Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №529/810/26 — Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/810/26

Провадження № 3/529/275/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року селище Диканька

Суддя Диканського районного суду Полтавської області Кириченко О.С.,

за участі секретаря судового засідання - Негляд Д.Р.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

захисника ОСОБА_1 - адвоката Сідліченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Диканька Полтавської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли до суду з Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , перебуваючого на військовій службі в Збройних Силах України на посаді санітарного інструктора, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч. 2 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2026 року близько 07 год. 45 хв. ОСОБА_1 порушив правила вигулювання собаки породи "Бернський зенненхунд" по вул. Святомиколаївська, 1-Б в с. Великі Будища Полтавського району Полтавської області, в результаті чого ця собака покусала потерпілу ОСОБА_2 і їй через це було завдано декілька укушених ран різних частин тіла (правого стегна, правої гомілки, правої сідниці), внаслідок чого останній завдано шкоди здоров`ю.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вказав, що він не визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю у його діях події та складу правопорушення. ОСОБА_1 вказав, що певний час у нього вдома проживали військові, які поїхавши, залишили йому для нагляду собаку породи "Бернський зенненхунд". Ця собака вакцинована і не належить до порід, яких потрібно вигулювати у наморднику. 18 червня 2026 року він вивів собаку на вигул, при цьому собака була на повідку. Проходивши повз ОСОБА_2 побачила собаку, почала кричати, махати пакетом і провокувати собаку. Така ситуація траплялася вже і раніше. Внаслідок таких провокативних дій ОСОБА_2 собака почала на неї рватися, порвався повідок і собака вкусила ОСОБА_2 за гомілку. ОСОБА_1 зазначив, що він відразу надав ОСОБА_2 першу медичну допомогу, обробив рану, адже є фельдшером. Крім того, він попрохав свідків викликати швидку медичну допомогу. Коли він запитав у ОСОБА_2 , чи потрібно її відвезти до лікарні, то вона відмовилася. ОСОБА_1 вказав, що у зв`язку із такою ситуацією він перерахував на банківську картку ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 5 000,00 грн на лікування. ОСОБА_1 зазначив, що у подальшому ОСОБА_2 почала на нього писати заяви до поліції щодо нібито навмисного натравлювання на неї собаки. У його тітки та ОСОБА_2 вже тривалий час неприязні відносини, які в цій ситуації перейшли і на нього. ОСОБА_1 вказав, що жодних намірів щодо натравлювання собаки на ОСОБА_2 у нього не було, собака була спровокована агресивною поведінкою самої ОСОБА_2 , внаслідок чого зірвалася з повідка та покусала останню. ОСОБА_1 зазначив, що він намагався залагодити конфлікт із ОСОБА_2 , примиритися, ще надати кошти на лікування, однак остання не захотіла йти на контакт та вирішити цю ситуацію у позасудовому порядку.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Сідліченко В.В. в судовому засіданні вказав, що собака була спровокована агресивною поведінкою самої потерпілої ОСОБА_2 і через це зірвалася з повідка та покусала її. Дійсно собака через укуси завдала шкоди здоров`ю ОСОБА_2 , однак не через те, що ОСОБА_1 не вжив належних заходів щодо її вигулювання, а через агресивну поведінку потерпілої. Докази того, що собака покусав ще когось, відсутні. Собака породи "Бернський зенненхунд" не належить до бійцівських порід та до Переліку небезпечних порід собак, які при вигулюванні обов`язково мають бути у наморднику. ОСОБА_1 намагався надати потерпілій ОСОБА_2 першу медичну допомогу, запропонував відвезти її до лікарні, однак вона не погодилася. ОСОБА_1 також перерахував на банківську картку потерпілої грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн на лікування. ОСОБА_1 хотів ще надати кошти потерпілій на лікування, примиритися, вирішити цю ситуацію у позасудовому порядку, однак вона не захотіла йти на контакт. Нині собака вже перебуває на фронті у військовому батальйоні.

Потерпіла ОСОБА_2 у попередньому судовому засіданні вказала, що належна ОСОБА_1 собака, вже не раз на неї нападала. Ця собака покусала вже багатьох, вона не перша, хто постраждав від цієї собаки. ОСОБА_2 зазначила, що 18 червня 2026 року ОСОБА_1 гуляв із собакою без повідка та без намордника. Собака побігла, звалила її з ніг та почала сильно кусати за різні частини тіла. Собака вкусила її десь чотири рази. Коли собака побігла до неї, то ОСОБА_1 не зупинив її, не відкликав, тобто нічого не зробив, щоб запобігти нападу та укусам собаки. Коли собака злизувала її кров, то ОСОБА_1 сидів поруч і нічого не робив. ОСОБА_2 зазначила, що вона прохала ОСОБА_1 викликати швидку медичну допомогу, однак він все говорив, що не треба, не кричіть. Потім приїхала медсестра і промила їй рани. Потім їй довелося ще звертатися до лікарні, адже пішло запалення ран і довелося тривалий час лікуватися. Дійсно ОСОБА_1 перерахував їй на банківську картку грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн на лікування, однак не вжив належних заходів щодо вигулювання собаки, не запобіг нападу собаки на неї та не надав їй відразу належної допомоги.

У нинішнє судове засідання потерпіла ОСОБА_2 не з`явилася, надала суду заяву, в якій просила провести подальший розгляд справи за її відсутності у зв`язку із важким моральним та психологічним станом, який значно погіршився внаслідок пережитої події та попереднього судового засідання. ОСОБА_2 зазначила, що участь у судовому засіданні та безпосереднє спілкування з ОСОБА_1 для неї є морально важкими та спричиняють їй значне психологічне напруження. Особливо з огляду на те, що ОСОБА_1 , на її думку, перекручує обставини події та надає суду недостовірні пояснення, що змушує її щоразу повторно переживати травматичні для неї обставини. ОСОБА_2 просила врахувати суд, що нею надано всі наявні та необхідні достовірні матеріали та докази, які об`єктивно підтверджують викладені нею обставини події. Надані ОСОБА_1 пояснення є способом уникнення відповідальності та спробою перекласти відповідальність за наслідки події на неї, потерпілу. Пояснення ОСОБА_1 не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються наданими нею доказами. ОСОБА_1 свідомо перекручує фактичні обставини події, надає суду недостовірну інформацію та намагається сформувати викривлене уявлення про фактичні обставини справи, зокрема щодо обставин заподіяння їй тілесних ушкоджень. ОСОБА_2 просила критично оцінити твердження ОСОБА_1 , зіставити їх із наявними у справі доказами та встановити фактичні обставини справи на підставі належних, допустимих та достовірних доказів.

Заслухавши доводи учасників судового провадження, пояснення свідка, дослідивши та оцінивши матеріали справи у їх сукупності, приходжу до такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

У наявному у матеріалах справи протоколі про адміністративне правопорушення від 16.07.2026 серії ВАД № 996394 вказано, що 18 червня 2026 року о 07 год. 45 хв. ОСОБА_1 не вжив заходів щодо утримання тварини, а саме собаки породи "Бернський зенненхунд" поблизу вул. Святомиколаївська, 1-Б в с. Великі Будища Полтавського району Полтавської області, що призвело до заподіяння шкоди, а саме отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . Згідно з цим протоколом про адміністративне правопорушення таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 154 КУпАП.

Частина 2 статті 154 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті (утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), вчинені особою повторно протягом року.

Саме частиною 3 статті 154 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Частиною 1 статті 154 КУпАП передбачено відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Згідно з Переліком небезпечних порід собак, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1164, собака породи "Бернський зенненхунд" не належить до цього Переліку та відповідно при її вигулюванні не є обов`язковою наявність повідка та намордника.

Відповідно до чинного законодавства суд не має права самостійно кваліфікувати дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за більш тяжкою статтею чи частиною статті Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніж та, яка вказана у протоколі про адміністративне правопорушення. Однак з метою запобігання ухилення особи від адміністративної відповідальності та ухвалення справедливого судового рішення суд має право перекваліфікувати вчинене особою діяння за менш тяжкою статтею чи частиною статті КУпАП.

Заслухавши доводи учасників справи, пояснення свідків, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що наявні у справі докази у їх сукупності свідчать про невжиття ОСОБА_1 належних заходів щодо вигулу собаки, що спричинило заподіяння шкоди здоров`ю людини, а тому, враховуючи те, що з метою запобігання ухилення особи від адміністративної відповідальності та ухвалення справедливого судового рішення суд має право перекваліфікувати вчинене особою діяння за менш тяжкою статтею чи частиною статті КУпАП, вважаю за необхідне кваліфікувати вчинене ОСОБА_1 діяння за ч. 1 ст. 154 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 154 КУпАП, повністю підтверджується наступною дослідженою в судовому засіданні сукупністю доказів:

- поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який у судовому засіданні підтвердив, що дійсно 18 червня 2026 року близько 07 год. 45 хв. у с. Великі Будища Полтавського району Полтавської області він вигулював собаку породи "Бернський зенненхунд", яка зірвавшись, підбігла до ОСОБА_2 та покусала її за різні частини тіла.

- поясненням потерпілої ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні вказала, що 18 червня 2026 року близько 07 год. 45 хв. у с. Великі Будища Полтавського району Полтавської області ОСОБА_1 вигулював собаку породи "Бернський зенненхунд", яка підбігла до неї та покусала її за різні частини тіла, а саме за праву гомілку, праве стегно, праву сідницю, внаслідок чого її здоров`ю було завдано шкоди і вона була змушена тривалий час лікуватися, зокрема перенести операцію, адже мало місце запалення цих укушених ран.

- поясненням свідка ОСОБА_3 , яка в судовому засіданні вказала, що ОСОБА_1 є її роботодавцем, а ОСОБА_2 вона знає, як односельчанку. ОСОБА_3 зазначила, що 18 червня 2026 року ОСОБА_1 забіг до свого магазину, де вона працює продавцем, та почав шукати у шухляді, де зберігаються ліки для надання першої медичної допомоги, відповідні медикаменти. Він взяв ці медикаменти та сказавши, що собака, яку йому залишили військові, покусала ОСОБА_2 , побіг з магазину.

- протоколом про адміністративне правопорушення від 16.07.2026 серії ВАД № 996394, відповідно до якого 18 червня 2026 року о 07 год. 45 хв. ОСОБА_1 не вжив заходів щодо утримання тварини, а саме собаки породи "Бернський зенненхунд" поблизу вул. Святомиколаївська, 1-Б в с. Великі Будища Полтавського району Полтавської області, що призвело до заподіяння шкоди, а саме отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_2

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 22.06.2026 щодо реєстрації заяви ОСОБА_2 про те, що 18.06.2026 близько 07 год. 30 хв. у с. Великі Будища Полтавського району Полтавської області належна ОСОБА_1 собака покусала її.

- випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, наданою 22.06.2026 КНП "Диканська лікарня планового лікування", відповідно до якої 18.06.2026 ОСОБА_2 звернулася до лікаря за медичною допомогою з приводу завдання їй належною ОСОБА_1 собакою укусів у ділянку правої гомілки, правого стегна та правої сідниці. Згідно із цією випискою ОСОБА_2 було призначено відповідне лікування вказаних укушених ран та видано лікарняний лист з 18.06.2026 по 26.06.2026.

- випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 4115, наданою 08.07.2026 3-тьою міською клінічною лікарнею, відповідно до якої з 28.06.2026 по 08.07.2026 ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні цього медичного закладу з діагнозом: укушена рана, флегмона правої гомілки. Згідно із цією випискою ОСОБА_2 було призначено відповідне консерватине лікування та проведено оперативне лікування (28.06.2026): ВХО укушеної рани з некректомією, 06.07.2026 накладання вторинних швів.

- фотографіями, на яких зафіксовано потерпілу ОСОБА_2 із ранами на правій гомілці, правому стегні та правій сідниці.

З Переліку небезпечних порід собак, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1164, вбачається, що собака породи "Бернський зенненхунд" не відноситься до небезпечних порід собак і відповідно до положень чинного законодавства ОСОБА_1 не зобов`язаний був вигулювати таку собаку обов`язково на повідку та у наморднику.

Однак, враховуючи те, що при вигулюванні належна ОСОБА_1 собака підбігла до потерпілої ОСОБА_2 та завдала їй декілька укушених ран різних частин тіла, що призвело до заподіяння потерпілій шкоди здоров`ю та подальшого лікування, тобто фактично ОСОБА_1 не було вжито належних заходів щодо вигулу собаки, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 154 КУпАП, у вигляді порушення правил вигулювання собак.

Щодо тверджень ОСОБА_1 та його захисника про те, що собака покусала ОСОБА_2 через її провокативну агресивну поведінку та тверджень ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 навмисно не покликав, не зупинив собаку, коли та побігла до неї та почала кусати, то суд зауважує, що ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 не надали суду належних та достатніх доказів, які б підтверджували ці твердження, зокрема ними не було заявлено свідків, які могли б у судовому засіданні підтвердити ці твердження чи відеозаписів, на яких би було зафіксовано цю подію саме з ракурсу цих тверджень. Тому, суд при розгляді цієї справи керується виключно фактичними обставинами справи, а саме тим, що через невжиття ОСОБА_1 належних заходів щодо вигулу собаки потерпілій ОСОБА_2 було спричинено шкоди здоров`ю через укуси собаки, а не суб`єктивним ставленням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до фактичних обставин справи.

Враховуючи, що наявні у справі докази у їх сукупності свідчать про невжиття ОСОБА_1 належних заходів щодо вигулу собаки, що спричинило заподіяння шкоди здоров`ю людини, однак, особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, було неправильно кваліфіковано це діяння за ч. 2 ст. 154 КУпАП, а суд не має права самостійно кваліфікувати дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за більш тяжкою статтею чи частиною статті КУпАП, тобто за ч. 3 ст. 154 КУпАП, ніж та, яка вказана у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому враховуючи те, що з метою запобігання ухилення особи від адміністративної відповідальності та ухвалення справедливого судового рішення суд має право перекваліфікувати вчинене особою діяння лише за менш тяжкою статтею чи частиною статті КУпАП, вважаю за необхідне кваліфікувати вчинене ОСОБА_1 діяння саме за ч. 1 ст. 154 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Враховуючи викладене вище, обставини вчинення правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , те, що внаслідок порушення ним правил вигулювання собаки було завдано шкоди здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 шляхом заподіяння їй укушених ран, враховуючи, що винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, приходжу до висновку, що за вчинене останньому необхідно призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави межах санкції ч. 1 ст. 154 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 340,00 грн, що буде достатнім для попередження вчинення ним подібних правопорушень в подальшому.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в дохід держави у сумі 665,60 грн, як з особи, на яку накладено адміністративне стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 154, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284, ст. ст. 287, 289 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 154 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн 00 коп.

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 680 (шістсот вісімдесят) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 за винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Диканський районний суд Полтавської області.

Повний текст постанови складено 14 вересня 2026 року.

Суддя О.С. Кириченко