Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №551/962/26 — Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №551/962/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" вересня 2026 р. селище Шишаки Полтавської області

Шишацький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Вергун Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику ) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Діджи Фінанс » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

14 серпня 2026 року позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 250091 від 27 січня 2024 року в розмірі 33 376 грн. 00 коп., мотивуючи тим, що 27 січня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 250091, який підписано електронним підписом позичальника відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок у розмірі 7 000 грн. 00 коп.

23 грудня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ « Діджи Фінанс » було укладено договір факторингу № 23122024/1. Відповідно до умов даного договору ТОВ «Клай Інвест» відступлено право вимоги за кредитним договором № 250091 від 27 січня 2024 року , що укладений між ТОВ «Клай Інвест» та відповідачем, на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідача. Згідно договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором становить 33 376 грн. 00 коп., з яких: 7 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 10 626 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками. 1 750 грн. 00 коп. заборгованість за комісіями, 14 000 грн. 00 коп. заборгованість за пенею. Заборгованість не погашена, тому її суму позивач просить стягнути з відповідача.

При цьому, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. і 6000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

На підтвердження заявлених вимог представник позивача ОСОБА_2 просив витребувати у АТ « Райффайзен Банк » інформацію, що містить банківську таємницю.

Відповідно до відповіді з виконавчого комітету Шишацької селищної ради Полтавської області № 360/07.1-18 від 24 червня 2026 року у справі № 551/704/26, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 56 ).

Ухвалою суду від 14 серпня 2026 року позовну заяву ТОВ « Діджи Фінанс » до ОСОБА_1 прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, її розгляд ухвалено проводити у порядку спрощеного провадження без повідомлення ( виклику ) сторін, до відому яких доведено, що розгляд справи відбудеться у порядку письмового провадження о 09 год. 30 хв. 15 вересня 2026 року ( а.с. 58-59 ).

01 вересня 2026 року на адресу суду надійшла витребувана інформація, яка містить банківську таємницю.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, відзив на позов не подав.

Суд враховує правові висновки, викладені у постановах ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17) про те, що судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши, наявні в матеріалах справи, докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд, керуючись принципом верховенства права, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 27 січня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 250091, який підписаний клієнтом за допомогою одноразового ідентифікатора KL7056 (а.с.38-42)

Так, відповідно до умов договору ОСОБА_1 надано кредит в сумі 7 000 грн. 00 коп., строком на 90 днів. Дата погашення кредиту 25 квітня 2024 року. За користуванням кредитом нараховуються проценти, що є платою за користуванням кредитом, тип процентної ставки : фіксована, денна ставка становить 2,2% та застосовується у межах строку кредитування.

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня.

Крім того, 01 вересня 2026 року на адресу суду від АТ «Райффайзен Банк» на виконання ухвали суду надійшла відповідь про належність ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 , на який 27 січня 2024 року здійснено переказ коштів на суму 7000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 250091 від 27 січня 2024 року , нараховано заборгованості у загальному розмірі 33376 грн. 00 коп., з яких: 7 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 10 626 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками, 1750 грн. 00 коп., заборгованість за комісіями, 14 000 грн. 00 коп. заборгованість за пенею (а.с. 20-22 ).

23 грудня 2024 року укладено договір факторингу № 23122024/1 відповідно до умов даного договору ТОВ « Клай Інвест» відступило право вимоги за кредитним договором № 250091 від 27 січня 2024 року, що укладений між ТОВ «Клай Інвест» та відповідачем, на користь ТОВ «Клай Інвест», а ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за плату до боржників вказані у реєстрі боржників ( а.с. 26-28 ).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 23122024/1 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 33376 грн. 00 коп., з яких: 7 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 10 626 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками, 1750 грн. 00 коп., заборгованість за комісіями, 14 000 грн. 00 коп. заборгованість за пенею (а.с. 19 ).

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3Закону України « Про електронну комерцію » зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч.ч.1,2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Щодо позовних вимог ТОВ «Діджи Фінанс» про стягнення з відповідача пені у розмірі 14 000 грн., суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 250091 укладено 27 січня 2024 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року.

Відповідно до п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування споживач у разі прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.

Законодавцем чітко встановлено, що в разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) пов`язаних з ним зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем. Нарахування таких сум є правопорушенням.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 14 000 грн. суперечать імперативним нормам чинного законодавства України, у зв`язку з чим у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити .

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Діджи Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 250091 від 27 січня 2024 року в розмірі 19376 грн., що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 7000 грн., заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 10 626 грн., 1750 грн. заборгованості за комісіями.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору ( а.с. 1 )

Таким чином, оскільки, позовні вимоги задоволено частково з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 545 грн. 52 коп. (58,05% від 2662,40 грн.).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 та частина 8 статті 141 ЦПК України).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.

Зважаючи на те, що позов задоволений на 58,05%, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3483 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 250091 від 27 січня 2024 року у розмірі 19 376 грн. 00 коп., 1 545 грн. 52 коп. судового збору та 3 483 грн.00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог, – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « Діджи фінанси », місцезнаходження: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код. ЄДРПОУ 42649746.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 15 вересня 2026 року.

Головуючий суддя: