Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №380/22487/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/22487/25 пров. № А/857/38584/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

судді-доповідача Калмикової Ю.О.,

суддів Судової-Хомюк Н.М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі №380/22487/25 (головуючий І інстанції Клименко О.М.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області Ільчишина Володимира Дмитровича, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправними дій, стягнення заробітної плати,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (відповідач/Головне управління (ГУ) МВС України у Львівській області), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області Ільчишина Володимира Дмитровича (третя особа-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (третя особа-2), в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 заробітної плати за роботу членом Ліквідаційних комісій з ліквідацій Кам`янка-Бузького РВ ГУМВС України у Львівській області та Радехівського ГУМВС України у Львівській області;

- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за роботу членом Ліквідаційних комісій з ліквідації районних відділів ГУ МВСУ у Львівській області 1 063 375,08 грн, у тому числі:

Кам`янка-Бузького РВ ГУМВС України у Львівській області заробітну плату за період роботи з 03 листопада 2015 року до 29 липня 2021 року у розмірі 765 035,35 грн;

Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області заробітну плату за період роботи з 19 лютого 2016 року до 31 березня 2019 року у розмірі 298 339,73 грн;

- в порядку контролю за виконанням судових рішень зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області у тридцятиденний строк з моменту набрання законної сили рішенням у цій справі подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення;

- судові витрати у справі покласти на відповідачів.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що працювала провідним спеціалістом Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Відповідно до наказу Голови ліквідаційної комісії Кам`янка-Бузького районного відділу Головного управління МВС України у Львівській області від 03 листопада 2015 року № 265 «Про затвердження персонального складу ліквідаційної комісії Кам`янка-Бузького РВ ГУМВС України у Львівській області» позивачка виконувала завдання та обов`язки як члена ліквідаційної комісії Кам`янка-Бузького РВ ГУМВС України у Львівській області у період з 03 листопада 2015 року по 29 липня 2021 року. Також відповідно до наказу Голови ліквідаційної комісії Радехівського районного відділу Головного управління МВС України у Львівській області від 19 лютого 2026 року № 24 «Про затвердження зміни персонального складу ліквідаційної комісії Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області» позивачка виконувала завдання та обов`язки як члена ліквідаційної комісії Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області в період з 19 лютого 2016 року по 31 березня 2019 року. Зокрема, позивачка особисто подавала державному реєстратору документи для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань «Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації».

26 серпня 2025 року позивачка звернулася до Голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області із заявою про нарахування та виплати заробітної плати за періоди роботи членом ліквідаційних Головного управління МВС України у Львівській області з ліквідацій Кам`янка-Бузького РВ ГУМВС України у Львівській області та Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області, однак отримала відмову, оформлену листом Головного управління МВС України у Львівській області від 17 вересня 2025 року № Н-5/17/01-2025.

Зазначену відмову відповідача позивачка вважає протиправною та такою, що порушує її право на отримання заробітної плати за виконану роботу, оскільки члени Ліквідаційних комісій, які працюють, мають отримувати заробітну плату за займаними посадами відповідно до умов оплати праці у відповідних установі, підприємстві, організації, якщо такі ще не ліквідовані, що узгоджується з позицією, викладеною у листі Міністерства соціальної політики України від 24 вересня 2013 року № 821/13/155-13 «Про оплату праці членів ліквідаційної комісії». Робота в інших установах не може впливати на обов`язок з оплати праці членам ліквідаційних комісій. Робота членів комісії не може розглядатися як сумісництво або поєднання посад. Адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу законів про працю України, який визначає основні трудові права працівників.

З урахуванням викладеного позивачка стверджує, що має право на отримання заробітної плати за роботу членом Ліквідаційних комісій з ліквідації районних відділів Головного управління МВС України у Львівській області в загальному розмірі 1 063 375,08 грн, а саме: Кам`янка-Бузького РВ ГУМВС України у Львівській області - за період роботи з 03 листопада 2015 року до 29 липня 2021 року у сумі 765 035,35 грн; Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області - за період роботи з 19 лютого 2016 року до 31 березня 2019 року у сумі 298 339,73 грн.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що член ліквідаційної комісії перебуває саме в цивільно-правових відносинах з юридичною особою, що ліквідується, а не в трудових. Крім того, статтею 25 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону (зокрема, державні службовці), забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Зазначає, що покликання позивача на лист Міністерства соціальної політики України від 24 вересня 2013 року № 821/13/155-13 «Про оплату праці членів ліквідаційної комісії» є недоречним, оскільки листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони мають лише роз`яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм. Крім того, на сьогодні немає жодного нормативно-правового акту, який би встановлював порядок оплати праці членів ліквідаційних комісій територіальних органів Міністерства внутрішніх справ. У листі Міністерства соціальної політики України від 24 вересня 2013 року № 821/13/155 13, який долучений позивачкою до матеріалів справи, також вказано, що спеціального механізму оплати заробітної плати голові і членам ліквідаційної комісії немає і ці особи працюють та отримують заробітну плату за займаними посадами згідно з чинними у відповідних установі, організації умовами оплати праці, тож, члени ліквідаційної комісії, зокрема її голова отримують заробітну плату лише в тому разі, якщо вони одночасно займають посаду в державному органі.

Відзначає, що позивачка протягом періодів перебування членом ліквідаційних комісій працювала на посадах державної служби в Головному управлінні Національної поліції у Львівській області, отримувала заробітну плату за основним місцем праці на посаді провідного спеціаліста управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у Львівській області (наказ про призначення від 07 листопада 2015 року № 29о/с), з 01 грудня 2016 року на посаді провідного спеціаліста відділу організації фінансового забезпечення підпорядкованих підрозділів управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у Львівській області (наказ про призначення від 01 грудня 2016 року № 448о/с).

Звертає увагу на те, що пунктом 1 розділу ІІ Посадової інструкції провідного спеціаліста управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у Львівській області, затвердженої 07 листопада 2015 року, до завдань та обов`язків віднесено здійснення роботи по ліквідації Кам`янка-Бузького РВ та Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області. Пунктом 6 розділу 3 Посадової інструкції провідного спеціаліста відділу організації фінансового забезпечення підпорядкованих підрозділів управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у Львівській області, затвердженої 03 липня 2020 року, до основних посадових обов`язків віднесено ведення змін та розподілів по ліквідаційній комісії ГУМВС України у Львівській області.

На думку відповідача, позивачкою не доведено протиправність його дій у спірних правовідносинах, тоді як Головним управлінням МВС України у Львівській області доведено правомірність невиплати на користь позивачки оплати за виконану роботу як члена ліквідаційних комісій.

З огляду на вказане просить суд у задоволенні позову відмовити.

Також у відзиві на позовну заяву, відповідач, покликаючись на характер та кількість позовних вимог в одному провадженні, необхідність опрацювання великої кількості матеріалів та доказів для підготовки правової позиції Головного управління МВС України у Львівській області, з метою забезпечення дотримання його процесуальних прав, додержання принципу змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, просить суд поновити строк на подання відзиву на позовну заяву та прийняти його до матеріалів справи.

Щодо пропущеного відповідачем строку на подання відзиву на позовну заяву, то суд з метою повного та всебічного встановлення всіх обставин справи, урахування позиції сторони відповідача з розглядуваного спору, а відтак ухвалення законного й обґрунтованого рішення та належного виконання завдань адміністративного судочинства, передбачених КАС України, уважає за необхідне прийняти такий відзив до розгляду.

На спростування доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, позивачка подала відповідь на відзив, у якій зазначає, що відповідач не навів жодних переконливих доказів правомірності залучення її до роботи у складі ліквідаційних комісій без встановлення умов оплати праці. Відповідач не пояснив, на якій правовій підставі ГУ МВС мало право залучати до роботи працівника ГУНП. Адже це два різних органи з окремими штатними розписами та фінансуванням. Накази ГУМВС не можуть поширюватися на працівників ГУНП без належного правового оформлення таких відносин. Відсутність чіткого правового механізму не може бути підставою для порушення конституційних прав особи на оплату праці.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року відмовлено у задоволені позовних вимог.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, у зв`язку з тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач з 2015 року була членом Ліквідаційної комісії з ліквідації Кам`янка-Бузького РВ ГУМВС України у Львівській області та Радехівського ГУМВС України у Львівській області, однак не отримала заробітну плату за виконану роботу.

Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області надало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просило апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі № 380/22487/25 – залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/22487/25 від 11.06.2026 – залишити без змін.

Зазначає, що позивач протягом періоду перебування членом ліквідаційних комісій працювала на посадах державної служби в Головному управлінні Національної поліції у Львівській області, отримувала заробітну плату за основним місцем праці на посаді провідного спеціаліста управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у Львівській області (наказ про призначення від 07.11.2015 № 29о/с), з 01.12.2016 на посаді провідного спеціаліста відділу організації фінансового забезпечення підпорядкованих підрозділів управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у Львівській області (наказ про призначення від01.12.2016 № 448о/с). Пунктом 1 розділу ІІ Посадової інструкції провідного спеціаліста управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у Львівській області, затвердженої 07.11.2015 до завдань та обов`язків віднесено здійснення роботи по ліквідації Кам`янка-Бузького РВ та Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області. Пунктом 6 розділу 3 Посадової інструкції провідного спеціаліста відділу організації фінансового забезпечення підпорядкованих підрозділів управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у Львівській області, затвердженої 03.07.2020 до основних посадових обов`язків віднесено ведення змін та розподілів по ліквідаційній комісії ГУМВС України у Львівській області. На думку ГУМВС України у Львівській області, позивачем не доведено протиправність дій відповідача, тоді як їхньою установою доведено правомірність невиплати на користь позивачки оплати за виконану роботу як члена ліквідаційної комісії.

Відповідно до частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивачка з 07 листопада 2015 року призначена на посаду провідного спеціаліста управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у Львівській області (наказ про призначення від 07 листопада 2015 року № 29о/с), а з 01 грудня 2016 року - на посаду провідного спеціаліста відділу організації фінансового забезпечення підпорядкованих підрозділів управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у Львівській області (наказ про призначення від 01 грудня 2016 року № 448о/с), що не заперечується сторонами.

Наказом Голови ліквідаційної комісії Кам`янка-Бузького районного відділу Головного управління МВС України у Львівській області від 03 листопада 2015 року № 265 «Про затвердження персонального складу ліквідаційної комісії Кам`янка-Бузького РВ ГУМВС України у Львівській області» затверджено з 03 листопада 2015 року ліквідаційну комісію Кам`янка-Бузького РВ ГУМВС України у Львівській області, до складу якої, серед інших осіб, включено провідного спеціаліста УФЗБО ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 з правом другого підпису на банківських документах.

Членом ліквідаційної комісії з ліквідації Кам`янка-Бузького РВ ГУМВС України у Львівській області позивачка була у період з 03 листопада 2015 року до 29 липня 2021 року.

Наказом Голови ліквідаційної комісії Радехівського районного відділу Головного управління МВС України у Львівській області від 19 лютого 2026 року № 24 «Про затвердження зміни персонального складу ліквідаційної комісії Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області» затверджено зміну персонального складу ліквідаційної комісії Радехівського районного відділу міліції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області у складі, серед інших осіб, провідного спеціаліста УФЗБО ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 з правом другого підпису.

Членом ліквідаційної комісії з ліквідації Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області позивачка була у період з 19 лютого 2016 року до 31 березня 2019 року.

26 серпня 2025 року позивачка звернулася до Голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області Володимира Ільчишина із заявою, у якій, зокрема просила здійснити їй нарахування та виплату заробітної плати як члену ліквідаційних комісій Кам`янка-Бузького РВ ГУМВС України у Львівській області та Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області в розмірі та порядку, передбачених законодавством.

Листом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 17 вересня 2025 року № Н-5/17/01-2025 позивачці відмовлено у задоволенні її заяви від 26 серпня 2025 року з огляду на таке: керівництвом МВС України прийнято рішення про створення ліквідаційних комісій органів внутрішніх справ з призначених на штатні посади поліцейських та працівників органів поліції; позивачку з 07 листопада 2015 року призначено на посаду провідного спеціаліста (державного службовця) УФЗБО ГУНП у Львівській області і їй щомісячно встановлювалася надбавка за інтенсивність праці від 100% і більше за участь у роботі ліквідаційної комісії; як державний службовець позивачка не мала права працювати сумісництвом, крім викладацької та медичної практики; ліквідаційна комісія ГУМВС України у Львівській області не мала затвердженого штатного розпису, тому члени ліквідаційної комісії не перебували у трудових відносинах і не отримували заробітної плати, робота у ліквідаційній комісії не потребувала восьми годин робочого часу на день, а становила додаткове навантаження на залучення на кілька годин протягом місяця.

Суд першої інстанції відмовив у задоволені позовних вимог, висновки якого погоджує суд апеляційної інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правове регулювання державної служби регламентовано ст.5 Закону України "Про державну службу".

Згідно з частинами 1-5 Закону України "Про державну службу", правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 50 Закону України «Про державну службу» держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

За загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це зазначено у спеціальному законі.

Таким чином, нормами Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) підлягають застосуванню у разі, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції правильно врахував такі правові норми.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі Порядок №1074).

Відповідно до пункту 15 цього Порядку №1074, у разі припинення органу виконавчої влади Кабінет Міністрів утворює відповідну комісію, затверджує її голову та визначає строк проведення реорганізації або ліквідації.

Головою комісії з реорганізації органу виконавчої влади затверджується керівник або заступник керівника утвореного органу виконавчої влади або органу виконавчої влади, до якого перейшли права та обов`язки органу виконавчої влади, що реорганізується. Головою комісії з ліквідації органу виконавчої влади затверджується посадова особа, визначена Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 16 Порядку №1074, у складі комісії з припинення органу виконавчої влади за рішенням голови комісії визначаються заступники голови комісії - представники органу виконавчої влади, що припиняється, або утвореного органу виконавчої влади, або органу виконавчої влади, до якого переходять права та обов`язки органу виконавчої влади, що припиняється, один з яких за рішенням голови комісії у разі його відсутності чи неможливості здійснювати ним свої повноваження з інших причин виконує обов`язки голови комісії.

Відповідно до п.20 Порядку №1074, комісія складає перелік підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управлінського органу виконавчої влади, що припиняється. Звертається у разі відсутності правонаступника до Кабінету Міністрів України щодо необхідності визначення суб`єкта управління зазначеними підприємствами, установами, організаціями; здійснює заходи, пов`язані з виявленням кредиторів та задоволенням відповідно до законодавства їх вимог; одержанням дебіторської заборгованості; закриттям рахунків в органах Казначейства та переведенням залишків коштів правонаступникові або до державного бюджету в установленому законодавством порядку; здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

За змістом пункту 25 Порядку № 1074 комісія утримується за рахунок і в межах коштів, передбачених на утримання органу виконавчої влади або територіального органу, що припиняється.

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №730 від 16.09.2015 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" права і обов`язки ГУМВСУ у Львівській області перейшли до ГУНП у Львівській області.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка з 07 листопада 2015 року працювала на посаді провідного спеціаліста управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у Львівській області, а з 01 грудня 2016 року - на посаді провідного спеціаліста відділу організації фінансового забезпечення підпорядкованих підрозділів управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у Львівській області.

Наказом Голови ліквідаційної комісії Кам`янка-Бузького районного відділу Головного управління МВС України у Львівській області від 03 листопада 2015 року № 265 «Про затвердження персонального складу ліквідаційної комісії Кам`янка-Бузького РВ ГУМВС України у Львівській області» позивачку включено до складу ліквідаційної комісії Кам`янка-Бузького РВ ГУМВС України у Львівській області за посадою провідного спеціаліста УФЗБО ГУНП у Львівській області. Членом цієї комісії позивачка була у період з 03 листопада 2015 року по 29 липня 2021 року.

Також, наказом Голови ліквідаційної комісії Радехівського районного відділу Головного управління МВС України у Львівській області від 19 лютого 2026 року № 24 «Про затвердження зміни персонального складу ліквідаційної комісії Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області» позивачку включено до складу ліквідаційної комісії Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області за посадою провідного спеціаліста УФЗБО ГУНП у Львівській області. Членом цієї комісії позивачка була у період з 19 лютого 2016 року по 31 березня 2019 року.

Виплату грошової винагороди голові та членам вказаних ліквідаційних комісій цими наказами передбачено не було.

Таким чином, позивач була членом ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області, одночасно з тим перебувала на публічній службі у поліції на посадах провідного спеціаліста управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у Львівській області, а з 01 грудня 2016 року - на посаді провідного спеціаліста відділу організації фінансового забезпечення підпорядкованих підрозділів управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у Львівській області.

Пунктом 1 розділу ІІ Посадової інструкції провідного спеціаліста управління фінансового забезпечення підпорядкованих підрозділів УФЗБО ГУП у Львівській області, затвердженої 01.12.215 до завдань та обов`язків віднесено здійснення роботи по ліквідації Кам`янка-Бузького РВ та Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області до повної їх ліквідації.

Пунктом 6 розділу 3 Посадової інструкції провідного спеціаліста відділу організації фінансового забезпечення підпорядкованих підрозділів управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у Львівській області, затвердженої 03.07.2020 до основних посадових обов`язків віднесено ведення змін та розподілів по ліквідаційній комісії ГУМВС України у Львівській області.

У листі від 24 вересня 2013 року № 821/13/155-13 «Про оплату праці членів ліквідаційної комісії» Міністерство соціальної політики України роз`яснило, що хоча і спеціального механізму оплати праці голові і членам ліквідаційної комісії немає, ці особи працюють та отримують заробітну плату за займаними посадами згідно з чинними у відповідних установі, організації умовами праці. На вказаний лист покликається також і позивачка у своїй позовній заяві.

Відповідно до особових карток та розрахункових листів наявних в матеріалах справи колегією суддів апеляційної інстанції установлено, у періоди участі в роботі зазначених ліквідаційних комісій на державній службі в ГУНП у Львівській області за посадою провідного спеціаліста УФЗБО ГУНП у Львівській області, позивачка отримувала заробітну плату. Крім того, позивачці виплачувалася надбавка за інтенсивність праці.

Станом на момент розгляду справи не має жодного нормативно-правового акту, який би встановлював порядок оплати праці членів ліквідаційних комісій територіальних органів Міністерства внутрішніх справ.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про національну поліцію" службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.

Відповідно до статті 66 Закону України "Про національну поліцію" поліцейський не може під час проходження служби займатися іншою оплачуваною діяльністю, крім науково-педагогічної, наукової або творчої.

Отже, позивачка виконувала обов`язки члена ліквідаційної комісії за посадою, на яку її призначено наказом ГУ НП у Львівській області і отримувала за це грошове забезпечення.

Щодо доводів апелянта про те, що ГУНП у Львівській області не має жодного відношення до ГУМВСУ у Львівській області, суд зазначає, що відповідно до п.6 Порядку №1074, у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України переходять права та обов`язки цих органів.

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №730 від 16.09.2015 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" права і обов`язки ГУМВСУ у Львівській області перейшли до ГУНП у Львівській області, де позивач займала посаду заступника начальника відділу комплектування УКЗ ГУНП у Львівській області, одночасно будучи членом ліквідаційної комісії ГУМВСУ у Львівській області і отримувала заробітну плату за займаною посадою. Тому у вказаній частини доводи скаржника також є безпідставними.

Доводи позивачки про те, що оскільки спеціального механізму оплати голові і членам ліквідаційної комісії немає, суд оцінює критично, оскільки Міністерством соціальної політики України роз`яснено у листі від 24 вересня 2013 року № 821/13/155-13, що хоч і спеціального механізму оплати праці голові і членам ліквідаційної комісії немає, ці особи працюють та отримують заробітну плату за займаними посадами згідно з чинним у відповідній установі, організації умовами праці.

На підставі встановлених фактичних обставин справи та їх правового регулювання суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог та про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за час перебування її членом ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області.

Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судом першої інстанції повно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи та правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі №380/22487/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Ю. О. Калмикова

судді Н. М. Судова-Хомюк

Т. І. Шинкар