Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №320/45898/23 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 320/45898/23

адміністративне провадження № К/990/22963/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року (судді: Карпушова О.В., Епель О.В., Файдюк В.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі також - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі також - відповідач 1, Мін`юст), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (далі також - відповідач 2, Комісія), в якому просила:

- визнати ОСОБА_1 такою, що склала кваліфікаційний іспит на право на заняття нотаріальною діяльністю;

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 17 липня 2023 року № 10 про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю в частині ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату повторно розглянути питання стосовно видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 15 червня 2023 року складала кваліфікаційний іспит на право на заняття нотаріальною діяльністю. Після завершення теоретичної частини електронного анонімного тестування система повідомила їй про результат у 64 бали. Водночас вона стверджувала, що фактично набрала понад 80 балів, що мало бути підставою для автоматичного допуску до практичної частини іспиту.

Крім того, позивачка послалась на порушення процедури оформлення результатів іспиту. За її твердженнями, за результатами іспиту 13 - 15 червня 2023 року не складено звіт про роботу системи, не сформовано, не роздруковано та не підписано екзаменаційну відомість, а також відсутній протокол Комісії з відомостями про результати іспиту.

За таких обставин позивачка вважала, що висновок Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про те, що вона не склала кваліфікаційний іспит, є необґрунтованим, а прийняте на цій підставі рішення від 17 липня 2023 року № 10 - протиправним.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що Вища кваліфікаційна комісія нотаріату діяла в межах наданих їй повноважень та не допустила порушень процедури оформлення результатів іспиту.

Суд першої інстанції установив, що за результатами теоретичної частини електронного анонімного тестування позивачка набрала 64 бали за необхідних для допуску до практичної частини 80 балів. Під час складання іспиту вона не заявляла зауважень щодо роботи системи чи змісту завдань, а під час розгляду справи не надала доказів некоректності поставлених запитань або технічних збоїв у роботі системи. У зв`язку з цим суд відхилив твердження позивачки про фактичне набрання понад 80 балів як недоведені.

Також суд першої інстанції не взяв до уваги доводи позивачки щодо відсутності звіту про роботу системи, установивши, що після завершення іспиту Державне підприємство «Національні інформаційні системи» 22 червня 2023 року надало відповідний звіт.

Щодо доводів позивачки про неформування та непідписання екзаменаційної відомості суд першої інстанції установив, що після отримання зазначеного звіту секретар Комісії сформував екзаменаційну відомість, після чого в присутності всіх членів Комісії, які брали участь у засіданні, здійснив ідентифікацію результатів тестування. З огляду на це суд вважав дотриманою встановлену процедуру формування відомості.

Крім того, суд першої інстанції відхилив доводи позивачки щодо відсутності протоколу. Щодо цього суд установив, що його ведення розпочато 13 червня 2023 року, однак у зв`язку із оголошеною у засіданні перервою, зважаючи на інформацію Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про можливе несанкціоноване втручання в роботу системи щодо 20 осіб, до числа яких позивачка не належала, засідання не було повноцінно не завершене. Відтак протокол не був завершений у повному обсязі.

При цьому суд першої інстанції вважав, що зазначені обставини не зачіпають прав та інтересів позивачки і не можуть бути підставою для перегляду рішення щодо неї як особи, яка, згідно з даними екзаменаційної відомості, не набрала необхідної кількості балів для складення іспиту.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено повністю. Визнано ОСОБА_1 такою, що склала кваліфікаційний іспит на право на заняття нотаріальною діяльністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 17 липня 2023 року №10 про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською нотаріальною діяльністю в частині ОСОБА_1. Зобов`язано Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату повторно розглянути питання щодо видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1. з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із помилковості його висновку про дотримання Комісією процедури проведення кваліфікаційного іспиту та оформлення його результатів.

Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції, вирішуючи спірні правовідносини, застосував нормативні положення, які набрали чинності 20 червня 2023 року, тобто після проведення іспиту 15 червня 2023 року. При цьому саме такими положеннями керувалася і Вища кваліфікаційна комісія нотаріату, що підтвердив представник відповідачів. У зв`язку з цим апеляційний суд дійшов висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Застосовуючи законодавство, чинне на день проведення іспиту, апеляційний суд виснував, що після завершення електронного анонімного тестування секретар Комісії мав сформувати та роздрукувати екзаменаційну відомість. Натомість, як установив суд, відомість була сформована лише 22 червня 2023 року .

Крім того, секретар Комісії після закінчення кваліфікаційного іспиту мав скласти протокол із передбаченими законодавством відомостями, зокрема про результати тестування та осіб, які склали або не склали іспит. Проте такого протоколу складено не було та до суду його не надано.

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи позивачки щодо порушення процедури проведення іспиту та оформлення його результатів знайшли підтвердження.

Водночас апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачкою некоректної роботи системи під час складення нею тестування. За результатами дослідження додатково витребуваних доказів суд апеляційної інстанцій установив, що щодо питань №№ 1- 22 система неправильно відобразила обрані позивачкою відповіді, а щодо питань №№ 34, 36, 37, 49, 63, 69, 77 зберегла по дві відповіді, однак під час обчислення балів врахувала неправильну відповідь.

При цьому суд апеляційної інстанції урахував ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20 травня 2024 року у справі № 757/20066/24-к та звіт Державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 22 червня 2023 року про можливе несанкціоноване втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця. На думку апеляційного суду, ці докази підтверджують збій у роботі системи під час складання позивачкою іспиту 15 червня 2023 року.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення в частині позивачки, оскільки воно було прийняте за наявності об`єктивних даних про некоректну роботу системи електронного анонімного тестування, а результати її тестування не були належним чином установлені та оформлені.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Міністерство юстиції України подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 2-1, частин першої, шостої статті 10 Закону України «Про нотаріат», пункту 3, підпункту 2 пункту 22, 23 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року № 923, у взаємозв`язку з пунктом 31, абзацами 2, 3 пункту 43 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженим наказом Міністерства від 28 липня 2011 року № 1905/5, в редакції від 20 червня 2023 року, та статтею 19 Конституції України.

Мотивуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову, дійшов помилкового висновку про протиправність рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату в частині позивачки, оскільки такий висновок ґрунтується на неналежній оцінці доказів та неправильному застосуванні норм матеріального і процесуального права.

Насамперед скаржник не погоджується з висновком апеляційного суду, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 20 травня 2024 року у справі № 757/20066/24-к та звіт Державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 22 червня 2023 року підтверджують факт збою в роботі електронної системи під час складання позивачкою кваліфікаційного іспиту 15 червня 2023 року. На думку скаржника, зазначені докази не підтверджують факту несанкціонованого втручання саме щодо позивачки, оскільки можливе втручання стосувалося 20 осіб, серед яких позивачка відсутня. Крім того, у звіті ДП «НАІС» відсутня інформація щодо проведення аналізу роботи системи під час складання іспиту особою, яка використовувала ідентифікатор доступу kan150623-626, належний позивачці.

Скаржник вважає, що апеляційний суд фактично ототожнив загальну інформацію про можливе несанкціоноване втручання в роботу системи з доведеним фактом некоректної роботи системи саме під час тестування позивачки, хоча належних та допустимих доказів такого втручання щодо неї судом не встановлено. При цьому суд не надав належної оцінки тому, що позивачка після завершення тестування отримала повідомлення про результат у 64 бали, знала про ненабрання встановленого прохідного бала у 80 балів та залишила місце проведення іспиту, не заявивши під час його проведення або безпосередньо після нього про некоректну роботу системи.

Також скаржник не погоджується з висновком апеляційного суду про те, що щодо питань №№ 34, 36, 37, 49, 63, 69, 77 система зберегла по дві відповіді та під час обчислення балів врахувала неправильні відповіді. Зазначає, що система передбачала можливість повернення до попередніх питань та зміни раніше обраної відповіді до моменту завершення тестування, при цьому для оцінювання враховувалася остання відповідь, обрана користувачем. Тому наявність у системі двох зафіксованих відповідей на одне питання сама по собі не свідчить про технічний збій, оскільки може бути наслідком самостійної зміни позивачкою раніше обраних відповідей.

На підтвердження цього скаржник наводить хронологію зміни позивачкою відповідей на питання №№ 34, 36, 37, 49, 63, 69, 77 та зазначає, що в окремих випадках позивачка змінила неправильну відповідь на правильну, у інших - правильну на неправильну, а ще в інших - одну неправильну відповідь на іншу неправильну. Указує, що навіть з урахуванням спірних відповідей позивачка не набрала б необхідної кількості балів для допуску до практичної частини кваліфікаційного іспиту.

Окремо скаржник зазначає про помилковість висновків апеляційного суду щодо порушення Комісією процедури оформлення результатів кваліфікаційного іспиту. Зазначає, що пунктом 38 Порядку у редакції, чинній на момент проведення іспиту, передбачалося формування секретарем Комісії екзаменаційної відомості після завершення тестування всіма особами або закінчення часу, відведеного для його проведення, однак конкретного строку чи часового проміжку для формування такої відомості Порядок не встановлював. Відтак, на думку скаржника, формування відомості 22 червня 2023 року не свідчить про порушення вимог пункту 38 Порядку.

Скаржник також зазначає, що висновок апеляційного суду про відсутність належно сформованої та підписаної екзаменаційної відомості спростовується наявним у матеріалах справи її витягом, який містить підписи членів Комісії, голови та секретаря Комісії.

Щодо висновку апеляційного суду про нескладання протоколу кваліфікаційного іспиту скаржник зазначає, що рішення про видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приймається на підставі результатів електронного анонімного тестування, зафіксованих в екзаменаційній відомості. На його думку, протокол кваліфікаційного іспиту не є документом, на підставі якого визначається результат тестування позивачки, а лише узагальнює фактичні обставини проведення іспиту. У зв`язку з цим його відсутність або незавершеність не могла порушити прав позивачки.

Крім того, скаржник вказує на практику Верховного Суду, сформовану, зокрема у постановах від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18, від 23 квітня 2020 року у справі № 814/2850/17, від 22 травня 2020 року у справі № 825/2328/16, відповідно до якої порушення процедурних вимог саме по собі не є безумовною підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень, якщо таке порушення не вплинуло і не могло вплинути на правильність прийнятого рішення. При цьому, як зазначає скаржник, суд апеляційної інстанції не встановив причинно-наслідкового зв`язку між визначеними ним процедурними порушеннями та результатом кваліфікаційного іспиту позивачки.

Скаржник також вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 20 травня 2024 року у кримінальному провадженні підтверджує втручання в роботу системи саме щодо позивачки. Зазначає, що кримінальне провадження було розпочате за заявою позивачки, натомість відповідно до наявних у матеріалах справи відомостей вона має процесуальний статус свідка та не була визнана потерпілою. На думку скаржника, ці обставини додатково свідчать про відсутність установленого факту втручання в систему щодо позивачки.

Окремо скаржник наголошує на незалученні Державного підприємства «Національні інформаційні системи» до участі у справі, хоча саме це підприємство здійснювало технічну перевірку роботи електронної системи та складало відповідний звіт. На його думку, оскільки висновки апеляційного суду про некоректну роботу системи ґрунтуються, зокрема, на матеріалах, підготовлених Державним підприємством «Національні інформаційні системи», суд мав залучити підприємство до участі у справі як третю особу, оскільки прийняте судове рішення може впливати на його права, інтереси та обов`язки. Незалучення Державного підприємства «Національні інформаційні системи», як зазначає скаржник, позбавило його можливості надати пояснення щодо технічних аспектів проведення тестування та обставин можливого втручання в систему.

