Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №560/12853/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/12853/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

15 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер" до Хмельницької митниці про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови.

Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 08.04.2024 між ТОВ «Автолідер» та S.C. Conex Distribution S.A. укладено контракт №1110 на поставку автозапчастин на умовах DAP із відстроченням платежу 30 календарних днів. За митною декларацією №24UA400040020096U9 декларант визначив митну вартість за основним методом у розмірі 73 467,02 дол. США та подав інвойс, CMR, сертифікат походження і контракт. Під час митного контролю митниця виявила невідповідність заявленої вартості окремих товарів рівням, за якими аналогічні товари оформлювалися раніше, а також вказала на відсутність документів щодо вартості перевезення та інших складових митної вартості. Декларанту було запропоновано надати додаткові документи, однак він повідомив про неможливість їх подання. У зв`язку з цим митниця дійшла висновку, що заявлена митна вартість документально не підтверджена, та 30.07.2024 прийняла рішення №UA400000/2024/000176/2 про її коригування із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МК України, а також видала картку відмови в митному оформленні.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України (далі - МКУ) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів ( ст. 246 МКУ).

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994, до якої приєдналась Україна. Відповідно до статті 1 МКУ якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Статтею VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару, і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У випадку якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

У випадку застосування першого (основного) методу визначення митної вартості, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Стаття 64 МКУ передбачає, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Згідно з частиною 6 ст. 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Статтею 54 МКУ передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Глава 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України № 476 від 01.07.2021 (далі - Методичні рекомендації №476) передбачає, що робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО «Інспектор»).

Згідно зі змістом глави 5 Методичних рекомендацій №476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватись, серед іншого, такі джерела інформації як: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація отримана з мережі Інтернет.

Митні органи мають право витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо. Водночас, витребувати необхідно саме ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не усі, що передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумніви у достовірності наданої інформації (постанова Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16)

Доводи митного органу про те, що заявлений рівень митної вартості багатьох товарів не відповідає рівню митної вартості ідентичних та подібних товарів того ж виробника, тієї ж торгової марки, митне оформлення яких здійснено раніше, в тому числі на інших митницях Держмитслужби суд оцінює критично, оскільки надані позивачем митному органу перелічені вище документи підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.

Фактично підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Водночас нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару у порівнянні з рівнем митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як протиправне заниження позивачем митної вартості, і не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Зазначені обставини не можуть бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом.

Згідно з п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем використані митні декларації від 04.03.2024 № 24UA100390403357U1, від 26.03.2024 №24UA400040008959U9, від 23.04.2024 № 24UA205140042088U1, від 29.04.2024 № 24UA100390406979U3, від 01.07.2024 № 24UA205140042088U1, від 22.07.2024 № 24UA100390412014U2.

Водночас приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, відповідач лише зазначив ці митні декларації однак не вказав, яким чином митна вартість товарів визначена саме у такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Аналогічна позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14.

Щодо розбіжностей щодо місця розвантаження вантажу, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28 лютого 2020 у справі №804/3463/15, де Суд зазначив, що відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 умови поставки DAP («Delivered At Point») означають, що продавець виконав зобов`язання з поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений у митному режимі експорту, і готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Вказані умови покладають саме на продавця обов`язок нести всі витрати та ризики, пов`язані з транспортуванням товару у місце призначення, включаючи, де це знадобиться, будь-які збори для експорту із країни призначення. Отже, поставка товару на умовах DАР передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (у тому числі вартість пакування та маркування), тому для цілей визначення митної вартості ця вартість не потребує коригування. Така позиція Верховного Суду базується на умовах правил Інкотермс, відповідно до яких термін DAP (Delivered At Piont (... named point of destination) «поставка в пункті» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, тоді коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення.

Як вже встановлено вище, пунктом 5 укладеного контракту від 08.04.2024 №1110 сторони визначили, що ціна товару розуміється як ціна на умовах DAP-Khmelnitskiy, DAP-Lviv, DAP-Kyiv Україна та включає вартість товару, всі пакувальні матеріли, маркування, витрати на вантажні роботи, підготовку експортних документів та доставку товару до одного з узгоджених пунктів призначення DAP-Khmelnitskiy, DAP-Lviv, DAP-Kyiv.

Відтак, доставка товару не може вплинути на вартість товару, оскільки її вартість узгоджена сторонами та включена у фактурну вартість товару.

З огляду на це, суд не погоджується із висновками митного органу про наявні розбіжності щодо місця розвантаження вантажу, що впливає на правильність визначення складових ціни товару та митної вартості.

Згідно з CMR місце розвантаження вантажу м. Хмельницький. Також, відповідно до п. 5 укладеного контракту відповідні умови поставки зазначаються в інвойсі на кожну поставку. Поставка Товарів здійснюється партіями. В день відвантаження Товарів зі складу копії зазначених в даному пункті документів Продавець направляє електронною поштою Покупцю. До моменту надходження оригіналів документів їх надані електронною поштою копії мають силу оригіналу. Страхування Товару не передбачено. Ціна товару розуміється як ціна на умовах DAP-Khmelnitskiy, або DAP- Lviv, або DAP-Kyiv Україна та включає вартість Товару, всі пакувальні матеріали, маркування, витрати на вантажні роботи, підготовку експортних документів (виконання експортних митних формальностей) та доставку Товару до одного з узгоджених пунктів призначення DAP- Khmelnitskiy; DAP-Lviv; DAP-Kyiv.

Відтак, зі змісту наданих до митного оформлення документів не встановлені такі розбіжності або недоліки, які б могли перешкоджати митному органу підтвердити митну вартість товару за основним методом або спростувати сумніви щодо достовірності визначення такої вартості за цим методом.

Верховний Суд у постанові від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18 зазначає, що наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не обумовлює підстави для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами. При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності належного обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за основним методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості.

Водночас відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме у такому розмірі, які складові вплинули на формування цієї вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення вимог ч. 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості рішень. Крім того, у оскаржуваному рішенні відповідачем лише формально було наведено обґрунтування неможливості застосування другорядних методів, що передують резервному шостому, однак належного, докладного та зрозумілого пояснення причинам, які виключали можливість застосування чотирьох методів перед резервним методом, надано не було.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.