об`єктивно могло вплинути на зміст рішення чи позбавило особу реальної можливості реалізувати свої права. Суто формальний недолік, який таких наслідків не спричинив, сам по собі не є достатньою підставою для скасування рішення.

69. Процедурні гарантії у відносинах із суб`єктом владних повноважень спрямовані на захист особи від свавільного втручання та мають забезпечувати їй реальну можливість захистити свої права й інтереси. Істотними є ті процедурні вимоги, недотримання яких позбавляє особу такої можливості. Водночас процедурні гарантії не можуть тлумачитися як такі, що усувають обов`язок особи дотримуватися вимог закону або перешкоджають застосуванню передбачених законом заходів за умови, що контролюючий орган дотримався процедурних вимог.

70. Належна адміністративна процедура покликана, зокрема, забезпечити особі реальну можливість добровільно виконати вимогу контролюючого органу, надати пояснення й документи до застосування примусових заходів. Для цього контролюючий орган має довести вимогу до відома особи у спосіб і в строк, визначений законодавством; після спливу цього строку та за дотримання інших процедурних вимог він застосовує примусові заходи для відновлення правомірного стану, якщо вимога залишилася невиконаною.

71. Іншої оцінки потребує доручення Департаменту від 18 січня 2024 року № 064-431. За змістом підпунктів 13.3.1- 13.3.3 пункту 13.3 Правил № 1051/1051 передумовою прийняття рішення про демонтаж є невиконання у встановлений строк вимог припису, доведеного до відома власника (користувача) в установленому порядку.

72. Верховний Суд у постанові від 11 листопада 2020 року у справі № 826/17074/18 зазначив, що відповідний припис має бути вручений власнику тимчасової споруди у порядку, встановленому законодавством.

73. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій не встановили всіх обставин, необхідних для висновку про недотримання КП «Київблагоустрій» передбаченого Правилами № 1051/1051 порядку доведення припису до відома ГАК «Райдужний-1» з метою застосування наслідків його невиконання.

74. Зазначені обставини мають істотне значення саме для оцінки правомірності застосування наслідків невиконання припису та прийняття доручення про демонтаж.

75. Такий підхід узгоджується з європейськими стандартами належного адміністрування. Відповідно до статті 14 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи CM/Rec(2007)7 державам-членам щодо належного адміністрування (Recommendation CM/Rec(2007)7 of the Committee of Ministers to member states on good administration), якщо адміністративний орган має намір прийняти індивідуальне рішення, яке безпосередньо і несприятливо впливає на права особи, їй, за загальним правилом, має бути надана можливість висловити свою позицію. Цей стандарт спрямований на забезпечення реальної, а не суто формальної участі особи в адміністративній процедурі.

76. Подібний підхід простежується у практиці Загального суду Європейського Союзу. У рішенні від 17 квітня 2024 року у справі Insider v EUIPO - Alaj (in Insajderi), T-119/23, ECLI:EU:T:2024:253, Суд, застосовуючи статтю 41 Хартії основоположних прав Європейського Союзу, наголосив на значенні права бути вислуханим як складової права на захист під час прийняття рішення, здатного несприятливо вплинути на інтереси особи.

77. Крім того, для оцінки правомірності доручення про демонтаж суду належить установити, чи стосувалося воно саме тієї металевої конструкції, щодо якої позивач стверджує про порушення своїх прав, її місце розташування та правовий режим, а також чи довів позивач наявність права або охоронюваного законом інтересу щодо цього об`єкта, на захист яких подано позов.

78. Зокрема, оцінці підлягають доводи сторін і докази щодо підстав набуття позивачем прав на спірну конструкцію, її зв`язку із земельною ділянкою, наданою позивачу у постійне користування, та того, чи спричинило оскаржуване доручення втручання саме у права або законні інтереси ГАК «Райдужний-1». Без установлення цих обставин неможливо остаточно вирішити питання про наявність у позивача порушеного права та про правомірність рішення щодо демонтажу.

79. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення у цій справі, вибірково надали оцінку доводам відповідачів, якими вони обґрунтовували правомірність своїх рішень, не дослідили зібрані у справі докази та не встановили обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

80. Верховний Суд звертає увагу на те, що у спорах у сфері благоустрою публічний інтерес не зводиться до інтересу контролюючого органу в збереженні прийнятого ним рішення, а охоплює інтерес територіальної громади в дотриманні встановлених правил використання міського простору та правомірному використанні об`єктів благоустрою.

81. При цьому судовий контроль за рішеннями суб`єкта владних повноважень не може зводитися виключно до констатації формальних недоліків процедури, які не впливають на суть спірних правовідносин. Завдання адміністративного суду полягає у з`ясуванні правових підстав прийняття оскаржуваного акта та дотриманні процедурних гарантій з метою забезпечення справедливого балансу між приватним та публічним інтересами у сфері благоустрою.

82. З огляду на частину другу статті 341 КАС України Верховний Суд не вправі встановлювати обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, або переоцінювати докази.

83. Водночас установлені судами обставини є достатніми для висновку про відсутність підстав для скасування самого припису від 26 грудня 2023 року № 2336689, оскільки в цій частині неправильне вирішення спору зумовлене неправильним застосуванням норм матеріального права.

84. Натомість питання правомірності доручення від 18 січня 2024 року № 064-431 залежить від обставин, які судами повною мірою не встановлені, а Верховний Суд не вправі встановлювати їх уперше.

85. Слід також зазначити, що Департамент територіального контролю міста Києва та КП «Київблагоустрій» не оскаржують судові рішення першої та апеляційної інстанцій у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування протоколу засідання Робочої групи Департаменту від 17 січня 2024 року № 5.

86. Проте, перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

87. Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

88. З огляду на частину першу статті 5 КАС України особа звертається до адміністративного суду за захистом прав, свобод або законних інтересів, порушених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

89. Отже, предметом оскарження в адміністративному суді може бути лише такий індивідуальний акт, який безпосередньо породжує, змінює або припиняє права та обов`язки особи у сфері публічно-правових відносин.

90. Правила № 1051/1051 не наділяють Робочу групу Департаменту повноваженнями приймати рішення про демонтаж, а протокол засідання такої робочої групи фіксує лише хід засідання та пропозиції, сформульовані за результатами розгляду нею питань демонтажу, які реалізуються шляхом прийняття Департаментом рішення, передбаченого підпунктом 13.3.3 пункту 13.3 Правил № 1051/1051.

91. Тобто включення спірної металевої конструкції до додатка 1 до протоколу від 17 січня 2024 року № 5 не є актом (рішенням) суб`єкта владних повноважень у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, з яким частина перша статті 5 цього Кодексу пов`язує право особи на звернення до адміністративного суду, оскільки таке включення саме по собі не породжує, не змінює і не припиняє прав та обов`язків позивача у сфері публічно-правових відносин.

92. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 жовтня 2020 року у справі № 755/12736/17.

93. За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ГАК «Райдужний-1» в частині вимог про визнання незаконним та скасування протоколу Робочої групи Департаменту від 17 січня 2024 року № 5.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

94. З огляду на частину першу статті 351 КАС України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення у відповідній частині.

95. Тому Верховний Суд вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволення вимоги про визнання протиправним та скасування припису КП «Київблагоустрій» від 26 грудня 2023 року № 2336689 підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цієї вимоги.

96. Водночас невстановлення судами обставин, необхідних для оцінки правомірності доручення Департаменту територіального контролю міста Києва від 18 січня 2024 року № 064-431 про демонтаж, є підставою для скасування судових рішень у цій частині та направлення справи на новий розгляд відповідно до частини другої статті 353 КАС України.

97. Під час нового розгляду суду належить з`ясувати обставини належного доведення припису до відома власника (користувача), зокрема наявність у контролюючого органу доступних відомостей для встановлення такої особи; ідентифікацію, місце розташування та правовий режим спірної конструкції; наявність у позивача права або охоронюваного законом інтересу щодо цього об`єкта; а також, з урахуванням установленого, наявність передбачених Правилами № 1051/1051 підстав для прийняття доручення про демонтаж.

98. Натомість у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування протоколу Робочої групи Департаменту від 17 січня 2024 року № 5 судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права.

99. За таких обставин касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року в частині задоволення вимоги про скасування припису КП «Київблагоустрій» від 26 грудня 2023 року № 2336689 слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові; у частині вимоги про скасування доручення Департаменту територіального контролю міста Києва від 18 січня 2024 року № 064-431- скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині судові рішення залишити без змін.

100. Оскільки Верховний Суд ухвалює нове рішення в частині вимоги про скасування припису КП «Київблагоустрій» від 26 грудня 2023 року № 2336689, то, відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, розподіл судових витрат у цій частині підлягає зміні судом касаційної інстанції.

101. У зв`язку з відмовою в задоволенні цієї позовної вимоги судові витрати, понесені ГАК «Райдужний-1» у зв`язку із розглядом справи у цій частині у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, не підлягають відшкодуванню за рахунок КП «Київблагоустрій».

102. Розподіл судових витрат, пов`язаних із вирішенням позовної вимоги про скасування доручення від 18 січня 2024 року № 064-431, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, здійснюється судом першої інстанції за результатами нового розгляду цієї частини справи.

103. Розподіл судових витрат, понесених Департаментом територіального контролю міста Києва та КП «Київблагоустрій» у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не здійснюється відповідно до частини другої статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування припису Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26 грудня 2023 року № 2336689 скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зазначеної позовної вимоги відмовити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування доручення Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18 січня 2024 року № 064-431 скасувати, а справу № 320/29374/24 у цій частині направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року в частині розподілу судових витрат скасувати.

Відмовити Гаражно-автомобільному кооперативу «Райдужний-1» у відшкодуванні судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у частині вирішення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування припису Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26 грудня 2023 року № 2336689.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді: В.М. Бевзенко

С.М. Чиркін