Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №536/2620/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 536/2620/25

Провадження №2/524/1836/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 року м.Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого - судді Алексашиної Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання – Григор Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Мотивує позов тим, що 07.02.2023 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 з використання електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №602472. Відповідно до умов договору товариство надало відповідачці грошові кошти у розмірі 4000 грн., а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплати проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

Відповідачка не виконала умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 35592 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 4000 грн.; заборгованість за процентами – 31592 грн.

01.02.2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №01022024-1. Відповідно до вказаного договору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Селфі Кредит», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №602472 від. 07.02.2023 року.

Позивач прохає стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 35592 грн., сплачений судовий збір – 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Представник позивача за довіреністю в судове засідання не з`явився, надавши письмове клопотання про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. 24.03.2026 року через систему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що вона частково виконувала зобовязання, здійснювала платежі на погашення кредиту та процентів, однак, зі спливом часу у неї не зберіглися платіжні документи. Вважає, що здійснення нею оплат може бути підтверджено лише документами позивача (банківськими виписками, історією платежів). Вважає, що позивач не надав детального розрахунку заборгованості. Відповідачка з огляду на наведене, вважає, що позивачем не доведена сума заборгованості. Крім того, відповідачка вважає неспівмірною нараховану суму процентів, просить зменшити її до справедливого рівня. Також, просила витребувати у позивача виписку руху коштів по кредитному договору, інформацію про всі нарахування, дані про всі здійснені платежі, детальний розрахунок заборгованості. /а.с.92/

Дослідивши матеріали справи, позицію відповідачки, висловлену нею у відзиві, суд виходить з наступного.

Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 07.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали договір №602472 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort». /а.с. 16 на звороті-27/

Договір підписано позичальником ОСОБА_1 електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора, про що зазначено у самому договорі та підтверджено довідкою про ідентифікацію. /а.с.28/

При цьому, у договорі зазначена низка персональних даних позичальника: прізвище, ім`я та по батькові, РНОКПП, паспортні дані, зареєстроване місце проживання.

Суд враховує, що Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п.12 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Враховуючи, що кредитний договір підписаний ОСОБА_1 в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, такий правочин слід вважати укладеним.

Про допустимість такої форми укладення правочинів також зазначено у численних правових позиціях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 234/7163/20,у постанові від 12 червня 2023 року у справі №263/3470/20.

Згідно з умовами договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктами 1.3-1.4 договору сума кредиту (загальний розмір) складає 4000 гривень. Строк кредиту - 420 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є додатком №1 до Договору.

Згідно п.1.5 договору за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов. Стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.

Згідно п.1.6 метою отримання кредиту є споживчі (особисті) потреби.

Відповідно до п.1.7 орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541,10% річних.

Відповідно до п. 1.8 орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 35680,00 грн.,

Згідно з п. 2.1 та п.2.2 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 07.02.2023 року або 08.02.2023 року.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та в певний строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після розстрочення.

Згідно з повідомленням ТОВ «Пейтек», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків (вих. № 20250422-690 від 22.04.2025), від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на платіжну картку клієнта було успішно перераховано кошти: 07.02.2023 о 18:56:30 на суму 4000 грн., призначення платежу: зарахування на картку, маска картки № НОМЕР_1 . /а.с.29/

Крім того, на виконання ухвали суд про витребування доказів АТ «Державний ощадний банк України» 23.07.2026 року надав інформацію, згідно якої на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок НОМЕР_2 , який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_3 , і на вказаний рахунок 10.02.2023 року зараховані кошти в сумі 4000 грн.

Відповідачка порушила умови кредитного договору, покладені на неї обов`язки щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків належним чином не виконувала.

За період з 07.02.2023 року до 01.02.2024 року утворилась заборгованість в сумі 35592 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості первісного кредитора. До складу заборгованості входить заборгованість за тілом кредиту – 4000 грн., проценти за користування кредитом – 31592 грн. /а.с.29 на звороті-35/

У вказаному розрахунку заборгованості відображені тіло кредиту, щоденні нарахування процентів (починаючи з 07.02.2023 року в розмірі 88 грн. на день, що відповідає передбаченій договором процентній ставці 2,2% на день), кількість днів прострочення, суми до сплати. Також, у розрахунку заборгованості наявна графа про сплачені суми за тілом кредиту та процентами. Втім, жодних відомостей про будь-які оплати позичальником вони не містять.

Наведене спростовує твердження відповідачки про те, що позивачем не надано детальний розрахунок заборгованості. Крім того, вказаний розрахунок заборгованості відображає всі можливі нарахування та сплати за кредитним договором, а тому фактично виконує роль виписки по договору.

Натомість, відповідачкою не надано жодних доказів про здійснення платежів за кредитним договором.

В подальшому, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» уклало договір факторингу №01022024-1 від 01.02.2024 року з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», згідно якого останнє отримало право грошової вимоги за кредитними договорами, що входять до портфелю заборгованості. /а.с.36 на звороті-41/

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу, право вимоги відступлено, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №602472 з сумою заборгованості 35592 грн. /а.с.41/

Факт укладення договору факторингу підтверджується також актом приймання-передачі реєстру боржників та платіжною інструкцією про здійснення оплати за відступлення прав вимоги за договором факторингу. /а.с. 42 на звороті./

Подібне відступлення права вимоги відповідає положенням чинного цивільного законодавства, зокрема, статті 1077 ЦК України, згідно якої за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на законних підставах набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» надало суду копію досудової вимоги, адресованої ОСОБА_1 , про погашення існуючої заборгованості за кредитним договором.

Втім, заборгованість залишається непогашеною.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за наданим кредитом є обґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, те, що відповідачка в добровільному порядку не погашає заборгованість, розмір заборгованості підтверджено документально, позов слід задовольнити.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідачки у відповідності до положення ст.141 ЦПК України.

Щодо стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу в сумі 8000 грн. суд виходить з наступного.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правничої допомоги та понесених витрат на правничу допомогу позивачем додано договір №0107 про надання правової допомоги від 01.07.2025, акт №506 наданих послуг, ордер на надання правничої допомоги, детальний опис наданих послуг до Акту №506 за договором про надання правової (правничої допомоги) №0107 від 01.07.2025 року. /а.с.45 на звороті, 46, 47/

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини 6 вказаної статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Враховуючи наведене, виходячи з принципів пропорційності та розумності судових витрат, суд звертає увагу на той факт, що поданий позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором не є унікальним за своєю суттю, не представляє значної складності, є типовим та має шаблонний характер з огляду на вид діяльності позивача. Те, що подібні позови є непоодинокими випливає зі змісту договору про надання правничої допомоги, який не має конкретно визначеного предмету. За таких обставин суд доходить висновку про непропорційність тілу кредиту та нерозумність заявленої вартості витрат на правову допомогу і вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь ТОВ ФК «Кредит-Капітал», з 8000 грн. до 3000 грн.

Керуючись ст.ст.4-13, 141, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 35592 гривні заборгованості за договором №602472 про надання споживчого кредиту від 07.02.2023 року, укладеним з ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 2422 грн. 40 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» місцезнаходження - місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236;

відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Алексашина Н.С.