Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №524/8190/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8190/26

Провадження № 2/524/6821/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого судді Колеснікової О.М.,

секретар судового засідання – Мирошніченко А.В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив :

30.06.2026 до Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій позивач просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №458595651 від 21.07.2025 у розмірі 20760,50 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 21.07.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №458595651, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 7500 грн. Кредитний договір було укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір за допомогою одноразового ідентифікатора.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредитні кошти. Відповідач умови кредитного договору не виконав, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 20760,50 грн.

23.09.2025 року між Первісним кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №МВ-ТП/54, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

27.02.2026 року між ТОВ «Таліон Плюс» та позивачем укладено договір факторингу №27/0226-01, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14.07.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду в судове засідання не прибув, у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду в судове засідання не прибув, про причини своєї неявки суду не повідомив, своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Зач.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи те, що представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст.280-281 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд установив, що 21.07.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір кредитної лінії №458595651, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога». (далі - Договір)

Загальний розмір кредиту складає: 7500 грн. (п.2.2 Договору), сума кредиту за договором зараховується за наданими позичальником реквізитами - 4441-11XX-XXXX-0658 (п.5.1 Договору), базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту (п.8.3 Договору), строк дії договору становить 5 років або до його дострокового розірвання/припинення його дії (п.11.1 Договору).

За п.7.1 Договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 10.08.2025, а саме протягом 20 (двадцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору.

Вказаний договір укладено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, про що зазначено у самому договорі після реквізитів сторін.

Суд враховує, що Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно із ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується листом АТ «Універсал банк» №БТ/Е-38297 від 02.09.2026 року про зарахування 21.07.2025 року на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 коштів в сумі 7500 грн., платіжним дорученням №746116f8-413b-462d-81d6-a00d19899660 від 21.07.2025 року та довідкою директора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 02.03.2026 року.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти в повному обсязі не повернув, внаслідок чого первісним кредитором йому було нараховано заборгованість в розмірі 14498,88 грн., яка складається з 7500 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 3249 грн. - заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитом; 3749,88 грн. – неустойки. Також відповідач здійснював часткові оплати у загальному розмірі 646 грн., внаслідок чого загальний розмір заборгованості становить 13852,88 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості первісного кредитора.

23.09.2025 року було укладено договір факторингу №МВ-ТП/54 відповідно до якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступило на користь ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором №458595651 від 21.07.2025 року, укладеним з відповідачем.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги за договором факторингу №МВ-ТП/54 від 23.09.2025 року, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №458595651 під №1924 в Реєстрі.

ТОВ «Таліон Плюс» продовжувало нарахування відсотків за кредитним договором після переуступлення права грошової вимоги внаслідок чого заборгованість відповідача становить 24510,38 грн. та складається з 7499,75 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 13260,75 грн. – заборгованість за нарахованими процентами, 3749,88 грн. – неустойка, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим ТОВ «Таліон Плюс».

27.02.2026 року було укладено договір факторингу №27/0226-01 відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило на користь ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором №458595651 від 21.07.2025 року, укладеним з відповідачем.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №1 за договором факторингу №27/0226-01 від 27.02.2026 року, ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №458595651 під №4618 в Реєстрі.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на законних підставах.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як встановлено судом, первісний кредитор свої зобов`язання виконав належним чином, надав відповідачу кредитні кошти.

Порушивши умови кредитного договору, відповідач свої зобов`язання за договором своєчасно не виконав, кредитні кошти не повернув, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

Суд приймає до уваги розрахунки заборгованості надані позивачем та первісним кредитором, оскільки вони узгоджуються з умовами укладеного договору. Крім того, позивач не заявляє вимоги щодо стягнення штрафних санкцій, що вказано у позовній заяві. А відтак вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить з такого.

При звернені до суду ТОВ «Юніт Капітал» було сплачено 2662 грн. 40 коп. судового збору.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1,4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. суду надано: договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року, що був укладений між ТОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери»; додаткову угоду від 20.04.2026 №25771545510 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026; акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 року.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 6 вказаної статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі №756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі №701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі №367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Враховуючи наведене, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, суд звертає увагу на той факт, що поданий позов про стягнення заборгованості за кредитним договором є типовим та має шаблонний характер з огляду на вид діяльності позивача. За таких обставин суд доходить висновку про неспівмірність заявленої вартості витрат на правничу допомогу і вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь позивача з 7000 грн. до 3000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено повністю з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2662,40 грн. на відшкодування сплаченого позивачем судового збору та 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених відносно неї позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 10,12,81,141,258,259,263,265,280-284 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №458595651 від 21.07.2025 року у розмірі 20760,50 грн., яка складається з 7499,75 грн. – заборгованості за тілом кредиту та 13260,75 грн. – заборгованості за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163, реквізити р/р - IBAN №НОМЕР_2 у АТ «Універсал банк».

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 14 вересня 2026 року.

Суддя О.М.Колеснікова