Насамкінець скаржник зазначає, що повноваження Комісії щодо визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та прийняття відповідного рішення належать до її компетенції та мають дискреційний характер. У зв`язку з цим, на думку скаржника, втручання суду у вирішення питання про результат кваліфікаційного іспиту за відсутності доказів того, що позивачка фактично набрала необхідну кількість балів, є втручанням у дискреційні повноваження Комісії.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу позивачка просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Зазначає, що доводи скаржника про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права є необґрунтованими.

У додаткових поясненнях Міністерство юстиції України наполягає на обґрунтованості доводів, наведених у касаційній скарзі.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі № 320/45898/23.

Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2025 року (суддя: Загороднюк А.Г.) відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про зупинення виконання Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі № 320/45898/23.

Ухвалою Верховного Суду від 26 серпня 2026 року (суддя: Загороднюк А.Г.) призначено справу до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

22 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про внесення подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату щодо допуску її до складання кваліфікаційного іспиту на отримання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, додавши необхідні документи.

Відповідно до «Повідомлення про допуск чи недопуск осіб до складання кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України», позивачку допущено до складання кваліфікаційного іспиту 15 червня 2023 року з 08:30 згідно з графіком проведення іспиту.

15 червня 2023 року перед початком кваліфікаційного іспиту позивачка отримала ім`я входу і пароль для входу в систему (ім`я входу: кап 150623-626: та пароль xwv93MRW). Після авторизації в системі, вона почала виконувати теоретичну частину кваліфікаційного іспиту.

Після завершення теоретичної частини іспиту позивачка, відповідно до повідомлення в системі, отримала результат - 64 бали. У зв`язку з отриманою кількістю балів позивачка не була допущена системою до виконання практичної частини кваліфікаційного іспиту.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 17 липня 2023 року №10 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю на підставі результатів електронного анонімного тестування, виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту.

Не погоджуючись із результатом електронного анонімного тестування та рішенням Комісії, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначено Законом України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року № 3425-XII (далі - Закон № 3425-XII, у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

За змістом частини другої статті 3 Закону № 3425-XII нотаріусом може бути громадянин України, якому присуджено ступінь вищої юридичної освіти не нижче магістра, який володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку (крім реабілітованої особи), особа, дієздатність якої обмежена, або особа, визнана недієздатною.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 3425-XII для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.

Частинами четвертою та п`ятою статті 10 Закону № 3425-XII передбачено, що за наявності стажу роботи, визначеного у частині другій статті 3 цього Закону, особи, які мають намір скласти кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, допускаються Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату до його складання на підставі подання відповідного територіального органу Міністерства юстиції України.

Порядок допуску до складання кваліфікаційних іспитів та їх проведення встановлюється Міністерством юстиції України.

Завдання, функції та порядок діяльності Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, яка утворюється при Мін`юсті, визначено Положенням про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року № 923 (далі - Положення, у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 3 Положення основними завданнями Комісії є: визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю; вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Згідно з пунктом 4 Положення Комісія відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, розглядає подання територіальних органів Мін`юсту про допуск осіб, які мають намір скласти кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, до його складення; забезпечує проведення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю;

Процес складання особами кваліфікаційного іспиту у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату та його проведення визначено Порядком допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 1905/5 від 28 липня 2011 року (далі - Порядок, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, зокрема з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства юстиції України від 14 квітня 2023 року №1356/5).

Відповідно до пункту 21 Порядку кваліфікаційний іспит здійснюється у вигляді електронного анонімного тестування. Екзаменаційні завдання формуються безпосередньо системою для кожної особи індивідуально шляхом генерування у довільній формі переліку тестових питань та завдань.

Згідно з пунктом 22 Порядку електронне анонімне тестування складається з теоретичної та практичної частин. Електронне анонімне тестування проводиться одночасно для всіх осіб, які беруть участь у складанні кваліфікаційного іспиту, відповідно до затвердженого Комісією графіка.

Відповідно до пунктів 25, 26 Порядку перед початком кваліфікаційного іспиту особи, які беруть участь у його складанні, отримують у секретаря та/або членів Комісії на вибір ім`я входу та відповідний пароль, необхідні для реєстрації у системі. Ім`я входу та відповідний пароль надаються у запечатаному вигляді. Другий примірник імені входу відрізається секретарем та/або членом Комісії, скріплюється підписом особи із зазначенням її прізвища, імені та по батькові та розкривається лише після перевірки роботи для її ідентифікації. Після отримання імені входу та відповідного пароля всіма особами секретар Комісії роз`яснює порядок проведення кваліфікаційного іспиту, а також демонструє процедуру виконання електронного анонімного тестування в системі.

Відповідно до пунктів 28 - 29 Порядку теоретична частина електронного анонімного тестування включає в себе сто тестових питань. До кожного питання пропонуються декілька варіантів відповідей, одна з яких є правильною. У разі необхідності питання може бути пропущене, в такому випадку є можливість відповісти на нього пізніше. На виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування відводиться дві години. Оцінювання теоретичної частини електронного анонімного тестування здійснюється системою. Кожна правильна відповідь оцінюється системою в один бал, неправильна - в нуль балів. Якщо не обрано жодної відповіді, у тому числі у зв`язку зі спливом встановленого часу, така відповідь зараховується як неправильна.

Згідно з пунктом 31 Порядку теоретична частина вважається виконаною, якщо набрано не менше вісімдесяти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається системою до практичної частини. У разі набрання меншої кількості балів, у тому числі у зв`язку із закінченням часу, відведеного для виконання теоретичної частини, електронне анонімне тестування автоматично припиняється системою та особа вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.

Відповідно до пункту 38 Порядку після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, секретарем Комісії формується та роздруковується екзаменаційна відомість. Екзаменаційна відомість містить перелік імен входу осіб, які проходили електронне анонімне тестування, кількість набраних за кожне завдання балів та вільне поле для зазначення прізвищ, імен та по батькові осіб, яке заповнюється після ідентифікації результатів електронного анонімного тестування. Забороняється розголошення інформації, що міститься в екзаменаційній відомості, крім випадків, передбачених Законом, та у разі звернення особи, яка брала участь у електронному анонімному тестуванні, із запитом про надання відомостей щодо неї.

Пунктом 39 Порядку визначено, що ідентифікація результатів електронного анонімного тестування здійснюється секретарем Комісії після формування екзаменаційної відомості у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні. Прізвища, імена і по батькові осіб, що складали іспит, заносяться секретарем Комісії до роздрукованої екзаменаційної відомості, яка скріплюється підписами всіх присутніх на засіданні членів Комісії.

Відповідно до пункту 40 Порядку після закінчення кваліфікаційного іспиту секретарем Комісії складається протокол, у якому зазначаються час та місце проведення кваліфікаційного іспиту; прізвища, імена та по батькові присутніх членів Комісії; прізвища, імена та по батькові, реквізити паспортів, місце реєстрації осіб, що складають кваліфікаційний іспит; результати електронного анонімного тестування із зазначенням отриманого особами імені доступу; прізвища, імена та по батькові осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит. Протокол підписується головуючим на засіданні та секретарем Комісії.

Відповідно до пункту 41 Порядку Комісія на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення, зокрема про видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.

Згідно з пунктом 46 Порядку рішення Комісії може бути оскаржене до суду.

19 червня 2023 року Міністерством юстиції України видано наказ № 2264/5 «Про внесення змін до Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату», яким відповідно до статті 10 Закону № 3425-XII та з метою вдосконалення процесу складання кваліфікаційного іспиту особами у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату, внесено зміни до Порядку. Зокрема, Порядок доповнено новими пунктами після пунктів 38 та 40, а пункти 38- 41 викладено в новій редакції. Зазначені зміни набрали чинності 20 червня 2023 року (далі - Порядок зі змінами, зокрема у редакції, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства юстиції України від 19 червня 2023 року № 2264/5).

Відповідно до пункту 38 Порядку зі змінами протягом 5 робочих днів після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, адміністратор системи здійснює аналіз роботи системи. Після завершення аналізу роботи системи адміністратор системи надає Комісії звіт про роботу системи. Звіт про роботу системи складається з метою з`ясування наявності або відсутності несанкціонованого втручання в роботу системи та обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності виконання електронного анонімного тестування особами, які набрали кількість балів, достатню для складення кваліфікаційного іспиту. Забороняється розголошення інформації, що міститься в звіті про роботу системи, крім випадків, передбачених Законом, та у разі звернення особи, яка брала участь у електронному анонімному тестуванні, із запитом про надання відомостей щодо неї.

Згідно з пунктом 39 Порядку зі змінами протягом 2 робочих днів після отримання Комісією звіту про роботу системи від адміністратора системи секретарем Комісії формується та роздруковується екзаменаційна відомість. Екзаменаційна відомість містить перелік імен входу осіб, які проходили електронне анонімне тестування, кількість набраних за кожне завдання балів та вільне поле для зазначення прізвищ, імен та по батькові осіб, яке заповнюється секретарем Комісії після ідентифікації результатів електронного анонімного тестування. Забороняється розголошення інформації, що міститься в екзаменаційній відомості, крім випадків, передбачених Законом, та у разі звернення особи, яка брала участь у електронному анонімному тестуванні, із запитом про надання відомостей щодо неї.

Пунктом 40 Порядку зі змінам визначено, що ідентифікація результатів електронного анонімного тестування здійснюється секретарем Комісії після отримання від адміністратора системи звіту про роботу системи у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні. Прізвища, імена і по батькові осіб, що виконали електронне анонімне тестування, заносяться секретарем Комісії до роздрукованої екзаменаційної відомості, яка скріплюється підписами всіх присутніх на засіданні членів Комісії.

Відповідно до пункту 41 Порядку зі змінами Комісія на підставі результатів електронного анонімного тестування та інформації, зазначеної у звіті про роботу системи, приймає рішення про проведення повторного електронного анонімного тестування для осіб, стосовно яких у звіті про роботу системи містяться відомості про наявність обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності виконання ними електронного анонімного тестування та/або несанкціонованого втручання в роботу системи під час здійснення такими особами електронного анонімного тестування. Інформування осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, здійснюється у порядку, визначеному пунктом 16 цього Порядку.

Згідно з пунктом 42 Порядку зі змінами після підписання екзаменаційної відомості секретарем Комісії складається протокол, у якому зазначаються час та місце проведення кваліфікаційного іспиту; прізвища, імена та по батькові (за наявності) присутніх членів Комісії; прізвища, імена та по батькові (за наявності), реквізити паспортів, зареєстроване або задеклароване місце проживання (місце взяття на облік внутрішньо переміщеної особи) осіб, що складають кваліфікаційний іспит; результати електронного анонімного тестування із зазначенням отриманого особами імені доступу; відомості про звіт про роботу системи; прізвища, імена та по батькові (за наявності) осіб, щодо яких Комісією прийняте рішення про проведення повторного електронного анонімного тестування; прізвища, імена та по батькові (за наявності) осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит. Протокол підписується головуючим на засіданні та секретарем Комісії.

