Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №568/735/26 — Радивилівський районний суд Рівненської області

Суд: Радивилівський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 08 вересня 2026 р.

Справа: №568/735/26

Суддя: Троцюк В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/735/26

Провадження № 3/568/424/26

09 вересня 2026 р. м.Радивилів

Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Троцюк В.О., розглянувши адміністративну справу матеріали якої надійшли від батальйону №3 з обслуговування Дубенського району полку управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліціїпро притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 вид. Радивилівським РВ УМВС України в Рівненській області 16.05.1997 р., за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та вимоги ст. 63 Конституції України роз`яснені),

встановив:

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №639428 від 13 квітня 2026 року, складеного поліцейським 4 взводу батальйону 3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Табачук А.М., 13 .04.2026 року о 08 годині 31 хвилині в с.Бугаївка вул.Возз`єднання 4а ОСОБА_1 керував ТЗ в стані алкогольного сп`яніння. Огляд провожився на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510 (0246), що підтверджується тестом №908 від 13.04.2026, результат 2,07% проміле, чим порушив п.2.9.а ПДР - керування ТЗ особами, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, вказуючи на порушення поліцейським порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Поліцейський не назвав ознаки сп`яніння, які у нього вбачає, а відразу запропонував пройти огляд на стан сп`яніння. При цьому йому не було роз`яснено право, що у випадку не згоди в результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння, пройти огляд в медичному закладі.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно оцінивши всі наявні докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов такого.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п. 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9 а) ПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги Правил дорожнього руху України передбачена ст. 130 КУпАП.

Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Як вбачається з протоколу серії ЕПР1 №639428 від 13 квітня 2026 року, складеного поліцейським 4 взводу батальйону 3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Табачук А.М., 13 .04.2026 року о 08 годині 31 хвилині в с.Бугаївка вул.Возз`єднання 4а ОСОБА_1 керував ТЗ в стані алкогольного сп`яніння. Огляд провожився на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510 (0246), що підтверджується тестом №908 від 13.04.2026, результат 2,07% проміле, чим порушив п.2.9.а ПДР - керування ТЗ особами, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

У долучених відеозаписах не зафіксовано роз`яснення ОСОБА_1 поліцейськими прав та обов`язків, передбачених ст.268 КУпАП, що є порушенням п. 2 р. ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС від 07.11.2015 № 1395.

Крім того, законом встановлений вичерпний перелік підстав для зупинки транспортних засобів, основний серед них - це порушення ПДР.

Пунктом 2 частини 1 статті 32 Закону України «Про національну поліцію» вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Перелік підстав для зупинки транспортного засобу наведений у статті 35 Закону України «Про національну поліцію». Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Так, пунктами 1, 3 частини 1 вказаної статті визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема у разі, якщо водій порушив ПДР України, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що поліцейський зобов`язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинки транспортного засобу, з детальним описом підстав зупинки, визначеної у цій статті.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, є неправомірними.

Поліцейський проінформував ОСОБА_1 , що причиною зупинки транспортного засобу є видимі ознаки дорожньо-транспортної пригоди на автомобілі, однак до матеріалів справи не долучено доказів на підтвердження правомірності зупинки транспортного засобу, відповідно суд приходить до висновку, що вимоги поліцейського про пред`явлення водієм ОСОБА_1 документів, є неправомірними.

Як вбачається з оглянутого судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, даних про те, що на транспортному засобі, яким керував ОСОБА_1 , наявні ознаки дорожньо-транспортної пригоди, за що був зупинений працівниками поліції, зазначений носій не містить.

Згідно правових висновків Верховного Суду, висловлених при розгляді справ на неправомірні дії поліцейського, поліцейські не мають права без задокументованих доказів вчинення водієм порушень ПДР України зупиняти автомобіль, перевіряти документи та, як наслідок, вимагати проходження перевірки на стан сп`яніння (постанова від 15.03.2019 справа 686/11314/17; від 23.10.2019 справа № 357/10134/17).

Відповідно до статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів, а в разі незгоди водія з результатами такого огляду огляд проводиться в закладі охорони здоров`я. Огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно п. 2 роз. І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції » від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 роз. І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 роз. I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я (п. 12 роз. ІІ Інструкції).

Як вбачається із долученого до матеріалів справи відеозапису 1PSS-20260413-082926UTC+0300, поліцейський після зупинки транспортного засобу, повідомив, що причиною зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 є підозра, що транспортний засіб причетний до дорожньо-транспортної пригоди. Відразу після цього, поліцейський запитав: «Сьогодні свято, спиртних напоїв не вживаєте?» Готові пройти огляд?» На запитання ОСОБА_1 «Навіщо?», поліцейський відповів: «То ж не тощо … я ж не доктор… всім вірити тож те, є прилад... це займе дві хвилини вашого часу». В подальшому поліцейський провів огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, та озвучив його результат. Після цього запитав: «В медзаклад бажаєте проїхати, щоб пройти такий огляд?», на що ОСОБА_1 запитує: «А що воно мені дасть?», поліцейський відповідає: «Фактично нічого». Одразу після проведення огляду за допомогою спеціального технічного засобу працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що стосовно нього будуть складені адміністративні матеріали та він не може сьогодні керувати транспортним засобом.

Разом із тим, з відеозапису не вбачається, роз`яснення працівником поліції ОСОБА_1 належним чином право, що у разі незгоди з результатом огляду, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу, пройти такий огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, а також не вбачається, що працівником поліції було забезпечено можливість реалізації такого права.

Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення.

Таким чином, у цьому випадку працівник поліції був зобов`язаний роз`яснити ОСОБА_1 , у випадку не згоди з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння, його право на проходження медичного огляду в медичному закладі та мав забезпечити йому можливість пройти огляд у закладі охорони здоров`я після висловлення останнім невизначеної відповіді щодо згоди з результатом огляду, проведеного на місці зупинки. Проте в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 було належним чином роз`яснено відповідне право та запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

Отже, відеозапис не підтверджує належного виконання працівником поліції обов`язку щодо роз`яснення ОСОБА_1 права на проходження огляду в закладі охорони здоров`я та забезпечення можливості реалізації цього права після проведення огляду на місці зупинки.

За таких обставин результати огляду, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820», не можуть бути визнані належним та допустимим доказом стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , оскільки огляд проведено з недотриманням установленої законом процедури.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що сукупність наявних у справі доказів не дає підстав для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, поза розумним сумнівом.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності

Доведення вини у вчиненні особою адміністративного правопорушення полягає на осіб, які склали протокол про адміністративне правопорушення, особа не зобов`язана доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначені обставини із врахуванням раніше наведених порушення положень Інструкції та аналізу доказів не можуть розцінюватися як порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху, що вказує про відсутність в діях ОСОБА_1 , обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з вимог статті 40-1 КУпАП, з урахуванням застосування судом статті 247 КУпАП та з огляду на звільнення особи від адміністративної відповідальності, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.247 ч.1 п.1, 130 ч.1, 251, 266, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя В.О. Троцюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua