Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №380/9359/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/9359/26 пров. № А/857/39394/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

судді-доповідача Калмикової Ю.О.,

суддів Судової-Хомюк Н.М.

Шинкар Т.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року про закриття провадження у справі № 380/9359/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якому просив суд:

визнати протиправними дії щодо зменшення розміру премії, щомісячних надбавок при перерахунку грошового забезпечення;

зобов`язати здійснити перерахунок за період з 02.03.2021 по 24.10.2021, з 17.03.2023 по 19.05.2023 грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій - закрито.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що в цьому випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення у справі №380/19689/24.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 року у справі №380/19689/24 позов задоволено частково; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення розрахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також інших похідних видів грошового забезпечення (щомісячних та одноразових) в періоди з 02.03.2021 по 24.10.2021, з 17.03.2023 по 19.05.2023 без урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2023; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення грошового забезпечення, а також інших похідних видів грошового забезпечення (щомісячних та одноразових) в періоди з 02.03.2021 по 24.10.2021, з 17.03.2023 по 19.05.2023, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням виплачених сум; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо здійснення розрахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також інших похідних видів грошового забезпечення (щомісячних та одноразових) в період з 21.10.2021 по 16.03.2023 без урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023; зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення грошового забезпечення, а також інших похідних видів грошового забезпечення (щомісячних та одноразових) в період з 21.10.2021 по 16.03.2023, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням виплачених сум; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Позивач у даній справі, серед іншого, просив зобов`язати відповідача здійснити перерахунок за період з 02.03.2021 по 24.10.2021, з 17.03.2023 по 19.05.2023 грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Не погоджуючись з ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року, представник позивача подала апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.

Свою позицію представник позивача обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, посилаючись на те, що спір між сторонами вже був вирішений рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі №380/19689/24. Предметом розгляду у справі №380/19689/24 було визнання протиправними дій щодо нарахування грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 та зобов`язання здійснити перерахунок грошового забезпечення і похідних виплат із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2021 та 01.01.2023. Під час розгляду зазначеної справи суд не досліджував та не надавав правової оцінки питанням зміни відсоткового розміру премії та інших щомісячних надбавок при виконанні рішення суду. Після набрання рішенням законної сили відповідач здійснив перерахунок, однак одночасно зменшив розмір премії та інших складових грошового забезпечення, зокрема: у 2021 році премію зменшено зі 135 % до 43 %; у 2023 році премію зменшено з 630 % до 330 %. Саме ці дії відповідача і стали підставою для подання нового позову.

Відповідач правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, ч.1 ст.5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Згідно з п.4 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Колегія суддів зауважує, що зазначена у пункті 4 частини першої статті 238 КАС України підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті та остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

Відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Так, у справі №380/19689/24 позовні вимоги викладені наступним чином:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 29.01.2021 по 21.10.2021 та з 17.03.2023 по 20.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період 29.01.2021 по 21.10.2021 та з 17.03.2023 по 20.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 21.10.2021 по 16.03.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період 21.10.2021 по 16.03.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Предметом спірних правовідносин у справі №380/19689/24 було порушення відповідачем чинного законодавства щодо розмір грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення нарахованого та виплаченого позивачу за періоди з 02.03.2021 по 24.10.2021, з 17.03.2023 по 19.05.2023 грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2021 та 2023 роки.

Проте, у справі №380/9359/26 позовні вимоги викладені наступним чином:

визнати протиправними дії щодо зменшення розміру премії, щомісячних надбавок при перерахунку грошового забезпечення;

зобов`язати здійснити перерахунок за період з 02.03.2021 по 24.10.2021, з 17.03.2023 по 19.05.2023 грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Проте, предметом розгляду в справі №380/9359/26 є включення до складу грошового забезпечення позивача визначеного станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 премії у 2021 році премії зі 135 % до 43 %; у 2023 році премії з 630 % до 330 %.

Отже, попри схожість викладених прохальних частин у справі №380/19689/24 та у справі №380/9359/26 предмет позову є різним.

Так у справі №380/9359/26 в позовній заяві представником позивача зазначалось: «На виконання зазначеного рішення суду Позивачу нараховано згідно довідки про Перерахунок грошового забезпечення до виплати 1 111,39 грн. Представником Позивача було направлено адвокатський запит в якому просив надати розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_2 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року по справі № 380/19689/24. З наданого перерахунку грошового забезпечення вбачається, що на виконання зазначеного рішення суду Позивачу нараховано до виплати 1 111,39 грн. З отриманого розрахунку вбачається, що після перерахунку грошового забезпечення по рішенню суду по справі № 380/19689/24 від 30 жовтня 2024 року розмір премії було зменшено, замість застосування прожиткового мінімуму станом на 01.01.2021 та 01.01.2023 р. У березні 2021р. премію було зменшено зі 135% у сумі 4 494,19 на 43% у сумі 1 843,45, у квітні 2021 р. зі 135% у сумі 4,644,00 на 43% у сумі 1 904,90, у травні 2021 р. зі 135% у сумі 4,644,00 на 43% у сумі 1 904,90, у червні 2021р. з зі 135% у сумі 4,644,00 на 43% у сумі 1 904,90, у липні 2021р. зі 135% у сумі 4,644,00 на 43% у сумі 1 904,90, у серпні 2021 зі 135% у сумі 4,644,00 на 43% у сумі 1 904,90 у вересні 2021 зі 135% у сумі 4,644,00 на 43% у сумі 1 904,90, у жовтні 2021 зі 135% у сумі 4,644,00 на 43% у сумі 1 904,90, та зі 135% у сумі 3,595,36 на 43% у сумі 1 474,76. У березні 2023 р. зі 630% у сумі 10,486,48 на 330% у сумі 6 351,15 грн., у квітні зі 630% у сумі 21,672,00 на 330% у сумі 17,259,00 грн. а також зі 630% у сумі 13,282,86 на 330% у сумі 10,578,08 грн. Також інші складові грошового забезпечення, які зобов`язано перерахувати позивачу по рішенню суду, не зазначено у розрахунку. Позивач не може погодитись з такими діями Відповідача з огляду на наступне.» /3 сторінка позову/

Крім того, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 року у справі №380/19689/24 не вирішувалось питання відсоткового значення складових грошового забезпечення (зокрема премії) позивача. Отже, твердження суду першої інстанції що правовідносини у справі №380/9359/26 є правовідносинами в порядку виконання рішення суду у справі №380/16989/24 є хибними.

З огляду на вищезазначене колегія суддів доходить висновку, що спір у цій справі та у справі №380/16989/24 не є тотожними, оскільки має різну підставу позову.

Таким чином, заявлені позовні вимоги не були предметом позову у попередній справі, на яку посилався суд першої інстанції, тому є помилковими висновки суду першої інстанції про закриття провадження у справі згідно п.4 ч.1 ст.238 КАС України.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення питання.

За встановлених обставин та норм процесуального закону в їх сукупності, суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі.

За правилами частини першої статті 320 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвала прийнята передчасно з порушенням норм процесуального права, внаслідок чого ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій - скасувати.

Справу направити до Львівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Ю. О. Калмикова

судді Н. М. Судова-Хомюк

Т. І. Шинкар