Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №640/17536/22 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року

м. Київ

справа №640/17536/22

адміністративне провадження № К/990/38966/26

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Акціонерного товариства «БТА Банк» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2026 (головуючий суддя - Кузьменко В.В., Василенко Я.М., судді: Ганечко О.М.) у справі №640/17536/22.

встановив:

У жовтні 2022 року Акціонерне товариство «БТА Банк» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 10.12.2021 №91245070801.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2022 відкрито провадження у даній адміністративній справі.

15.12.2022 набрав чинності Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (Закон від 13.12.2022 № 2825-IX).

26.09.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (Закон від 16.07.2024 № 3863-IX).

На виконання вимог зазначеного Закону дану справу передано до Донецького окружного адміністративного суду.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025, позов задоволено.

Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2026 заяву Акціонерного товариства «БТА Банк» про ухвалення додаткового судового рішення у справі - задоволено. Стягнуто на користь Акціонерного товариства «БТА Банк» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21 560,00 грн.

Не погодившись додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2026, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства «БТА Банк» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Підставою касаційного оскарження у даній справі відповідач зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства та вважає, судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду викладені у постановах від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, від 20.05.2020 у справі №240/3888/19, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 11.12.2019 у справі №2040/6747/18 та від 17.01.2022 у справі № 600/813/20-а.

У доводах касаційної скарги зазначає, що враховуючи обсяг виконаних робіт, стягнуті витрати є необґрунтованими та неспівмірними, а додаткова постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2026 у справі № 640/17536/22 прийнята із порушенням норм процесуального права, зокрема, не застосовано норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у вказаних постановах Верховного Суду, а тому наявні підстави для скасування такого судового рішення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин першої, третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи та проведенням експертиз.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частина перша статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положення частин першої та другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до матеріалів даної справи, 17.09.2025 Акціонерне товариство «БТА Банк» здійснило оплату послуг за надання правничої допомоги у безготівковій формі на рахунок Адвокатського бюро «Валерія Журавля» згідно Договору №03/25 від 21.02.2025 та Акта наданих послуг №25/25 від 04.09.2025 на суму 3500, 00 грн, що підтверджується випискою банку від 03.11.2025.

У період з липня по жовтень 2025 року за надання правничої Акціонерне товариство «БТА Банк» додатково сплатило 3500,00 грн.

Загальна сума судових витрат акціонерного Товариства «БТА БАНК» за надання адвокатом Журавльом В.О. професійної правничої допомоги за весь період апеляційного розгляду справи становив 21 560,00 грн.

Відповідачем не спростовано факт вивчення адвокатом матеріалів апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві та матеріалів справи № 640/17536/22, та необхідність такого вивчення. Відповідачем не зазначено, що витрачений час є надмірним чи завищеним, не наведено відповідних доказів.

Судом апеляційної інстанції враховано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог АТ «БТА Банк» та відшкодування на його користь судових витрат, які пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 21560,00 грн.

У касаційній скарзі відповідач посилається на правові позиції Верховного Суду щодо розподілу судових витрат, викладені у судових рішеннях, за наслідками розгляду подібних справ.

Суд вказує, посилання на практику Верховного Суду без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки щодо оцінки того чи іншого аргументу сторони у справі, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

У разі посилання на висновки Верховного Суду, які на думку скаржника не були враховані судом апеляційної інстанції, необхідно посилатися на ті висновки, які були зроблені на підставі дослідження норм, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах за однакових умов. Як слідує, Верховний Суд у постановах, що наводить відповідач, ухвалюючи рішення, врахував встановлені обставини та надані документи у конкретній адміністративній справі.

Згідно із статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.

Додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2026 у справі №640/17536/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова