Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №160/26783/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 160/26783/25

адміністративне провадження № К/990/27435/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,

представника відповідача Пономаренка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року (головуючий суддя Голобутовський Р.З.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року (головуючий суддя Сафронова С.В., судді Кальник В.В., Чепурнов Д.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно-Будівельна компанія СІНЕРГІЯ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтажно-Будівельна компанія СІНЕРГІЯ» (далі - ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області), в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 5 травня 2025 року: №0233980702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 37442862 грн (у тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 25021716 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 12421146 грн); №0234000702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 44595682,50 грн (у тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями 29730455 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14865227,50 грн); №0234010702, яким застосовано штраф у сумі 3400 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року, позовну заяву задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 30280 грн.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року. Витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу.

Підставами для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судового рішення, зазначеного у частині першій статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та на те, що в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України), а також з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області у касаційній скарзі посилається на те, що при розгляді справи судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми податкового законодавства, а саме: пункт 44.1 статті 44, пункт 198.5 статті 198, пункт 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та не враховано висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду викладені у постанові від 6 травня 2020 року у справі № 640/4687/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19.

Так, під час проведення перевірки встановлено документальне оформлення операцій з виділення активів та зобов`язань ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» до ТОВ «МБК 2022», проте сукупність обставин, що характеризують дану операцію, встановлює відсутність принципу привалювання «сутністю над формою» з огляду на те, що: по - перше, відсутність документів щодо фактичного переміщення матеріальних активів (до перевірки позивачем не надано жодного первинного документа підтверджуючого фактичне транспортування товару від ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» до ТОВ «МБК 2022», коли та де здійснювалися навантажувально - розвантажувальні роботи, договори з перевізниками та інше).

По - друге, відсутність працюючих та об`єктів оподаткування у підприємства нібито «правонаступника» (звітність за формою 1ДФ до ДПІ за місцем реєстрації не подавалася), звітність за формою 20-ОПП не подано, інформація щодо наявності місць зберігання - відсутня.

Відповідно до сталої судової практики (зокрема, постанов Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 серпня 2023 року у справі № 160/17701/21, від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 19 листопада 2019 року у справі № 826/487/16) про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність первинних документів обліку.

По - третє, відсутність будь-якої господарської діяльності з моменту створення правонаступника по теперішній час (протягом 2020-2023 років ТОВ «МБК» є платником податку на прибуток, однак звітність за жодний період останнім не подано); ТОВ «МБК 2022» створено лише для документального оформлення виділу без реального руху активів та зобов`язань; банкрутство ТОВ «МБК 2022» має ознаки фіктивного банкрутства, так як кредитор (ТОВ «ТЕРНОПТ СИНТЕЗ») не проводило господарську діяльність, не подавало податкову та фінансову звітність (з січня 2021 року), не сплачувало до державного бюджету податки (збори, платежі) та є фігурантом кримінальних справ.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неодноразово висловлював правову позицію про те, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України прирівнюється до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Таким чином, документальне оформлення операції виділення на ТОВ «МБК 2022» не створює реальної зміни активу та пасиву ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» у розумінні передачі частини майна платника податків, що реорганізується.

ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ», скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Позивач зазначає, що зміст касаційної скарги свідчить про те, що відповідач фактично покладає на касаційну інстанцію обов`язок судів першої та апеляційної інстанцій, а саме наголошує на необхідності здійснити переоцінку вже досліджених судами доказів та обставин, зокрема, контролюючий орган посилається: на відсутність первинного документа підтверджуючого фактичне транспортування товару від ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» до ТОВ «МБК 2022»; на відсутність працюючих та об`єктів оподаткування у підприємства «правонаступника» та на відсутність будь-якої господарської діяльності з моменту створення «правонаступника» по теперішній час; на те, що підприємство - «правонаступник» (ТОВ «МБК 2022») створено лише для документального оформлення виділу без реального руху активів та зобов`язань і що банкрутство ТОВ «МБК 2022» має ознаки фіктивного банкрутства; на відсутність додаткових угод або листів щодо оповіщення контрагентів про зміну боржника по заборгованості.

Однак усі вище перелічені аргументи та тези податкового органу вже були предметом вивчення судами першої та апеляційної інстанцій, всім наведеним відповідачам вище обставинам судами були вивчені та не знайшли свого підтвердження під час судового дослідження матеріалів та обставин справи.

Щодо кожного з аргументів відповідача судами першої та апеляційної інстанцій було надано відповідну оцінку, яка викладена у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, а саме:

1) щодо відсутності первинного документа підтверджуючого фактичне транспортування товару: судами детально описано обставини за наявності яких у ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» дійсно була відсутня об`єктивна необхідність у здійсненні транспортування товарно-матеріальних цінностей з місць їх зберігання, які передавалися згідно з передавальним актом до Розподільчого балансу. Фактичне переміщення або транспортування товарно-матеріальних цінностей поза межами зазначених приміщень не здійснювалося, оскільки обидва товариства користувалися тими самими складськими площами, а на підтвердження зазначених обставин позивачем до матеріалів справи додано копію Договору суборенди №09/08/2022 від 9 серпня 2022 року. Позивачем долучено до матеріалів справи копії накладних на внутрішнє переміщення товарно- матеріальних цінностей, якими саме і підтверджено, що переміщення матеріальних активів здійснювалося у період з 4 по 9 серпня 2022 року в межах підготовчих заходів до реалізації операції виділу. Таке переміщення виконувалося власними силами ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» та виключно всередині підприємства. Зазначені дії мають характер внутрішньогосподарської операції, що не передбачає наявності іншої сторони, а таким чином, операція виділу не передбачала фактичного транспортування товару від ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» до ТОВ «МБК 2022».

2) щодо тез відповідача про підтвердження факту нібито порушення позивачем вимог податкового законодавства внаслідок відсутності будь-якої господарської діяльності з моменту створення «правонаступника» по теперішний час, то судами попередніх інстанцій зазначено, що після завершення процедури виділу ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» та ТОВ «МБК 2022» ці Товариства є окремими, самостійними юридичними особами, кожний з яких здійснює господарську діяльність, веде бухгалтерський і податковий облік, а також несе відповідальність у межах власних зобов`язань, а відтак, ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» дійсно не володіє та не може володіти інформацією щодо господарської діяльності ТОВ «МБК 2022». Судами також вказано, що з урахуванням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» не може мати доступ до первинної документації іншої юридичної особи та не може володіти товарно-транспортними накладними чи іншими документами, які могли бути оформлені ТОВ «МБК 2022» після його державної реєстрації, що відповідачем також не спростовується»;

3) щодо посилання податкового органу на те, що нібито під час перевірки встановлено ознаки фіктивного банкрутства ТОВ «МБК 2022», то судами попередніх інстанцій встановлено, що на дату підписання директором ТОВ «МБК 2022» Акта приймання-передачі нерухомого майна, яке поверталося з тимчасового володіння та користування, новостворене підприємство не перебувало у процедурі банкрутства, не мало податкового боргу та не мало обмежень цивільної правоздатності. Зазначене підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 3 жовтня 2022 року. Крім того, відповідачем не надано судових рішень (вироків), якими було б встановлено ознаки фіктивного банкрутство ТОВ «МБК 2022»;

4) щодо тверджень відповідача про відсутність повідомлень кредиторів щодо зміни боржника у зобов`язанні, то судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що вказані письмові документи не надавалися позивачем під час проведення документальної планової виїзної перевірки відповідачу тільки з тих підстав, що повідомлення кредиторів про виділ підприємства не є первинним бухгалтерським документом, а отже витребування вказаного документа «повідомлення кредиторів про виділ підприємства» у платника податків виходить за межі предмету планової податкової перевірки ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ». Контролюючий орган був поінформований позивачем про факт такого оповіщення, що прямо підтверджується змістом Акта перевірки №1114/04-36-07-02/38897076 від 14 березня 2025 року.

Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представника відповідача, переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» (код ЄДРПОУ 38897076) зареєстровано 5 вересня 2013 року та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Дніпровська державна податкова інспекція.

Видами діяльності за КВЕД є: 43.21 Електромонтажні роботи (основний); 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 49.32 Надання послуг таксі; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 46.51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.

На підставі направлень виданих ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 17 січня 2025 року №657, №658, №659, №660, №661, згідно з наказом від 10 січня 2025 №198-п на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пунктів 77.1, 77.4 статті 77 ПК України, підпункту 69.35-2 ПК України, пункту 2 частини першої статті 13, пунктом 9-23 Розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у зв`язку з включенням до плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2025 рік, контролюючим органом проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено та органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством за період з 1 жовтня 2021 року по 30 вересня 2024 року та з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 жовтня 2021 року по 30 вересня 2024 року, відповідно до затвердженого плану.

За результатами перевірки податковим органом 14 березня 2025 року складено Акт №1114/04-36-07-02/38897076 (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог:

пунктів 44.1 та 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 25021716 грн, у тому числі: за І квартал 2022 року у сумі 179424 грн, за ІІІ квартал 2022 року у сумі 24748180 грн, за IV квартал 2022 року у сумі 5 грн, за ІІ квартал 2023 року у сумі 23340 грн, за ІІІ квартал 2023 року у сумі 139 грн, за IV квартал 2023 року у сумі 53769 грн, за І квартал 2024 року у сумі 1569 грн, за ІІ квартал 2024 року у сумі 190 грн, за ІІІ квартал 2024 року у сумі 15100 грн;

пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 29730455 грн, у тому числі за серпень 2022 року на суму 29730455 грн;

пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 ПК України не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі ЄРПН) на суму 47 009 773 гривень.

ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» 23 квітня 2025 року подано заперечення на Акт перевірки.

Листами від 2 травня 2025 року №40792/6/06-36-07-02-13 та від 28 травня 2025 року №49610/6/04-36-07-02-13 ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомило, що висновки Акта перевірки є правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а заперечення ТОВ «МБК Сінергія» залишено без задоволення.

