Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №640/3536/22 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року

м. Київ

справа №640/3536/22

адміністративне провадження № К/990/51314/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф. розглянув як суд касаційної інстанції у порядку письмового провадження справу №640/3536/22 за позовом Представництва «Ньютон фарма лімітед» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Представництва «Ньютон фарма лімітед» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2025 (головуючий суддя Бєлова Л.В., судді: Аліменко В.О., Безименна Н.В.)

УСТАНОВИВ:

Представництво «Ньютон фарма лімітед» звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.10.2021 №73297070805.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.05.2025 адміністративний позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2025 позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Представництво «Ньютон фарма лімітед» звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15.12.2025 відкрито касаційне провадження у справі №640/3536/22 за касаційною скаргою позивача.

Ухвалою суду від 14.09.2026 суддею-доповідачем касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 15.09.2026.

Верховний Суд у справі, що розглядається, з`ясував наступне.

Представництво «Ньютон фарма лімітед» звернулось з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.10.2021 №73297070805, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на 2' 485' 820,00грн.

Як зазначено в обґрунтування позову, контролюючим органом не враховано, що діяльність Представництва, яка пов`язана із безпосередньою рекламою та маркетингом продукції, носить виключно допоміжний та підготовчий характер. Посадові особи Представництва не виконують комерційної діяльності на території України, а надають допоміжну діяльність Головній компанії, в межах своїх повноважень та на підставі Положень. Дії з маркетингу та рекламування товарів Головної компанії не є операціями, які безумовно призводять до отримання доходу на території України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Представництво під час реклами та просування товарів серед споживачів здійснювало допоміжну та підготовчу складову по відношенню до основної діяльності Компанії з виробництва та реалізації товарів. Судом констатовано, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення оскаржуваного рішення.

Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким, залишити позовну заяву Представництва «Ньютон Фарма Лімітед» без розгляду.

Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, позовну заяву Представництва «Ньютон Фарма Лімітед» залишено без розгляду. Ураховуючи висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.07.2024 у справі №640/31489/21, ухвалений у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, колегія суддів апеляційного суду вважала, що Представництво "Ньютон фарма лімітед", яке звернулося до суду із цим позовом, не є юридичною особою, а відтак не має адміністративної процесуальної правосуб`єктності (право- і дієздатності), що позбавляє його права на звернення до суду з позовною заявою.

Позивач з висновками суду апеляційної інстанції не погодився, подав касаційну скаргу, Підставою касаційного оскарження позивач визначає необхідність у відступленні від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у справі №640/31489/21 від 25.07.2025. Необхідність у відступленні від правового висновку ґрунтується на тому, що у вказаному судовому рішенні Суд дійшов висновку аналізуючи винятково цивільну правосуб`єктність Представництва та не врахував наявність спеціального закону - Податкового кодексу України, який встановлює спеціальну - податкову правосуб`єктність Представництва.

В обгрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що постанова про залишення адміністративного позову без розгляду є необґрунтованою, такою, що ухвалена з неповним з`ясуванням обставин та неправильним застосуванням норм процесуального права. Як указує позивач, контролюючий орган провів планову виїзну перевірку Представництва «Ньютон фарма лімітед» та зазначив саме Представництво в Акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні як суб`єкта, який допустив податкове правопорушення. Таким чином, контролюючий орган фактично визнав за Представництвом право на оскарження Акта перевірки, наділивши його податковою правосуб`єктністю, тобто здатністю мати права та обов`язки у сфері оподаткування. Позивач стверджує, що податкова правосуб`єктність, якою позивач наділений, трансформується в адміністративну процесуальну правосуб`єктність відповідно до прав, наданих йому Податковим кодексом України.

На підставі викладеного, позивач просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги, до суду надійшов відзив, у якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін. Як зауважує податковий орган, позивачем жодним чином не обґрунтовано необхідність відступу від висновків Верховного Суду. Водночас, висновки Верховного Суду у таких правовідносинах розглядалися Судом неодноразово, є усталеними та послідовними. Посилання Представництва на положення ПК України жодним чином не спростовують численних позицій Верховного Суду та не суперечать таким, що свідчить про відсутність підстав для відступлення таких.

Покликаючись на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04.12.2025 у справі №380/4402/23, від 27.03.2025 у справі №380/15811/23, від 10.10.2024 у справі №640/32099/21, від 25.07.2024 у справі №640/31489/21 відповідач зазначає, що адміністративна процесуальна правосуб`єктність - це можливість особи бути носієм певних процесуальних суб`єктивних прав і обов`язків, у тому числі процесуальних суб`єктивних прав та обов`язків сторони справи, а відтак, особи, які є сторонами адміністративної справи, обов`язково повинні відповідати всім вимогам адміністративної процесуальної правосуб`єктності. Представництва, які не мають статусу юридичної особи, не наділені адміністративною правосуб`єктністю. Затим, Представництво «Ньютон Фарма Лімітед», яке звернулося до суду з позовом (виступає позивачем), не є юридичною особою, а відтак не має адміністративної процесуальної правосуб`єктності (право- і дієздатності), що, у свою чергу, позбавляє його права на звернення до суду з позовною заявою.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем у період з 13.08.2021 по 19.08.2021 проведено документальну планову виїзну перевірку представництва «Ньютон фарма лімітед», результати якої оформлено актом від 28.09.2021 №66202/215/26-15-07-08-03/26550018. Перевіркою встановлено порушення Представництвом «Ньютон фарма лімітед», зокрема, 103.4 ст.10 п.п.141.4.7 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 312 537,00 грн.

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 01.10.2021 №73297070805 на суму 2'485' 820,00грн (в тому числі за податковими зобов`язаннями 2' 312' 537,00грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 173283,00грн.)

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, Представництво «Ньютон фарма лімітед» звернулось до суду з адміністративним позовом про його скасування.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини другої статті 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України (частина сьома статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 43 КАС України визначено поняття адміністративної процесуальної правосуб`єктності.

Відповідно до частини 1 вказаної статті здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.

Частиною 3 статті 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Зважаючи на визначену статтею 43 КАС України адміністративну процесуальну правосуб`єктність, для реалізації своїх прав та обов`язків як учасника справи, визначених статтею 44 КАС України, юридична особа повинна мати правоздатність та дієздатність, які виникають з моменту створення юридичної особи та припиняються з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Адміністративна правосуб`єктність є основним, базовим елементом адміністративно-правового статусу особи й саме вона зумовлює можливість юридичної особи бути учасником адміністративних правовідносин та визначає обсяг її прав та обов`язків.

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові 25.07.2024 у справі №640/31489/21 відзначив, що закріплене у цій статті поняття юридичної особи вимагає звернення до цивільно-правових норм, які регулюють створення і реєстрацію юридичних осіб. Розгляд поняття юридичної особи неможливий без визначення ознак юридичної особи, що дають змогу відрізнити юридичну особу від будь-яких інших формувань, об`єднань, філій і представництв, які не можуть визнаватися суб`єктами цивільного права.

До основних ознак юридичної особи належать: державна реєстрація факту створення юридичної особи, наявність відокремленого майна, самостійна відповідальність за зобов`язаннями, придбання і реалізація цивільних прав від свого імені, можливість виступати позивачем і відповідачем у суді.

Всі зазначені вище ознаки мають бути наявними в сукупності і відсутність хоча б однієї з них не дає можливості виокремити самостійну юридичну особу.

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина 1 статті 89 Цивільного кодексу України).

Значення державної реєстрації юридичних осіб, організація цієї реєстрації, повнота єдиного реєстру юридичних осіб, достовірність відомостей, які вносяться в державний реєстр, полягає в тому, що така реєстрація забезпечує можливість отримання необхідної інформації господарюючими суб`єктами. Така інформація важлива для розв`язання питань про укладення договорів, формування господарських зв`язків, ведення господарських операцій. Вона сприяє формулюванню усталеності економічного обороту. Юридична особа вважається створеною з моменту реєстрації в єдиному державному реєстрі і з цього моменту набуває правоздатності. Реєстрації підлягають і подальші зміни правового статусу юридичної особи.

Згідно з частиною 1 статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного реєстру запису про її припинення (частина 4 статті 91 ЦК України).

У відповідності до частини 1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом (частини 1, 2 статті 83 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з частиною 4 статті 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV, встановлено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом (п.4 ч.1 ст. 1).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 № 2709-IV (далі також - Закон № 2709-IV) цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи, з огляду на вимоги статті 25 цього Закону вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

Статтею 27 Закону №2709-IV передбачено, що особистим законом іноземної організації, яка не є юридичною особою відповідно до права держави, у якій така організація створена, вважається право цієї держави. Якщо така організація діє на території України, до її діяльності застосовується законодавство України, яке регулює діяльність юридичних осіб, якщо інше не випливає з вимог законодавства чи суті правовідносин.

З огляду на вимоги частин другої та третьої статті 95 ЦК України представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Згідно зі змістом цих правових норм, представництва утворюються для виконання допоміжних операцій поза місцем знаходження самої юридичної особи в тих місцях, де знаходження такого представництва забезпечить зручність налагодження зв`язків, виконання певних дій, на які воно уповноважене юридичною особою, в тому числі виконання юридичних дій. На відміну від філій представництва не виконують фактичних дій, компетенція їх обмежена виконанням юридичних дій від імені юридичної особи. Представництва не визнаються суб`єктами цивільного права, а їх посадові особи можуть діяти від імені юридичної особи. Відповідальність за дії представництв і їх посадових осіб несе юридична особа, яка утворила ці представництва.

Таким чином, представництва, хоча й є відокремленими підрозділами юридичної особи, проте продовжують залишатися складовими частинами юридичної особи й власною юридичною правосуб`єктністю вони не наділені.

Враховуючи усе вищевикладене, суд зазначає, що адміністративна процесуальна правосуб`єктність - це можливість особи бути носієм певних процесуальних суб`єктивних прав і обов`язків, у тому числі процесуальних суб`єктивних прав та обов`язків сторони справи, а відтак, особи, які є сторонами адміністративної справи, обов`язково повинні відповідати всім вимогам адміністративної процесуальної правосуб`єктності. Представництва, які не мають статусу юридичної особи, не наділені адміністративною правосуб`єктністю.

Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеного судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.07.2024 у справі №640/31489/21.

На підставі матеріалів справи судом апеляційної інстанції з`ясовано, що Представництво «Ньютон фарма лімітед» (код ЄДРПОУ 26550028) зареєстровано за адресою: 02060, м.Київ, вул.Анни Ахматової, 14-Б (в літері А), приміщення 521, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Правовий статус суб`єкта - без права юридичної особи, організаційно-правова форма за КОПФГ - 620 Представництво.

Засновником Представництва є Компанія «NEWTON PHARMA LIMITED», Великобританія.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру від 09.07.2021 № 126510200202 Представництво «Ньютон фарма лімітед» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м.Києві.

Згідно з положенням про Представництво «Ньютон фарма лімітед», затвердженим 25.09.2013, позивач є відокремленим підрозділом, яке не є юридичною особою та представляє інтереси компанії «NEWTON PHARMA LIMITED» (Великобританія). Позивач є неприбутковою організацією.

Відповідно до спеціальної резолюції засідання ради директорів від 31 січня 2021 року було вирішено, зокрема, що Дмитро Кучеренко буде призначений Головою Представництва "Ньютон фарма лімітед" з 01 лютого 2021 року.

Тобто, Представництво не зареєстровано як юридична особа, як відокремлений підрозділ юридичної особи зі статусом юридичної особи.

Вказані обставини не заперечуються представником позивача.

Пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України, встановлено, що у разі подання позову особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, суд постановляє ухвалу про повернення позовної заяви, а якщо провадження у справі було відкрито - ухвалу про залишення позову без розгляду (п.1 частини 1 статті 240 КАС України).

Керуючись вищенаведеними нормами законодавства у взаємозв`язку з встановленими обставинами відсутності у представництва статусу юридичної особи, ураховуючи висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.07.2024 у справі №640/31489/21, колегія суддів зазначає, що представництво, яке не є юридичною особою, не має адміністративної процесуальної правосуб`єктності (право- і дієздатності), а відтак позбавлене права на звернення до суду з позовною заявою.

Такий висновок послідовно і стало застосовується Верховним Судом.

Відсутність адміністративної процесуальної дієздатності у відповідності до пункту 1 частини першої статті 240 КАС України має наслідком залишення позову без розгляду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив, що Представництво "Ньютон фарма лімітед", яке звернулося до суду із цим позовом, не є юридичною особою, та дійшов правильного висновку, що Представництво не має адміністративної процесуальної правосуб`єктності (право- і дієздатності), що позбавляє його права на звернення до суду з позовною заявою.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги колегія суддів звертає увагу, що відступ від правової позиції повинен мати тільки вагомі підстави, реальне підґрунтя, тобто суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього причини; метою відступу може слугувати виправлення лише тих неузгодженостей (помилок), що мають фундаментальне значення для судової системи та її розвитку.

Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема, 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію «якість закону»), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин.

У справі, що розглядається суд відзначає, що констатуючи необхідність відступу від висновку Верховного Суду, у касаційній скарзі заявник не наводить підстав для відступу від наведених висновків. Суд указує, що з моменту формування висновку Верховного Суду, що застосовується під час розгляду цієї справи, суспільний контекст не змінився, вад у попередньому правозастосуванні, які б зумовлювали потребу в перегляді усталеного підходу, не виявлено.

Суд не знаходить у касаційній скарзі обґрунтованих доводів у підтвердження наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення. Доводи й аргументи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

Як унормовано пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 340, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Представництва «Ньютон фарма лімітед» залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі №640/3536/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду