Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №524/8631/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8631/26

Провадження №2/524/6988/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 м. Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі

головуючого судді Мельник Н. П.,

з участю секретаря судового засідання Шаполової К. М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача (адвоката) Ялисоветського А. А.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

До суду звернулося ТОВ «Споживчий центр» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позову зазначено, що 30.12.2025 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір (оферта) № 30.12.2025-100002022 (далі - договір), відповідно до умов якого споживачу наданий кредит в сумі 3500,00 грн на строк 140 днів.

Свої зобов`язання за кредитним договором Товариство виконало, надавши позичальнику кредитні кошти. Відповідач зобов`язання не виконував, внаслідок чого станом на дату подання позову утворилася заборгованість на загальну суму 12600,00 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту - 3500,00 грн, по процентам - 4900,00 грн, комісії за надання кредиту - 700,00 грн, заборгованість по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України - 3500,00 грн.

13.07.2026 судом отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

15.07.2026 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

11.08.2026 надійшла заява відповідача про ознайомлення із матеріалами справи.

03.09.2026 представник відповідача надав відзив на позов, згідно якого визнають частково позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 3500,00 грн (тіло кредиту). В іншій частині вимог просять відмовити, в тому числі щодо витрат на правничу допомогу. Не підписувала умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банку. Позивачем не пітверджено факту невиконання відповідачем умов кредитного договору. Не надано детального розрахунку заборгованості, з якого було б зрозуміло з яких обставин формувалися суми грошових коштів, що просить стягнути позивач. Крім того, відповідач зазначає про неправомірність нарахування відсотків по ст. 625 ЦПК України.

07.09.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої просив позовні вимоги задовольнити, розгляд справи здійснювати за його відсутності. Зазначено, що документи, які складають кредитний договір підписувалися відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, надісланого в смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий. Саме його використано відповідачем для підписання договору. Відповідач не заперечувала, що відповідний засіб зв`язку належить їй або що на час укладення спірних договорів вона втратила вказаний засіб зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування.

Сторона позивача зазначає, що відповідачем та позивачем досягнута згода щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), підписаного відповідачем одноразовим ідентифікатором, що стверджується належними доказами та відповідачем не спростовані. Відповідач підтвердила факт ознайомлення зі змістом кредитного договору, погодилася на відповідні умови кредитування. Відомості щодо оскарження умов кредитного договору у судовому порядку не надано. Видача кредитних коштів відповідачу стверджується листом ТОВ «УПР» про перерахування коштів на картковий рахунок відповідача, номер якого зазначений ним у кредитному договорі (заявці), за допомогою інтернет-еквайрингу "iPay". Відповідачем при оформленні заявки зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу відповідача), який відповідно до постанов Правління Національного банку України позивач не може зазначати та зберігати у договорах, інших документах повний номер особистого електронного платіжного засобу відповідача. Суду надані електронні докази в паперовій формі (роздруківка тексту заявки кредитного договору, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцент) кредитного договору, підписані одноразовим ідентифікатором, що містить номер особистого електронного платіжного засобу вдповідача.

Стосовно законності розміру процентів, нарахованих відповідно до умов кредитного договору, представник позивача зазначив, що п. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено максимальний розмір денної процентної ставки, що не може перевищувати 1 %. Пункт 17 Прикінцевих положень зазначеного Закону спростовує доводи відповідача стосовно незаконності розміру процентної ставки.

Щодо розрахунку заборгованості сторона позивача звертає увагу на те, що матеріали справи не містять розрахунків на спростування правильності розрахунків заборгованості, долучених позивачем. Оскільки позивач не є банківською установою, є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи. Відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі. Будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору відповідач не заявляла. За відсутності доказів оскарження відповідачем умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача.

15.09.2026 у судове засідання не з`явився представник позивача, повідомлений належним чином про дату, час, місце розгляду справи належним чином. Клопотав про розгляд справи за його відсутності, підтримав позов, просив задовольнити, проти заочного розгляду не справи не заперечував.

У судове засідання з`явився представник відповідача та відповідач, які визнають частково позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 3500,00 грн (тіло кредиту). В іншій частині вимог просять відмовити, в тому числі щодо витрат на правничу допомогу. Відповідач зазначила, що укладала зазначений кредитний договір та отримувала кредитні кошти, які готова повернути, крім нарахованих процентів, комісії за надання кредиту, відсотків за ст. 625 ЦК України та витрат на правничу професійну допомогу. Має намір спалтити судовий збір.

З`ясувавши обставини, на які посилається сторона позивача та сторона відповідача, як на підставу відповідно позовних вимог та заперечень щодо них, оцінивши докази на їх належність, допустимість, достатність, взаємозв`язок у сукупності, з`ясувавши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд на підставі ст. 244 ЦПК України перейшов до стадії ухвалення судового рішення, проголосивши час його проголошення в цьому судовому засіданні: 16 год 45 хв 15.09.2026.

Судом установлено, що 30.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферта) № 30.12.2025-100002022, відповідно до умов якого позичальнику наданий кредит в сумі 3500,00 грн на строк 140 днів.

Згідно заявки кредитного договору від 30.12.2026 № 30.12.2025-100002022, підписаної відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора "Е253", цей електронний кредитний договір, частиною якого є вказана заявка, укладається у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Зявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 30.12.2025 за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanii. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику наданий кредит на таких умовах: дата надання / видачі кредиту – 30.12.2025; сума кредиту - 3500,00 грн, строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту – 18.05.2026

Процентна ставка «Стандарт» – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (далі – «чергові періоди») (п. 6 заявки).

Комісія, пов`язана з наданням кредиту – 20 % від суми кредиту та дорівнює 700,00 грн, що розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів (п. 8 заявки).

Денна процентна ставка – загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка становить 0,87 % (п. 10 заявки).

Відповідач зобов`язання, що складаються із заборгованості по тілу кредиту в сумі 3500,00 грн, не виконано. Не долучені належні та допустимі докази на спростування позиції позивача.

Щодо стягнення заборгованості за процентами.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1049 ЦК України).

Згідно умов договору та додаткового договору дата повернення (виплати) кредиту – 30.12.2025; процентна ставка «Стандарт» - 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів.

З аналізу розрахунку заборгованості, долученої до матеріалів справи, слідує, що нарахована заборгованість по відсотках в сумі 4900,00 грн із використанням денної процентної ставки в розмірі 1 % в дено в межах строку кредитування, не перевищує денну процентну ставку, визначену ст. 8, п. 17 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування», відтак підлягає стягненню із відповідача.

Щодо стягнення заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 3500,00 грн.

Відповідно до п. 7.5 кредитного договору, укладеного 12.05.2025, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, клієнт зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700000 % процентів річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 ЦК України.

Разом з тим, з 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.

Законом України № 2120-IX від 15.03.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнений п. 18, згідно якого у період дії воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику наданий кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Розділ IV Закону України «Про споживче кредитування» доповнений п. 61, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

На підставі викладеного, вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості по відсотках, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, в сумі 3500,00 грн задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення заборгованість по комісії за надання кредиту в сумі 700,00 грн.

Згідно умов договору комісія за наданням кредиту визначена у розмірі 20 % від суми кредиту та дорівнює 700,00 грн, що розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні, нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів (п. 7 заявки кредитного договору від 30.12.2025 № 30.12.2025-100002022).

10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», ст. 11 якого викладена в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Положення ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Згідно п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту, до яких включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банківської установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту, яка може включати плату за надання інформації про стан кредиту, що споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Протилежна умова договору є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 по справі № 204/224/21.

Виходячи з аналізу п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», викладених у постанові від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19, така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Згідно умов кредитного договору комісія за видачу кредиту становить 700,00 грн та підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням наведеного загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача нак орсить позивача становить 9100,00 грн (3500,00 грн тіло кредиту + 4900,00 грн нараховані відсотки + 700,00 грн комісія за надання кредиту).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 626,628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

З аналізу наведених норм, слідує, що будь-який вид укладеного договору на підставі ЦК України може мати електронну форму та є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), п. 6 ч. 1 ст. 3 якого визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно - цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. ст. 610, 611 ЦК України).

Судом установлені порушення відповідачем умов договору шляхом неналежного виконання взятих на себе зобов`язань.

Досліджені по справі докази дають достатні підстави для висновку, що після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.

Свої договірні зобов`язання кредитодавець виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Відповідач зобов`язання у визначений договором строк не виконав, контррозрахунку суми заборгованості та процентів за користування кредитними коштами не надано. Існування заборгованості перед позивачем стверджується доданими до позову документами.

Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернувся до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним (ми).

Доказів протилежного матеріали справи не містять та суду не надано. Відповідачем протилежного суду не доведено, наведені позивачем обставини та факти не спростовані.

Відповідач не заперечував факт отримання ним у борг коштів та факт укладення договору, протилежних доказів суду не надав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Указані вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду в справах № 910/18036/17 від 02.10.2018, № 917/1307/18 від 23.10.2019.

Наведений процесуальний обов`язок відповідачем не виконаний, докази на підтвердження зазначеного не надані.

У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 у справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Кредитний договір є оспорюваним правочином, а оскільки ця презумпція не спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, останній вважається правомірним.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).

Європейський суд з прав людини вказав, що Суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення («Проніна проти України», № 63566/00, 18.07.2006).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать у тому числі витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково в сумі 9100,00 грн (72,22 % від 12600,00 грн) з відповідача на користь позивача слід 1922,79 грн (72,22 % від 2662,40 грн) судового збору, сплаченого за подання позову до суду (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Щодо стягнення 120,18 грн витрат, пов`язаних із надсиланням стороні відповідача позову з додатками.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Понесені позивачем витрати на оплату поштових відправлень підлягають стягненню з відповідача, оскільки підтверджуються належними доказами, долученими до позову (квитанцією № 2143675 від 06.07.2026, ТОВ «Поштова служба «Е-Пост», вид відправлення - рекомендоване з описом вкладення з оголош. цінністю, загальна вартість - 120,18 грн), пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 86,79 грн (72,22 % від 120,18 грн).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 77 - 80, 141, 247, 259, 263 - 265, 280 - 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (р/р НОМЕР_1 , код МФО 305299) заборгованість за кредитним договором від 30.12.2025 № 30.12.2025-100002022 на загальну суму 9100 грн 00 коп, 1922 грн 79 коп судового збору, 86 грн 79 коп поштових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133А;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н. П. Мельник