Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №375/1235/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1235/26

Провадження № 2/375/1053/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

15 вересня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді – Смик М.М.,

за участю секретаря судового засідання Киричок В.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Позов обґрунтовувала тим, що з 23 липня 2022 року вона перебуває з ОСОБА_2 у шлюбі, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 1321, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 23 липня 2022 року.

У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син – ОСОБА_3 .

Позивач зазначала, що син зареєстрований та проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач не приймає участі у вихованні сина; матеріальної допомоги на утримання сина не надає; відповідач є працездатною особою та проходить службу в Збройних Силах України.

Посилаючись на зазначене, позивач просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, і до досягнення дитиною повноліття.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Відповідно до довідки Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області (старостинський округ № 7) від 3 червня 2026 року № 43, яка 9 червня 2026 року передана судді, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстрований та не проживає.

З довідки відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління державної міграційної служби в м. Києві та Київській області від 29 червня 2026 року № 2299, яка 7 липня 2026 року передана судді, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 7 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні 6 серпня 2026 року о 10 год 30 хв.

6 серпня 2026 року у зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі розгляд справи відкладено до 15 год 00 хв 15 вересня 2026 року.

Позивач подала до суду клопотання, в якому просила справу розглядати у її відсутність; позовні вимоги підтримує в повному обсязі; у разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи, зокрема, шляхом розміщення оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого не відоме на офіційному сайті Рокитнянського районного суду Київської області.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи (частина перша статті 280 ЦПК України).

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи з ухваленням заочного рішення.

Стислий виклад позиції інших учасників справи

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що з 23 липня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 1321, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 23 липня 2022 року.

У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Овруцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) 8 серпня 2023 року

З витягу Овруцької територіальної громади від 1 серпня 2023 року № 2023/005853746, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована на АДРЕСА_2 .

З витягу Овруцької територіальної громади від 15 серпня 2023 року № 2023/006378903, встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований на АДРЕСА_2 .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина 3 статті 51 Конституції України).

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до вимог частини 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини (Конвенції) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У відповідності до статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (частина 1 статті 191 СК України).

Таким чином, аналізуючи викладене та те, що відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву, доказів про неможливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини та відомостей про його доходи. Беручи до уваги положення статей 182 Сімейного кодексу України, прожитковий мінімум передбачений Законом України «Про Державний бюджет України» та обставини справи, суд дійшов до висновку, що задля забезпечення гармонійного розвитку дитини позов підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що позивач не позбавлена права звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину в разі зміни матеріального стану відповідача, а відповідач, в разі наявності підстав має право звернутись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

З урахуванням зазначеного, враховуючи найкращі інтереси дитини та її потреби, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову 29 травня 2026 року і до досягнення сином повноліття.

Відповідно до частини 1 статті 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат з урахуванням вимог статті 141 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати зі сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини, в сумі 1 331,20 грн, оскільки позивач звільнена від сплати судових витрат за подання позову про стягнення аліментів на утримання дитини.

Керуючись статтями 2, 5-7, 10-12, 76-83, 189, 200, 211, 258, 259 ЦПК України, статтями 11, 27, 75, 84, 104, 105, 110, 111, 112, 180, 181,182, 184,191 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленому для дитини відповідного віку, починаючи з 29 травня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в розмір 1 331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована на АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повний текст судового рішення складено 15 вересня 2026 року.

Суддя Марина СМИК