Відповідно до пункту 43 Порядку зі змінами Комісія на підставі результатів електронного анонімного тестування приймає рішення, зокрема про видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені зокрема абзацом другим цього пункту, стосовно осіб, щодо яких Комісією прийняте рішення, у порядку, встановленому пунктом 41 цього Порядку, про проведення повторного електронного анонімного тестування приймаються Комісією після проведення такого тестування.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд нагадує, що згідно з положеннями статті 341 КАС України як суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату у видачі позивачці свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.

Підставою для відмови стало отримання позивачкою за результатами виконання теоретичної частини кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю результату у 64 бали, що є меншим за встановлений Порядком мінімальний показник, необхідний для виконання цієї частини іспиту (80 балів).

Позивачка вважала таку відмову протиправною, посилаючись, зокрема, на те, що фактично за результатами виконання теоретичної частини кваліфікаційного іспиту вона набрала 80 балів і більше, а також на порушення Комісією порядку проведення та оформлення результатів іспиту.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Застосувавши положення Порядку в редакції після внесення до нього змін, суд дійшов висновку про правомірність відмови у видачі позивачці свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю та зазначив, що Вища кваліфікаційна комісія нотаріату діяла в межах наданих їй повноважень і не допустила порушень установленої процедури проведення та оформлення результатів кваліфікаційного іспиту.

Натомість суд апеляційної інстанції позов задовольнив. Застосувавши положення Порядку в редакції, чинній до внесення змін, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної відмови, виходячи з того, що її прийнято за наявності об`єктивних даних про некоректну роботу системи під час тестування, тоді як результати тестування не були належним чином установлені та оформлені.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, Міністерство юстиції України подало касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права і наполягає на правомірності відмови Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату у видачі позивачці свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.

Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України з огляду на доводи скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 2-1, частин першої, шостої статті 10 Закону № 3425-XII, пункту 3, підпункту 2 пункту 22, пункту 23 Положення у взаємозв`язку з пунктом 31, абзацами другим, третім пункту 43 Порядку в редакції після внесення змін, а також статті 19 Конституції України.

З огляду на доводи касаційної скарги, перед Верховним Судом постали такі питання: яка редакція Порядку підлягає застосуванню під час оцінки правомірності дій Комісії щодо проведення та оформлення результатів кваліфікаційного іспиту, чинна до чи після внесення змін; чи є результат у 64 бали належно встановленим результатом виконання позивачкою теоретичної частини кваліфікаційного іспиту; чи допустила Комісія порушення встановленої процедури оформлення результатів кваліфікаційного іспиту; у разі встановлення таких порушень, чи є вони істотними та чи могли вплинути на достовірність визначеного результату теоретичної частини іспиту і, відповідно, на правомірність рішення Комісії про відмову у видачі свідоцтва.

Вирішуючи питання щодо редакції Порядку, яка підлягає застосуванню під час вирішення спірних правовідносин, Суд зазначає таке.

За обставинами цієї справи, Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату призначено проведення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю на 13- 15 червня 2023 року.

Відповідно до графіка проведення іспиту позивачці призначено складення кваліфікаційного іспиту 15 червня 2023 року з 8:30.

Отже, визначальним для встановлення нормативних вимог до порядку проведення іспиту, а також обсягу процедурних обов`язків Комісії щодо встановлення та оформлення його результатів є Порядок у редакції, чинній на момент складення позивачкою іспиту, тобто станом на 15 червня 2023 року.

20 червня 2023 року до Порядку внесено зміни, якими, зокрема, врегульовано питання аналізу роботи системи адміністратором та запроваджено складання ним звіту про роботу системи. Пунктом 38 Порядку в редакції після внесення змін передбачено, що адміністратор системи протягом п`яти робочих днів після закінчення електронного анонімного тестування здійснює аналіз роботи системи та за його результатами надає Комісії відповідний звіт. При цьому формування екзаменаційної відомості, ідентифікація результатів тестування та прийняття Комісією рішення нормативно пов`язані з отриманням такого звіту.

Таким чином, змінами, внесеними до Порядку 20 червня 2023 року, змінено не лише строки вчинення окремих процедурних дій, а й послідовність їх вчинення та запроваджено новий елемент процедури оформлення результатів електронного анонімного тестування - звіт адміністратора про роботу системи.

Водночас варто зважати на те, що приписи Порядку у редакції після внесення зазначених змін не містять положень, які б передбачали їх застосування до кваліфікаційних іспитів, складених до набрання ними чинності, зокрема до іспиту, складеного позивачкою 15 червня 2023 року.

За таких обставин застосування до оцінки правомірності дій Комісії щодо встановлення та оформлення результатів іспиту, складеного 15 червня 2023 року, положень Порядку в редакції від 20 червня 2023 року не має правових підстав.

Відтак правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що під час вирішення спірних правовідносин та перевірки доводів позивачки щодо порушення порядку оформлення результатів кваліфікаційного іспиту підлягають застосуванню положення Порядку до внесення змін, тобто в редакції, чинній станом на 15 червня 2023 року.

Відповідаючи на питання про те, чи є результат у 64 бали, визначений системою за результатами виконання позивачкою теоретичної частини кваліфікаційного іспиту, належно встановленим результатом цієї частини іспиту, Суд виходить із такого.

Пунктом 21 Порядку в редакції, чинній станом на 15 червня 2023 року, передбачено, що кваліфікаційний іспит здійснюється у вигляді електронного анонімного тестування, яке згідно з пунктом 22 Порядку складається з теоретичної та практичної частин.

Відповідно до пунктів 28, 29 Порядку в редакції, чинній станом на 15 червня 2023 року теоретична частина електронного анонімного тестування включає в себе сто тестових питань, кожна правильна відповідь оцінюється системою в один бал, неправильна - в нуль балів. При цьому оцінювання здійснюється системою автоматично.

Пунктом 31 Порядку в редакції, чинній станом на 15 червня 2023 року визначено умову, за якої теоретична частина вважається виконаною. Такою умовою є набрання особою не менше 80 балів. У цьому разі особа автоматично допускається системою до практичної частини. У разі набрання меншої кількість балів, електронне анонімне тестування автоматично припиняється системою, а особа вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.

Отже, Порядком встановлює мінімальний поріг виконання теоретичної частини іспиту, необхідний для продовження складання кваліфікаційного іспиту, що становить 80 балів. При цьому отримання меншої кількості балів, ніж установлений мінімальний показник, виключає можливість допуску особи до практичної частини та має визначений Порядком наслідок - визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит.

Як установлено судами попередніх інстанцій, за результатами виконання позивачкою теоретичної частини електронного анонімного тестування системою зафіксовано результат у 64 бали. Такий результат є меншим за встановлений пунктом 31 Порядку мінімальний поріг, необхідний для визнання теоретичної частини виконаною та автоматичного допуску особи до практичної частини іспиту.

Отож набраний позивачкою результат у 64 бали не може розцінюватися як складення позивачкою теоретичної частини кваліфікаційного іспиту.

Водночас позивачка заперечує достовірність визначеного системою результату, стверджуючи, що за результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування фактично набрала 80 і більше балів.

Оцінюючи ці доводи позивачки, Суд не може залишити поза увагою висновки суду апеляційної інстанції про те, що щодо питань №№ 1- 22, на які надавала відповідь позивачка, система неправильно відобразила обрані нею відповіді, а щодо питань №№ 34, 36, 37, 49, 63, 69, 77 - зберегла по дві відповіді, при цьому під час обчислення балів врахувала неправильну відповідь.

Таких висновків апеляційний суд дійшов, дослідивши додатково витребувані ним в ході слухання справи докази, зокрема наданий Державним підприємством «Національні інформаційні системи» диск LH3186BL23153215D2 із завданнями сформованої для позивачки теоретичної частини кваліфікаційного іспиту, правильними відповідями на ці завдання та наданими нею відповідями.

При цьому скаржник зазначає, що система передбачала можливість повернення до попередніх питань та зміни раніше обраної відповіді до моменту завершення тестування, при цьому для оцінювання враховувалася остання відповідь, обрана користувачем. Тому наявність у системі двох зафіксованих відповідей на одне питання сама по собі не свідчить про технічний збій, оскільки може бути наслідком самостійної зміни позивачкою раніше обраних відповідей.

Суд зважає на те, що як суд касаційної інстанції за правилами частини другої статті 341 КАС України не має права вирішувати питання про достовірність доказів, про перевагу одних доказів над іншими, а також додатково перевіряти докази.

З огляду на зазначене Суд виходить із установлених судом апеляційної інстанції обставин щодо відображення та збереження системою відповідей позивачки і не надає їм іншої фактичної оцінки. Водночас Суд зазначає, що визначення юридичного значення установлених обставин та перевірка правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права належать до повноважень суду касаційної інстанції.

У цьому аспекті Суд звертає увагу на те, що відповідно до положень пункту 29 Порядку оцінювання теоретичної частини електронного анонімного тестування здійснюється системою. Кожна правильна відповідь оцінюється системою в один бал, неправильна - у нуль балів.

Тобто Порядок установлює спеціальний механізм визначення результату теоретичної частини кваліфікаційного іспиту, який передбачає його автоматизоване оцінювання системою.

При цьому ні Порядок, ні Закон № 3425-XII чи інший нормативно-правовий акт не наділяють Комісію повноваженнями після завершення електронного анонімного тестування на власний розсуд здійснювати повторне оцінювання наданих особою відповідей, визначати інший результат тестування або коригувати результат, автоматично визначений системою.

Так само суд, здійснюючи перевірку законності рішення Комісії, не може перебирати на себе функції встановленого Порядком механізму оцінювання шляхом самостійного визначення результату тестування та обчислення кількості балів, яку, на його думку, мала б отримати особа за результатами проходження електронного анонімного тестування.

За такого нормативного регулювання встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо відображення та збереження системою окремих відповідей самі по собі не можуть бути достатньою підставою для висновку про інший результат тестування позивачки, ніж той, що був визначений системою у передбачений Порядком спосіб.

Суд також бере до уваги звіт Державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 22 червня 2023 року про можливе несанкціоноване втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця, на який послався суд апеляційної інстанції як на доказ неналежної роботи електронної системи під час проведення електронного анонімного тестування.

Водночас, як установив суд першої інстанції, зазначений звіт стосується 20 авторизованих осіб, перелік яких наведено в пункті 2 цього звіту, при цьому позивачка у переліку відсутня.

Сам факт встановлення можливого несанкціонованого втручання в роботу системи через окремі авторизовані робочі місця не підтверджує, що таке втручання мало місце під час тестування позивачки або вплинуло саме на результат її тестування.

Припущення позивачки про те, що зазначений звіт ставить під сумнів коректність роботи електронної системи в цілому, цього висновку не спростовує. Виявлення можливого несанкціонованого втручання щодо окремих авторизованих робочих місць не дає підстав поширювати відповідні обставини на результати тестування інших осіб, щодо яких такого втручання не встановлено.

Таким чином, Суд не вбачає достатніх підстав для висновку, що визначений системою результат у 64 бали є недостовірним та не відповідає результату, фактично отриманому позивачкою за результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування.

Відтак, за відсутності належних доказів того, що під час проходження позивачкою електронного анонімного тестування система функціонувала неналежним чином або що визначений нею результат був спотворений унаслідок технічного збою чи несанкціонованого втручання, підстав вважати, що її фактичний результат становив 80 або більше балів, немає.

За таких обставин, для вирішення питання про те, чи виконала позивачка теоретичну частину кваліфікаційного іспиту, юридично значимим є визначений системою результат у 64 бали, який є меншим за встановлений пунктом 31 Порядку мінімальний показник у 80 балів. Як зазначалося, такий результат, відповідно до припису цієї норми, має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит.

Отже, за результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування позивачка, яка не набрала встановленої Порядком мінімальної кількості балів, необхідної для визнання цієї частини виконаною, відповідно до пункту 31 Порядку вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.

Вирішуючи питання про дотримання Комісією передбаченого порядку оформлення результатів кваліфікаційного іспиту та, у разі встановлення його порушення, чи мало таке порушення істотний характер і чи могло воно вплинути на достовірність результату електронного анонімного тестування позивачки та, відповідно, на законність рішення Комісії про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, Суд керується таким.

Пунктом 38 Порядку в редакції, чинній станом на 15 червня 2023 року, визначено, що після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, секретарем Комісії формується та роздруковується екзаменаційна відомість.

Отже, Порядком встановлено обов`язок секретаря Комісії сформувати екзаменаційну відомість. При цьому Порядок пов`язує виникнення обов`язку секретаря Комісії щодо формування екзаменаційної відомості з настанням конкретної події - закінченням виконання електронного анонімного тестування всіма особами або спливом часу, відведеного для його виконання.

Слід зазначити, що Порядок не встановлює конкретного календарного строку, протягом якого після настання зазначеної події секретар Комісії повинен сформувати та роздрукувати зазначену екзаменаційну відомість. Водночас відсутність такого строку не може тлумачитися як надання Комісії необмеженого часу для вчинення відповідної процедурної дії.

При цьому зі змісту пунктів 38 і 39 Порядку в редакції, чинній станом на 15 червня 2023 року, вбачається чіткий часовий зв`язок між вчиненням процедурних дій, зокрема формування та роздрукування екзаменаційної відомості є безпосередньою складовою процедури оформлення результатів тестування, яка передує їх ідентифікації.

За обставинами цієї справи, позивачка проходила електронне тестування 15 червня 2023 року, екзаменаційну відомість було сформовано та роздруковано 22 червня 2023 року, тобто через сім днів після проходження нею тестування.

Отже, екзаменаційна відомість була сформована не безпосередньо після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, як це передбачено пунктом 38 Порядку, а через значний проміжок часу після його завершення. За відсутності в Порядку іншої норми, яка б передбачала можливість відкладення формування відомості на такий строк, зазначені дії Комісії свідчать про недотримання часових меж (строку) вчинення процедурної дії, передбаченої пунктом 38 Порядку, та порушення безперервності процедури оформлення результатів тестування.

Відповідно до пункту 40 Порядку в редакції, чинній станом на 15 червня 2023 року, після закінчення кваліфікаційного іспиту секретарем Комісії складається протокол, у якому, серед іншого, зазначаються результати електронного анонімного тестування із зазначенням отриманого особами імені доступу, а також прізвища, імена та по батькові осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит. Протокол підписується головуючим на засіданні та секретарем Комісії.

Отже, Порядком встановлено обов`язок секретаря Комісії після закінчення кваліфікаційного іспиту скласти протокол, в якому оформити результати кваліфікаційного іспиту та зафіксувати його підсумки щодо осіб, які складали іспит.

Як установлено судом першої інстанції, ведення протоколу засідання Комісії за результатами кваліфікаційного іспиту, проведеного 13- 15 червня 2023 року, було розпочато 13 червня 2023 року, однак у зв`язку з оголошенням перерви в засіданні Комісії після отримання листа та звіту Державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 22 червня 2023 року щодо можливого несанкціонованого втручання в роботу системи протокол залишився незавершеним.

Відтак, протокол за результатами кваліфікаційного іспиту у передбаченій пунктом 40 Порядку формі Комісією не було завершено та підписано.

При цьому варто зазначити, що факт розпочатого ведення протоколу не може ототожнюватися з виконанням обов`язку щодо його складання, оскільки Порядок пов`язує юридичне значення протоколу з його оформленням та підписанням головуючим на засіданні і секретарем Комісії.

Посилання на обставини, пов`язані з можливим несанкціонованим втручанням у роботу системи, також не звільняли Комісію від обов`язку щодо необхідності дотримання встановленого Порядком порядку документування результатів іспиту.

Водночас Суд звертає увагу, що Порядок у редакції, чинній станом на 15 червня 2023 року, не передбачав обов`язкового складання адміністратором системи звіту про її роботу як елементу процедури оформлення результатів кваліфікаційного іспиту. Відповідний обов`язок запроваджено змінами, внесеними до Порядку 20 червня 2023 року, які, як установлено вище, не підлягають застосуванню до іспиту, складеного позивачкою 15 червня 2023 року.

Тому відсутність звіту про роботу системи, передбаченого редакцією Порядку від 20 червня 2023 року, не може розглядатися як порушення Комісією процедури оформлення результатів іспиту, складеного 15 червня 2023 року.

Отже, встановивши порушення Комісією окремих вимог Порядку щодо оформлення результатів кваліфікаційного іспиту, зокрема в частині формування екзаменаційної відомості та протоколу, належить визначити, чи є такі порушення істотними та чи зумовлюють вони недостовірність результату електронного анонімного тестування позивачки.

Передусім слід розмежовувати питання дотримання Комісією передбаченої Порядком процедури оформлення результатів іспиту та питання достовірності визначеного системою результату електронного анонімного тестування.

За усталеною правовою позицією Верховного Суду, порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень може бути підставою для визнання такого рішення протиправним та його скасування у разі, якщо встановлене порушення безпосередньо вплинуло або могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Встановлення порушення окремих процедурних вимог саме по собі не означає недостовірності результату тестування. Для визнання такого порушення істотним необхідним є встановлення тієї обставини, що воно могло вплинути на формування, фіксацію або достовірність результату позивачки чи унеможливило його перевірку.

Виявлені у цій справі порушення стосуються порядку оформлення результатів тестування та не свідчать про неправильність визначення балів системою. Вони не доводять, що зафіксований системою результат у 64 бали зазнав будь-яких коригувань чи змін.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що зазначені порушення призвели до зміни кількості балів, визначених системою за результатами тестування позивачки, або іншим чином вплинули на формування цього результату.

Натомість суд апеляційної інстанції, визнаючи рішення Комісії протиправним, не встановив причинно-наслідкового зв`язку між допущеними процедурними порушеннями та результатом електронного анонімного тестування позивачки, достовірність якого нею оспорюється. Зокрема, суд не навів обґрунтування того, яким саме чином несвоєчасне формування екзаменаційної відомості та незавершення оформлення протоколу вплинули або об`єктивно могли вплинути на визначення позивачці 64 балів.

Таким чином, за відсутності доказів того, що встановлені процедурні порушення вплинули або могли вплинути на визначений системою результат тестування позивачки, такі порушення не можуть бути достатньою підставою для визнання рішення Комісії протиправним.

Отже, оскільки позивачка набрала 64 бали за теоретичну частину кваліфікаційного іспиту, тобто менше встановленого пунктом 31 Порядку мінімального результату у 80 балів, вона не виконала умови, необхідної для успішного складення цієї частини іспиту, та відповідно до зазначеної норми вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.

Зважаючи на наведені обставини правові підстави для видачі позивачці свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю були відсутні, тим більше, що невиконання встановленої Порядком умови щодо мінімального результату теоретичної частини іспиту унеможливлювало її допуск до практичної частини іспиту.

Отже, рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 17 липня 2023 року № 10 про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю в частині позивачки відповідає вимогам Порядку, а висновок суду апеляційної інстанції про протиправність цього рішення ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції, який за результатом розгляду справи дійшов загалом правильного висновку по суті спору про правомірність оскаржуваного рішення Комісії.

Водночас суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення Порядку в редакції, чинній після внесення змін 20 червня 2023 року, що призвело, зокрема, до неправильної оцінки встановлених у справі процедурних порушень. У зв`язку з цим мотивувальна частина рішення суду першої інстанції підлягає зміні з викладенням мотивів цього рішення в редакції цієї постанови.

Оцінюючи окремо аргументи скаржника про безпідставне незалучення судом апеляційної інстанції Державного підприємства «Національні інформаційні системи» як третьої особи до участі у справі, Суд їх відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Отже, необхідною передумовою для залучення особи до участі у справі в такому процесуальному статусі є встановлення безпосереднього, а не опосередкованого впливу майбутнього судового рішення на її права, свободи, інтереси або обов`язки.

У цій справі предметом судового розгляду є правомірність рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату щодо результатів складеного позивачкою кваліфікаційного іспиту та відмови у видачі їй свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.

Державне підприємство «Національні інформаційні системи» не є суб`єктом оскаржуваного рішення, не приймало його та не наділене повноваженнями щодо визначення результатів кваліфікаційного іспиту або вирішення питання про видачу чи відмову у видачі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.

Сам факт здійснення цим підприємством технічних функцій щодо електронної системи, а також надання ним інформації та документів, які були досліджені судами під час розгляду справи, не свідчить про те, що судове рішення у цій справі безпосередньо впливає на права, свободи, інтереси чи обов`язки підприємства.

Не змінює цього висновку і довід скаржника про те, що висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються, зокрема, на матеріалах, підготовлених Державним підприємством «Національні інформаційні системи». Використання судом документа як доказу та надання йому відповідної оцінки не означає вирішення судом питання про права чи обов`язки особи, яка такий документ склала.

При цьому посилання скаржника на необхідність надання підприємством пояснень щодо технічних аспектів проведення тестування та обставин можливого втручання в роботу системи стосується його доказової, а не процесуальної ролі у справі. Потреба суду в отриманні від певної особи документів, інформації чи пояснень сама по собі не є підставою для набуття такою особою статусу третьої особи.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що суд апеляційної інстанції встановлював протиправність дій чи бездіяльності Державного підприємства «Національні інформаційні системи», покладав на нього будь-які обов`язки або робив висновки, які безпосередньо породжують для нього правові наслідки. Дослідження судом звіту та інших матеріалів, наданих підприємством, було спрямоване на встановлення обставин, що мають значення для вирішення спору між позивачкою та Комісією.

За таких обставин підстав для висновку про те, що рішення у цій справі безпосередньо впливає на права, свободи, інтереси або обов`язки Державного підприємства «Національні інформаційні системи», а відтак і для його залучення до участі у справі як третьої особи, немає.

Отже, доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у зв`язку з незалученням Державного підприємства «Національні інформаційні системи» до участі у справі є безпідставними.

Таким чином, доводи касаційної скарги за результатами касаційного перегляду справи знайшли часткове підтвердження.

Водночас Суд не вбачає підстав для формування висновку щодо питання застосування частини першої статті 2-1, частин першої, шостої статті 10 Закону № 3425-XII, пункту 3, підпункту 2 пункту 22, пункту 23 Положення у взаємозв`язку зі статтею 19 Конституції України, пунктом 31, абзацами другим, третім пункту 43 Порядку в редакції після внесення змін 20 червня 2023 року, оскільки положення Порядку в редакції, чинній після 20 червня 2023 року, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною четвертою статті 351 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Таким чином, зважаючи на наведені приписи КАС України, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції зі зміною його мотивувальної частини шляхом викладення її в редакції цієї постанови.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року скасувати.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року залишити в силі, змінивши його мотивувальну частину із викладенням в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов