Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №372/3130/25 — Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 372/3130/25

Номер провадження № 2/371/296/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У липні 2025 року до Миронівського районного суду Київської області надійшла за підсудністю з Обухівського районного суду Київської області цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним, 27.05.2019 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. 12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання по погашенню заборгованості, в зв`язку з чим позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 41 396, 63 грн, судові витрати по оплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 25.07.2025 (головуючий суддя Поліщук А.С.) у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.08.2025 (суддя ОСОБА_2 ) закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Згідно розпорядження керівника апарату Миронівського районного суду Київської області №145 від 16.04.2026 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи ЄУН 372/3130/25, номер провадження 2/371/296/26», здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку з відстороненням судді ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2026 справу №372/3130/25 розподілено судді Кириленко М.О.

Ухвалою суду від 01.06.2026 справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 07.07.2026 розгляд справи відкладено, виклик відповідача здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності їх представника, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній», окрім цього виклик відповідача в судове засідання було здійснено через офіційний веб-портал судової влади, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду. Причина неявки суду не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 27.05.2019 ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» були підписані оферта на укладення угоди про надання кредиту №491005430, Акцепт публічної пропозиції на укладання угоди про банківське обслуговування фізичних осіб, паспорт споживчого кредиту, графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, які в сукупності становлять кредитний договір (а.с. 16, 16зв., 17, 17зв.).

Згідно умов ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 26 432, 33 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом 32,00% річних, строком на 60 місяців.

Відповідно до оферти ОСОБА_1 запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти з ним Угоду про надання споживчого кредиту. Оферта містить умови споживчого кредиту: тип кредиту «кредит готівкою», сума кредиту 26 432, 33 грн, процентна ставка 32,00 % річних, тип ставки - фіксована, строк кредиту 60 місяців. Дата повернення кредиту вказана до 28.05.2024 (п. 2 Оферти).

Згідно п. 3 Оферти кредит надається позичальнику для повернення заборгованості за кредитним договором №630629003 від 27.04.2017, у розмірі 26 432, 33 грн; спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк», МФО 300346.

Крім того, сторони своїми підписами узгодили в письмовій формі Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що становить Додаток №1 до укладеної між сторонами Угоди про надання кредиту№ 491005430 від 27.05.2019 (а.с. 16 зв.).

Також, з наданого позивачем паспорта споживчого кредиту вбачається, що сторонами за вказаним кредитним договором узгоджено суму кредиту 26 432, 33 грн, процента ставка 32,00%, строк кредитування - 60 міс, реальна річна процентна ставка, відсотків річних 37,04%, загальні витрати за кредитом 26 843, 42 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк кредитування - 53 275, 75 грн, штрафи за кожне прострочення платежу, що триває від 1 до 4 днів - 100, 00 грн, за кожне прострочення платежу, що триває 5 та більше днів - 300, 00 грн.

28 травня 2019 року на рахунок ОСОБА_1 перераховані кошти в сумі 26 432, 33 грн, де в призначенні платежу зазначено: Надання кредиту за кредитним договором №491005430 вiд 27.05.2019, що підтверджується копією меморіального ордеру №26420 від 28.05.2019 (а.с. 18).

Згідно розрахунку заборгованість за кредитним договором №491005430 вiд 27.05.2019 становить 41 396, 63 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 26 432, 33 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 11 764, 30 грн, заборгованість по штрафам у розмірі 3 200, 00 грн (а.с. 24).

На підтвердження користування відповідачем кредитними коштами до матеріалів справи долучено банківську виписку (а.с. 19, 20).

Зі змісту виписки по рахунку відповідача вбачається, що ОСОБА_1 здійснював часткове погашення заборгованості, що підтверджує наявність між сторонами договірних відносин.

12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року.

11.04.2025 на адресу ОСОБА_1 було направлено досудову вимогу про виконання договірних зобов`язань, а саме АТ «Сенс Банк» вимагає протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме: 38 196, 63 грн. Дану вимогу залишено відповідачем без реагування (а.с. 21).

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (див. правову позицію Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц (провадження №61-3689св21)).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому суд приймає як належний доказ на підтвердження розміру заборгованості розрахунок заборгованості та виписку по рахунку ОСОБА_1 наданні позивачем, оскільки виписка по рахунку є первинним бухгалтерським документом та відображає повну інформацію щодо здійснених відповідачем витрат та всіх нарахувань.

Кім того суд враховує, що відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед АТ «Сенс Банк», не довів відсутність заборгованості.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно дост.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підписавши 27.05.2019 договір про надання кредиту, відповідач, відповідно до статей 627 ЦК України, добровільно погодився на такі умови кредитного договору та взяв на себе відповідні зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за їх користування. Однак, відповідач порушив взяті на себе, згідно кредитного договору, зобов`язання, зокрема не повертає кредит і не сплачує відсотки за користування кредитом, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення тіла кредиту та відсотків підлягає до задоволення.

Окрім того, статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і сплата неустойки. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У встановлений процесуальним законом строк відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які мали підтвердити належне виконання ним договірних зобов`язань.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов`язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості.

Як встановлено судом та доведено зібраними по справі доказами, відповідач умови укладеного Договору не виконує, кредит та відсотки за користування кредитом не сплачує, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Сенс Банк» підлягають задоволенню в повному обсязі, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача 41 396, 63 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, в обґрунтування розміру понесених позивачем у цій справі витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано копії таких документів: довіреність №023780/25 від 03.02.2025 на уповноваження АТ «Сенс Банк» адвоката Лойфер Анастасії Олегівни представляти його інтереси на підставі договору про надання правової допомоги № 1006 від 28.01.2025; договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025, укладений між АТ «Сенс Банк» та АО «СмартЛекс» в особі керуючого Лойфера Антона Едуардовича, відповідно до якого винагорода виконавця (гонорар) становить за підготовку і подання позовної заяви до суду 375, 00 грн, за отримання рішення суду 225, 00 грн, комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника 7,85%. Водночас, будь-яких доказів того, що адвокат Лойфер А.О. входить до складу цього об`єднання та не є працівником банку, на якого прямо покладено обов`язок з правового супроводу стягнення кредиторської заборгованості, до суду не надано. Документи, які підтверджували б обсяг наданої правничої допомоги та її оплату, до суду також не надано.

За вказаних обставин в суду відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат позивача зі сплати правничої допомоги.

Згідно з положеннями статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач при подачі позову до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн (а.с. 1).

Таким чином, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422, 40 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 279, 280 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», ЄДРПОУ 23494714, кредитну заборгованість за Кредитним договором №491005430 від 27.05.2019 в розмірі 41 396, 63 (сорок одна тисяча триста дев`яносто шість гривень шістдесят три копійки) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», ЄДРПОУ 23494714, понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) гривень.

У задоволенні вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.О. Кириленко