Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №569/19489/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/19489/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року

Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді О. Левчука, розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського міського суду Рівненської області надійшла на розгляд позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, згідно якої просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА 7699487 від 10.08.2026, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позову зазначає, що 10.08.2026 близько о 22 год. 04 хв. у місті Рівному, по вул. Басівкутській, 176, посадовою особою інспектором 1 взводу 3 рота 1 бат. Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Юхимцем Сергієм Володимировичем, відносно нього, ОСОБА_1 , винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, водій, керуючи автомобілем Ford C-Мах, державний номерний знак НОМЕР_1 , нібито «проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора», чим, на думку посадової особи поліції, порушив підпункт «г» пункту 8.7.3 Правил дорожнього руху України.

З указаною постановою не погоджується, вважає її протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки фактичні обставини події не відповідають висновку посадової особи про вчинення мною адміністративного правопорушення, а всі істотні для справи обставини належним чином не встановлені та не доведені.

Ухвалою суду від 19.08.2026 вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

24.08.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що вимоги позивача є безпідставними, винесена поліцейським постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

26.08.2026 позивачем подано відповідь на відзив, за змістом якої повідомляє, що відзив відповідача не спростовує доводів адміністративного позову. Відповідач не довів належними та достатніми доказами, що автомобіль позивача перетнув стоп-лінію саме на жовтий або інший заборонений сигнал світлофора. Натомість відеозапис демонструє іншу послідовність: зелений миготливий сигнал > рух автомобіля позивача > перетин стоп-лінії > продовження руху через пішохідний перехід > подальша зміна сигналу на жовтий. Отже, наявність жовтого сигналу в подальшому моменті відеозапису не доводить факту перетину стоп-лінії на жовтий сигнал. Відповідач фактично намагається перенести юридично значимий момент із моменту перетину стоп-лінії на момент зміни сигналу світлофора, що є неправильною оцінкою фактичних обставин. За таких обставин висновок про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення є недоведеним

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, врахувавши обставини у справі, судом встановлено таке.

10.08.2026 інспектором 1 взводу 3 рота 1 бат. Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Юхимцем Сергієм Володимировичем винесено постанову серії ЕНА 7699487 від 10.08.2026, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зазначено у оскаржуваній постанові, 10.08.2026 о 22 год. 04 хв. в місті Рівне по вулиці Басівкутська, 176, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом FORD C-MAX з номерним знаком НОМЕР_2 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений “жовтий” сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.ґ ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з положеннями ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положеннями частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР).

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом п.п. «ґ`п. 8.7.3. ПДР вбачається, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху (пункт 8.11. ПДР України).

У відповідності до пункту 8.10 ПДР України у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Отже, зі змісту пункту 8.7.3. ґ ПДР України слідує, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися у місцях, визначених пунктом 8.10 цих Правил. Аналогічна позиція приведена у постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №751/5437/17.

Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, підтверджується відеозаписом із службового автомобіля патрульної поліції на якому зафіксовано здійснення транспортним засобом позивача проїзду на жовтий сигнал світлофора на регульованому пішохідному переході.

Судом встановлено, що світлофор знаходився у полі зору поліцейських. На відеозаписі чітко видно як автомобіль позивача декілька секунд рухається на зелений миготливий сигнал, потім на жовтий сигнал ще до під`їзду до стоп-лінії і ця відстань дозволяла зупинитись або загальмувати, проте позивач виїхав на перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора.

Доводи позивача про те, що він виїхав на зелений миготливий сигнал, що дозволяє рух, суперечить відеозапису та враховуючи секунди переключення з миготливого зеленого на заборонений жовтий позивач не встиг би навіть виїхати за стоп-лінію на перехрестя.

Посилання позивача на те, що він керувався вимогами пункту 8.11 ПДР, яким передбачено, що водіям, які вразі ввімкнення жовтого сигналу не можуть зупинити транспортний засіб не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, суд вважає безпідставними.

Суд зауважує, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів (пункт 8.7.3. ґ ПДР України) та уразі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися у місцях, визначених пунктом 8.10 цих Правил.

Таким чином, позивач здійснював проїзд на жовтий сигнал світлофора, не зупинив свій транспортний засіб у місці, визначеному пунктом 8.10 ПДР України, чим порушив вимоги пункту 8.7.3. ґ ПДР України і правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідачем з урахуванням принципу «раціонального сумніву» доведено правові підстави для реалізації наданих йому повноважень, аналогічно цьому в справі ЄСПЛ «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 3 квітня 2008 року вказано, що сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для сумніву, що відповідач діяв неправомірно. Навпаки, відповідно до п. 2 ст. 90 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Інші доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем при винесені оскаржуваної постанови підтверджено належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху, а отже постанова серії ЕНА 7699487 від 10.08.2026 прийнята відповідачем правомірно, відповідно до закону, в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством, тому відсутні підстави для скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене вище відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , );

відповідач: Департамент патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, ІК 40108646).

Повне судове рішення складене та підписане 15.09.2026.

Суддя О. Левчук