Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №548/2098/26 — Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/2098/26

Провадження № 2-а/548/27/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2026 року м. Хорол

Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Коновод О.В., секретаря судових засідань Матвієнко О.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи Хорольського районного відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення

установив:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи Хорольського районного відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта Серія НОМЕР_2 , виданого 22.06.2001 року Хорольським РВ УМВС України в Полтавській області.

24.12.2025 року до позивача, ОСОБА_1 , зателефонував дільничий інспектор та повідомив про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 , куди він самостійно прибув близько 13 години, де йому видали направлення на проходження ВЛК на 25.12.2025 року, після чого на вимогу працівника цього центру без будь-яких роз`яснень з його боку він розписався у якомусь журналі, а 25.12.2025 року з`явився для проходження ВЛК до КНП « Хорольська міська лікарня Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області», що підтверджується відповідною карткою обстеження та медичного огляду №6234276.

Згідно з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» Миргородської міської ради № 10847/26/45/Р від 23.03.2026 року позивачу, ОСОБА_1 , встановлена 2 (друга) група інвалідності з 10.03.2026 року, дата повторного оцінювання: 23.03.2028.

Згідно з постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 №R271942 від 25.12.2025 року, за результатами з`ясування обставин справи встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці ( ст..22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у зв`язку з чим його притягнуто до відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 17 000, 00 гривень.

Ухвалою суду від 25.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) осіб.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не подав.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до таких висновків.

Згідно з вимогами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта Серія НОМЕР_2 , виданого 22.06.2001 року Хорольським РВ УМВС України в Полтавській області.

24.12.2025 року до позивача, ОСОБА_1 , зателефонував дільничий інспектор та повідомив про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 , куди він самостійно прибув близько 13 години, де йому видали направлення на проходження ВЛК на 25.12.2025 року, після чого на вимогу працівника цього центру без будь-яких роз`яснень з його боку він розписався у якомусь журналі, а 25.12.2025 року з`явився для проходження ВЛК до КНП « Хорольська міська лікарня Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області», що підтверджується відповідною карткою обстеження та медичного огляду №6234276.

Згідно з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» Миргородської міської ради № 10847/26/45/Р від 23.03.2026 року позивачу, ОСОБА_1 , встановлена 2 (друга) група інвалідності з 10.03.2026 року, дата повторного оцінювання: 23.03.2028.

Згідно з постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 №R271942 від 25.12.2025 року, за результатами з`ясування обставин справи встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці ( ст..22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у зв`язку з чим його притягнуто до відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 17 000, 00 гривень.

В описовій частині оскаржуваної постанови №R271942 від 25.12.2025 року формально зазначено, що за результатами з`ясування обставин справи встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці ( ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тобто повністю відсутній опис обставин події, як того вимагає зміст статті 283 КУпАП.

Позивач не отримував особисто жодної повістки про виклик до ТЦК та СП, не був присутнім при розгляді адміністративної справи та ухваленні цієї постанови, йому не було повідомлено, що саме ним порушено та які підстави її складання. Спірна постанова та попередньо складений протокол не були вручені позивачу, не було роз`яснено підстав щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Позивач не був повідомлений про час та місце розгляду вказаного протоколу, на підставі якого винесено спірну постанову, а тому був позбавлений можливості надати свої пояснення, що мають важливе значення для розгляду справи.

Позивач, ОСОБА_1 , є особою з інвалідністю 2 групи, отримує пенсію по інвалідності близько 3000 гривень на місяць, що доводиться копією рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» Миргородської міської ради № 10847/26/45/Р від 23.03.2026 року та довідкою про доходи №7811 0886 1989 3847 від 19.08.2026, тому безпідставне накладення подвійного стягнення в розмірі 34 000, 00 гривень ставить його у надзвичайно скрутне матеріальне становище та не відповідає чинному законодавству.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Згідно зі статтею 248 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також КУпАП) розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до частини 1 статті 268 КупАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За правилами статті 277-2 КупАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно зі статтею 278 КупАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три днідо дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею78 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд, що в силу приписів частини 1 статті 268 КупАП виключало можливість розгляду справи.

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».

Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на зазначене, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення та наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначених вище обставин та досліджених доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє обґрунтування, а тому підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.246 ч. 5 п. 2 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду, зокрема, позовної заяви.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 вказала на те, що судовий збір за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач, ОСОБА_1 , є особою з інвалідністю 2 групи, що доводиться копією рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» Миргородської міської ради № 10847/26/45/Р від 23.03.2026 року та довідкою про доходи №7811 0886 1989 3847 від 19.08.2026.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст.5 Закону України " Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Відповідно до статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 665гривень 60 копійок.

Керуючись статтями 7, 210, 247, 268, 283, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив :

Задовольнити позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , юридичнаадреса : АДРЕСА_2 ), за участю третьої особи Хорольського районного відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( Код ЄДРПОУ:34865290, адреса знаходження: вул. Соборності 4, каб. 7 а м. Хорол Лубенського району Полтавської області) про скасування постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 №R271942 від 25.12.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу 17 000, 00 гривень, закривши провадження у даній адіністративній справі.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення виготовлено та підписано 15.09.2026 року.

Суддя: О.В. Коновод