Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №559/1725/25 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1725/25

Провадження № 1-кп/559/40/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , з участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025181040000123 від 07.03.2025 про обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно, Рівненської області, громадянина України, з середньою освітою, раніше несудимого, непрацюючого, на утриманні має трьох малолітніх дітей, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за участі: зі сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_5 , зі сторони захисту – обвинуваченого ОСОБА_4 та захисниці ОСОБА_6 , а також з участю потерпілої: ОСОБА_7 ,-

В С Т А Н О В И В:

І. Суд визнає доведеним, що ОСОБА_4 07.03.2025 близько 15 год. 20 хв., перебуваючи поблизу магазину «Базилік», що знаходиться за адресою: вул. Залізнична, 53, м. Дубно, Рівненської області, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, в ході словесного конфлікту умисно наніс удар кулаком правої руки в ділянку голови ОСОБА_8 , останній впав на спину та отримав тілесні ушкодження у виді: внутрішньочерепної травми (Субдуральна гематома лівої лобної ділянки. Субарханоїдального крововиливу обох тім`яних часток. Перелому тім`яної кістки справа з переходом на основу черепа), навколо правої орбіти гематома.

Виявлені тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_8 утворилися внаслідок падіння з прискоренням (внаслідок нанесення удару кулаком руки в ділянку обличчя, з наступним падінням та ударом головою об тверду переважаючу плоску поверхню - асфальтне покриття дороги), що відповідно до положень п.2.1.3. б) «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ № 6 Міністерства охорони здоров`я від 17.01.1995) відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, чого ОСОБА_4 не передбачав, але він повинен був і міг передбачити настання суспільно небезпечних наслідків від нанесення удару кулаком в ділянку голову потерпілого і подальшого його падіння, внаслідок якого настали тілесні ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за ст. 128 КК України: необережне тяжке тілесне ушкодження.

ІІ. Докази, здобуті під час судового розгляду з показань учасників кримінального провадження.

2.1. ОСОБА_4 у суді дав показання, що дійсно 07.03.2025 десь після обіду, біля магазину «Базилік» по вул. Залізничній у м. Дубно побачив конфлікт за участю ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які є його родичами, та невідомим чоловіком, яким виявився ОСОБА_8 . Останній ображав ОСОБА_11 нецензурною лайкою та шарпав за верхній одяг. Підійшовши до них, він намагався з`ясував у чому конфлікт. Як виявилось: ОСОБА_12 через те, що той ром і був одягнений у військовий одяг та опирався на милиці, оскільки вважав, що ОСОБА_9 обдурює і не є військовослужбовцем та не має право одягати військову форму. ОСОБА_13 продовжував вести себе агресивно та ображати оточуючих, на що сам не стримався, він теж ром і йому стало образливо, що так зневажливо ставиться до ромів, а ОСОБА_9 же дійсно воював та отримав поранення, тож не справився з емоціями та наніс один удар в область обличчя Штельмащука, після чого той впав на спину та вдарився потилицею в асфальтне покриття. Тоді він, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 відтягнули потерпілого до лавочки, що знаходилась поряд і викликали швидку медичну допомогу. Наміру нанести тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_8 не мав, лише хотів зупинити образи та покарати за зневажливі висловлювання. Він не передбачив ймовірні наслідки удару й не хотів, щоб той впав і так сильно травмувався, хоч міг це зробити, бо той стояв і був нетверезий. Дуже шкодує про вчинене, це було емоційно і невиправдано, більше такого не повториться. Потерпілій збитки відшкодував повністю, вибачення попросив, хоче ростити дітей і вести законослухняний спосіб життя.

2.2. Потерпіла ОСОБА_7 в судому засіданні показала, що після дослідження доказів претензій до обвинуваченого не має, збитки їй відшкодовано повністю. Думає, що ОСОБА_14 не хотів навмисно спричинити її брату – ОСОБА_8 тяжке тілесне ушкодження, а це було по необережності, емоційною реакцією, бо він його вдарив лише один раз у облич, а не, наприклад, шість разів і по відео бачила, що брат одразу впав. Її брат після повернення з війни справді був конфліктним, випивав і тоді ймовірно ображав людей ромської національності, а ОСОБА_4 ром і не справився з емоціями. На жаль, через кілька місяців брат помер (панкреатит). Просить не позбавляти обвинуваченого волі й призначити мінімальне покарання за ст.128 КК України, змінивши кваліфікацію кримінального правопорушення на необережне, нехай глядить своїх дітей.

2.3. Свідок ОСОБА_15 (учасник бойових дій) у суді показав, що це був день, після 13 год, дати не пам`ятає, минулого року чи десь рік назад, точно не пам`ятає, бо часто лікується. Це було в магазині «Базилік» неподалік залізничного вокзалу. В магазин він зайшов зі своїм сином (пасинком), йому зараз 25 років - це ОСОБА_16 і його вже забрали на війну. Тоді зайшов у магазин, там сиділи хлопці по 10-11 років і просто поздоровались до нього «Добрий день, воєнний». А там чоловік каже до нього, чого він ходить у формі на милицях і обдурює людей. Відповів, що військовий і показав йому УБД, що має сім контузій, а він все одно кричав, шарпав його, вилив каву йому в обличчя в магазині, а там було багато людей. На дворі, де таксисти стоять, зустріли ОСОБА_17 , який ішов і поцікавився, що сталось, а той чоловік все одно чіплявся, був п`яний і обзивався далі та говорив шо попало, руками махав, що: «Ви цигани не воюєте й ходите людей обманюєте». А ОСОБА_18 казав, що ти собі дозволяєш, тож інвалід війни, такий самий як ти, ви ж побратими, але той чоловік не реагував і продовжував його самого негарними словами ображати. ОСОБА_18 казав, що нащо таке говорити, що ти навіть ОСОБА_19 не боїшся, той не реагував і ОСОБА_18 його вдарив. Було багато людей. ОСОБА_20 у лице вдарив, десь у ніс чи підборіддя – вже не пам`ятає, а той впав на спину. Пасинок спортсмен і вони знали як допомогти, надали першу допомогу тому чоловікові. Підняли його зі спини й на бік потримали, щоб він прохрипів і не захлинувся, знали як його «прочухати». Очуняв, перевели його через дорогу й посадили на лавку, хтось викликав швидку. Пішли вже як потерпілого в швидку посадили й поліція приїхала. ОСОБА_17 не затримували. Потерпілий його самого шарпав, але удари не наносив. ОСОБА_14 його захистив, бо той чоловік і каву на нього вилив, а сам нічого зробити не міг, бо ж був на двох милицях і не міг захиститись, лише недавно перейшов на одну милицю. Потерпілий дуже агресивно до нього ставився, що: «Ви цигани й не воюєте», а він намагався пояснити, що це не так. ОСОБА_14 був тверезим, а той чоловік ні. Коли поліція приїхала, то вони одразу прийшли до нього й перевіряли чи пили горілку. Вони поїхали разом із поліцією до ОСОБА_18 , дихали їм: і він, і ОСОБА_21 . Поліцейський сказав, що їх рятує те, що не пили алкоголь. Потерпілий же був добре випивший: сильний запах алкоголю, йому і продавчиня зауваження теж робила, його поведінка не була адекватна. Думає, що він причепився до нього через національність і що був у формі. Без милиць на той час не ходив, але тоді після удару на адреналіні зробив кілька кроків без милиць, щоб допомогти людину привести до тями, йому самому боляче було.

2.4. Судово-медичний експерт ОСОБА_22 у суді показав, що в сукупності досліджених тілесних ушкоджень отриманих ОСОБА_8 , він схиляється до висновку про утворення їх внаслідок падіння з прискоренням із висоти власного росту в тверду переважну підлягаючу контактуючу поверхню (асфальтне покриття). ОСОБА_4 наніс один удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя потерпілого ОСОБА_8 , а перелом відбувся тім`яної кістки справа, тому утворення тяжких тілесних ушкоджень від удару ОСОБА_4 малоймовірне. Повідомив, що не зміг прийти до єдиного висновку під час проведення судово-медичної експертизи, бо слідчим йому відеозапис події не надавався. А зараз у суді йому показали відео і після перегляду зрозуміло: є синець біля ока – то точка прикладення сили від кулака, але коли потерпілий впав, то вдарився правою задньою частиною голови й там перелом, що саме дав тяжкі тілесні ушкодження (знизу ззаду справа). Це лінійний перелом, який іде від тім`яної ділянки на основу черепа. Такі переломи утворюються внаслідок контакту з переважаючою контактуючою поверхнею (асфальтне покриття), а в кулака обмежено-контактуюча поверхня. Перелом утворився від контакту з великою площиною.

ІІІ. Інші докази, на які посилаються учасники, на підтвердження встановлених судом обставин кримінального правопорушення.

3.1. Повідомлення про вчинення кримінального правопорушення було прийнято службою 102 07.03.2025 о 15:29 год, згідно якого 07.03.2025 в м. Дубно поблизу магазину «Базилік» відбувалася бійка за участі кількох осіб. Згідно з рапортом старшого інспектора-чергової частини СМ Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_23 07.03.2025 о 16:38 год. надійшло повідомлення від лікаря ШМД – Шендери, що 07.03.2025 в м. Дубно по вул. Залізничній надавали допомогу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_3 , військовослужбовцю ЗСУ. Д/з: забій правої половини обличчя, гематома обличчя, запах алкоголю з рота. Доставлений в Дубенську міську лікарню – приймальне відділення. Як отримав тілесні ушкодження – невідомо (а.с.3-4 т.2).

3.2. З протоколу огляду місця події від 07.03.2025 встановлено, що на вулиці неподалік входу до магазину «Базилік», що по вул. Залізничній, 53 в м. Дубно Рівненської області, перед входом у магазин тротуар вкритий бетонною бруківкою й складається з двох сходинок: перша від входу – шириною 130см й висотою 12 см, друга від входу – шириною 142 см і висотою 15 см. Також перед входом на другій сходинці розташована бетонна електроопора. В ході огляду на відстані 2м від електроопори вздовж тротуару в напрямку проїжджої части вул. Залізнична та на відстані близько 180см від краю другої сходинки на проїжджій частині дороги було виявлено калюжу речовини бурого кольору схожу на кров. В ході огляду виконано змиви із зазначеної калюжі та контрольний. Також під час огляду з`ясовано, що на зовнішній частині стіни магазину «Базилік» встановлена камера відеоспостереження (а.с. 11-12 т.2).

Вилучені змиви речовини схожої на кров із поверхні асфальтного покриття та контрольний змив із поверхні асфальтного покриття постановою слідчого 07.03.2025 визнано речовими доказами (а.с.13 т.2).

3.3. Відповідно до постанови слідчого від 28.03.2025 в потерпілого 07.04.2025 відібрано біологічні зразки крові для експертизи (а.с.58-59 т.2). Також 07.04.2025 постановою слідчого було призначено судово-імунологічну експертизу. Згідно з висновком експерта №513 від 09.04.2025, кров ОСОБА_8 належить до групи А з ізомаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО (а.с. 68, 70 т.2).

Згідно висновку експерта №514 від 18.04.2025, на підставі постанови слідчого про доручення проведення судово-імунологічної експертизи від 07.04.2025, на представленому на експертизу змиві з місця події виявлено кров людини, при серологічному дослідженні якої встановлено антиген А та ізомаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. Дані ознаки властиві особам групи А з ізомаглютиніном анти-В, яким є потерпілий ОСОБА_8 (а.с. 71, 73-74 т.2).

3.4. 07.03.2025 за згодою адміністратора магазину «Базилік» ОСОБА_24 до матеріалів кримінального провадження долучено оптичний диск із збереженими на ньому відеозаписами з камер спостереження, встановлених у приміщенні магазину «Базилік» за адресою: вул. Залізнична, 53, м. Дубно Рівненської області за 07.03.2025. Просить врахувати, що час на відео поспішає від реального на 57хв (а.с.47 т.2). Вказаний оптичний диск із відеозаписом постановою слідчого 07.03.2025 визнано речовим доказом (а.с.57 т.2), а також відеозапис досліджено в судовому засіданні і продемонстровано експерту.

3.5. 15.04.2025 проведено огляд документів – вищевказаного DVD-R диску з відеозаписом із місця події від 07.03.2025, за якому зафіксовано приміщення магазину «Базилік» по АДРЕСА_4 та вхід до нього, а також відеозапис із фасадної частини магазину. 03-07-2025 16:20:01 – в приміщенні магазину знаходяться люди й видно трьох осіб, які розмовляють між собою. 03-07-2025 16:20:04 один із чоловіків дістає з сумки невідомий предмет і показує його чоловіку, який стоїть біля нього. Чоловіком, який показує документ є потерпілий ОСОБА_8 , поруч із ним - чоловік у військовій формі з милицями свідок ОСОБА_15 , чоловік у сірих спортивних штанях, який несе куртку – є свідок ОСОБА_25 03-07-2025 16:20:34 під час розмови видно, що між чоловіками виникає конфліктна ситуація. 03-07-2025 16:23:08 ОСОБА_15 та потерпілий сидять за столом і розмовляють, позаду до ОСОБА_8 підходить ОСОБА_25 і тягне його назад. 03-07-2025 16:23:14 – чоловіки штовхаються між собою, йдуть до виходу з магазину. 03-07-2025 16:23:21 – чоловіки виходять із магазину, продовжуючи суперечку. 03-07-2025 16:23:21 із камери, що розміщена на фасаді магазину видно як троє чоловіків виходять із нього. 03-07-2025 16:23:29 – до них підходить ОСОБА_4 03-07-2025 16:23:43 – ОСОБА_4 наносить одразу один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_8 й по тілу потерпілого, а той падає назад на асфальт. 03-07-2025 16:24:24 зафіксовано як ОСОБА_4 , ОСОБА_15 та ОСОБА_25 стоять біля ОСОБА_8 , який не рухається. 03-07-2025 16:25:33 зафіксовано як ОСОБА_4 йде. 03-07-2025 16:25:33 – тіло знепритомнілого ОСОБА_8 переносять на другу частину дороги (а.с. 48-56 т.2).

3.6. 08.03.2026 проведено слідчий експеримент із свідком ОСОБА_15 на місці події, під час якого він показує один удар кулаком ОСОБА_4 правою рукою знизу вверх по обличчю невідомому чоловіку, в результаті чого той впав із висоти власного росту на асфальт, вдарившись при цьому задньою частиною голови. Показував як надавали першу допомогу (а.с. 33-36 т.2).

3.7. 08.03.2026 проведено слідчий експеримент із свідком ОСОБА_25 на місці події. Розповів, що в магазині почався словесний конфлікт. Потім вийшли на вулицю, щоб діти в магазині не чули цього всього й: «Той дядько шарпав ОСОБА_26 , чого в військовій формі ходить, ображав, лаявся, агресивно поводився. Йшов ОСОБА_18 , побачив цю ситуацію, постояв, подивився на конфлікт, як той шарпає та ображає ОСОБА_26 й вдарив того дядька. Один удар ОСОБА_18 наніс правою рукою – також показує знизу вверх у обличчя. В результаті чого чоловік втратив рівновагу та впав на асфальт. Потім надавали тому чоловікові першу допомогу – лежав на спині, перевернули на бік правий, він віддихався трошки. Показав, що всі учасники знаходилися один від одного на відстані більше 1 метра (а.с. 41-44 т.2).

3.8. Також 08.03.2025 проведено слідчий експеримент із ОСОБА_4 , який розповів, що проходив біля магазину «Базилік» 07.03.2025 й побачив родичів ОСОБА_11 та ОСОБА_27 , до яких чіплявся невідомий чоловік ( ОСОБА_8 ). Той чоловік шарпав милиці ОСОБА_28 . Підійшов, спочатку спробував розборонити, а потім раз його вдарив і він впав. Пішов, а потім повернувся й надавав першу меддопомогу. Він не хотів такого спричинити потерпілому, чесне слово, не є кримінальною особою й таке перший раз у житті. Він в шокові через скоєне, не хотів такого, винуватий, але не хотів, щоб так сильно він постраждав. Хотів допомогти лише людині на милицях (а.с.138-140 т.2).

3.9. З медичної картки стаціонарного хворого №25-2634 від 07.03.2025 встановлено, що ОСОБА_8 поступив до медзакладу з попереднім діагнозом: закрита ЧМТ, забій правої половини обличчя, гематома, запах алкоголю. Після проведення обстежень встановлено діагноз: Субараноїдальний крововилив обох тім`яних часток. Перелому правої тім`яної кістки справа з переходом на основу черепа. Геморагічна контузія лівої лобної долі головного мозку. Субдуральна гематома лівої лобної ділянки. Оболонка гігрома справа. Набряк мозку (а.с. 83-106 т.2).

3.10. 21.04.2025 постановою слідчого призначено судово-медичну експертизу ОСОБА_8 (а.с.60 т.2). У висновку експерта №33 від 24.04.2025, відповідно до запропонованих питань, підсумовано:

Відповідно записам наданої медичної карти у гр-на ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження: “Внутрішньочерепна травма (Субдуральна гематома лівої лобної ділянки. Субарахноїдальний крововилив обох тім`яних часток. Перелом тім`яної кістки справа з переходом на основу черепа), навколо правої орбіти гематома”.

Зазначена вище травма голови, розглядається в єдиному механізмі, виникла не менше ніж від одного травматичного впливу зі значною силою тупого(их) предмету(ів) без відображення його властивостей, могла утворитись від удару кулаком руки та(чи) ногою (чи внаслідок дії інших тупих предметів без відображення їх конструктивних властивостей), може відповідати терміну (07.03.2025 року) зазначеному в постанові і яка, згідно п. 2.1.3. б). “Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень” (Наказ №6 МОЗ України від 17.01.95р.) відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Можливість утворення виявленої у ОСОБА_8 вище зазначеної черепно-мозкової травми внаслідок падіння з прискоренням та наступним ударом правою тім`яною ділянкою голови до підлягаючої поверхні - не виключається.

При проведенні експертизи, тілесних ушкоджень, які характерні для самонанесення, боротьби, бійки чи самооборони у ОСОБА_8 - не встановлено.

Загалом, механізм виникнення тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_8 не суперечить механізмові на який вказують свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_25 та підозрюваний ОСОБА_4 під час проведення слідчих дій - шляхом нанесення удару кулаком руки в ділянку обличчя з послідуючим падінням з прискоренням та наступним ударом правою тім`яною ділянкою голови до підлягаючої поверхні: “...я підійшов до даного чоловіка та наніс йому один удар кулаком правої руки в область обличчя, а саме носа. Від удару вказаний чоловік впав на вдарився головою об асфальт...; ...раптово наніс кулаком правої руки один удар знизу до верху по підборіддю невідомого чоловіка, після чого здається, що намагався нанести ще один схожий удар однак чоловік вже падав та дещо змінив положення тіла, відповідно ОСОБА_18 його другий раз більше штовхнув аніж вдарив...; ...раптово наніс кулаком своєї правої руки один удар знизу до верху по підборіддю невідомого чоловіка, після чого здається, що намагався нанести ще один схожий удар однак чоловік вже падав та дещо змінив положення тіла, відповідно ОСОБА_18 його другий раз більше штовхнув аніж вдарив...” (а.с. 61-64 т.2).

3.11. 07.03.2025 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України. Під час затримання в нього було виявлено тілесні ушкодження: поверхневі осаднені рани тильних поверхонь обох кистей. Зі слів затриманого, травми отримав внаслідок падіння з велосипеда (а.с. 75-80, 118-120 т.2).

3.12. На підставі постанови слідчого від 21.04.2025 про проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_4 , у висновку експерта №34 від 24.04.2025 зазначено, що в ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження: “Поверхневі забійно-осаднені рани тильних поверхонь обох кистей ”, виникли від 2-3 травматичних впливів (ударів), згідно п. 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень” (Наказ №6 МОЗ України від 17.01.95р.) відносяться до легких тілесних ушкоджень. Загалом, механізм виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 не виключає можливості їх виникнення за обставин на які вказують свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_25 та ОСОБА_4 під час проведення слідчих дій: “...я підійшов по даного чоловіка та наніс йому один удар кулаком правої руки в область обличчя, а саме: носа. Від удану вказаний чоловік впав на вдарився головою об асфальт...; раптово наніс кулаком правої руки один удар знизу до верху по підборіддю невідомого чоловіка, після чого здається, що намагався нанести ще один схожий удар, однак чоловік вже падав та дещо змінив положення тіла, відповідно ОСОБА_18 його другий раз більше штовхнув аніж вдарив...; ...раптово наніс кулаком своєї правої руки один удар знизу до верху по підборіддю невідомого чоловіка, після чого здається, що намагався нанести ще один схожий удар однак чоловік вже падав та дещо змінив положення тіла, відповідно ОСОБА_18 його другий раз більше штовхнув аніж вдарив...” (а.с. 65-67 т.2).

3.13. В ході судового розгляду судом 02.06.2026 винесено ухвалу про призначення додаткової судово-медичної експертизи за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 . За результатами її проведення, відповідно до висновку експерта №56/33/2025 від 26.06.2026, в ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження: “Внутрішньочерепна тавма (Субдуральна гематома лівої лобної ділянки. Субарахноїдальний крововилив обох тім`яних часток. Перелом тім`яної кістки справа з переходом на основу черепа), навколо правої орбіти гематома”.

Зазначена вище травма голови, розглядається в єдиному механізмі, виникла не менше ніж від одного травматичного впливу зі значною силою тупого(их) предмету(ів) і яка, згідно п. 2.1.3. б). “Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень” (Наказ №6 МОЗ України від 17.01.95р.) відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Зважаючи на характер травми (наявність ушкоджень на обличчі, характер перелому кісток черепа - з переходом на основу), вивчивши надані матеріали справи (а саме - відеозапис на DVD-R 4.7 Gb диску зі збереженим на ньому відеозаписом з камер спостереження встановлених в магазині “Базилік”, на якому зафіксовано момент нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 : встановлено, що ОСОБА_8 був нанесений удар в ділянку обличчя, після якого він впав на спину до підлягаючої поверхні (площина з асфальтовим покриттям) та вдарився головою), найімовірніше за все, тілесні ушкодження у гр-на ОСОБА_8 утворилися внаслідок падіння з прискоренням (внаслідок нанесення удару кулаком руки в ділянку обличчя, з наступним падінням та ударом головою об тверду переважаючу плоску поверхню - асфальтне покриття дороги), а не від окремого удару рукою чи ногою (а.с. 144- 148 т.1).

3.14. Заява від ОСОБА_7 про залучення її як потерпілої надійшла до поліції 30.04.2025, тому що її брат ОСОБА_8 на той час перебував на стаціонарному лікуванні в психіатричній лікарні, а вона безпосередньо займалася його лікуванням, проживали за однією адресою (а.с.15 т.2). Постановою слідчого в той же день її визнано потерпілою (а.с.16-17 т.2). ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто після направлення обвинувального до суду, від загального захворювання (хронічний гнійний панкреатит, панкреанекроз). Потерпілій обвинуваченим відшкодовано завдані збитки, що підтверджується нею безпосередньо в судовому засіданні, а також оригіналом розписки, наданому суду.

IV. Висновки суду щодо пред`явленого обвинувачення.

4.1. Відповідно до ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

4.2. Суду доведено, що ОСОБА_4 07.03.2025 близько 15 год. 20 хв., перебуваючи поблизу магазину «Базилік», що знаходиться за адресою: вул. Залізнична, 53, м. Дубно, Рівненської області, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, під час словесного конфлікту умисно наніс удар кулаком правої руки в ділянку голови ОСОБА_8 . Також встановлено, що ОСОБА_8 впав на спину. Доведено, що ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження в виді: внутрішньочерепної травми (Субдуральна гематома лівої лобної ділянки. Субарханоїдального крововиливу обох тім`яних часток. Перелому тім`яної кістки справа з переходом на основу черепа), навколо правої орбіти гематома, що виникли не менше як від одного травматичного впливу та є тяжкими тілесними ушкодженнями за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

4.3. Водночас, в провину ОСОБА_4 ставиться прямий умисел саме на нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , адже обвинувачення пред`явлене за 1 ст. 121 КК України.

Проте, суд з цим не погоджується, з огляду на наступне.

4.4. Відповідно до ст.23 КК України виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене в формі умислу або необережності.

За нормативним визначенням умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що інкриміновано обвинуваченому, з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у виді протиправного посягання на здоров`я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень і причинним зв`язком між указаним діянням і наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти тяжкої шкоди здоров`ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання (ст.24 КК України).

Статтею 25 КК України визначено, що необережність поділяється на кримінальну протиправну самовпевненість і кримінальну протиправну недбалість:

1)необережність є кримінальною протиправною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення;

2)необережність є кримінальною протиправною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.

4.5. За результатами судового розгляду суд робить висновок, що в ОСОБА_4 у момент події була необережна форма вини в виді кримінально протиправної недбалості, адже наносячи удар кулаком у обличчя людині, що стоїть і ще й з ознаками алкогольного сп`яніння, він міг передбачити, що той не втримається на ногах і впаде з висоти власного зросту та вдариться об велику площу контактуючої поверхні асфальтного покриття, а тому є ризик отримання тяжких тілесних ушкоджень, бо саме це доводить сукупність досліджених судом доказів.

4.6. У процесі судового розгляду встановлено, що ОСОБА_8 обвинуваченим був нанесений умисний удар у ділянку обличчя, про що свідчить зафіксований синець і наявний відеозапис, після якого потерпілий впав на спину до підлягаючої поверхні (площина з асфальтовим покриттям) і вдарився задньою частиною голови, про що свідчать тілесні ушкодження, зафіксовані в меддокументах і досліджений відеозапис події.

4.7. Експерт у первісному висновку не виключив того, що тяжкі тілесні ушкодження виникли внаслідок падіння з прискоренням і наступним ударом правою тім`яною ділянкою голови до підлягаючої поверхні. Відповідно для роз`яснення висновку його було викликано в судове засідання й під час допиту з`ясувалося, що відеозапис події експерту не надавався. Водночас, після перегляду відео експерт роз`яснив, що саме тяжкі тілесні ушкодження виникли, найімовірніше, через удар об асфальтне покриття, бо той перелом, що отримав ОСОБА_8 , характерний саме для контакту з переважаючою поверхнею, яким є асфальтне покриття, а не через удар кулаком, в якого обмежена контактуюча поверхня.

4.8. Судом було призначено додаткову судово-медичну експертизу та експертним шляхом вищезазначений висновок було підтверджено.

4.9. Сторона обвинувачення брала паузу для зміни обвинувачення, але зрештою не змінила його, оскільки вважає, що висновок експерта сформований не в категоричній формі, а через формулювання «найімовірніше», то не виключається й отримання тілесних ушкоджень від удару кулаком. Але така позиція сторони обвинувачення не заслуговує на увагу та не відповідає встановленим судом фактичним обставинам справи. Суд наголошує, що згідно імперативного положення ст.62 Конституції України будь-які сумніви тлумачаться саме на користь особи, яка притягається до відповідальності, тобто в цьому випадку на користь обвинуваченого ОСОБА_4 , що суд і робить. Сторона ж обвинувачення не надала суду доказів, які б підтверджував наявність у ОСОБА_4 прямого чи непрямого умислу саме на нанесення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, а формулює обвинувачення через припущення, що недопустимо. Мотивів, які б спонукали ОСОБА_4 умисно нанести потерпілому тяжке тілесне ушкодження, чому він хотів би це зробити з прямим чи непрямим умислом – суду також не доведено, натомість встановлено, що це був раптовий конфлікт із незнайомим до того ОСОБА_4 перехожим через не зовсім адекватну поведінку людини з травматичним досвідом бойових дій, яка ображала представників іншої національності недовірою щодо можливості виконувати ромами обов`язку військової служби та захисту України.

4.10. Навпаки, під час судового розгляду встановлено, що обвинувачений у момент удару не мав умислу спричинити потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент заподіяння, він не передбачив ймовірні наслідки удару й не хотів, щоб той впав і так сильно травмувався, хоч повинен був і міг це зробити. І це не версія захисту, що виникла у відповідь на обвинувачення, а саме те, що ОСОБА_4 заявляв від початку з моменту події послідовно, цю ж версію підтверджує відеозапис і саме один удар в обличчя, її підтверджує допитаний свідок, результати слідчих експериментів, а також те, що особі постраждалій одразу була надана необхідна домедична допомога.

4.11. Суд звертає увагу, що навіть потерпіла, яка на початку судового розгляду була переконана, що обвинувачений наніс тяжкі тілесні ушкодження її брату умисно, за результатами тривалого розгляду після дослідження письмових доказів, перегляду відео, допиту свідка та експерта й дослідженого висновку додаткової експертизи, сприймаючи поведінку та показання обвинуваченого безпосередньо, змінила свою позицію та погоджується, що доведеною є саме необережна форма вини обвинуваченого. Суд погоджується з її оцінкою подій як по суті емоційною та протиправною, кримінально караною реакцією молодого рома на образи іншого чоловіка ромської національності на милицях, який насправді був учасником бойових дій, тобто виконував військовий обов`язок із захисту Батьківщини.

4.12. Таким чином, стороною обвинувачення неправильно кваліфіковано дії ОСОБА_4 за ч.1 ст.121 КК України, як умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, бо хоча діями обвинуваченого й спричинено тяжке тілесне ушкодження, але з необережності. Під час судового розгляду було встановлено, що фактично обвинуваченим було заподіяно один удар, який не став причиною отримання потерпілим тяжкого тілесного ушкодження, але дійсно від якого той втратив рівновагу та впав. Саме внаслідок падіння на асфальтне покриття потерпілий ОСОБА_8 отримав тяжке тілесне ушкодження.

4.13. Отже, діяння ОСОБА_4 підпадає під кримінальне правопорушення, передбачене ст.128 КК України, а саме: необережне тяжке тілесне ушкодження.

4.14. Кваліфікацією кримінальних правопорушень судом є встановлення і юридичне закріплення в постановленому рішенні точної відповідності ознак вчиненого суспільно небезпечного діяння ознакам складу правопорушення, визначеного в нормі закону про кримінальну відповідальність, поєднане (у разі необхідності) з відмежуванням кримінальних правопорушень одне від одного та від діянь, що не є кримінальними правопорушеннями.

Зміна кримінально-правової кваліфікації судом може виражатися в зміні юридичної оцінки встановлених фактичних обставин, тобто в зміні формули кваліфікації та формулювання обвинувачення.

КПК України не визначає окремих підстав зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення місцевим судом. Очевидно, ними можуть бути лише загальні підстави зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, що обумовлені положеннями ч.1 ст.2 КК України та за наявності таких підстав суд зобов`язаний змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення в аспекті застосування положень ч.3 ст.337 КПК України.

На підставі системного аналізу та тлумачення положень КПК щодо судового провадження, здійснюваного судом першої інстанції, завданням цього суду є оцінка доказів, зібраних слідчим і викладених стороною обвинувачення в обвинувальному акті, на підставі чого суд вирішує питання про те, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення та якою статтею закону про кримінальну відповідальність він передбачений, та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення (пункти 1-3 ч.1 ст.368 КПК).

В підсумку, встановлені в судовому засіданні обставини вказують, що обвинувачений під час конфлікту з потерпілим умисно вдарив того кулаком правої руки в ділянку голови, від чого ОСОБА_8 втратив рівновагу та впав на асфальтне покриття, ударившись задньою частиною голови, що призвело до отримання закритої черепно-мозкової травми й, що є тяжким тілесним ушкодженням. Отже, тяжке тілесне ушкодження, яке отримав потерпілий, було не безпосереднім наслідком заподіяного йому обвинуваченим удару, а результатом падіння ОСОБА_8 й удару головою в тверду поверхню, чого обвинувачений хоч і не передбачав, але повинен був і міг передбачити (злочинна недбалість). Інших дій, зокрема умисних, не було доведено стороною обвинувачення.

4.15. Суд звертає увагу, що до аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у справі № 1-100/11 від 12.02.2019, де також досліджувалось питання кваліфікації дій особи, яка заподіяла один травмуючий вплив - удар рукою, та отримання інших тілесних ушкоджень від падіння, і такий висновок Верховного Суду є за своїм змістом релевантним і застосовується судом.

Відповідно до пункту 26 постанови Пленуму Верховного Суду №2 від 07.02.2003у випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесною ушкодження та кваліфікувати відповідно за ст.119 чи ст.128 КК.

4.16. Тому детально вивчивши всі надані сторонами докази впродовж тривалого судового розгляду, суд робить висновок, що в діях ОСОБА_4 наявний склад іншого кримінального правопорушення – необережного тяжкого тілесного ушкодження, відповідно змінює кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 з ч.1 ст. 121 КК України на ст.128 КК України.

4.17. За таких обставин, суд згідно загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівність перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами провадження їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини кримінального провадження, повно та неупереджено, дослідивши усі надані докази, оцінивши кожен доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів із точки зору достатності та взаємозв`язку, зробив висновок, що ОСОБА_4 винен у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України: необережного тяжкого тілесного ушкодження.

4.18. Оскільки кваліфікація злочину за ч.1 ст.121 КК України була помилковою, суд, відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заради ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, скористався правом, наданим ч.3 ст.337 КПК України, і перекваліфікував злочин на ст.128 КК України, пом`якшивши становище обвинуваченого ОСОБА_4 .

V. Щодо призначення покарання.

5.1. При призначенні обвинуваченому покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке за класифікацією ст.12 КК України є нетяжким злочином; дані про особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Суд враховує як характеризуючі обставини, що ОСОБА_4 несудимий, не працює, одружений, на утриманні має троє малолітніх дітей, за місцем реєстрації до ТОВ «Житловик-Дубно» скарг від сусідів не надходило, під спостереженням/наглядом у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, водночас обтяжуючі обставини відсутні. Відповідно до досудової доповіді в обвинуваченого середні ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства й суд із цим погоджується.

В підсумку, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком, тривалість якого суд визначає з огляду на все вищевикладене в меншому розмірі з покладенням обов`язків відповідно до ст.76 КК України. Саме таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нового кримінального правопорушення, відповідає меті покарання згідно ст. 50 КК України.

Під час досудового слідства 07.03.2025 о 21:00 год. ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України, а 10.0.2025 відносно нього ухвалою слідчого судді застосовано запобіжний захід в виді домашнього арешту в нічний час. Відповідно ОСОБА_4 необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення з 07.03.2025 до 10.03.2025 з розрахунку день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі згідно п.б ч.1, ч.5 ст. 72 КК України, тобто 3 дні позбавлення волі – це 6 днів обмеження волі.

Судові витрати відсутні. Долю речових доказів суд вирішує згідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст.100, 366-371, 373-376, ч.15 ст. 615 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, та призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік із покладанням обов`язків, передбачених ст.76 КК України: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом із питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Зарахувати ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення з 07.03.2025 до 10.03.2025 з розрахунку день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі згідно п.б ч.1, ч.5 ст. 72 КК України, тобто 6 (шість) днів обмеження волі.

Речові докази в справі:

- змив речовини, схожої на кров, із поверхні асфальтного покриття та контрольний зразок змиву з поверхні асфальтного покриття, вилучені 07.03.2025 під час огляду місця події на вулиці поблизу магазину «Базилік», що за адресою: вул. Залізнична, 53, м. Дубно Рівненської області – знищити;

-оптичний диск із відеозаписом із камер спостереження, встановлених у магазині «Базилік» за 07.03.2025 – залишити в матеріалах справи.

На вирок може бути подано апеляцію до Рівненського апеляційного суду впродовж 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Прокурору, потерпілій, обвинуваченому та його захисниці повний текст вироку вручається в день проголошення його резолютивної частини в умовах дії воєнного стану згідно ч.15 ст. 615 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1