Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №539/2925/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2925/26

Провадження № 2/539/2169/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 вересня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши в приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка сторін у справі ОСОБА_3 , батьками якої записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Шлюб між сторонами не укладався. Спору щодо походження дитини та місця її проживання між сторонами немає.

Дочка проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач спілкується з дочкою та бере участь у її вихованні, однак понад три місяці не надає матеріальної допомоги на її утримання.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, однак не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви й до досягнення дитиною повноліття; судові витрати покласти на відповідача.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Рух справи

19 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 червня 2026 року справу № 539/2925/26 передано судді Пилипчуку М. М.

Суд на виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Згідно з відповіддю відділу з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 19 серпня 2026 року; надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.

19 серпня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання 19 серпня 2026 року та заявою позивача розгляд справи відкладено на 15 вересня 2026 року.

Судові повістки направлялися відповідачу на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання. Отримання відповідачем судових повісток підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення та інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень акціонерного товариства «Укрпошта».

Суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області 15 вересня 2025 року постановив ухвалу про проведення у справі заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

У судовому засіданні 15 вересня 2026 року позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Пояснила, що з 2019 - 2020 років вона та відповідач проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, у цей період у сторін народилася дочка. З березня 2026 року сторони спільно не проживають, з цього часу відповідач перестав надавати кошти на утримання дочки. Зазначила, що відповідач є працездатною особою, працює на залізниці, однак тривалий час участі в утриманні дитини не бере.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьками якої записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 25 листопада 2021 року Лубенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Суми) на підставі актового запису про народження від 25 листопада 2021 року № 371.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не укладався.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 18 травня 2026 року.

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади від 18 жовтня 2024 року № 2024/012621020 та довідкою відділу з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 22 червня 2026 року № 539/2925/26/24667/2026 зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 є квартира АДРЕСА_1 .

Позивач зазначила, що з березня 2026 року сторони спільно не проживають, з цього часу відповідач не надає будь-якої матеріальної допомоги, необхідної для утримання та виховання дочки, хоча є працездатною особою та працює на залізниці.

Спору щодо походження дитини та місця її проживання між сторонами немає.

Відомостей про наявність у відповідача інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина, а також про стягнення з нього аліментів на користь інших осіб суду не надано.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України (далі - СК України).

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Положеннями статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частинами першою та другою статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу).

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).

Частиною третьою статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частин першої та другої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною першою статті 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Суд встановив, що відповідач є батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з позивачем, однак обов`язку щодо утримання та матеріального забезпечення дочки не виконує. Доказів про наявність медичних протипоказань, встановлених щодо працевлаштування відповідача та заняття певними видами діяльності, суду не надано. Підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримувати дитину, передбачених статтею 188 СК України, не встановлено.

Стягнення аліментів у частці заробітку (доходу) батька, матері має ціль найбільш повно захищати інтереси дитини, забезпечити їй не тільки необхідні кошти для існування, але і зберегти по можливості той рівень життя, який дитина мала при сумісному проживанні з обома батьками.

Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дочки у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, оскільки на відповідача як на батька покладено обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення своєї дочки, яка проживає разом з позивачем. Такий розмір аліментів на утримання дочки буде необхідним та достатнім для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Враховуючи зміст статті 191 СК України, аліменти підлягають стягненню від дня пред`явлення позову - 19 червня 2026 року.

Суд допускає негайне виконання рішень суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (стаття 430 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду (частина перша статті 259 ЦПК України).

З огляду на викладене наявні підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).

Оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач була звільнена від сплати судового збору за подання до суду позову про стягнення аліментів, з урахуванням частини шостої статті 141 ЦПК України, статті 4 Закону України «Про судовий збір», статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» із відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його (платника аліментів) заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 19 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ).

Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ).

Суддя М. М. Пилипчук