Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №380/25541/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/25541/24 пров. № А/857/39665/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

судді-доповідача Калмикової Ю.О.,

суддів Судової-Хомюк Н.М.,

Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу в електронній формі ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 380/25541/24 (головуючий суддя І інстанції - Мартинюк В.Я.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Миколаївської позаштатної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16 регіональної військово-лікарської комісії (військово-лікарська комісія Західного регіону) про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 позов задоволено частково; визнано протиправною та скасовано довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №261/2502 від 22.11.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо взяття на облік та проведення призову під час мобілізації ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №765 від 22.11.2024 про виключення ОСОБА_1 з обліку в другому відділі (м. Миколаїв) ІНФОРМАЦІЯ_3 та направлення у військову частину НОМЕР_1 ; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Вказане рішення суду набрало законної сили 24.02.2026.

06.07.2026 представником ОСОБА_1 подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій він просить зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (Другий відділ у м. Миколаїв) подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №380/25541/24 у строк, встановлений статтею 382-1 КАС України .

Заява мотивована тим, що рішення суду станом на день звернення не виконано. На думку заявника, дії відповідача, пов`язані з направленням документів до регіональної військово-лікарської комісії, не свідчать про належне виконання судового рішення. Крім того, заявник вказує на відсутність доказів внесення відповідних змін до Реєстру «Оберіг», що, на його переконання, є підставою для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Стверджує, що належним виконанням рішення у цій справі є вчинення дій щодо скасування наслідків протиправного призову позивача.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року у задоволенні заяви представник ОСОБА_1 за виконанням рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Миколаївської позаштатної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16 регіональної військово-лікарської комісії (військово-лікарська комісія Західного регіону) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву про встановлення судового контролю.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що докази виконання рішення суду відсутні і фактично відповідач ухиляється від його виконання, а отже відмова у встановленні судового контролю, є прямим порушенням вимог статті 378 КАС України.

Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просили суд у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовити з підстав того, що суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень (ч.4 ст.382-1 КАС України). Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суд апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали остаточною і оскарженню не підлягає (ч.5 ст.382-1 КАС України). Частиною шостою цієї ж норми передбачено, що ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу. Також зазначаєм що резолютивна частина рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 року у справі №380/25541/24 не передбачає зобов`язання відповідача вчинити дії щодо скасування наслідків протиправного призову позивача; вносити будь-які зміни до Реєстру «Оберіг», на що посилається представник заявника. Відтак, суд позбавлений можливості встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 12.01.2026 у справі №380/25541/24, резолютивна частина якого не містить вимог зобов`язального характеру.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх неправильними та такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

В силу приписів ст.129-1 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст.14, 370 КАС України рішення суду є обов`язковим для виконання.

При цьому, для цілей застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стадія виконання рішення суду є складовою доступу до правосуддя.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що право на доступ до суду було б ілюзорним, якби остаточне, зобов`язальне судове рішення залишалося без дієвим на шкоду одній зі сторін (справа «Ромашов проти України, рішення від 27.07.2004р.).

Отже, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

У свою чергу, судовий контроль є важливою конституційною гарантією забезпечення обов`язковості судового рішення. Це означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (відповідно до приписів резолютивної та мотивувальної частини рішення).

Одним із видів судового контролю за виконанням рішення суду, який передбачений КАС України, є встановлення судом обов`язку суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ст.382 КАС України).

Так, згідно з частиною 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, суд наділений повноваженнями встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

При цьому, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати те, чи виконано судове рішення, причини, які призводять до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 року позов задоволено частково:

визнано протиправною та скасовано довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №261/2502 від 22.11.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби;

визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо взяття на облік та проведення призову під час мобілізації ОСОБА_1 ;

визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №765 від 22.11.2024 про виключення ОСОБА_1 з обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та направлення у військову частину НОМЕР_1 ;

в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

У спірному випадку судом першої інстанції встановлено та не заперечується позивачем, що на виконання рішення суду у цій справі ІНФОРМАЦІЯ_5 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 скеровано пакет документів до 16 Регіональної військово-лікарської комісії для прийняття рішення.

Станом на 13.07.2026 (на момент постановлення ухвали суду) матеріали справи не містять доказів скасування довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №261/2502 від 22.11.2024 та наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №765 від 22.11.2024.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції, викладені у оскаржуваній ухвалі, колегія суддів вважає передчасними та необґрунтованими, адже, таким чином нівелюється сама суть та завдання судового контролю, при цьому, що, звертаючись до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю, заявник наводив певні доводи та аргументи, що вказують на невиконання відповідачем рішення суду.

На переконання колегії суддів, належної оцінки вищевказаним обставинам при винесенні оскаржуваної ухвали про відмову задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення судом першої інстанції надано не було.

Проте, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що резолютивна частина рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 року у справі №380/25541/24 не передбачає зобов`язання відповідача вчинити дії щодо скасування наслідків протиправного призову позивача; вносити будь-які зміни до Реєстру «Оберіг», на що посилається представник заявника.

За змістом частини 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, саме суд, який ухвалив судове рішення, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт.

За таких обставин, колегія суддів вважає, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про встановлення судового контролю, адже суд не розглядав вказану заяву по суті. Заяву у порядку судового контролю, не можна вважати необґрунтованою та безпідставною, а доводи, наведені у ній, мають бути перевірені та належним чином оцінені.

Із набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення.

Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись статтями 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328-33 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2025 року про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Суддя-доовідач Ю. О. Калмикова

судді Н. М. Судова-Хомюк

Т. І. Шинкар