На підставі висновків Акта перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області 5 травня 2025 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0233980702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 37442862 грн (у тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 25021716 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 12421146 грн);

№0234000702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 44595682,50 грн (у тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями 29730455 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14865227,50 грн);

№0234010702, яким застосовано штраф у сумі 3400 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав скаргу до Державної податкової служби України, яка Рішенням від 30 липня 2025 року про результати розгляду скарги, податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем 5 травня 2025 року податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання їх протиправними та про їх скасування.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючий орган в Акті перевірки вказував на: 1) відсутність документів щодо фактичного переміщення матеріальних активів (до перевірки не надано жодного первинного документу підтверджуючого фактичне транспортування товару від ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» до ТОВ «МБК 2022», коли та де здійснювались навантажувальні-розвантажувальні роботи, договори з перевізником та інше); 2) відсутність будь-якої господарської діяльності з моменту створення «правонаступника» по теперішний час (протягом 2020-2023 років ТОВ «МБК 2022» є платником податку на прибуток, однак звітність за жодний період не подано); ТОВ «МБК 2022» створено лише для документального оформлення виділу без реального руху активів та зобов`язань; 3) банкрутство ТОВ «МБК 2022» має ознаки фіктивного банкрутства, так як кредитор (ТОВ «ТЕРНОПТ СИНТЕЗ») не проводило господарську діяльність, не подавало податкову та фінансову звітність (з січня 2021 року), не сплачувало до державного бюджету податки (збори, платежі) та є фігурантом кримінальних справ; крім того, до перевірки не надано додаткової угоди або листів щодо оповіщення контрагентів про зміну боржника по заборгованості, яка передана, товарно-транспортні накладні та інші документи, що стосуються даного питання.

За наведених в Акті перевірки обставин, податковий орган дійшов висновку, що господарська операція виділення на ТОВ «МБК 2022» не створює реальної зміни активу та пасиву ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» на податкові наслідки для позивача й вказує на заниження останнім податкових зобов`язань з податку на прибуток та з ПДВ.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 ПК України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/ послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПК України, не є об`єктом оподаткування операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.

Згідно з частиною першою статті 56 Господарського кодексу України (далі - ГК України чинний на момент виникнення спірних правовідносин), суб`єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) орган, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Відповідно до частини першої статті 109 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Згідно з частиною другою статті 109 ЦК України, після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Частиною третьою статті 109 ЦК України визначено, що юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Відповідно до пункту 98.3 статті 98 ПК України, реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини майна платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу грошових зобов`язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, утвореними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної відповідальності за порушення податкового законодавства, крім випадків, коли за висновками контролюючого органу така реорганізація може призвести до неналежного погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платником податків, який реорганізується. Рішення про застосування солідарної або розподільної відповідальності за порушення податкового законодавства може бути прийняте контролюючим органом у разі, коли майно платника податків, що реорганізується, перебуває у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію.

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

За приписами підпункту 98.1.4 пункту 98.1 статті 98 ПК України, під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання: виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Положеннями частини четвертої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

У постановах від 25 травня 2021 року у справі №822/2434/16, від 30 вересня 2020 року у справі №640/1845/19, від 6 квітня 2021 року у справі №817/76/17, від 19 січня 2023 року у справі №810/4427/18, від 28 квітня 2025 року у справі № 320/6091/24, від 13 жовтня 2025 року у справі № 160/29715/23 Верховний Суд зазначив, що операції щодо передачі за розподільчим балансом основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості, інших активів та зобов`язань за рішенням власників або уповноваженого ними органу при утворенні нового підприємства шляхом реорганізації (виділу) не можуть вважатися операціями з поставки товарно-матеріальних цінностей у розумінні податкового законодавства.

Верховний Суд у постановах від 29 вересня 2025 року у справі №160/32652/24, від 13 жовтня 2025 року у справі №160/29715/23, від 3 лютого 2026 року у справі №160/29144/24 звертав увагу на те, що реорганізація юридичної особи шляхом виділу полягає у перерозподілі активів і зобов`язань, на базі яких і створюється нова юридична особа, за розподільчим балансом, що не є цивільно-правовим договором, оскільки не передбачає передачу права власності на передане майно, а здійснюється шляхом включення валових активів одного підприємства до складу валових активів іншого підприємства.

Також у цих постановах Верховний Суд наголосив, що якщо контролюючий орган вважає, що новостворена шляхом виділу юридична особа не подає податкову звітність, не має основних засобів, транспорту, штатних працівників, що вказує на формальний характер її створення, не обумовлений розумними економічними причинами та здійснений з метою отримання податкової вигоди, то відповідно до підпункту 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючий орган має право звернутися до суду з позовом про визнання такого виділу недійсним та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними правочинами.

Однак, у цій справі не встановлено та відповідачем не зазначено, що він реалізував надане право шляхом звернення до суду з відповідним позовом у визначеному законом порядку. Обставини, на які посилається контролюючий орган без належних та допустимих доказів, самі собою не є безумовними підставами для висновку про фіктивність створення суб`єкта господарської діяльності чи недійсність проведеної реорганізації.

Судами попередній інстанцій встановлено, що відповідно до Протоколу загальних зборів учасників ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» про виділ з ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» нової юридичної особи № 29-06/2022 від 29 червня 2022 року загальними зборами ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» прийнято рішення про виділ з ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» нової юридичної особи, а також про встановлення строку для прийняття заяв з вимогами кредиторів (затверджено один місяць з дня внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань про початок процедури виділу із ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» нової юридичної особи) та про проведення повної інвентаризації активів і зобов`язань позивача, для формування та затвердження розподільчого балансу Товариства.

Згідно з Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» №08-08/2022/1 від 8 серпня 2022 року затверджено розподільчий баланс і передавальний акт ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» у зв`язку з виділом. Прийнято рішення передати за розподільчим балансом юридичній особі, створеній шляхом виділу, оборотні активи (запаси) загальною балансовою вартістю 134213453,94 грн, дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги на загальну суму 740305,36 грн та інша поточна дебіторська заборгованість на загальну суму 2536131,80 грн, а також правонаступнику за цим розподільчим балансом передана кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на загальну суму 137489891,10 грн, визначено назву юридичної особи, що буде створена шляхом виділу ТОВ «МБК 2022», призначено керівником Фогеля М.В. та вирішені інші питання.

У відповідності до Протоколу №1 загальних зборів засновників ТОВ «МБК 2022» від 8 серпня 2022 року засновниками були прийняті рішення щодо створення та реєстрації шляхом виділу нової юридичної особи ТОВ «МБК 2022» визначення засновників новоствореної юридичної особи, визначення розміру статутного капіталу новоствореної юридичної особи, порядок його формування та розподіл часток у статутному капіталі Товариства між засновниками, що розподіляються наступним чином:

- ОСОБА_1 , розмір внеску 9000 грн, 45%;

- ОСОБА_2 , розмір внеску 9000 грн, 45%;

- ОСОБА_3 , розмір внеску 2000 грн, 10%.

Також засновниками прийняті рішення щодо визначення місцезнаходження новоствореної юридичної особи, визначення видів економічної діяльності Товариства, затвердження статуту Товариства.

У результаті виділу частки учасників у статутному капіталі ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» переходять в частки нового товариства, що виділилося ТОВ «МБК 2022». Внесення змін до статуту ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» у зв`язку з проведенням процедури виділу судами попередніх інстанцій не встановлено.

9 серпня 2022 року здійснено державну реєстрацію створення ТОВ «МБК 2022», що підтверджується копією виписки, посвідченої приватним нотаріусом Іванютін-Сандомирський Л.О. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «МБК 2022», ідентифікаційний код юридичної особи 44775874.

У матеріалах справи міститься копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «МБК 2022» станом на 9 серпня 2022 року.

Таким чином, виділ ТОВ «МБК 2022» з урахуванням наведених обставин у розумінні положень частини 4 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» є завершеним, що підтверджується наданими до перевірки документами платника податків.

Відповідно до частини першої статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, надані ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» до податкової перевірки документи, а також відомості з Єдиного державного реєстру є належними, та відповідно свідчать про реальну передачу активів і пасивів ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» у зв`язку з виділом.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про помилковість твердження відповідача про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки судами встановлена відсутність належних та допустимих доказів отримання позивачем прибутку (доходу) під час створення нового підприємства - ТОВ «МБК 2022».

Операції щодо передачі за розподільчим балансом основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості, інших активів та зобов`язань за рішенням власників або уповноваженого ними органу при утворенні нового підприємства шляхом реорганізації (виділу) не можуть вважатися операціями з поставки ТМЦ у розумінні податкового законодавства, отже податкові зобов`язання не нараховуються.

Також відповідач на обґрунтування висновків щодо правомірності прийняття оскаржуваних рішень вказував на те, що позивач не здійснював оповіщення своїх контрагентів про наміри передати борги новій юридичній особі. Відсутність листів щодо оповіщення контрагентів про зміну боржника по заборгованості свідчить про здійснення господарської операції виділу без реального руху активів та зобов`язань.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на сторінці 7 Акта перевірки відповідачем зазначено про те, що позивачем 5 березня 2025 року надано відповідь на запит, в якій зазначено, що ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» сповістило своїх дебіторів та кредиторів про наміри передати борги новій юридичній особі шляхом складання повідомлення. Повідомлення були направлені електронною поштою.

На спростування відповідних доводів відповідача щодо неповідомлення кредиторів позивачем долучено до матеріалів справи копію повідомлення кредиторам від 30 червня 2022 року з переліком 147 кредиторів, яким направлялися повідомлення та копія поштової квитанції щодо придбання конвертів та поштових марок для відправки цих повідомлень простим поштовим відправленням всього на 9 сторінках.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що у ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» була відсутня об`єктивна необхідність у здійсненні транспортування товарно-матеріальних цінностей з місць їх зберігання, які були передані згідно з передавальним актом до Розподільчого балансу. Це обумовлено тим, що ТОВ «МБК 2022» орендувало частину складських приміщень ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ», де відповідні ТМЦ фактично зберігалися та підлягали інвентаризації до моменту їх передачі у власність ТОВ «МБК 2022» у процесі здійснення господарської операції виділу. Таким чином, фактичне переміщення або транспортування товарно-матеріальних цінностей поза межами зазначених приміщень не здійснювалося, оскільки обидва товариства користувалися тими самими складськими площами. На підтвердження зазначених обставин позивачем до матеріалів справи додано копію Договору суборенди №09/08/2022 від 9 серпня 2022 року.

Щодо фактичного переміщення матеріальних активів, то позивачем до матеріалів справи долучено копії накладних на внутрішнє переміщення товарно-матеріальних цінностей.

Згідно копій наданих позивачем накладних судом встановлено, що переміщення матеріальних активів здійснювалося у період з 4 по 9 серпня 2022 року, тобто в межах підготовчих заходів до реалізації операції виділу.

Таке переміщення виконувалося власними силами ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» та виключно всередині підприємства, у межах складських приміщень, якими користувалося лише це товариство. Відповідно, зазначені дії мають характер внутрішньогосподарської операції, що не передбачає наявності іншої сторони. Таким чином, операція виділу не передбачала фактичного транспортування товару від ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» до ТОВ «МБК 2022».

Частиною першою статті 87 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільної правоздатності та дієздатності з моменту її державної реєстрації і самостійно несе відповідальність за своїми зобов`язаннями. Згідно з частиною першою статті 109 ЦК України, у разі виділу з юридичної особи однієї або кількох нових юридичних осіб, до кожної з них переходить частина прав і обов`язків юридичної особи, з якої здійснено виділ, згідно з розподільчим балансом.

Отже, після завершення процедури виділу ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» та ТОВ «МБК 2022» є окремими, самостійними юридичними особами, кожна з яких здійснює господарську діяльність, веде бухгалтерський і податковий облік, а також несе відповідальність у межах власних зобов`язань.

Відтак, ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» не володіє та не може володіти інформацією щодо господарської діяльності ТОВ «МБК 2022», зокрема стосовно: подання останнім повідомлення за формою № 20-ОПП; способу та порядку транспортування товарно-матеріальних цінностей, отриманих ним згідно з Розподільчим балансом; оформлення відповідних первинних документів (зокрема товарно-транспортних накладних) при переміщенні зазначених ТМЦ із орендованих приміщень.

З урахуванням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» не може мати доступу до первинної документації іншої юридичної особи та не може володіти товарно-транспортними накладними чи іншими документами, які могли бути оформлені ТОВ «МБК 2022» після його державної реєстрації.

Щодо документального підтвердження показників рядків Розподільчого балансу, то судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Згідно з протоколом загальних зборів № 29-06/2022 від 29 червня 2022 року учасниками ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ», у зв`язку з прийняттям рішення про виділ, було прийнято рішення провести повну інвентаризацію активів та зобов`язань Товариства, для формування та затвердження розподільчого балансу, та визначення активів й пасивів, які за актом прийому передачі будуть передані до новоствореної юридичної особи.

На виконання зазначеного рішення загальних зборів ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» 25 липня 2022 року прийнято наказ про проведення повної інвентаризації активів та зобов`язань у строки з 27 липня 2022 року по 2 серпня 2022 року.

Проведеною інвентаризацією станом на 27 липня 2022 року встановлено активи та пасиви ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ».

Актив складається з розділів: необоротні активи на суму 37 444 грн, оборотні активи на суму 369164 грн. Загальна сума активу 406608 грн.

Пасив складається з розділів: власний капітал 43 814 грн, поточні зобов`язання і забезпечення 358953 грн. Загальна сума пасиву 406608 грн.

На підставі результатів проведеної інвентаризації не виявлено розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку підприємства ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ».

Отже, проведеною інвентаризацією підтверджено повну відповідність облікових даних фактичному стану активів і пасивів ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ», що забезпечило достовірність розподільчого балансу та правомірність передачі визначеної частини майна, прав і зобов`язань до новоствореної юридичної особи в межах процедури виділу.

8 серпня 2022 року загальними зборами учасників ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» затверджено розподільчий баланс і передавальний акт ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ», учасниками ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» було прийнято рішення про передачу частини поточної кредиторської заборгованості ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» правонаступнику, за розподільчим балансом, на загальну суму 137489891,10 грн, відповідно до рядка 1615 якого станом на 8 серпня 2022 року виділяється поточна кредиторська заборгованість: по ТОВ «АВАЛОН-ОПТТОРГ» відповідно до Договору №84 від 1 лютого 2019 року на суму 500744,50 грн; по ТОВ «АЛІОМ ПРО» відповідно до Договору №0110/20 від 1 жовтня 2020 року на суму 895364,16 грн; по ТОВ «БІ-СЕЛЕКТ» відповідно до Договору №10/20-1 від 21 жовтня 2020 року на суму 995695,20 грн; по ТОВ «БУДМАШПРОМ» відповідно до Договору №21/01 від 21 січня 2019 року на суму 1320843,87 грн; по ТОВ «БУДПРОЕКТ 21 СТОЛІТТЯ» відповідно до Договору №47 від 9 вересня 2020 року на суму 18000040,50 грн; по ТОВ «ГРАДЕКС ТГ» відповідно до Договору № 0210/20 від 2 жовтня 2020 року на суму 664636,88 грн; по ТОВ «ДІДЖІТАЛ СІТІ ГРУП» відповідно до Договору ДСГ33 від 4 січня 2021 року на суму 152 510,54 грн; по ТОВ «ДНІПРО ОЙЛ ТРЕЙД» відповідно до Договору №Т-13/08/18-02/ДТ від 13 серпня 2018 року на суму 25700543,94 грн; по ТОВ «ЕКТО ІМПУЛЬС» відповідно до Договору №160819 від 16 серпня 2019 року на суму 9439372,10 грн; по ТОВ «ІНДАСТРІАМ» відповідно до Договору №104 від 2 серпня 2019 року на суму 66151,74 грн; по ТОВ КАМІЛЛА ЛТД» відповідно до Договору №1303/19 від 13 березня 2019 року на суму 5000003,09 грн; по ТОВ «ЛАЙТ ТОРГ ЛІМІТЕД» відповідно до Договору №1112/2 від 12 листопада 2020 року на суму 441104,16 грн; по ТОВ «ЛАУНДЖ ЕСТЕЙТ» відповідно до Договору №99 від 20 серпня 2019 року на суму 2470795,20 грн; по ТОВ «НЕФТЕК СІТІ ОЙЛ» відповідно до Договору №Т-02/03/НС від 2 березня 2020 року на суму 21416415,18 грн; по ТОВ «ПЕНТАХОР ГРУП» відповідно до Договору №1610 від 16 жовтня 2020 року на суму 808018,16 грн; по ТОВ «ПРОГРЕС ТРЕЙДС» відповідно до Договору №313/11 від 11 листопада 2020 року на суму 400002,06 грн; по ТОВ «ТОРГОПТ САТУРН» відповідно до Договору №12-19 від 1 листопада 2019 року на суму 11309045,48 грн; по ТОВ «СІМКОР» відповідно до договору №1119 від 1 січня 2019 року на суму 300060 грн; по ТОВ «НВП «СІСТАР» відповідно до Договору №21 від 3 липня 2017 року на суму 135800 грн; по ТОВ КП «ТАЙГЄР СТІЛ» відповідно до Договору №2919 від 2 вересня 2019 року на суму 596084,61 грн; по ТОВ «ТЕХМЕХІМПОРТ» відповідно до Договору №01/09-1 від 1 вересня 2020 року на суму 1423317,53 грн; по ТОВ «ТЕХНОМОСТ» відповідно до Договору №910 від 9 жовтня 2020 року на суму 2745001,91 грн; по ТОВ «ФІНБЕР» відповідно до Договору №207 від 30 листопада 2020 року на суму 2694117,24 грн; по ТОВ «ФУД-ПРОДАКТ» відповідно до Договору №135 від 2 грудня 2019 року на суму 23500054 грн; по ТОВ «НВП «ЮТЕМ» відповідно до Договору №2009/15 від 15 вересня 2020 року на суму 6514169,05 грн.

Також відповідно до розподільчого балансу та передавального акта ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» передало дебіторську заборгованість за продукцію, товари, послуги на загальну суму 740305,36 грн та іншу поточну дебіторську заборгованість на загальну суму 2536131,80 грн по наступним контрагентам: ТОВ «НАУЧНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД» відповідно до Договору №25-09/2020 від 25 вересня 2020 року на суму 393924,22 грн (рядок 1125 до Розподільчого балансу); ПАТ «Дніпровський металургійний завод» відповідно до Договору №610/2019 від 18 березня 2019 року на суму 346381,14 грн (рядок 1125 до Розподільчого балансу); ТОВ АТП-44 відповідно до Договору №18 від 8 лютого 2021 року на суму 240000 грн; ТОВ «ВЕГА-П» відповідно до Договору №1020 від 30 жовтня 2020 року на суму 421704 грн; ТОВ «ДОМУС ДНІПРО» відповідно до Договору №12а від 1 січня 2021 року на суму 407400,60 грн; ТОВ «ЗАВОД ХБМ» відповідно до Договору №57С від 1 січня 2018 року на суму 91620 грн; ТОВ «ТЕРРА-2020» відповідно до Договору №010120 від 1 січня 2020 року на суму 225855 грн; ТОВ «ТРАНСБУД 1999» відповідно до Договору №23 від 7 червня 2021 року на суму 750360 грн; ТОВ «ТЕХМЕТАЛ» відповідно до Договору №10-19 від 14 жовтня 2019 року на суму 399192,20 грн.

Відповідно до даних інвентаризаційного опису необоротних активів, які обліковуються на субрахунку (ах) 10 "НМА" та зберігаються (знаходяться) м. Дніпро, проїзд Гальченко, 2, фактична наявність - 383110,57 грн, дані бухгалтерського обліку - 383110,57 грн.

Відповідно до даних інвентаризаційного опису необоротних активів, які обліковуються на субрахунку (ах) 10 "НМА" та зберігаються (знаходяться) м. Дніпро, проїзд Гальченко, 2, фактична наявність - 60953749,11 грн, дані бухгалтерського обліку - 60953749,11 грн.

Відповідно до даних інвентаризаційного опису активів, які обліковуються на субрахунку (ах) 203 та зберігаються на складі за адресою Дніпро, проїзд Гальченко, 2, фактична наявність - 30721647,12 грн, дані бухгалтерського обліку - 30721647,12 грн.

Відповідно до даних інвентаризаційного опису активів, які обліковуються на субрахунку (ах) 205 та зберігаються на складі за адресою Дніпро, проїзд Гальченко, 2, фактична наявність - 180741577,95 грн, дані бухгалтерського обліку - 180741577,95 грн.

Відповідно до даних інвентаризаційного опису активів, які обліковуються на субрахунку (ах) 207 та зберігаються на складі за адресою Дніпро, проїзд Гальченко, 2, фактична наявність - 470857,31 грн, дані бухгалтерського обліку - 470857,31 грн.

Відповідно до даних інвентаризаційного опису активів, які обліковуються на субрахунку (ах) 209 та зберігаються на складі за адресою Дніпро, проїзд Гальченко, 2, фактична наявність - 120932,50 грн, дані бухгалтерського обліку - 120932,50 грн.

Відповідно до даних інвентаризаційного опису активів, які обліковуються на субрахунку (ах) 209 та зберігаються на складі за адресою Дніпро, проїзд Гальченко, 2, фактична наявність - 2736360,18 грн, дані бухгалтерського обліку - 2736360,18 грн.

Згідно з актом про результати інвентаризації грошових коштів, інвентаризаційною комісією підтверджена наявність грошових коштів ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ», що обліковувалися станом на 27 липня 2022 року, а саме у розмірі 4322301,48 грн, у тому числі 95398,20 грн у касі підприємства.

Відповідно до Акта Інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами станом на 27 липня 2022 року у ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» була наявна наступна заборгованість: дебіторська заборгованість 115605561,41 грн, кредиторська заборгованість 341733799,25 грн.

У межах проведення реорганізації матеріальні цінності ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» були виділені на окремі склади, та згідно відповідних накладних, прийняті Головою з комісії виділу ОСОБА_1

Вказані накладні надані позивачем до суду були досліджені судами попередніх інстанцій та містяться у матеріалах справи.

З 9 серпня 2022 року ТОВ «МБК 2022» (код ЄДРПОУ 44775874) зареєстровано юридичною особою, утвореною у результаті виділу за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ», та набуло відповідних прав та обов`язків, у тому числі щодо укладання цивільно-правових договорів.

Між ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» (Орендар) та ТОВ «МБК 2022» (Суборендар) 9 серпня 2022 року укладено Договір суборенди №09/08/2022, згідно умов якого сторони домовилися про наступне: Орендар передає, а Суборендар приймає в тимчасове оплатне володіння і користування наступне нерухоме майно: складське приміщення №1 площею 438 м2, висотою стелажів не більше 2,9 м; складське приміщення №2 площею 92 м2, висотою стелажів не більше 2,9 м; складське приміщення №3 площею 174 м2, висотою стелажів не більше 2,9 м; мощення (майданчик №4 для складання ЗБВ) - площею 1240 м2; мощення з тимчасовим навісом №5 загальною площею - 3276 м2; мощення (майданчик №6 для складання КПП) - площею 648 м2; мощення (майданчик №7 для складання ПГС) - площею 540 м2. Загальною площею 6408 м2, розташоване за адресою: м. Дніпро, проїзд Олександра Гальченка, буд.2.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що майно належить Орендарю на праві користування на підставі договору оренди нерухомого майна.

Відповідно до пункту 1.3 Договору, майно передається в суборенду для використання з метою здійснення господарської діяльності, не забороненою чинним законодавством.

Згідно з пунктами 2.3, 2.4 Договору, майно вважається переданим в суборенду з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін акту прийому-передачі. Термін оренди до 30 вересня 2022 року включно і розпочинається з моменту підписання сторонами Акта прийому-передачі приміщень в користування.

До договору суборенди №09/08/2022 додана схема приміщень, що передається в суборенду, з розмежуванням окремо кожного приміщення.

3 жовтня 2022 року між ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» та ТОВ «МБК 2022» Договір суборенди нерухомого майна №09/08/2022 від 9 серпня 2022 року було припинено. На підставі Акта приймання-передачі від 3 жовтня 2022 року суборендар - ТОВ «МБК 2022» - повернуло орендодавцю ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» з суборенди виокремлене місце зберігання товарно-матеріальних цінностей, які раніше були передані новоствореному підприємству, згідно з розподільчим балансом у процесі виділу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на дату підписання директором ТОВ «МБК 2022» Акта приймання-передачі нерухомого майна, яке було повернуто з тимчасового володіння та користування, новостворене підприємство не перебувало у процедурі банкрутства, не мало податкового боргу та не мало обмежень цивільної правоздатності. Зазначене також підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 3 жовтня 2022 року.

Отже, з 9 серпня 2022 року ТОВ «МБК 2022» мало у розпорядженні відповідні складські приміщення для зберігання майна, яке отримано останнім за розподільчим балансом, який затверджений Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» №08-08/2022/1 від 8 серпня 2022 року та засвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу 8 серпня 2022 року (зареєстровано в реєстрі за №639).

Наказом Голови комісії з виділу ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» «Про проведення інвентаризації» від 9 серпня 2022 року було вирішено провести інвентаризацію активів та зобов`язань, що підлягали передачі відповідно до розподільчого балансу, станом на 10 серпня 2022 року, яку необхідно провести у присутності директора новоствореного підприємства ТОВ «МБК 2022» після фізичного переміщення активів на відокремлене місце зберігання, визначене за Договором №09/08/2022 суборенди нерухомого майна від 9 серпня 2022 року, з метою перевірки їх фактичної наявності, кількості, стану, комплектності та визначення переліку зобов`язань, що передаються, у відповідності даним бухгалтерського обліку і передавального балансу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведення інвентаризації інвентаризаційною комісією складені відповідні інвентаризаційні описи активів та зобов`язань, які підлягають передачі відповідно до розподільчого балансу станом на 10 серпня 2022 року. Загальна вартість активів станом на 10 серпня 2022 року, що підлягають передачі відповідно до розподільчого балансу складає 134213453,94 грн: активів, які обліковуються на субрахунку (ах) 203 та зберігаються на складі №1 за адресою Дніпро, проїзд Гальченко, 2 - 28837380,08 грн; активів, які обліковуються на субрахунку (ах) 205 та зберігаються на складах №1-№7 за адресою Дніпро, проїзд Гальченко, 2 - 105168890,73 грн; активів, які обліковуються на субрахунку (ах) 207 та зберігаються на складі №3 за адресою Дніпро, проїзд Гальченко, 2 - 186333,13 грн; активів, які обліковуються на субрахунку (ах) 221 та зберігаються на складі №1 за адресою Дніпро, проїзд Гальченко, 2 - 20850 грн.

Крім того, відповідно до Акта прийому-передачі оборотних активів №1208 А від 12 серпня 2022 року ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» передано, а ТОВ «МБК 2022» прийняті оборотні активи на загальну суму 134213453,94 грн, при цьому, в даному акті наведений повний перелік активів, що передаються, а Актом прийому-передачі документів від 12 серпня 2022 року засвідчено передачу від ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» до ТОВ «МБК 2022» документів, а саме: дебіторську заборгованість по рядку 1125 у сумі 740305,36 грн; дебіторську заборгованість по рядку 1155 у сумі 2536121,80 грн; кредиторську заборгованість по рядку 1615 у сумі 137489891,10 грн.

Також судами попередніх інстанцій за результатами дослідження оборотно-сальдових відомостей та карток рахунків встановлено факт передачі від ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» до ТОВ «МБК 2022» запасів, кредиторської та дебіторської заборгованості шляхом списання ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» з балансу, а виходячи з приписів НП(С)БО1, НП(С)БО 11, НП(С)БО 15 та наданих позивачем матеріалів суди встановили, що за операцією з передачі майна до новоствореного підприємства ТОВ «МБК 2022», у серпні 2022 року у ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» не виникло а ні доходів, а ні витрат.

На дату здійснення виділу дебіторська заборгованість ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ», передана правонаступнику за розподільчим балансом, була діючою та підтвердженою належними первинними бухгалтерськими документами: договорами, актами виконаних будівельних робіт, довідками та іншими документи на підтвердження виконання робіт, банківськими документами й актами звірки розрахунків, а також результатами проведеної інвентаризації активів і зобов`язань, копії яких наявні в матеріалах справи та були досліджені судами попередніх інстанцій.

Під час документальної перевірки первинні документи, що підтверджують наявність кредиторської та дебіторської заборгованості ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ», були досліджені податковим органом у повному обсязі. За результатами перевірки в Акті не наведено жодних зауважень або заперечень щодо їх достовірності, належності чи оформлення.

Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідно до положень Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року №237, ознакою безнадійності дебіторської заборгованості є існування впевненості про її непогашення/неповернення боржником або сплив терміну позовної давності.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень ПК України визначено підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема: заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

У разі відповідності заборгованості одній з ознак, наведених у підпункті 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України, така заборгованість визнаватиметься безнадійною.

Згідно статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина перша статті 257 ЦК України).

Позовну давність обчислюють за загальними правилами визначення термінів, встановленими статтями 253 - 255 ЦК України.

За приписами частини першої статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», були внесені доповнення до Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, а саме доповнено пункт 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами та доповненнями) карантин продовжено до 30 червня 2023 року.

З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.

Відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Згідно частини першої статті 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановивши фактичні обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що поточна кредиторська заборгованість ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ» на момент її передачі новоствореному підприємству була дійсною, належним чином підтверджена первинними документами та не мала ознак простроченої чи безнадійної.

У свою чергу відповідачем на обґрунтування своїх заперечень не було надано належних та допустимих доказів, зокрема судових рішень, якими було б встановлено ознаки фіктивного банкрутство ТОВ «МБК 2022».

Відповідач також у касаційній скарзі посилається на те, що відповідно до статей 68, 102 КАС України та статті 1 Закону України від 25 лютого 1994 року №4038-ХІІ «Про судову експертизу», предметом судової експертизи є дослідження обставин, що потребують спеціальних знань, а не надання правової оцінки чи тлумачення норм законодавства. Тому, на думку контролюючого органу, висновок судово - економічної експертизи експерта Тихоненка І.П. за №01/10-25 від 10 грудня 2025 року щодо відповідності спірних операцій вимогам податкового законодавства безпідставно був долучений до матеріалів справи та врахований судами при розгляді справи. Позивач не вказував, які саме питання потребують спеціальних знань у сфері іншій ніж право, а встановлення відповідності висновків акту чинному законодавству не потребують спеціальних знань, а підлягають з`ясуванню в ході розгляду справи судом.

Водночас, як вбачається з рішень судів попередніх інстанцій, що суди погодилися з доводами податкового органу стосовно того, що предметом висновку експерта не можуть бути питання права, а тому надавали оцінку поданому позивачем висновку №01/10-25 від 10 грудня 2025 року лише в частині документального підтвердження висновків Акта перевірки, не враховуючи нормативного обґрунтування висновку експерта, оскільки такими повноваженнями наділений лише суд під час розгляду даної адміністративної справи.

Суд касаційної інстанції не має права здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №925/698/16).

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 908/1795/19).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки контролюючим органом не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 5 травня 2025 року, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у цій конкретній справі ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

Інші обґрунтування касаційної скарги аналогічні доводам, наведеним відповідачем під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, і зводяться виключно до незгоди з оцінкою судами обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Тобто, фактично відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною першою статті 341 КАС України.

Отже доводи й аргументи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх