Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №260/7652/23 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15 вересня 2026 року

справа № 260/7652/23

адміністративне провадження № К/990/36613/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Закарпатгаз»

на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року (суддя - Луцович М. М.)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2026 року (судді: Ільчишин Н. В., Гуляк В. В., Кушнір В. О.),

у справі №260/7652/23

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Закарпатгаз»

до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

Рух справи

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільних систем «Закарпатгаз» (далі - Товариство, позивач у справі, скаржник) звернулося в суд із адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - контролюючий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01 серпня 2023 року:

- №567/3300040101, яким встановлено завищення Товариством податкового кредиту за лютий 2023 року на 36 348 098 грн з податку на додану вартість та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яка сплачується до державного бюджету на суму 13 626 293 грн (22 721 805 грн), завищення податкового кредиту за березень 2023 року на 22 849 932 грн з ПДВ та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яка сплачується до державного бюджету на суму 5 858 466 грн (16 991 466 грн);

- №568/3300040101, яким Товариству збільшено (донараховано) суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 14010100 у розмірі 24 355 949,00 грн, з яких: за податковим (основним) зобов`язанням - 19 484 759,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 871 190,00 грн, а саме: за період лютий 2023 року сума штрафу - 3 406 573,00 грн, за березень 2023 року сума штрафу 1 464 617,00 грн.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2025 року, відмовлено у задоволенні позовної заяви Товариства.

29 грудня 2025 року від представника позивача надійшла заява про перегляд судового рішення від 28 січня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі №260/7652/23, у якій заявник просив:

- рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року у справі № 260/7652/23 скасувати;

- ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства задовольнити;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 567/3300040101 від 01 серпня 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 568/3300040101 від 01 серпня 2023 року.

В обґрунтування заяви вказував, що зі змісту документів, наданих на адвокатський запит, зокрема податкової накладної від 24 лютого 2023 року № 1083 вбачається, що відповідно до умов договору кількість об`ємів кубів газу, яка була надана АТ «Укртрансгаз», як постачальником (продавцем) 7 218 тис. куб. м., тобто та ж сама кількість об`ємів кубів газу, що й згідно з договором купівлі-продажу природного газу від 16 квітня 2020 року № 12А167-134-20, закупленого у ТОВ «Йе Енергія» у лютому 2023 року згідно з актом приймання-передачі газу № РГК83000099 від 28 лютого 2023 року. Крім того, АТ «Укртрансгаз» чітко повідомило, що у період з 2023 року по теперішній час, перевірки органами Державної податкової служби, у тому числі Центральним міжрегіональним управлінням по роботі з великими платниками податків, передбачені статтями 77, 78 Податкового кодексу України, в АТ «Укртрансгаз» не проводилися. Такі обставини підтверджують, що господарська операція із зберігання придбаного товариством у ТОВ «ЙЕ ЕНЕРГІЯ» обсягу природного газу за договором, укладеним між АТ «ЗАКАРПАТГАЗ» та АТ «Укртрансгаз», та гарантованого доступу до закуплених обсягів є такою, що завершена (відбулась), а сама операція із закупівлі цього ж обсягу, судами визнана такою, що не відбулась, що є неможливим, та суперечить одне одному. Представник вважає, що факт не проведення податкових перевірок ні в ТОВ «Йе Енергія», ні в АТ «Укртрансгаз», є обставиною, яка не досліджувалася судом першої інстанції при розгляді справи № 260/7652/23, та не була відома ні позивачу, ні суду під час розгляду справи в суді першої інстанції, а відтак є нововиявленою обставиною, яка є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі №260/7652/23, відмовлено у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відмовляючи у задоволенні заяви Товариства про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив із того, що наведені заявником обставини не відповідають установленим пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України ознакам нововиявлених обставин.

Суд зазначив, що непроведення контролюючими органами податкових перевірок АТ «Укртрансгаз», ТОВ «Йе Енергія», АТ «Рівнегаз» та АТ «Хмельницькгаз» не належить до предмета доказування у цій справі, не підтверджує реальності спірної господарської операції та не є істотною обставиною, врахування якої могло б зумовити ухвалення іншого рішення.

Щодо договору зберігання (закачування) природного газу від 10 травня 2018 року, акта наданих послуг від 28 лютого 2023 року та одержаної від АТ «Укртрансгаз» інформації суд указав, що відповідні обставини були відомі позивачу як стороні цих правовідносин під час первинного розгляду справи. При цьому акт надання послуг з доступу до потужності газосховища не є торговим сповіщенням і не підтверджує передачі АТ «Закарпатгаз» саме спірного обсягу природного газу від ТОВ «Йе Енергія».

Суд також урахував, що законодавство не встановлює часових обмежень для направлення адвокатських запитів, натомість заявник не обґрунтував об`єктивної неможливості отримати відповідну інформацію під час первинного розгляду справи.

Самі відповіді на адвокатські запити є новими доказами щодо обставин реальності господарської операції, які вже були предметом судового дослідження та оцінки.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені Товариством доводи фактично спрямовані на повторне доведення реальності операції з придбання природного газу, переоцінку встановлених судом обставин та нове обґрунтування заявлених позовних вимог, що відповідно до частини четвертої статті 361 КАС України не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Суд апеляційної інстанції погодився із цими висновками та зазначив, що отримані заявником після ухвалення рішення відповіді на адвокатські запити не засвідчують існування істотних обставин, які не були і не могли бути відомі йому на час первинного розгляду справи. Відсутність перевірок інших учасників господарських відносин не спростовує встановлених судами обставин щодо непідтвердження оператором газосховища торгового сповіщення та відсутності належних доказів передачі природного газу від ТОВ «Йе Енергія» до АТ «Закарпатгаз».

Апеляційний суд наголосив, що процедура перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не може використовуватися як замасковане оскарження остаточного судового рішення або спосіб повторного розгляду спору. Тому колегія суддів визнала правильним висновок суду першої інстанції про відсутність передбачених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України підстав для перегляду рішення та залишила оскаржувану ухвалу без змін.

04 серпня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі №260/7652/23.

17 серпня 2026 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Товариства залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги.

26 серпня 2026 року до Верховного Суду надійшла уточнена касаційна скарга Товариства.

Верховний Суд ухвалою від 31 серпня 2026 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, справу витребував суду першої інстанції.

10 вересня 2026 року справа №260/7652/23 надійшла на адресу Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі, з урахуванням заяви про усунення її недоліків, Товариство посилається на неправильне застосування судами пункту 1 частини другої статті 361 КАС України та порушення норм процесуального права.

Скаржник стверджує, що суди неправильно визначили зміст заявлених нововиявлених обставин. За його доводами, такими обставинами є не одержані відповіді на адвокатські запити і не сам факт непроведення перевірки ТОВ «Йе Енергія», а встановлена після ухвалення рішення відсутність порушень податкового законодавства з боку цього контрагента та фактичне здійснення операцій із придбання і зберігання спірного обсягу природного газу.

На думку скаржника, отримані документи підтверджують, що ТОВ «Йе Енергія» зареєструвало податкову накладну, яка не була анульована або відкоригована, а АТ «Укртрансгаз» надало АТ «Закарпатгаз» послуги з доступу до потужності газосховища. Скаржник вважає, що ці обставини спростовують покладений в основу рішення висновок про нереальність господарської операції та мають істотне значення для вирішення справи.

Товариство також зазначає, що суди не застосували пункт 201.10 статті 201 ПК України та, усупереч статтям 9, 77 і 242 КАС України, не забезпечили повного з`ясування обставин справи, відмовивши у залученні ТОВ «Йе Енергія» як третьої особи та у витребуванні додаткових доказів.

Як на підстави касаційного оскарження скаржник посилається на пункти 1, 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України, указуючи на неврахування висновків Верховного Суду, відсутність висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також на необґрунтоване відхилення клопотань про витребування і дослідження доказів. У зв`язку із цим просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

У відзиві на касаційну скаргу контролюючий орган просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Відповідач зазначає, що наведені Товариством відомості та документи не відповідають ознакам нововиявлених обставин, оскільки стосуються реальності господарської операції, яка вже була предметом судового розгляду, та спрямовані на повторну оцінку встановлених обставин. Наголошує, що договір зберігання природного газу й акт наданих послуг були відомі позивачу як учаснику відповідних правовідносин, а інформація про непроведення перевірок інших суб`єктів не є істотною для перегляду рішення. Також відповідач указує на неналежне обґрунтування скаржником підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки останній не визначив конкретної норми права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.

Правове регулювання

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

Так, згідно з положеннями частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до пунктів 1-3 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами, який визначений у частині другій статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 800/578/17).

Частиною четвертою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

При цьому, необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Так, Верховний Суд неодноразово зазначав, що не належать до нововиявлених обставин нові докази або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову, спрямоване на переоцінку встановлених судом обставин. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують свідчення, висновки які було покладено в основу рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового рішення, то вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.

Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 820/1400/17 зазначав, що інститут перегляду судових рішень у адміністративних справах за нововиявленими обставинами є додатковою гарантією та можливістю реалізації основного завдання адміністративного судочинства, а саме - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За своєю суттю він докорінно відрізняється від права на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень. Інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований на забезпечення додаткової можливості особі домогтися перегляду судового рішення з підстав наявності таких обставин навіть після використання права апеляційного та/або касаційного перегляду судових рішень, якими закінчено розгляд справи, і особа позбавлена можливості повторно звертатись до суду з таким самим позовом (до того самого відповідача, про той самий предмет спору і з тих самих підстав) і вимагати нового розгляду адміністративного спору з урахуванням нової обставини, яка має суттєве значення для його вирішення, але не була врахована судом при ухваленні судового рішення.

З урахуванням наведеного, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов`язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин.

Суди попередніх інстанцій установили, що під час первинного розгляду справи предметом доказування була, зокрема, реальність операції з придбання Товариством у ТОВ «Йе Енергія» у лютому 2023 року 7 218 000 куб. м природного газу та наявність у позивача права на формування податкового кредиту за цією операцією. Оцінюючи відповідні обставини, суди врахували відсутність підтвердження оператором газосховища торгового сповіщення щодо переходу зазначеного обсягу газу від ТОВ «Йе Енергія» до АТ «Закарпатгаз», а також відсутність належних доказів наявності у продавця такого обсягу газу на рахунку зберігання.

У заяві про перегляд рішення Товариство посилалося на одержані після ухвалення рішення відповіді на адвокатські запити, інформацію про непроведення податкових перевірок ТОВ «Йе Енергія», АТ «Укртрансгаз», АТ «Рівнегаз» та АТ «Хмельницькгаз», договір зберігання (закачування) природного газу від 10 травня 2018 року, акт наданих послуг від 28 лютого 2023 року та інші документи, які, на його думку, підтверджують здійснення операцій із придбання і зберігання газу.

В уточненій касаційній скарзі Товариство зазначає, що суди неправильно визначили зміст заявленої ним нововиявленої обставини, оскільки такою обставиною є не сам факт непроведення перевірок та не відповіді на адвокатські запити, а встановлена після ухвалення рішення відсутність порушень податкового законодавства з боку ТОВ «Йе Енергія» та фактичне здійснення операцій із придбання і зберігання спірного обсягу природного газу.

Водночас наведене скаржником уточнення змісту нововиявленої обставини не змінює характеру відомостей, на які він посилається. Як установили суди попередніх інстанцій, ці відомості стосуються реальності господарської операції, яка вже входила до предмета доказування під час вирішення спору по суті.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що подані заявником документи містять додаткові відомості щодо обставин здійснення цієї операції та спрямовані на повторне підтвердження позиції позивача, якій уже було надано оцінку в рішенні, про перегляд якого подано заяву. За таких обставин суди дійшли висновку, що ці документи є новими доказами стосовно обставин, установлених під час первинного розгляду справи, а їх подання має на меті повторну оцінку таких обставин.

Колегія суддів погоджується із цим висновком, оскільки частина четверта статті 361 КАС України розмежовує нововиявлені обставини та нові докази і прямо виключає перегляд судового рішення на підставі доказів, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що вже були ним установлені.

Щодо посилань на договір зберігання (закачування) природного газу від 10 травня 2018 року та акт наданих послуг від 28 лютого 2023 року суди попередніх інстанцій установили, що ці документи стосуються правовідносин між АТ «Укртрансгаз» і АТ «Закарпатгаз», були відомі останньому під час первинного розгляду справи та не є сповіщенням, відсутність підтвердження якого враховувалася судами при вирішенні спору по суті.

Товариство було стороною договору з АТ «Укртрансгаз», а акт наданих послуг був складений за його участю на виконання цього договору. Водночас скаржник не навів обставин, які об`єктивно перешкоджали йому послатися на ці документи під час первинного розгляду справи. Отже, касаційна скарга не спростовує висновку судів про недоведеність передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України ознаки, за якою відповідна обставина не була і не могла бути відома заявникові на час розгляду справи.

Колегія суддів також погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що інформація щодо непроведення податкових перевірок інших учасників відповідних правовідносин та незастосування до них заходів податкового контролю не становить істотної для цієї справи обставини в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. Така інформація безпосередньо не стосується встановлених під час первинного розгляду обставин здійснення спірної операції між ТОВ «Йе Енергія» та АТ «Закарпатгаз», а тому не свідчить про наявність підстав для перегляду остаточного судового рішення.

Одержання після ухвалення рішення відповідей на адвокатські запити саме по собі не надає викладеним у них відомостям ознак нововиявленої обставини. Визначальним у цьому випадку є не час одержання відповідного документа, а те, чи підтверджує він істотну для справи обставину, яка існувала на час первинного розгляду, але об`єктивно не була і не могла бути відома заявникові. Як установили суди, наведені Товариством відомості цим ознакам у сукупності не відповідають.

Щодо посилання скаржника на лист Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 30 травня 2023 року Суд ураховує, що цей лист не був визначений Товариством як нововиявлена обставина в заяві про перегляд судового рішення та не оцінювався судами попередніх інстанцій у такому процесуальному значенні. Тому наведення цього документа вперше на стадії касаційного перегляду не може змінювати підстави поданої заяви та виходить за межі перевірки оскаржуваних судових рішень, установлені статтею 341 КАС України.

Посилання скаржника на чинність податкової накладної та приписи пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України також не свідчать про наявність нововиявлених обставин. Факт складання і реєстрації цієї податкової накладної був відомий Товариству під час первинного розгляду справи, а доводи щодо правових наслідків її реєстрації стосуються правильності вирішення податкового спору по суті. Незгода заявника із застосуванням судами норм матеріального права під час первинного розгляду справи не є передбаченою статтею 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

У межах цього касаційного провадження перевірці підлягає правильність висновків судів щодо наявності визначених статтею 361 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для перегляду остаточного судового рішення, а не правильність вирішення податкового спору по суті. Тому доводи про достатність зареєстрованої податкової накладної для формування податкового кредиту не впливають на оцінку наявності нововиявлених обставин.

Необґрунтованими є й доводи про порушення судами статей 9, 77 і 242 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з відмовою у залученні ТОВ «Йе Енергія» як третьої особи та у витребуванні від цього товариства і Головного управління ДПС у м. Києві додаткової інформації.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, закріплений частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, реалізується з урахуванням предмета відповідного судового розгляду. Під час вирішення заяви за нововиявленими обставинами таким предметом є наявність установлених статтею 361 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для перегляду остаточного судового рішення, а не повторне встановлення обставин первинного спору.

Як убачається зі змісту заявлених клопотань, витребувана скаржником інформація стосувалася чинності податкової накладної, застосування до ТОВ «Йе Енергія» заходів податкового контролю та реальності спірної операції. Отже, вона стосувалася обставин, які були предметом первинного розгляду справи. Скаржник не обґрунтував, яким чином відмова у витребуванні цієї інформації унеможливила встановлення обставин, що мають значення саме для вирішення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Залучення третьої особи відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України допускається, якщо рішення у справі може вплинути на її права, свободи, інтереси або обов`язки. Натомість необхідність залучення ТОВ «Йе Енергія» скаржник обґрунтовував потребою підтвердження чинності податкової накладної та реальності господарської операції. Наведені доводи не свідчать про те, що рішення, ухвалене за наслідками розгляду заяви про перегляд, може безпосередньо вплинути на права чи обов`язки цього товариства. Тому відмова в задоволенні відповідного клопотання не підтверджує порушення судами норм процесуального права.

Колегія суддів також ураховує посилання скаржника на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 березня 2026 року у справі № 924/177/24. У цій постанові Верховний Суд наголосив, що процедура перегляду остаточного рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи, не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін та застосовується лише за наявності істотної обставини, яка існувала під час розгляду справи, але не була і не могла бути відома заявникові. Наведений висновок узгоджується з підходом, застосованим судами попередніх інстанцій у цій справі.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу з посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Товариство вказує на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19, від 04 березня 2026 року у справах № 520/13487/24 і № 140/4934/25, від 23 жовтня 2024 року у справі № 560/7590/22.

Зазначені скаржником висновки стосуються оцінки реальності господарських операцій, наслідків порушення податкової дисципліни контрагентом, розподілу обов`язку доказування та принципу офіційного з`ясування обставин під час вирішення податкового спору по суті. Натомість оскаржувані у цій справі судові рішення ухвалені за результатами вирішення питання про наявність підстав для перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами. Отже, відмінність предмета судового розгляду та процесуального регулювання не дає підстав для висновку про неврахування судами наведених скаржником правових позицій Верховного Суду.

Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, Товариство зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у ситуації, коли встановлений судовими рішеннями факт нереальності господарської операції, на його думку, спростовується документами, одержаними після ухвалення таких рішень.

Однак зазначені доводи стосуються оцінки конкретних обставин і доказів у цій справі. Водночас критерії, за якими обставина визнається нововиявленою, а також розмежування нововиявленої обставини і нового доказу визначені статтею 361 Кодексу адміністративного судочинства України та розкриті у сталій практиці Верховного Суду. Суди попередніх інстанцій вирішили заяву Товариства відповідно до цих критеріїв, а касаційна скарга не містить доводів, які б свідчили про необхідність формування іншого підходу до застосування зазначеної норми.

Доводи, які скаржник пов`язує з пунктом 4 частини четвертої статті 328 та частиною другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, ґрунтуються на відмові судів у залученні третьої особи та витребуванні додаткових доказів. Проте, як зазначено вище, відповідні клопотання стосувалися обставин реальності господарської операції, які вже були предметом розгляду під час вирішення податкового спору по суті. Товариство не довело, що відхилення цих клопотань унеможливило встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення саме заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Касаційна скарга не містить інших доводів, які спростовували б висновки судів про те, що обставини договірних відносин Товариства з АТ «Укртрансгаз» були йому відомі, відповідні документи могли бути подані під час первинного розгляду справи, а відомості про непроведення перевірок інших суб`єктів не є істотними для перегляду судового рішення.

За таких обставин суди попередніх інстанцій, установивши, що наведені заявником відомості та документи спрямовані на повторне доведення реальності господарської операції і переоцінку обставин, установлених під час вирішення спору по суті, дійшли правильного висновку про відсутність передбачених пунктом 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для перегляду рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року за нововиявленими обставинами.

Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій та не підтверджують неправильного застосування ними норм матеріального права або порушення норм процесуального права, підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

У відповідності до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Закарпатгаз» залишити без задоволення.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі №260/7652/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Р. Ф. Ханова

Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк