Суд: Козельщинський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про позбавлення батьківських прав
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №533/130/26
Суддя: Козир В. П.
Справа № 533/130/26
Провадження № 2/533/214/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
15 вересня 2026 року селище Козельщина
Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - Козир В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кругловецького Ю.В.,
позивача - ОСОБА_1 (у режимі ВКЗ),
законного представника позивача - ОСОБА_2 (у режимі ВКЗ),
представника позивача - адвоката Конрадій М.В. (у режимі ВКЗ),
представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради - Нежеренко С.В. (у режимі ВКЗ),
прокурора Глобинської окружної прокуратури - Якимчук О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 - про позбавлення батьківських прав,
УСТАНОВИВ:
16 лютого 2026 року представниця позивача ОСОБА_1 - адвокат Карпалова Інга Геннадіївна звернулася від імені та в інтересах позивача до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідачки ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, у якій просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
1.Процесуальні дії/рішення у справі
Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 23 березня 2026 року цивільну справу прийнято до розгляду, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 30 квітня 2026 року (а.с. 35-36).
Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - службу у справах дітей виконавчого комітету Козельщинської селищної ради; службу у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та у якості законного представника неповнолітнього позивача ОСОБА_1 , його батька - ОСОБА_2 .
Також ухвалою суду зобов`язано службу у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області скласти та надати суду у строк до 29 квітня 2026 року висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її неповнолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
07.03.2026 на адресу суд від представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з тим, що питання щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 буде винесено до розгляду на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області лише після повного з`ясування обставин справи та підготовки відповідного пакету документів для розгляду порушеного питання (а.с. 43).
30 квітня 2026 року від органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшло клопотання про витребування від Державної прикордонної служби України інформації про виїзд-в`їзд з/на територію України, починаючи з 2019 року по теперішній час громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 49-50).
Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 30 квітня 2026 року задоволено клопотання органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про витребування інформації. Витребувано від Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину кордону України громадянкою України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.01.2019 по 30.04.2026. Оголошено перерву у судовому засіданні до 04.04.2026.
05.06.2026 та 15.06.2026 від Державної прикордонної служби України надійшла витребувана ухвалою суду інформація (а.с. 77-78).
16 липня 2026 року від органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з тим, що питання щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 не розглянуто через не можливість ОСОБА_2 взяти участь у засіданні комісії, так як він проходить курс базової загальновійськової підготовки (а.с. 81-83, 88-89, 93).
21.07.2026 від представника позивача - адвоката Капралової Інги Геннадіївни надійшла заява про проведення судового засідання без участі позивача та його представника (а.с. 95).
Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 21 липня 2026 року зобов`язано військову частину НОМЕР_1 забезпечити участь військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 , у засіданні комісії з питань захисту прав дитини органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та у судових засіданнях у справі № 533/130/26. Оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 10.08.2026 (а.с. 99-101).
07.08.2026 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Конрадій М.В. надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів (а.с. 116-117).
07 серпня 2026 року від представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів (а.с. 120).
Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 10 серпня 2026 року залучено до участі у справі прокурора Глобинської окружної прокуратури Полтавської області. Оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 08 вересня 2026 року до 14 годин 30 хвилин та визначено резервні дати наступних судових засідань - 11.09.2026 на 10 годину 30 хвилин; 22.09.2026 на 10 годину 30 хвилин (а.с. 127).
11.08.2026 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Конрадій М.В. надійшло клопотання про долучення доказів (а.с.130), до якого було додано медичну документацію ОСОБА_1 (а.с. 131-133).
01 вересня 2026 року прокурор Козельщинського відділу Глобинської окружної прокуратури Єрохов Р.С. ознайомився з матеріалами справи (а.с. 141).
08.09.2026 органом опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області подано рішення виконавчого комітету від 03.09.2026 № 2319 про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3 та копію висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3 відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ухвалою Козельщинського районного суд Полтавської області від 08 вересня 2026 року закрито підготовче провадження у цивільній справі. Судове засідання призначено на 11.09.2026 та визначено резервну дату наступного судового засідання - 22.09.2026 (а.с. 166-167).
Позивач ОСОБА_1 , його законний представник ОСОБА_2 та представниця позивача - адвокат Конрадій М.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити.
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради - Нежеренко С.В позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, вважала, що задоволення позовних вимог буде відповідати найкращим інтересам неповнолітнього позивача.
Прокурор Глобинської окружної прокуратури Якимчук О.Ю. не заперечувала проти задоволення позовних вимог та позбавлення відповідачки батьківських прав.
Відповідачка у розумінні п. 4 ч. 8, ч. 11 ст.128 ЦПК України належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 135-136, 142, 169) у судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, будь-які заяви, клопотання, відзив на позовну заяву не подала.
Протокольною ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 11.09.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи.
Справу розглянуто 11.09.2026 за участю позивача ОСОБА_1 , законного представника позивача - ОСОБА_2 , представника позивача - адвоката Конрадій М.В., представника органу опіки та піклування Нежеренко С.В., прокурора Якимчук О.Ю.
11.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. Ухвалення та проголошення рішення суду відкладено до 15.09.2026 до 16.30 години. Рішення суду ухвалено, складено та підписано суддею 15.09.2026. Рішення суду не проголошувалося у зв`язку з неявкою учасників справи на оголошення.
2.Аргументи сторін
2.1. Позиція позивача (а.с. 2-5)
З 2009 року по 2015 рік ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у фактичних шлюбних відносинах. ІНФОРМАЦІЯ_5 під час спільного проживання народився син ОСОБА_4 .
З 19.08.2015 спільне життя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 припинилося. ОСОБА_4 залишився проживати разом з батьком.
З самого народження ОСОБА_5 відповідачка його вихованням не займалася, постійно ухиляючись по виконанню своїх батьківських обов`язків. У той час, коли батько знаходився на роботі, часто залишала сина без догляду або на самоті, або на сторонніх осіб. Не піклувалась про фізичний та духовний стан дитини, його навчання, не брала участі в підготовці сина до самостійного життя.
У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області з позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно ОСОБА_6 та стягнення аліментів на його утримання. Проте, під час розгляду справи ОСОБА_3 стверджувала, що її поведінка зміниться, вона повернеться до сім`ї й вона буде виховувати і утримувати дитину, і просила надати їй останній шанс.
Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 26.07.2016 у справі № 533/294/16-ц, що набрало законної сили 10.08.2016, вирішено стягнути з ОСОБА_3 , аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів її доходів щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 березня 2016 року і до повноліття дитини. З моменту ухвалення судового рішення сторони ОСОБА_3 більше не бачили.
Позивач звертав увагу суду, що рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 23.12.2008 по справі № 2- 351/2008 відповідачку позбавлено батьківських прав відносно доньки - ОСОБА_7 за ухилення від виконання батьківських обов`язків.
При нормативному обґрунтуванні позивач посилався на статті 15, 16, 30 Цивільного кодексу України; статті 47, 109, 133, 207 Цивільного Процесуального кодексу України; статті 19, 150, 152, 164, 165 Сімейного кодексу України; статті 11, 12 Закону України «Про охоронну дитинства» та постанову Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства».
У судовому засіданні представниця позивача - адвокат Конрадій М.В. надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Додатково пояснила, що батько фактично здійснює піклування над сином один, окрім батька рідних першого ступеня споріднення у позивача немає, зараз він проживає разом з бабусею похилого віку, яка має когнітивні проблеми. Позивач навчається, йому потрібна підтримка батька. Просила суд урахувати всі обставини справи та задовольнити позов. Повідомила, що питання про стягнення з відповідачки аліментів вже було вирішено раніше судом, але фактично аліменти не стягуються з неї.
2.2.Позиція відповідача
Відповідачка ОСОБА_3 не скористалася своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, будь-яких заперечень на позов до суду не подала, власну позицію щодо предмета спору не висловила.
2.3.Позиції третіх осіб
Представниця органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Нежеренко Світлана Володимирівна у судовому засіданні підтримала письмовий висновок з тих підстав, що викладені у ньому. Додатково повідомила, що орган опіки намагався встановити місце перебування відповідачки, але марно. Органом опіки було встановлено, що мати дитини свідомо не приймає участь у вихованні дитини, сама дитина підтвердила цю інформацію. Позивач сам бажає, щоб його матір було позбавлено батьківських прав. Просила суд задовольнити позовні вимоги та позбавити відповідачку батьківських прав.
2.4.Позиція прокурора
Прокурор Глобинської окружної прокуратури - Якимчук Олександра Юріївна у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, оскільки вважала, що під час розгляду справи було встановлені достатні підстави для позбавлення відповідачки батьківських прав.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судом
Позивач ОСОБА_1 є неповнолітнім. Станом на дату розгляду справи у суді йому виповнилося 16 років.
Батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батько ОСОБА_2 та мати ОСОБА_3 (відповідачка), що вбачається з копії свідоцтва про народження від 16 липня 2010 року серії НОМЕР_2 (а.с. 14).
Згідно з довідкою ОСББ від 06.02.2026 за адресою: АДРЕСА_1 проживають без реєстрації: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - батько; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - син; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - бабуся (а.с. 8). Відповідно до наданих пояснень у судовому засіданні - наразі позивач ОСОБА_1 зареєстрований за вказаною адресою.
Відповідно до характеристики, наданої ПТУ № 26, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , здобуває освіту у ПТУ № 26 м. Кременчука за спеціальністю «Електрогазозварник. Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах». Проживає з батьком - ОСОБА_2 . Успішність з основних предметів задовільна… Шкідливих звичок не має, у вживанні алкоголю, курінні, вживанні наркотиків не помічений. Батько приділяє належну увагу вихованню сина, цікавиться його навчанням і поведінкою, підтримує зв`язок з майстром виробничого навчання і класним керівником. Протягом навчання мати з майстром виробничого навчання і класним керівником на зв`язок не виходила, на батьківські збори не з`являлася (а.с. 15).
Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 23.12.2008 по справі № 2-351/2008 позбавлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьківських прав відносно ОСОБА_7 . Стягнуто ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , аліменти на утримання ОСОБА_7 , мінімуму на дитину народження відповідного у розмірі 1/4 частини заробітку ( доходу), але не менше 30 % прожиткового повнолітнього віку (а.с. 11-12).
У березні 2016 року батько позивача - ОСОБА_2 вже звертався до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_1 та стягнення з неї аліментів на утримання сина, що вбачається з копії заочного рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 26.07.2026 у справі № 533/294/16-ц (а.с. 24).
Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 26.07.2016 по справі № 533/294/16-ц залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування - виконавчий комітет Кременчуцької міської ради, орган опіки та піклування - Козельщинська районна державна адміністрація, в частині позбавлення батьківських прав (а.с. 23). З пояснень сторони позивача заява про залишення позову без розгляду у цій частині була подана, так як відповідачка обіцяла виправити свою поведінку, однак цього не сталося.
Заочним рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 26.07.2016 по справі № 533/294/16-ц позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування - виконавчий комітет Кременчуцької міської ради, орган опіки та піклування - Козельщинська районна державна адміністрація, про стягнення аліментів - задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини всіх видів її доходів щомісячно, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 березня 2016 року і до повноліття дитини (а.с. 24).
З пояснень сторони позивача - рішення суду про стягнення аліментів фактично відповідачкою не виконується.
Станом на дату розгляду справи в суді відповідачка ОСОБА_3 є боржником за рішенням про стягнення аліментів, що вбачається з відомостей з Єдиного реєстру боржників (а.с. 172).
Судом також установлено, що раніше відповідачка притягувалася до кримінальної відповідальності. Так, вироком Козельщинського районного суду від 21.12.2015 у справі № 533/1192/15-к було затверджено угоду про примирення від 11.12.2015, укладену між потерпілою та обвинуваченою ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015170200000391 від 17.09.2015. ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (а.с. 143-144).
Відповідно до даних Державної прикордонної служби України відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України, лінії розмежування тимчасово окупованою територією України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в період з 01.01.2019 по 04.06.2026 у базі даних не виявлено (а.с. 77, 78).
Згідно з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 03.09.2026 за № 2319, орган опіки та піклування, урахувавши рішення комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 150-158).
У даному висновку також зазначено, що ОСОБА_1 в письмовому пояснений зазначив, що мати ОСОБА_3 жодним чином не брала участі в його житті. Вже більше десяти років він її не бачив, і не пам`ятає її та не має бажання, щоб ОСОБА_3 була його матір`ю.
Відповідно до висновку станом на 02 04.2026 у відділі ВДВС виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не перебуває.
Також у висновку зазначено, що 17.08.2026 спеціалістами служби у справах дітей Автозаводської район ой адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області було відвідано помешкання неповнолітнього ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 . На час відвідування було встановлено, що в двокімнатній квартирі з усіма комунальними зручностями проживають: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (баба неповнолітнього), та неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . У квартирі належні умови для проживання. Наявні необхідні меблі побутова техніка, засоби повсякденного користування. ОСОБА_6 має окрему облаштовану кімнату, з місцем для відпочинку та зоною для навчання. Неповнолітній забезпечений в повній мірі усім необхідним для навчання, виховання та відпочинку…
З інформації, наданої службою у справах дітей виконавчого комітету Козельщинської селищної ради від 07.04.2026 № 02-12/53, ОСОБА_3 на території Лутовинівського старостинського округу не проживає з 2008 року, офіційно знята з реєстрації місця проживання 14.09.2018 та вибула до Харківської області.
Відповідно до відомостей, внесених до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо перемішених осіб, інформація щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відсутня.
З висновку вбачається, що з отриманої інформації, раніше наданої комунальним некомерційним медичним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» м Кременчука від 04.05.2026 № 426/10-1, неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебуває на обліку в амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 5 КНМП «ЦПМСД № 1» м. Кременчука. Декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, батько, ОСОБА_2 підписав з лікарем-педіатром ОСОБА_11 . Лікарів, неповнолітній ОСОБА_4 , протягом двох років відвідує самостійно, без супроводу дорослих. Перебуває під наглядом лікарів алерголога і педіатра з діагнозом: бронхіальна астма. 3 20.03.2026 по 30.03.2026 перебував на стаціонарному лікуванні в дитячій лікарні з діагнозом: лівобічна вогнищево-зливна пневмонія. Рекомендації лікарів виконує.
На засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області був присутній неповнолітній ОСОБА_1 , який пояснив, що звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської область з позовом про позбавлення батьківських прав своєї матері, оскільки вона вже більше десяти років не бере участі у його житті, він не пам`ятає коли й востаннє бачив, і не знає навіть як вона виглядає Зазначив, що йому наразі шістнадцять років і він, через відсутність матері в його житті не має до сьогоднішнього дня реєстрації місця свого проживання. Скільки себе пам`ятає, то він проживав разом з батьком та бабусею, знаходився лише на утриманні батька і його вихованням займалися батько та бабуся. Вважає, що в подальшому його житті така мати йому не потрібна. ОСОБА_2 приєднався до засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою платформи Теams тa повідомив, що припинив будь-яке спілкування з матір`ю ОСОБА_6 багато років тому, коло спілкування її йому не відоме. Він намагався її розшукати та приїздив в с. Лутовинівка за місцем проживання матері ОСОБА_3 та місцем колишньої реєстрації самої ОСОБА_12 . Там він дізнався, що будинок родина продала і виїхала у Харківську область. Сергій ОСОБА_13 зазначив, що можливо родина взагалі виїхала за межі України до російської федерації.
Відповідно, члени комісії вирішили рекомендувати виконавчому комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області прийняти рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Місце проживання чи перебування відповідачки ОСОБА_3 - матері неповнолітнього позивача - не встановлено.
Батько неповнолітнього позивача - ОСОБА_2 є військовослужбовцем, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України, що вбачається з листа та заяви військової частини НОМЕР_1 (а.с. 91, 109-110).
3.Норми права та висновки Верховного Суду, які застосував суд
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно зі ч. 3 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства » виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зі ст. 141 Сімейного кодексу України (СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 4 ст. 155 СК України).
Частинами 2, 3 ст. 157 СК України встановлено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України).
Згідно зі п. 2 ч. 1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини (ч. 6 ст. 164 СК України).
Стаття 165 СК України встановлює, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно зі ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
За положенням частини шостої статі 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Зокрема, вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 11 вересня 2020 року у справі № 357/12295/18, від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20.
Верховний Суд у справах № 753/2025/19 та 466/9380/17 зазначав: ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав, подання апеляційної скарги свідчить про інтерес батька до дитини.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).
4.Висновки суду та мотиви прийнятого рішення
Виходячи з тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України суд ураховує, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Разом з тим, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер, як кожен, так і в сукупності, можна розцінити як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо.
Аналізуючи встановлені факти у даній справі у контексті позбавлення батьківських прав, дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та взаємозв`язку, з`ясувавши думку неповнолітнього позивача, враховуючи найкращі інтереси дитини, суд приходить до висновку, що стороною позивача надано належні та достатні докази винної поведінки відповідачки та злісного ухилення від виконання нею своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини, що в свою чергу, є підставою для застосування до відповідачки такого крайнього заходу впливу, як позбавлення її батьківських прав.
Суду не вдалося з`ясувати думку відповідачки, адже її фактичне місце проживання чи перебування ані судом, ані органом опіки та піклування так і не встановлено. Відповідачка жодного разу не з`явився у судові засідання, що призначалися судом неодноразово, не намагалася довести перед судом свою зацікавленість у збереженні родинного зв`язку з дитиною, свої заперечення проти позову не висловила, що може свідчити про відсутність у неї інтересу до дитини.
На думку суду, така поведінка відповідачки є свідомою та у сукупності з обставинами, що свідчать про тривалу її відсутність у житті дитини, ненадання матеріальної допомоги дитині, невідвідування нею навчального закладу дитини, тривале та систематичне неспілкування з дитиною, відсутність участі з її боку у вихованні та утриманні дитини, у повній мірі свідчать про її ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків та можуть бути достатньою підставою для позбавлення батьківських прав.
Сама дитина майже не знає нічого про свою матір, її не пам`ятає. Тісний родинний зв`язок між дитиною та матір`ю (відповідачкою) наразі відсутній. Такий зв`язок відсутній саме через неналежну поведінку відповідачки. Створення будь-яких перешкод у спілкуванні відповідачки та дитини судом не встановлено.
Сам неповнолітній позивач бажає позбавити свою матір батьківських прав, і суд не вбачає жодних підстав для постановлення рішення всупереч його думці як дитини.
Також суд ураховує ту обставину, що наразі батько неповнолітнього позивача перебуває на військовій службі, внаслідок чого дитина (неповнолітній позивач) опинився взагалі без батьківської турботи, нагляду та піклування. Майже все життя батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 самостійно виховував сина та утримував. Проживання наразі неповнолітнім позивачем з бабусею похилого віку не замінить йому батьківську любов та турботу. Суд розуміє та свідомо ставиться до того, що позбавлення матері неповнолітнього позивача батьківських прав може бути підставою для звільнення батька неповнолітнього позивача з військової служби на підставі ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Однак, на переконання суду, це і буде гарантувати забезпечення найкращих інтересів неповнолітньої дитини, яка майже з народження виховується лише батьком.
Висновок органу опіки та піклування суд уважає цілком обґрунтованим та мотивованим, прийнятим з урахуванням всіх детально досліджених ним умов проживання родини, з урахуванням пояснень самої дитини. Тож суд бере такий висновок до уваги та цілком погоджується з ним.
Отже суд погоджується з доводами позивача, висновком органу опіки та піклування, думкою прокурора та вважає, що відповідачка свідомо нехтує своїм основним обов`язком - забезпечення інтересів своєї дитини, не турбується про сина, не бере участь у його вихованні, навчанні, розвитку, не піклується про його здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не бере участь у створенні належних умов для розвитку природних здібностей дитині, готуванні дитини до самостійного життя та праці.
Відповідачка тривалий час взагалі не цікавиться життям та здоров`ям дитини; не спілкується з дитиною, що є необхідним для її нормального розвитку та самоусвідомлення; не спряє налагодженню відносин з дитиною, яка потребує батьківської уваги та турботи; самоусунулася від виховання дитини та турбування про неї, тобто свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини.
Матеріали справи містять належні та достатні докази на підтвердження факту ухилення відповідачкою ОСОБА_3 від виконання нею своїх батьківських обов`язків стосовно виховання та утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Все наведене є підставою для позбавлення відповідачки батьківських прав на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України.
Отже, суд уважає, позовна заява позивача є обґрунтованою, підставною та такою, що підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги ч. 3 ст. 166 СК України, відповідно до якої суд при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину, то суд висновує, що відсутні підстав для вирішення питання про стягнення аліментів у межах розгляду даної справи, оскільки зазначене питання вже було вирішено рішенням суду, яке набрало законної сили.
Однак, суд уважає за необхідне роз`яснити законному представнику позивача, що він не має права відмовлятися отримувати аліменти від відповідачки як особи, позбавленої батьківських прав, та має пред`явити виконавчий лист про стягнення аліментів з відповідачки на утримання дитини до відповідного органу виконавчої служби з метою примусового стягнення аліментів.
Суд також роз`яснює відповідачці у справі, що відповідно до ч. 1-2 ст. 169 Сімейного кодексу України мати, позбавлена батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Відповідно до ч. 4 ст. 169 Сімейного кодексу України суд при поновленні батьківських прав перевіряє наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.
6. Розподіл судових витрат
Згідно зі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у розмірі 1331,20 грн, про що свідчить квитанція про сплату судового збору та виписка про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 1, 22).
З врахуванням того, що позов підлягає задоволенню, суд на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягує судові витрати у вигляді судового збору з відповідачки на користь позивача у розмірі 1331,20 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 13, 14, 19, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354-355 ЦПК України, нормами матеріального права та висновками Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Копію рішення після набрання законної сили направити для виконання у частині внесення відомостей щодо особи позбавленої батьківських прав до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте Козельщинським районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; тел.: НОМЕР_4 ).
Представниця позивача: адвокат Капралова Інга Геннадіївна ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ; тел.: НОМЕР_6 ); адвокат Конрадій Марія Володимирівна ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ; тел.: НОМЕР_8 ).
Законний представник: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ; тел: НОМЕР_9 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 ).
Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Козельщинської селищної ради (місцезнаходження: вул. Остроградського, буд.81/10, селище Козельщина, Кременчуцький район, Полтавська область, 39100; ідентифікаційний код 44445818; електронна пошта: ssd@kozeishchynska-gromada.gov.ua).
Третя особа: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (місцезнаходження: площа Перемоги, буд. 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; ідентифікаційний код: 04057287; тел. 0536-743775; 743987)
Третя особа: Глобинська окружна прокуратура (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 191, м. Глобине, Кременчуцький район, Полтавська область, 39000; ідентифікаційний код 02910060; електронна пошта: globinskij@pol.gp.gov.ua).
Повне рішення складено та підписано 15 вересня 2026 року. Рішення не проголошувалося у зв`язку з неявкою учасників справи на проголошення.
Суддя В.П. Козир
Оригінал: reyestr.court.gov.ua